Ухвала

від 25.12.2024 по справі 206/5502/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/11845/24 Справа № 206/5502/21 Суддя у 1-й інстанції - Поштаренко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

25 грудня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді: Городничої В.С.,

суддів: Петешенкової М.Ю., Красвітної Т.П.,

ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 03 грудня 2021 року у справі за заявою Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до психіатричного закладу для надання психіатричної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Самарського районногосуду м.Дніпропетровськавід 03грудня 2021року заявуКП «Дніпропетровськабагатопрофільна клінічналікарня знадання психіатричноїдопомоги» ДОРпро примусовугоспіталізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до психіатричногозакладу длянадання психіатричноїдопомоги,задоволено вповному обсязі (а.с. 13-15).

Не погодившись із вказаним рішенням суду, 02 грудня 2024 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Разом з апеляційною скаргою апелянт подала заяву в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 03 грудня 2021 року посилаючись на те, що не отримувала судових повісток, ухвал, рішення суду та інших процесуальних документів.

У зв`язку із поданням апеляційної скарги матеріали справи №206/5502/21 витребувані із суду першої інстанції, та 19 грудня 2024 року надійшли до Дніпровського апеляційного суду.

Розглянувши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до висновку, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішенняСамарського районногосуду м.Дніпропетровськавід 03грудня 2021року слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

Зокрема, ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення ЄСПЛ від 03 грудня 2003 року у справі «Рябих проти Росії»).

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду є порушенням законних права та інтересів сторін і суперечить принципу правової визначеності та праву на справедливий суд, що закріплене у статті 6 Конвенції (пункт 53 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України», заява №32053/13).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами положень законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Частиною 1 ст.352ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Водночас, відповідно до вимог ч. 1 ст.354ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ч. 2 ст.354ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Пропущений строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення ЄСПЛ: від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», від 14 жовтня 2003 року «Трух проти України»).

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу юридичної визначеності (рішення ЄСПЛ: від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України»).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, неодноразово наголошував, що право на доступ до правосуддя, закріплене у ст. 6 Конвенції, не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів (рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашінгдейн проти Великої Британії», рішення від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України»).

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 358 ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

З матеріалів справи вбачається, що 02.12.2021 року КП «Дніпропетровськабагатопрофільна клінічналікарня знадання психіатричноїдопомоги» ДОРзвернулось досуду іззаявою пропримусову госпіталізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до психіатричногозакладу длянадання психіатричноїдопомоги (а.с. 1).

Ухвалою Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 02 грудня 2021 року розгляд вищевказаної справи було призначено на 03.12.2024 року о 08 год. 40 хв. (а.с. 11).

Згідно журналу судового засідання від 03.12.2021 року, у вказаному судовому засіданні була присутня ОСОБА_1 , яка давала пояснення по суті та заперечувала щодо задоволення вказаної вище заяви. У вказаному судовому засіданні було оголошено рішення суду (а.с. 12).

Таким чином, апелянт була освідомлена про розгляд справи в суді першої інстанції та щодо ухвалення рішення у даній справі.

Обставини щодо встановлення дати складення повного судового рішення мають визначальне значення для правильного вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження.

Повний текст рішення суду складено 03.12.2022 року, що підтверджується змістом оскаржуваного рішення (а.с. 15).

Частиною другою статті 2 Закону України від 22 грудня 2005 року №3262-IV «Про доступ до судових рішень» (далі - Закон №3262-IV) визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з частиною третьою статті 3 Закону №3262-IV суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Під час моніторингу ЄДРСР встановлено, що оскаржуване рішення надіслане судом до ЄДРСР для оприлюднення: 03.12.2021 року; зареєстровано: 03.12.2021 року; забезпечено надання загального доступу: 06.12.2021 року.

Апеляційна скарга на рішення Самарського районногосуду м.Дніпропетровськавід 03грудня 2021року подана ОСОБА_1 лише 02.12.2024 року, тобто більше ніж через рік з дня складення повного судового рішення, в тому числі з дня надання доступу до рішення в ЄДРСР, отже, у даному випадку застосовуються положення ч. 2 ст. 358 ЦПК України, згідно яких незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

З огляду на те, що апеляційна скарга подана ОСОБА_1 після спливу більш як одного року з дня складення повного судового рішення, в тому числі з дня надання доступу до рішення в ЄДРСР, а також враховуючи відсутність передбачених п. п. 1, 2 ч. 2 ст.358ЦПК України виняткових обставин, які б давали підстави для поновлення такого строку, апеляційний суд згідно приписів ч. 2 ст.358ЦПК України відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Аналогічний правовийвисновок викладенийу постановіВерховного Судуу складіОб`єднаноїПалати Касаційногоцивільного судувід 06лютого 2019року усправі №361/161/13-ц,де ОСОБА_2 вказала,що встановлений ч. 2 ст.358ЦПК України річний строк апеляційного оскарження, при відсутності винятків, є присічним і поновленню не підлягає. Виходячи із зазначених критеріїв, ЄСПЛ визнає легітимними встановленні державами обмеження щодо строків оскарження судових рішень (рішення у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року). При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року).

Така ж позиція щодо неможливості поновлення встановленого ч. 2 ст.358ЦПК України присічного річного строку апеляційного оскарження, за відсутності передбачених цією нормою винятків, сформована у цілому ряді рішень Верховного Суду, зокрема: від 24 грудня 2020 року у справі №333/7054/16-ц, від 24 грудня 2020 року у справі №761/22804/15-ц, від 23 грудня 2020 року у справі №2-11205/10, від 16 грудня 2020 року справі №2-4247/11.

Посилання скаржника на поважність причин пропуску нею строку на апеляційне оскарження, не мають правового значення, оскільки згідно ч. 2 ст.358ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження незалежно від поважності причин пропуску річного строку.

З викладених вище підстав апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ч. 2 ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 03 грудня 2021 року у справі за заявою Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до психіатричного закладу для надання психіатричної допомоги відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: М.Ю. Петешенкова

Т.П. Красвітна