Рішення

від 02.10.2024 по справі 334/2614/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 02.10.2024

Справа № 334/2614/24

Провадження № 2/334/1628/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого судді Ісакова Д.О.,

за участі секретаря судового засідання - Прийменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2024 до Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява (з урахуванням уточненої позовної заяви) представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Корсік Ярослава Ігоровича до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжжелектротранс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 54833,18 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.01.2024 о 15 год. 55 хв. в м.Запоріжжі по вулиці Бородинській, буд. 7, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом МАЗ 203085, державний номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не переконався у безпеці, не надав дорогу автомобілю, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку мав намір перестроїтися ОСОБА_2 та здійснив зіткнення з транспортним засобом KIA SPORT AGE, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, травмовані відсутні. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги пунктів 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вказане правопорушення зафіксоване в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 619973 від 05.01.2024.

Відповідно до схеми ДТП, транспортний засіб - автобус МАЗ 203085 державний номерний знак НОМЕР_1 належить Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс».

Згідно з поясненнями ОСОБА_2 , він працює на посаді водія в Запорізькому комунальному підприємстві міського електротранспорту «Запоріжелектротранс», та 05.01.2024 працював на автобусі MA3-203 НОМЕР_1 , по маршруту громадського транспорту № 72.

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22.02.2024 по справі № 334/425/24, яка набрала законної сили, водія автобуса МАЗ 203085, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Транспортний засіб KIA SPORTAGE, державний номерний знак НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , в результаті ДТП отримав пошкодження правої (пасажирської) сторони: передні та задні двері, ручка передньої двері, отвір заднього крила, накладка (молдинг) задньої арки та порогу.

Відповідальність водія автобуса МАЗ 203085, державний номерний знак НОМЕР_1 застрахована Запорізьким комунальним підприємством міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ВУСО», поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №214375254.

Відповідно до Звіту про оцінку розміру матеріального збитку, завданої власнику КТЗ № 12-02-24, виконаного ФОП « ОСОБА_3 » на замовлення ПрАТ «СК «ВУСО», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу KIA SPORTAGE, державний номерний знак НОМЕР_2 складає 101416,49 гривень з ПДВ на замінні складові, вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу та ВТВ - 46583,31 гривень з ПДВ на замінні складові.

15.02.2024 ПрАТ «СК «ВУСО» на розрахунковий рахунок позивача перераховано страхове відшкодування у розмірі 42666,65 гривень - вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу та ВТВ за вирахуванням ПДВ.

Разом з цим, відповідно до Звіту про оцінку розміру матеріального збитку, завданої власнику КТЗ №12-02-24, виконаного ФОП « ОСОБА_3 » на замовлення ПрАТ СК «ВУСО», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу KIA SPORTAGE, державний номерний знак НОМЕР_2 складає 101416,49 гривень.

Суми страхового відшкодування у розмірі 46 83,31 гривень, нарахованого та виплаченого ПрАТ «СК «ВУСО» недостатньо для забезпечення відновлення пошкодженого транспортного засобу KIA SPORTAGE, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Таким чином різниця між розміром виплаченого ПрАТ «СК «ВУСО» страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу складає 54833,18 гривень (101416,49 - 46583,31).

05.03.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про відшкодування шкоди, заподіяної працівником ОСОБА_2 .

Листом від 20.03.024 № 03/632 відповідач залишив заяву позивача без задоволення.

Просить стягнути з відповідача на його користь різницю між розміром виплаченого ПрАТ «СК «ВУСО» страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу у розмірі 54833,18 гривень.

04.04.2024 ухвалою судді відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

18.04.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги визнає частково у розмірі 54833,18 гривень, що становить різницю між розміром виплаченого ПрАТ «СК «ВУСО» страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу KIA SPORTAGE, державний номерний знак НОМЕР_2 . В частині стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу просить відмовити.

24.04.2024 від представника ОСОБА_2 - адвоката Фельського С.Л. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову, судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу понесені ним у розмірі 10000,00 гривень покласти на позивача.

22.04.2024 та 26.04.2022 від представника позивача надійшли відповіді на відзиви відповідача та третьої особи.

30.04.2024 представником ОСОБА_2 - адвокатом Фельського С.Л. подані заперечення по с праві.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» Клименко Т.І. у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його 0443асты, з урахуванням відзиву на позовну заяву.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Фельський С.Л. у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі ОСОБА_2 та його представника.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно дост. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

За правилами статей2,12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1ст. 77 ЦПК).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу KIA SPORTAGE, державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 06.09.2011.

Відповідно до постанови Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 22.02.2024 у справі про адміністративне правопорушення №334/425/24 «05.01.2024 о 15 год. 55 хв. в м.Запоріжжі по вулиці Бородінській, буд. 7, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом МАЗ 203085, державний номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не переконався у безпеці, не надав дорогу автомобілю, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку мав намір перестроїтися ОСОБА_2 та здійснив зіткнення з транспортним засобом KIA SPORT AGE, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, травмовані відсутні. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги пунктів 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказане правопорушення зафіксоване в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 619973 від 05.01.2024».

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі п`ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до Звіту про оцінку розміру матеріального збитку, завданої власнику КТЗ № 12-02-24, виконаного ФОП « ОСОБА_3 » на замовлення ПрАТ «СК «ВУСО», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу KIA SPORTAGE, державний номерний знак НОМЕР_2 складає 101416,49 гривень з ПДВ на замінні складові, вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу та ВТВ - 46583,31 гривень з ПДВ на замінні складові.

15.02.2024 ПрАТ «СК «ВУСО» на розрахунковий рахунок позивача перераховано страхове відшкодування у розмірі 42666,65 гривень - вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу та ВТВ за вирахуванням ПДВ.

Разом з цим, відповідно до Звіту про оцінку розміру матеріального збитку, завданої власнику КТЗ №12-02-24, виконаного ФОП « ОСОБА_3 » на замовлення ПрАТ СК «ВУСО», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу KIA SPORTAGE, державний номерний знак НОМЕР_2 складає 101416,49 гривень.

Суми страхового відшкодування у розмірі 46 83,31 гривень, нарахованого та виплаченого ПрАТ «СК «ВУСО» недостатньо для забезпечення відновлення пошкодженого транспортного засобу KIA SPORTAGE, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Таким чином різниця між розміром виплаченого ПрАТ «СК «ВУСО» страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу складає 54833,18 гривень (101416,49 - 46583,31).

05.03.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про відшкодування шкоди, заподіяної працівником ОСОБА_2 .

Листом від 20.03.024 № 03/632 відповідач залишив заяву позивача без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного виплаває, що без здійснення таких витрат неможливим будо б відновлення свого порушеного права.

Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за особою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Згідно із частинами другою, п`ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Підставами відшкодування шкоди за цим деліктом є: наявність шкоди; протиправна дія заподіювана шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (незалежно від вини).

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між активним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У даному випадку заподіювачем шкоди є третя особа ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 22.02.2024 у справі про адміністративне правопорушення №334/425/24.

Проте відповідно до статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Третя особа ОСОБА_2 під час завдання шкоди позивачу ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Запорізьким комунальним підприємством міського електротранспорту «Запоріжелектротранс», та виконував при цьому свої трудові (службові) обов`язки, що підтверджується постановою Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 22.02.2024 у справі про адміністративне правопорушення №334/425/24 та не заперечувалось відповідачем.

Таким чином обов`язок сплатити позивачу матеріальну шкоду, завдану третьою особою ОСОБА_2 під час виконання трудових обов`язків покладається саме на відповідача Підприємство «Запоріжелектротранс».

Суд зауважує, що відповідно до статті 3 Закону України від 01.07.2004 №1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі, що визначено у статті 4 Закону № 1961-IV.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідальність водія автобуса МАЗ 203085, державний номерний знак НОМЕР_1 застрахована Запорізьким комунальним підприємством міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ВУСО», поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №214375254.

Суд не бере до уваги аргументи представника третьої особи про те, що позивачем не надані докази того, що пошкоджений транспортний засіб був відремонтованим з використанням нових деталей, та він поніс витрати, тому що відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є, в тому числі витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Аналогічний висновок містить постанова Верховного Суді від 04 грудня 2019 року у справі № 359/2309/17. Також у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зазначено, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням.

Таким чином, встановлені обставини справи дають суду підстави дійти до висновку, що позивачемнадані докази заподіяння майнової шкоди в сумі 54833,18 гривень, а також доведені підстави для її стягнення з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс».

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов наступних висновків.

Як передбачено у статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України) та становлять одну із складових судових витрат (частина перша статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: (1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; (2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Приписами частини першої статті 26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VІ гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Так, 27.03.2024 між адвокатським бюро «Корсік і Партнери» в особі директора Корсіка Я.І. та ОСОБА_1 укладений договір №27/03-24 про надання правової допомоги. 27.03.2024 між адвокатським бюро «Корсік і Партнери» в особі директора Корсіка Я.І. та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1. 29.04.2024 між адвокатським бюро «Корсік і Партнери» в особі директора Корсіка Я.І. та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №2.

Відповідно до актів приймання-передачі наданих послуг від 10.04.2024 та 22.04.2024, вартість витрат на надання професійної правничої допомоги за позовом до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» складається з: усної консультації 500,00 гривень, підготовки та подання позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП - 4500,00 гривень, представництво позивача в судовому засіданні 1500,00 гривень, адвокатський запит про отримання інформації 1500,00 гривень, підготовки відповіді на відзив відповідача - 3000,00 гривень, підготовки відповіді на відзив третьої особи 3000,00 гривень, що становить 14000,00 гривень.

З квитанцій від 19.04.2024 та 22.04.2024 вбачається, про сплату ОСОБА_1 коштів на загальну суму 5000,00 гривень за надання правової допомоги згідно договору.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані представником позивача докази на підтвердження понесених позивачем витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд дійшов висновку про покладання на відповідача обов`язку по відшкодуванню 5000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи, які підтверджені документально.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно дост. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 10 - 13, 76 - 81, 89, 141, 263 - 265, 268, 279 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» на користь ОСОБА_1 різницю між розміром виплаченого страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу у розмірі 54833,18 гривень.

Стягнути з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 6211,20 гривень, які складаються із судового збору в сумі 1211,20 гривень та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Запорізьке комунальне підприємство міського електротранспорту «Запоріжелектротранс», ЄДРПОУ 03328379, адреса: м. Запоріжжя, вулиця Шкільна, буд. 2.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Ісаков Д.О.