Рішення

від 23.12.2024 по справі 335/9955/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/9955/24 2/335/3406/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., за участі секретаря судового засідання Печерей О.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

04.09.2024 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка залишила заповіт на доньок: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Разом з тим, позивачу стало відомо про наявність заповіту від брата ОСОБА_3 , який було посвідчено секретарем Вербівської сільської ради Пологівського району Запорізької області. У березні 2024 ОСОБА_3 було повідомлено позивача, що розбираючи документи, які залишилися від матері виявив заповіт. В подальшому, позивачка звернулась до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Носенко Ю.А. для отримання свідоцтва про право на спадщину, але нотаріусом була винесена постанова про відмову у вчинені нотаріальних дій № 251/02-31 від 11.04.2011, обгрунтовуючи пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини та відсутністю встановленого (підтвердженого) факту того, що спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що могло б свідчити про прийняття спадщини в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Разом з тим, офіційним місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 03.03.2022 вважається тимчасово окупованою територією України і формально подавати заяву нотаріусу необхідно було на зазначеній території. Враховуючи вище викладене, у позивача тільки 30.01.2024 з`явилась можливість подання заяви щодо прийняття спадщини нотаріусу на території в Україні незалежно від місця відкриття спадщини.

З урахуванням вищевикладеного позивач просить суд визнати причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною та визначити додатковий строк для її прийняття.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано головуючому судді Рибалко Н.І.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.09.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче судове засідання.

22.10.2024 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів. Витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Носенко Ю.А. копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Підготовче судове засідання відкладено на 26.11.2024 року.

Ухвалою суду від 26.11.2024 підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 23.12.2024 року.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, разом з тим, 26.11.2024 від позивача надійшла заява, в якій остання просила суд розглянути справу за її відсутності, позов підтримала в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача Пологівської міської ради Запорізької області не з`явився, 26.11.2024 від першого заступника міської голови Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області Вєтрова Ю. надійшла заява, відповідно до якої, просив суд справу розглянути за відсутності представника Пологівської міської ради.

У судове засідання треті особи не з`явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, не заперечували щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні по справі докази, у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Факт відкриття спадщини підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Вознесенівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 27.11.2021, актовий запис № 1532.

Після її смерті відкрилася спадщина, що складається, у тому числі із земельної ділянки площею 5,3701 га та земельної ділянки площею 2,6851 га.

На час відкриття спадщини ОСОБА_4 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Інші зареєстровані особи, станом на 26.11.2021, за даною адресою відсутні.

Село Вербове входить до складу Пологівської міської територіальної громади. Це випливає з розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області».

Наприкінці лютого 2022 року село було тимчасово окуповане російськими військами.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який потім неодноразово безперервно продовжувався і продовжує діяти на сьогоднішній день.

Згідно Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 з наступними змінами, Пологівська міська територіальна громада відносилася до таких громад. Цей перелік діяв до 27.12.2022.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстровано в міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року № 1668/39004, затверджено новий перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, вся територія Пологівської міської територіальної громади з 03.03.2022 і до сьогоднішнього часу є тимчасово окупованою Російською Федерацією.

ОСОБА_4 залишила заповіт, посвідчений 27.04.2015 ОСОБА_5 , секретарем Вербівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, за реєстровим номером 1/8, згідно з яким земельну ділянку площею 5,3701 га, яка належала їй на праві власності згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 120781 від 13.04.2006 та право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом на право на земельну часку (пай) серії ЗП № 027287, заповіла дочці, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Земельну ділянку площею 2,6851 га, яка належала їй на праві власності згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 808279 від 07.06.2011 та право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом на право на земельну часку (пай) серії РН № 181788, заповіла дочці, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Офіційним місцем відкриття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 у період з 03 березня 2022 року вважається тимчасово окупована територія України і формально подавати заяву нотаріусу необхідно було на зазначеній території.

Врегулювання цього питання на законодавчому рівні відбулось Законом України «Про несення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» від 8 листопада 2023 року № 3450-ІХ, який набрав чинності 30.01.2024.

Зазначеним Законом було доповнено Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 21 такого змісту: «21. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заява про прийняття спадщини, заява про відмову від прийняття спадщини, заява про відмову від заповідального відказу, вимога кредитора спадкодавця до спадкоємців, заява про охорону спадкового майна, заява про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини, інші заяви щодо спадщини, спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.

У разі якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт або території, зазначені в абзаці першому цього пункту, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення органами влади своїх повноважень у повному обсязі, а також у разі заведення спадкової справи не за місцем відкриття спадщини до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», вчинення нотаріальних та інших дій нотаріусом щодо спадщини та спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи здійснюється за місцем подання першої заяви. Якщо місцем подання першої заяви є населений пункт або території, зазначені в абзаці першому цього пункту, вчинення нотаріальних дій нотаріусом щодо спадщини та спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи здійснюється за місцем подання першої заяви про видачу свідоцтва в населеному пункті або на території, що не зазначені в абзаці першому цього пункту.

Положення абзацу першого цього пункту в частині місця подання заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів застосовуються також до спадщини, місцем відкриття якої є населений пункт, розташований на тимчасово окупованій території України,, протягом усього періоду тимчасової окупації такої території та шести місяців після завершення тимчасової окупації.

Положення абзаців першого та другого цього пункту застосовуються також до спадщини відкрилася до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини».

У позовній заяві позивач зазначила, що тільки з 30.01.2024 у неї з`явилася можливість подання заяви щодо прийняття спадщини будь-якому нотаріусу на території України незалежно від місця відкриття спадщини, якщо воно знаходиться на тимчасово окупованій території.

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Носенко Ю.А. для отримання свідоцтва про право на спадщину, але нотаріусом була винесена Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.04.2011 № 251/02-31, обґрунтовуючи це пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини та відсутністю встановленого (підтвердженого) факту того, що спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що могло б свідчити про прийняття спадщини в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

З пояснень позивача судом встановлено, що позивач не знала про існування заповіту, що залишила ОСОБА_4 , і з цієї причини не подала своєчасно заяву про прийняття спадщини після неї. Також з пояснень позивача випливає, що про існування заповіту вона дізналася у березні 2024 року від свого брата, який виїхав із тимчасово окупованої території та привіз із собою речі матері, серед яких був виявлений заповіт, після чого невідкладно вжила заходів щодо збирання документів для захисту своїх спадкових прав, звернулася до приватного нотаріуса, а після отримання Постанови про відмову - звернулася до суду з позовом про надання їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Оцінюючи доводи сторони позивача щодо поважності причин пропуску для подання заяву про прийняття спадщини, суд виходить з правової позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 26.07.2021 у справі № 405/7058/19.

Зокрема, Верховний Суд зазначив у вказаній справі про таке.

Відповідно до статті 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.

Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження№ 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховним Судом України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. У разі наявності заповіту нотаріусу подається його оригінал чи дублікат. Повна інформація про заповіт, який було посвідчено іншим нотаріусом, витребовується нотаріусом шляхом направлення запиту. Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Необхідність нотаріусом вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

Під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 судом встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 була заведена лише після звернення позивача до нотаріуса для захисту своїх спадкових прав, з чого випливає, що жоден нотаріус не був обізнаний про факт смерті ОСОБА_4 і, відповідно, не вживав і не міг вживати заходів щодо повідомлення всіх спадкоємців про її смерть.

За таких обставин суд вважає доведеним той факт, що позивач не знала і не могла знати про факт існування заповіту ОСОБА_4 на її користь, а тому причина пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є вочевидь поважними.

З урахуванням зазначеного та виходячи з принципів справедливості та розумності, суд вважає за необхідне позов задовольнити та встановити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю у три місяці, який слід обчислювати з дня набранням рішенням суду законної сили. На переконання суду зазначеного строку буде достатньо позивачеві для подання нею заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 .

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 1, 13, 28, 141, 196-200, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , додатковий строк тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду області шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Повний текст рішення виготовлено: 23.12.2024 року.

Суддя Н.І. Рибалко