Рішення

від 04.06.2024 по справі 477/2972/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/2972/23

Провадження №2/477/299/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судового засідання Клюсевич-Шараповою Н.М.,

без участі сторін,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Галицинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, третя особа Вітовська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, в якому просили визнати за ними в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку, площею 0,2024 га, виділену для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог вказували, що після смерті ОСОБА_4 залишилося в спадок зазначене нерухоме майно, яке вони не взмозі оформити в нотаріальному порядку через те, що державним актом про власності на земельну ділянку передбачено її площу 0,1824 га. Проте згідно Державного реєстру прав власності на нерухоме майно ділянка за вказаною адресою має площу 0,2024 га. В зв`язку з цим нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину.

Посилаючись на те, що вони є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 і прийняли спадщину, тому, з врахуванням уточнених вимог, просили визнати за ними право власності на земельну ділянку, площею 0,2024 га відповідно до часток у спадкуванні: за ОСОБА_2 - на 2/3 частини, за ОСОБА_3 - 1/6 частину, за ОСОБА_1 1/6 частину, в порядку спадкування за законом.

В судове засідання сторони не з`явилися, про його час та місце були повідомлені належним чином, надали заяви з проханням здійснити розгляд справи за їх відсутності, представник відповідач в заяві позов визнав та не заперечував проти задоволення позову.

Суд, вважаючи за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін відповідно до положень ст. 200 ЦПК України в підготовчому судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 і після його смерті відкрилася спадщина, в тому числі на нерухоме майно у виді земельної ділянки, виділеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованої по АДРЕСА_2 (не тепер територія Миколаївського району Миколаївської області.

Відповідно до державного акту № 256, виданого йому Лиманівською сільською радою Жовтневого району Миколаївської області 20 вересня 1993 року, площа земельної ділянки складала 0,1824 га.

Рішенням Лиманівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області №3 від 03 січня 2008 року номер будинку АДРЕСА_3 був змінений на 21.

Слід відмітити, що постановою Верховної Ради України № 1377-VIII від 19 травня 2016 року «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» Жовтневий район Миколаївської області був перейменований на Вітовський, а відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-ІХ у Миколаївській області було утворено Миколаївський район (з адміністративним центром у місті Миколаїв) до складу якого увійшла також Галицинівська сільська територіальна громада, в складі якої і с. Лимани та Лиманівська сільська рада, а також ліквідовано у Миколаївській області старі районні територіальні утворення, зокрема й Вітовський район.

Часом відкриття спадщини є день його смерті.

У разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні норми ЦК Української РСР 1963 року.

Відповідно до ст. 549 цього Кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (ч. 2 ст. 548 ЦК України 1963 року).

Відповідно до ст. 524 цього Кодексу спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Згідно зіст.525та ст.526ЦК України 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим день, зазначений в статті 21 цього Кодексу; місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, місце знаходження майна або його основної частини.

Статтями 529 та 530 того ж Кодексу передбачено хто із осіб відноситься до першої та другої черги спадкоємців за законом, в тому числі до спадкоємців першої черги відносяться дружина та діти померлого.

Відповідно до спадкової справи, заведеної Жовтневою державною нотаріальної конторою 26 березня 1996 року після смерті ОСОБА_4 , копія якої була витребувана судом з Державного нотаріального архіву Миколаївської області, спадкоємцями за законом є його дружина ОСОБА_2 - на 2/3 частини, син ОСОБА_3 - 1/6 частину, дочка ОСОБА_1 1/6 частину.

За пунктами 1.2, 4.15, 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року передбачено, що при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує обставини стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, а у разі якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього: у випадку відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно письмового роз`яснення від 27 вересня 2023 року виданого позивачці ОСОБА_1 нотаріусом Вітовської державної нотаріальної контори Миколаївської області, неможливо оформити в нотаріальному порядку спадщину відносно земельної ділянки після смерті ОСОБА_4 , оскільки не було подано належним чином оформленого правовстановлюючого документу на спадкову нерухомість.

Згідно з ч. 2 ст. 548 ЦК України прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту прийняття спадщини.

Такі ж положення виписані і в нині діючому ЦК України 2003 року, зокрема: стаття 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; частина 5 статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Будинок за адресою: АДРЕСА_4 належав на праві власності ОСОБА_4 і після його смерті позивачі оформили право власності на нього відповідно до своїх спадкових часток.

Для будівництва та обслуговування будинку ОСОБА_4 йому був виданий державний акту №256, виданий Лиманівською сільською радою Жовтневого району Миколаївської області 20 вересня 1993 року, площа земельної ділянки складала 0,1824 га. При цьому відповідно до записів в цьому ж акті додатково була виділено 0,2 га відповідно до рішенні виконкому від 03 липня 1998 року.

Також в державному акті записано, що він був виданий 20 червня 1993 року на підставі рішення Лиманівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області № 169 від 09 липня 1993 року, тобто дата видачі державного акту, передує прийняттю рішенню про передачу ділянки власність.

В той же час, перевіркою архівних рішень цієї сільської ради було встановлено, що рішення про передачу ОСОБА_5 ,М земельної ділянки площею 0,1824 га було прийнято 18 червня 1993 року, і це рішення має № 10.

Крім того, згідно даних Державного земельного кадастру земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 ,, кадастровий номер 4823382600:01:009:0040, має площу 0,2024, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, власник ОСОБА_4 .

Положення ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України вказують, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельні ділянки переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з ч. 2 ст. 548 ЦК України прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 6 ЗК Української РСР 1990 року громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельні ділянки переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положення ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України вказують, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, дослідженими під час розгляду справи доказами підтверджено, що земельна ділянка площею 0,2024 га за життя належала ОСОБА_4 і після його смерті входить до складу спадщини, а тому в порядку спадкування, з врахування встановлених зазначених обставин, повинна відійти спадкоємцям за законом, тобто позивачам в справі в розмірах їх спадкових часток.

Враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, вони не можуть захистити своє спадкове майнове право, тому відповідно до ст. 16 ЦК України воно підлягає захисту шляхом визнання за ними права власності на нерухомість в порядку спадкування.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку, площею 0,2024 га, виділену для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (попередній № 19), кадастровий номер 4823382600:01:009:0040, в наступних частках:

- за ОСОБА_2 2/3 частини,

- за ОСОБА_3 1/6 частини,

- за ОСОБА_1 1/6 частини.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Р.В. Козаченко