Рішення

від 24.12.2024 по справі 482/576/24

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24.12.2024

Справа № 482/576/24

Номер провадження 2/482/503/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Сергієнка С.А., за участю секретаря Шведової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом Новоодеської міської ради Миколаївської області як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Новоодеська міська рада Миколаївської області як орган опіки та піклування звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 є біологічною матір`ю малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач являється одинокою матір`ю, відомості про батька дітей записані відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного Кодексу України.

Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно двох своїх дітей. Діти відповідача перебувають на обліку служби у справах дітей, як такі, що опинилися в складних життєвих обставинах ( підстава - неналежне виконання батьківських обов`язків). Згідно до акту обстеження,умови проживання відповідача незадовільні. В кімнатах брудно, не створені належні умови для проживання дітей, відповідач ніде не працює, доходу не має, має на утриманні ще одного малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає із співмешканцем, який, з її слів, матеріально її забезпечує. Під час обстеження умов проживання вищевказаної громадянки, було встановлено, що відповідач протягом двох років не проявляє заінтересованості до долі своїх малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не цікавиться успіхами дітей, станом їхнього здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їхнім навчанням та підготовкою до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, їх лікування, що негативно впливає на їхній фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкується з дітьми, самоусунулась від їхнього виховання. З відповідачем неодноразово проводились бесіди та органом опіки та піклування було попереджено про належне виконання батьківських обов`язків.

З 2022 року малолітні діти відповідача проживають із громадянином ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 . Умови проживання дітей - задовільні. Діти забезпечені одягом по сезону, канцелярією, спальними місцями, в запасі продукти харчування та консервація. ОСОБА_6 повністю займається вихованням та належним утриманням малолітніх дітей, турбується про їх здоров`я та фізичний стан.

У відповідача зовсім відсутнє будь-яке бажання створити для своїх дітей належні умови життя, навчання, забезпечити всім необхідним для зростання і розвитку в сім`ї.

Позивач зазначає, що з 2022 р. та до даного часу відповідач повністю самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків відносно своїх дітей.

Відповідач а весь час жодного разу не поцікавилася долею двох своїх дітей, не спілкувалася з ними, не телефонувала їм. Відповідач, покладених законом на батьків обов`язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні дітей.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просив суд позбавити відповідача батьківських прав щодо малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з неї на користь позивача аліменти на їх утримання у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно.

Представник позивач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності та вказав, що позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч.ч. 5, 6, п.2 ч.7, ч.11 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомила, заяв та клопотань від неї не надходило.

Згідно ст.ст. 279, 280, 281 ЦПК України судом проводиться заочний розгляд справи у загальному порядку.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є біологічною матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється одинокою матір`ю, відомості про батька дітей записані відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного Кодексу України, що підтверджено витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини 1 ст. 135 СК України за № 00043682131 від 20.02.2024 р. та № 00043678193 від 20.02.2024 р., свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 .

Відповідач проживає в АДРЕСА_2 .

Діти відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувають на обліку служби у справах дітей, як такі, що опинилися в складних життєвих обставинах ( підстава - неналежне виконання батьківських обов`язків), що підтверджено інформацією фахівця із соціальної роботи ССД Новоодеської міської ради.

З 2022 року малолітні діти відповідача проживають із громадянином ОСОБА_5 , (який є їхнім дідусем, син якого - ОСОБА_7 є батьком вказаних дітей і, який, близько чотирьох років тому помер), за адресою: АДРЕСА_1 . Мати дітей, відповідач по справ, не займалася належним доглядом за дітьми і ОСОБА_5 змушений був забрати дітей до себе. Протягом майже 2-х років відповідач не вживає ніяких заходів аби її діти мали належний одяг, продукти, материнську любов, не приймає ніякої участі у їх вихованні, взагалі не спілкується з ними. Умови проживання дітей - задовільні. Діти забезпечені одягом по сезону, канцелярією, спальними місцями, в запасі продукти харчування та консервація. ОСОБА_6 повністю займається вихованням та належним утриманням малолітніх дітей, турбується про їх здоров`я та фізичний стан.

Вищевказане підтверджено письмовими поясненнями ОСОБА_5 , актами обстежень від 22.01.2024 р. та 26.02.2024 р., письмовими поясненнями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , наявними у матеріалах справи та іншими дослідженими судом доказами.

Згідно до актів обстеження від 22.01.2024 р. та 26.02.2024 р., складених ССД Новоодеської міської ради, умови проживання відповідача незадовільні, в кімнатах брудно, не створені належні умови для проживання дітей, відповідач ніде не працює, доходу не має, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає із співмешканцем, відповідач протягом двох років не проявляє заінтересованості до долі її малолітніх дітей, не цікавиться успіхами дітей, станом їхнього здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їхнім навчанням та підготовкою до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їхній фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкується з дітьми, самоусунулась від їхнього виховання.

З відповідачем органом опіки та піклування неодноразово проводилась робота, зокрема, за карткою отримувача соціальних послуг, щодо належного виконання батьківських обов`язків, недопущення зловживання алкогольних напоїв та додержання санітарно-гігієнічних умов, але ні на які зауваження та рекомендації, відповідач не звертає увагу, у будинку, де вона проживає, постійно безлад, присутні сумнівні компанії, розлиття алкоголю.

Відповідач неодноразово була притягнута до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 184 КУпАП «Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей».

Як видно з затвердженого Новоодеською міською радою Миколаївського району Миколаївської області рішення від 16.02.2024 р. за № 89 висновку органу опіки та піклування, служба у справах дітей Новоодеської міської ради вважає за доцільне затвердити висновок про позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_1 відносно її малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Така позиція органу опіки та піклування вмотивована тим, що ОСОБА_1 є біологічною матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється одинокою матір`ю, відомості про батька дітей записані відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного Кодексу України.

Відповідач проживає в АДРЕСА_2 .

Діти відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувають на обліку служби у справах дітей, як такі, що опинилися в складних життєвих обставинах ( підстава - неналежне виконання батьківських обов`язків),.

З 2022 року малолітні діти відповідача проживають із громадянином ОСОБА_5 , (який є їхнім дідусем, син якого - ОСОБА_7 є батьком вказаних дітей і, який, близько чотирьох років тому помер), за адресою: АДРЕСА_1 .

Умови проживання відповідача незадовільні, в кімнатах брудно, не створені належні умови для проживання дітей, відповідач ніде не працює, доходу не має, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає із співмешканцем, відповідач протягом двох років не проявляє заінтересованості до долі її малолітніх дітей, не цікавиться успіхами дітей, станом їхнього здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їхнім навчанням та підготовкою до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їхній фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкується з дітьми, самоусунулась від їхнього виховання.

З наведеного видно, що відповідач ОСОБА_1 участі в утримані та вихованні своїх малолітніх дітей не приймає, не підтримує з ними зв`язків, при тому, що перешкод у спілкуванні з ними немає, однак відповідач на будь-який зв`язок з дітьми з 2022 року не виходила, вихованням малолітніх дітей, які проживають з дідусем ОСОБА_5 , не займається, належної уваги їм не приділяє, матеріальної допомоги не надає, не цікавиться про їх долю взагалі.

За вищевказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачпорушила свої батьківські обов`язки, ухиляючись від їх виконання, в наслідок чого малолітні діти були позбавлені материнської уваги і піклування, порушено їх права на належне батьківське виховання, спілкування, життя і розвиток в сім`ї.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 зашкодила правам і інтересам дітей, які захищаються Декларацією прав дитини, Європейською конвенцією про права дитини та національним законодавством, в тому числі ст.ст. 150, 152, 155 СК України.

Ст.19, п.4 ч. 1 ст.164, ст. 166 Сімейного кодексу України, згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2, З ст. 150 та ст. 180 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, матеріально забезпечувати та утримувати її.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини 11.07.2017 у справі «М.С. проти України» виніс рішення де визначив поняття «інтереси дитини», їх місце у взаємовідносинах між батьками.

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини в кожній конкретній справі необхідно враховувати 2 аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч.2, ч.3 ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частиною 4 ст.155 Сімейного кодексу України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пленум Верховного Суду України в п. 16 постанови від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» наголосив, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 Сімейного кодексу України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Умисне невиконання відповідачем свої батьківських обов`язків відносно малолітніх дітей та ухилення від їх виконання знайшло своє підтвердження із досліджених судом доказів.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

При вирішенні справи, суд виходить з того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і допускається лише тоді, коли змінити поведінку батька або матері у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в його діях.

Позивачем надано беззаперечні докази винної поведінки відповідача по ухиленню від виконання своїх обов`язків щодо виховання та утримання малолітніх дітей.

Враховуючи вищевикладене,виражаючи турботу про долю дітей, керуючись п.2. ч.1.ст.164 Сімейного кодексу України, суд приходить до висновку, що доводи позову щодо необхідності позбавлення батьківських прав відповідача є обґрунтованими, а будь - які інші заходи впливу на матір дітей з урахуванням її свідомої позиції щодо небажання приймати участь у вихованні та житті дітей, не можуть досягнути мети такого впливу - зміни ставлення матері до дітей, та, відповідно, виконання своїх батьківських обов`язків у їх відношенні.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Ч.3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 182, ст.ст. 183, 191 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 5 ст. 183 СК України визначено розмір аліментів у частці від доходу (заробітку) та, серед іншого, на двох дітей така частка становить одну третину ( 1/3).

Визначаючи розмір суми, яка підлягає щомісячному стягненню, зважаючи на батьківський обов`язок відповідача по неповнолітніх утриманню дітей, враховуючи розмір прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, працездатність відповідача за віком та станом здоров`я, а також обов`язок матері щодо утримання неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття, можливість відповідача надавати таку допомогу, а також обставини справи та виходячи із принципів розумності і справедливості, суд вважає за можливе призначити аліменти 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з моменту подання позову і до досягнення ними повноліття.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Таким чином, аліменти підлягають стягненню з дня пред`явлення позивачем до суду позову, а саме із 13.03.2024 р. та, згідно з вимогами ст. 367 СК України, необхідно допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з відповідачів аліментів на утримання неповнолітніх дітей, за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

За таких обставин, керуючись ст.268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Новоодеської міської ради Миколаївської області як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомий (місце проживання: АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно її дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомий (місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Новоодеської міської ради Миколаївської області як органу опіки та піклування (вул.. Центральна, 208, м. Нова Одеса, Миколаївського району, Миколаївської області, кож ЄДРПОУ 35433613) аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно, в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку ( доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 13.03.2024 року до досягнення повноліття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого, щомісячно у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і, до досягнення нею повноліття

Рішення суду в частині стягнення аліментів на дітей за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомий (місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь держави 1211, 20 грн. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий суддя: С.А.Сергієнко