Постанова від 25.12.2024 по справі 2-420/11

25.12.24

22-ц/812/1889/24

Справа № 2-240/11 Головуюча у 1-й інстанції Павленко І. В.

Провадження № 22-ц/812/1889/24 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 грудня 2024 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючої-судді: Ямкової О. О.,

суддів: Крамаренко Т. В., Локтіонової О. В.,

із секретарем: Андрієнко Л. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Укрдебт Плюс»,

на ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 6 листопада 2024 року, постановлену під головуванням судді Павленко І. В. в залі судових засідань в місті Миколаєві о 8 годині 50 хвилині по справі

за заявою ТОВ «Укрдебт Плюс»

про замінустягувача у справі

за позовом

Публічного акціонерного товариства (ПАТ ) «Кредитпромбанк» до

ОСОБА_1

про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И Л А:

Заочним рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30 травня 2011 року позов ПАТ «Кредитпромбанк» задоволено, ухвалено про звернення стягнення на користь банка з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 491732 грн 98 коп. на предмет іпотеки нежитлову будівлю корівнику з прибудовою, що знаходиться за адресою с. Кірове, Миколаївського району Миколаївської області, вулиця Індустріальна, 2-В шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною 804110 грн 49 коп..

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 9 січня 2014 року у справі на стадії виконання судового рішення проведено заміну стягувача з ПАТ «Кредитпромбанк» на ПАТ «Дельта Банк».

У квітні 2017 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого документу, посилаючись на його втрату внаслідок повернення державним виконавцем первісному стягувачу, який заявнику виконавчий документ не передав.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 15 червня 2017 року заяву ПАТ «Дельта Банк» задоволено, постановлено про видачу дублікату виконавчого листа.

1 серпня 2017 року за заявою ПАТ «Дельта Банк» судом направлено копію ухвали та дублікат виконавчого листа по справі 2-420/11.

Зазначене відправлення отримано ПАТ «Дельта Банк» 16 серпня 2017 року (т. 1 а.с.119).

У грудні 2021 року ТОВ «Укрдебт Плюс» звернулося з заявою про заміну сторони та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 10 грудня 2021 року заяву ТОВ «Укрдебт Плюс» повернуто заявнику без розгляду.

7 жовтня 2024 року ТОВ «Укрдебт Плюс» повторно звернулося з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 15 жовтня 2024 року заяву ТОВ «Укрдебт Плюс» повернуто без розгляду.

25 жовтня 2024 року ТОВ «Укрдебт Плюс» знову звернулося з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

В обґрунтування заяви посилалося на укладення 15 листопада 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Укрдебт Плюс» договору купівлі-продажу прав вимоги №2083/К, у тому числі за вимогами до ОСОБА_1 , внаслідок чого право вимоги за кредитним та іпотечним договорами укладеними зі ОСОБА_1 повністю перейшло до ТОВ «Укрдебт Плюс». Тому вважало можливим провести заміну сторони на будь-якій стадії процесу, до відкриття виконавчого провадження, особливо зважаючи на внесення запису про припинення ПАТ «Дельта Банк».

29 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про зупинення розгляду справи у зв`язку із його перебуванням у складі Збройних Сил України.

ТОВ «Укрдебт Плюс» надало додаткові пояснення, у зв`язку із надходженням клопотання у яких висловило заперечення проти його задоволення, посилаючись на відповідну судову практику.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 6 листопада 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 6 листопада 2024 року у задоволенні заяви ТОВ «Укрдебт Плюс» відмовлено.

При постановленні ухвали про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому документі, суд виходив із відсутності відкритого виконавчого провадження та сплину строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

В апеляційній скарзі ТОВ «Укрдебт Плюс», посилаючись на необґрунтованість судового рішення про відмову у заміні сторони у виконавчому провадженні, внаслідок неповного дослідження доказів, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову про задоволення заяви товариства про його заміну, як сторони у виконавчому документі.

У скарзі зазначив, що кредитор може передавати свої права іншій особі на стадії виконання рішення. Така заміна відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Вказував, що норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, та не містить застережень щодо можливості заміни сторони виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні, а наявність не виконаного судового рішення не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Вважав, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження є правонаступництво у матеріальних правовідносинах.

Зауважував, що жодною нормою ЦК України, ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження» не передбачена пряма заборона щодо заміни стягувача у виконавчому листі, в тому числі після закінчення виконавчого провадження чи пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки після закінчення виконавчого провадження у учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних законом інтересів.

Зазначав, що набуваючи на підставі договору 15 листопада 2019 року права вимоги за рішенням суду, виконавчий лист на виконання якого видано 1 серпня 2017 року із строком пред`явлення в один рік, новий кредитор спочатку повинен підтвердити свій статус у виконавчому провадженні, після чого, як сторона виконавчого провадження, може вирішити питання про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки саме по собі виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд.

Посилався на відповідну судову практику.

Відзиву на апеляційну скаргу іншими учасниками справи не надано.

Справа розглянута за відсутності учасників за належним їх повідомленням.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що заочне рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30 травня 2011 року знаходилося на виконанні за заявою стягувача ПАТ «Кредитпромбанк», якому виконавчий лист з його виконання було повернуто 30 березня 2016 року за відсутністю внесення стягувачем авансових витрат на організацію та проведення виконавчих дій (т.1 а.с.98).

Після повернення виконавчого документу стягувачу, правонаступник первісного кредитора, яким став ПАТ «Дельта Банк» втратив оригінал виконавчого листа та на підставі ухвали суду отримав 16 серпня 2017 року дублікат виконавчого листа про звернення стягнення на майно ОСОБА_1 (т.1 а.с.119)

З цього часу та по листопада 2019 року у справі відсутні відомості про звернення ПАТ «Дельта Банк» за примусовим виконанням рішення суду та новим кредитором таких даних до суду не надано.

15 листопада 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ « Укрдебт Плюс» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги №2083/К, зокрема, права вимоги про звернення стягнення заборгованості ОСОБА_1 на нерухоме майно (т. 1 а.с.135-136, 137,138).

Під час укладення договору від попереднього стягувача ПАТ «Дельта Банк» заявником ТОВ «Укрдебт Плюс» отримано дублікат виконавчого листа, про що новим кредитором зазначено у заяві, що подана до суду (т. 1 а.с.134).

Посилаючись на відсутність виконавчого провадження з приводу примусового виконання судового рішення, за яким ТОВ «Укрдебт Плюс» отримано право вимоги, заявник звернувся до суду виключно з питанням про заміну стягувача у виконавчому листі, без вирішення питання про поновлення строку на подачу виконавчого документу до виконання.

Відповідно до статті 1Закону України«Про виконавчепровадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 442ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною 1 статті 15Закону України«Про виконавчепровадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

На підставі частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до частини 1 статті 512ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Відповідно достатті 512 ЦК Українита статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Отже,у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється.

Такі правові висновки викладені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року у справі 34/425.

На ці висновки послався суд першої інстанції, відмовляючи ТОВ «Укрдебт Плюс» у заміні його як стягувача у виконавчому листі, враховуючи, передусім, пропуск товариством строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання, про поновлення якого заявником одночасно з вимогою про заміну сторони у виконавчому провадженні не заявлено.

Такі мотиви суду є правильними, окрім врахування строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» на час ухвалення судового рішення, а саме до 5 жовтня 2016 року, виконавчі документи, що видані на підставі рішення суду могли бути пред`явлені до виконання протягом року.

За змінами у законі, що набрали чинності з 5 жовтня 2016 року та згідно до пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України «Про виконавче провадження», незважаючи на вказівку про строк пред`явлення до виконання, що зазначений у дублікаті виконавчого листа, який видано судом на підставі своєї ухвали від 15 червня 2017 року, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

За змістом пункту 5 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», які набрали чинності з 5 жовтня 2016 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом, тобто протягом трьох років.

Тобто заявникуналежало разомз подачеюзаяви прозаміну сторониу виконавчомудокументі пред`явитивимогу пропоновлення строкуна пред`явленнявиконавчого документудо виконання, із зазначенням поважності причин такого строку, який законом визначено у три роки.

Тому місцевий суд дійшов правильного по суті висновку про відсутність підстав для заміни сторони виконавчого провадження за умови пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання та не пред`явлення заявником вимог про його поновлення.

Помилковість визначення судом строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання не вплинула на процесуальні підстави для розгляду заявленого товариством питання.

За такого, колегія суддів доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, з підстав, передбачених статтею 375 ЦПК України.

Керуючись статтями 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 6 листопада 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуюча О.О.Ямкова

Судді Т. В. Крамаренко

О.В.Локтіонова