Рішення

від 07.11.2024 по справі 810/2406/16

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 810/2406/16

Провадження № 2/361/128/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.11.24

07 листопада 2024 р. м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Писанець Н.В.,

при секретарі Бондар Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бровари у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженніБроварського міськрайонногосуду Київськоїобласті знаходиласьцивільна справаза позовом ОСОБА_1 до Головногоуправління Держгеокадаструу Київськійобласті, ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та зобов`язання вчинити певні дії відповідно до ухвали Верховного Суду від 05.11.2020р. про передачу справи за юрисдикцією.

За змістом позовних вимог, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 в якому просила суд визнати недійсним наказ відповідача від 16.03.2015 № 10-3301/15-15-сг "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_2 » щодо відведення земельної ділянки у власність, а також скасувати державну реєстрацію земельної ділянки та її кадастровий номер 3221289001:01:059:0084 в Державному земельному кадастрі.

Відповідно до заяви позивача від 30.11.2021р., було змінено предмет позову, та вимоги ОСОБА_1 були викладені так: визнати недійсним наказ відповідача від 16.03.2015 № 10-3301/15-15-сг "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_2 щодо відведення земельної ділянки у власність; визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-17638/15-16-сг від 26.08.2016р. «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 »; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки та її кадастровий номер 3221289001:01:059:0084 в Державному земельному кадастрі, шляхом виключення відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки та закриття поземельної книги; припинити речове право ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер 8000 000000:82:248:0002, площею 0,0996 га, розташованої за адресою: Київська область, Броварський район, с/рада Требухівська, зареєстроване на підставі рішення державного реєстратора (з відкриттям розділу) Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Мурашко О.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оспорюваним наказом № 10-3301/15-15-сг від 16.03.2015 порушуються її права як землекористувача, адже відповідач Головного управління Держгеокадастру у Київській області - не врахував, що земельна ділянка, відносно якої відповідач надав дозвіл на розроблення документації із землеустрою третій особі, 22 травня 1992 року рішенням органу місцевого самоврядування була передана у користування батькам позивача, а після їх смерті перебуває у користуванні позивача. Інші вимоги є похідними від основної, оскільки, з моменту подання позовної заяви, відповідач ОСОБА_2 отримав у власність земельну ділянку та здійснив державну реєстрацію права власності. Крім того, позивач вважає, що за цей час відбувся ряд змін в земельному законодавстві та вимог до порядку відновлення порушених прав. На підставі наведеного, просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсягу.

Сповіщена про час та дату розгляду справи позивач до зали суду не з`явилась, підтримала позовні вимоги під час підготовчого судового засідання, просила суд проводити розгляд справи за її відсутності.

Представник позивача ОСОБА_3 , присутня у судовому засіданні, підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні, просила суд врахувати під час ухвалення судового рішення зібрані у справі докази, а також той факт, що позивач претендувала на земельну ділянку площею 0,15 га, якою постійно користувалась, тоді як ОСОБА_2 отримав у власність земельну ділянку меншою площею 0,996га із земельної ділянки площею 0,15 га, змінивши конфігурацію земельної ділянки. Також просила суд прийняти до уваги висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи Київського НДІСЕ від 22.11.2023р. №19096/23-41.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області будучи сповіщеним про час та дату розгляду справи, до зали суду не з`явився, з позовними вимогами не погодився, просив суд проводити судове засідання за його відсутності. Надав суду відзив на позовну заяву, у якому в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що при прийнятті оспорюваного рішення від 16.03.2015 № 10-3301/15-15-сг "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_2 » - діяв на підставі і в межах повноважень, що визначені законом. Заперечував твердження позивача про наявність у неї права користування земельною ділянкою, оскільки, не зважаючи на рішення органу місцевого самоврядування, з 1992 року померлі батьки позивача та позивач право користування спірною земельною ділянкою в установленому порядку не набули. Відповідач стверджував, що на законних підставах задовольнив заяву ОСОБА_2 щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, жодні обставини, які б були підставою для відмови у задоволенні його заяви, під час розгляду документів не виявлено.

Відповідач ОСОБА_2 про дату час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, у судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Подав відзив на позовну заяву у якому висловив незгоду зі зміненими позовними вимогами, зазначав про відсутність порушень у своїх діях та зловживання правами з боку позивача, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені сторонами документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 у лютому 2013 року вернувся до року Головного управління Держземагенства у Київській області з клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована на території с. Требухів Броварського району Київської області.

16 березня 2015 року за результатом розгляду клопотання ОСОБА_2 Головне управління Держземагенства у Київській області видало наказ № 10-3301/15-15-сг, відповідно до якого ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Требухівської сільської ради Броварського району Київської області, орієнтовною площею земельної ділянки 0,1000 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності. У зв`язку з прийнятим рішенням у Державному земельному кадастрі сформовано земельну ділянку за №3221289001:01:059:0084 площею 0,0996 га з цільовим призначенням 01.03.- для ведення особистого селянського господарства.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Київській області від 19.07.2016 року №10-14960-15-16-сг було надано дозвіл відповідачу ОСОБА_2 на розроблення документації з землеустрою на спірну земельну ділянку.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Київській області від 26.08.2016 року №10-17638/15-16-сг було затверджено документацію із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 .

Висновком КНДІСЕ від 22.11.2023р. № 19096/23-41 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи було встановлено, що межі земельної ділянки ОСОБА_2 , площею 0,0996 га, кадастровий номер 3221289001:01:059:0084 накладаються на межі земельної ділянки ОСОБА_1 , площею 0,1500 га, що розташованої на території Требухівської сільської ради Броварського району Київської області із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, на яку Розпорядженням Броварської районної державної адміністрації Київської області №482 від 16.03.2010р. наданий дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га, а наказом ГУ Держгеокадастру у Київській області від 19.07.2016р.наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності (площа накладання становить 0,0921 га і позначена на рис.5 штриховкою блакитного кольору).

Позивачем в обґрунтування позову зазначено, що вказаними наказами і діями відповідачів ГУ Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_2 порушуються її права як особи, яка впродовж більш 20 років добросовісно користується цією ж земельною ділянкою.

При цьому встановлено, що 22.05.1992 року рішенням Х позачергової сесії ХХХІ скликання Требухівської сільської ради народних депутатів Броварського району Київської області ОСОБА_4 (матері позивача) виділено земельну ділянку розміром 0,15 га для ведення особистого підсобного господарства у тимчасове користування терміном на один рік. На підтвердження вказаної обставини позивачем долучено копії витягу з господарської книги села Требухів за 1992 - 1995 роки для домогосподарства з особовим рахунком НОМЕР_2; облікової картки по господарському обліку №7861 на 2016 - 2020 року, квитанцій про сплату земельного податку за 2005 - 2016 роки.

Однак, суд встановив, документи, що посвідчують право власності або право користування спірною землею ані мати позивача ОСОБА_4 , ані позивач, не оформлювали.

У березні 2010 року позивач розпочала процедуру приватизації спірної земельної ділянки (розпорядженням Броварської районної державної адміністрації Київської області від 16.03.2010 № 482 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства), однак, як з`ясувалось, позивач процедуру складання документації із землеустрою не виконала.

Під час надання оцінки відносинам, що склались між сторонами, суд зазначає, що вирішення по суті даної справи залежить від з`ясування - чи має позивач право користування спірною земельною ділянкою.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно достатті 6 Земельного кодексу України(у редакції, що діяла на момент прийняття Требухівською сільською радою рішення про виділення ОСОБА_4 земельної ділянки у тимчасове користування терміном на один рік) громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок, зокрема, для ведення особистого підсобного господарства.

Згідно з положеннямистатті 7 Земельного кодексу України(у редакції Закону України від 18.12.1990 № 561-XII) користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. Тимчасове користування землею може бути короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п`яти років. У разі виробничої необхідності ці строки може бути продовжено на період, що не перевищує одного строку відповідно короткострокового або довгострокового тимчасового користування. У тимчасове користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності громадянам України, зокрема, для городництва, сінокосіння і випасання худоби, ведення селянського (фермерського) господарства.

Продовження строку користування земельними ділянками, наданими із земель, що перебувають у державній власності, провадиться Радами народних депутатів, які надали їх у користування.

В силустатті 22 Земельного кодексу України(у редакції Закону України від 18.12.1990 № 561-XII) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Статтею 23 Земельного кодексу України(у редакції Закону України від 18.12.1990 № 561-XII) передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Статтею 24 Земельного кодексу України(у редакції Закону України від 18.12.1990 № 561-XII) передбачено, що право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Форма договору і порядок його реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Тобто, у даній справі, встановлено, що, незважаючи на рішення Требухівської сільської ради Броварського району Київської області про виділення ОСОБА_4 (матері позивача) земельної ділянки розміром 0,15 га для ведення особистого підсобного господарства у тимчасове користування терміном на один рік, ані ОСОБА_4 , а ні позивач, як її спадкоємиця, права користування земельною ділянкою в установлений законом спосіб не набули.

Суд також враховує, що строк, на який було виділено земельну ділянку ОСОБА_4 у користування сплинув, а рішення про продовження строку користування земельною ділянкою орган місцевого самоврядування не приймав. Незважаючи на твердження позивача про фактичне користування нею спірною земельною ділянкою, у юридичному сенсі право користування цією земельною ділянкою у позивача відсутнє.

Жодних обставин, які б свідчили про те, що відповідач ГУ Держгеокадастру у Київській області при прийнятті наказу від 16.03.2016 № 10-3301/15-15-сг "Про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою", під час судового розгляду встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у цій частині.

Вивчені судом письмові докази щодо нових позовних вимог, викладених після зміни предмету позову, суд вважає такими, що не спростовують попередніх висновків про відсутність порушень з боку ГУ Держгеокадастру у Київській області при прийнятті наказу від 16.03.2016р. Крім того, інші позовні вимоги є похідними від первісних, у задоволенні яких відмовлено, тому також до задоволення не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та зобов`язання вчинити певні дії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Писанець Н.В.