Ухвала

від 03.12.2024 по справі 361/11183/24

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/11183/24

Провадження № 2-а/361/155/24

03.12.2024

У Х В А Л А

03 грудня 2024 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Бражник Н.М., вивчивши матеріали заадміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України вособі її відокремленого підрозділу Енергетичної митниці про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення,

УСТАНОВИЛА:

Адвокат Осадча К.О. від імені та в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним адміністративним позовом та просила суд:

1.Визнати поважними підстави пропуску строку для звернення до суду із позовом про скасування постанов про порушення митних правил та поновити строк;

2. Зупинити реалізацію арештованого майна, а саме: 1/4 частини трикімнатної квартири № 47 реєстраційний номер 2726225252232060, місце знаходження: Київська область, Броварський район, м.Бровари, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 15-Б у Броварському Відділі державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у зведеному виконавчому провадженні № 59398905 до якого входять виконавчі провадження № 59384201, № 59384689;

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Енергетичної митниці від 15 лютого 2019року усправі про порушення митних правил № 0059/90301/18 та закрити провадження узазначеній справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення;

4. Визнати протиправною та скасувати постанову Енергетичної митниці від 15 лютого 2019року усправі про порушення митних правил № 0057/90301/18 та закрити провадження у зазначеній справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення;

5. Визнати протиправною та скасувати постанову Енергетичної митниці від 15 лютого 2019 року усправі про порушення митних правил № 0058/90301/18 та закрити провадження у зазначеній справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення;

6. Визнати протиправною та скасувати постанову Енергетичної митниці від 15 лютого 2019 року усправі про порушення митних правил № 0068/90301/18 та закрити провадження у зазначеній справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення;

7. Стягнути з відповідача витрати на судовий збір та правову допомогу.

У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді БражникН.М.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2024 року визнано неповажнимипричини пропуску ОСОБА_1 строку зверненнядо адміністративногосуду. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України вособі її відокремленого підрозділу Енергетичної митниці про визнання протиправними та скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності залишено без руху. Відмовлено у відкритті провадження у справі у частині вирішення вимоги про зупинення реалізації майна та роз`яснено позивачу, що розгляд такої вимоги підлягає розгляду Київським окружним адміністративним судом впорядку, передбаченому законом.

На виконання зазначеної ухвали адвокат Осадча К.О. подала заяву про усунення недоліків та зазначила, що відсутня бездіяльність позивача щодо уникнення вчинення дій направлених на скасування оскаржених постанов. Позивач вчиняв дії для отримання документів, які стали підставою для відкриття виконавчих проваджень щодо нього. Відразу після надання слідчим дозволу на використання документів він уклав договір з адвокатом та звернувся до суду.

Зауважила, що у країні запроваджено військовий стан, лунають тривоги, здійснюються ракетні обстріли, що у сукупності відображається на психологічному стані людини, її моральному стані. Позивач не працює, є певна неможливість ранішого звернення до адвоката за консультацією щодо процесуальних строків, проте позивач, на її думку, вживав дії щодо оскарження постанов. Позивачу було невідомо про наявність постанов та діяльність товариства, де юридично він був директором близько п`яти місяців.

З огляду на постанову Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними, касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати наслідком ознаки невиправданого обмеження доступу до суду гарантованого Конституцією України та Конвенцією.

Враховуючи, сукупність обставин справи, розмір штрафів, проведення слідчих дій, зокрема, майбутнього проведення почеркознавчої експертизи, яка встановить відсутність підпису на деклараціях, наявності клопотання про витребування доказів, просила суд визнати причини пропуску строку на звернення до суду поважними та відкрити провадження у справі.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан.

Враховуючи, що позивач оскаржує постанови Енергетичної митниці ДФС від 15 лютого 2019 року усправах № 0057/90301/18, № 0058/90301/18, № 0059/90301/18, № 0068/90301/18, тобто прийняті майже за три роки до введення в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації воєнного стану, посилання представника позивача на пропуск строку з цих підстав, врахування постанови Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, є неприйнятним.

Суддя звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. Увипадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п. п. 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час спливу строків звернення до суду.

Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об`єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.

Зазначена позиція суду також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права та свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення «Девеер проти Бельгії», «Голдер проти Сполученого Королівства»).

У справі «Gradescolo S.R.L. проти Молдови» Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка має об`єктивний характер, та з обставин, незалежних від сторони, унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).

На усунення недоліків, зазначених в ухвалі Броварського міськрайонного суду Київської області від 11листопада 2024 року, представник позивача, фактично повторно послалась на ті обставини пропуску строку, які нею уже зазначались під час подачі позову.

З огляду на викладене, суддя дійшла висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви в частині надання доказів про поважність пропуску строку для звернення до суду з позовом, а надані ним докази не підтверджують поважність пропущеного строку з наведених в цій ухвалі підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин, позовна заява підлягає поверненню позивачу без розгляду.

Керуючись ст. ст. 7, 44, 169, 229, 248, 250, 293-295, 297 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Державної митної служби України вособі її відокремленого підрозділу Енергетичної митниці про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення,повернути позивачу без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали судуякщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.М. Бражник