Рішення
від 17.12.2024 по справі 363/4860/23
ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17.12.2024 Справа № 363/4860/23

РІШЕННЯ

Іменем України

17 грудня 2024 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Свєтушкіної Д.А., за участі секретаря судових засідань Крикун Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вишгороді в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , третя особа: Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Орган опіки та піклування виконавчого комітету Вишгородської міської ради про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,-

УСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області після усунення недоліків надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , третя особа: Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Орган опіки та піклування виконавчого комітету Вишгородської міської ради про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, у якій просить встановити факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та внести відомості до актового запису про народження № 42, складеного 23 серпня 2023 року Вишгородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), а саме зазначити батьком дитини ОСОБА_5 та змінити її прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ». Позовні вимоги обґрунтовує тим, що її батьками є мама ОСОБА_3 та батько ОСОБА_5 , які на час її народження перебували у фактичних шлюбних стосунках (приблизно з 1999-2000 років). У вказаному свідоцтві про народження зазначено: мама ОСОБА_3 , батько ОСОБА_8 , тобто, мама написала ім`я та по-батькові батька вірно як він і є наразі, а прізвище залишила своє « ОСОБА_6 » у відповідності до абз. 2 ч ст. 130 та ч. 1 ст. 135 СК України. 27.03. 2012 року її батьки зареєстрували шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_4 у неї народився рідний брат ОСОБА_4 . У його свідоцтві вказано: батько ОСОБА_5 , мама ОСОБА_3 (мама залишилась на своєму прізвищі). Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 07.05.2021 року №363/4607/20 шлюб між її батьками розірвано. Зазначила, що відповідно до сповіщення №14 від 15.08.2023 року її батько солдат ОСОБА_5 загинув під час виконання бойового завдання в н.п. Роботине Пологівського району Запорізької області. Також зазначила, що вона хоче оформити спадщину після смерті батька ОСОБА_5 . На день смерті з батьком позивач зареєстрована та проживала з ним за однією адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20 грудня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 24 травня 2024 року по справі було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу на вирішення якої поставлено наступне питання: Чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , біологічною бабусею, тобто мамою батька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та чи існує кровна спорідненість між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

07 серпня 2024 року до суду з ТОВ «Медико-генетичний центр «Мама Папа» надійшов висновок молекулярно-генетичої експертизи № 43430.

Ухвалою Вишгородськогорайонного судуКиївської областівід 12серпня 2024 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області 04 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 26 листопада 2024 року позивач та її представник підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі. Позивач зазначила, що на момент свого народження та після цього проживала разом із мамою і татом за адресою АДРЕСА_2 . Вона завжди називала ОСОБА_9 батьком, а він у свою чергу називав її донькою. Батьки мали спільний побут, та вдвох приймали участь у її вихованні та утриманні. ІНФОРМАЦІЯ_2 під час бойового виконання батько загинув. У наступне судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від позивача до суду надійшла заява, у якій просить цивільну справу розглядати без її участі, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

У судовому засіданні 26 листопада 2024 року відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала та не заперечувала проти ухвалення судом рішення про задоволення позову. Пояснила, що є бабусею позивача. До народження ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проживали однією сім`єю приблизно 5 років за адресою АДРЕСА_2 . Потім народилася онука ОСОБА_1 , після чого продовжили далі разом проживати як одна сім`я. ОСОБА_2 любив ОСОБА_1 та відносився до неї як до доньки. У наступне судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Від останньої до суду надійшла заява, у якій просить цивільну справу розглядати без її участі, позовні вимоги визнала в повному обсязі та просить їх задовольнити.

У судовому засіданні 26 листопада 2024 року відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги також визнала та не заперечувала проти ухвалення судом рішення про задоволення позову. Пояснила, що до народження доньки ОСОБА_1 , вона разом із ОСОБА_5 проживали приблизно 3-4 роки як одна сім`я та були пов`язані спільним побутом. На 4 місяці вагітності вони із ОСОБА_5 розійшлися. Після народження ОСОБА_1 , ОСОБА_5 постійно приходив до них та забезпечував її з донькою. Через деякий час (менше року) вони знову почали проживати разом. 27.03.2012 року шлюб уклали офіційно. Зауважила, що вони вдвох приймали участь у вихованні та утриманні доньки. ОСОБА_1 називала ОСОБА_5 батьком, а він її донькою. У наступне судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Від останньої до суду надійшла заява, у якій просить цивільну справу розглядати без її участі, позовні вимоги визнала в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, від начальника Вишгородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Духоти Н. до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відділу.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що є другом сім`ї. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проживали як сім`я до народження дитини. Їхні діти разом навчалися у школі. Тож зазначила, що часто бачила на батьківський зборах ОСОБА_11 саме батька ОСОБА_5 , який цікавився навчанням доньки. ОСОБА_3 і ОСОБА_5 вдвох приймали участь у вихованні та утриманні доньки. ОСОБА_5 називав ОСОБА_11 донькою.

Крім того, у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що є другом сім`ї. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 знає з малку. Зазначила, що до народження ОСОБА_11 та після її народження вони проживали разом. Натомість який період часу до народження дитини вони проживали разом не знає. Зауважила, що вони дружили сім`ями, часто бачилися. ОСОБА_5 ставився до ОСОБА_11 , як до доньки, називав її своєю донькою, а вона його батьком.

Крім того, у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2 . Приблизно з 1997-1998 роках ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проживали разом за вказаною вище адресою. У 2003 році народилася ОСОБА_11 . Зазначила, що їхні діти разом навчалися у школі. ОСОБА_5 часто був присутній на батьківський зборах ОСОБА_11 та ставився до неї, як до своєї дитини.

Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків та дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням, особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_1 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вишгородського районного управління юстиції Київської області, складено актовий запис про народження № 42.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьком - ОСОБА_1 , записаний ОСОБА_8 , матір`ю записана ОСОБА_3 . При цьому інформація про батька була зазначена згідно ч. 1 ст. 135 СК України, тобто за вказівкою матері, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження.

Згодом, 27.03.2012 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Вишгородського районного управління юстиції Київської області ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 27.03.2012 року.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_4 , про що Вишгородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Київської області, складено актовий запис про народження № 43.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьком - ОСОБА_4 , записаний ОСОБА_5 , матір`ю записана ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Києві, його матір`ю записана ОСОБА_2 , батьком записаний ОСОБА_13 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , яке видане Вишгородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 294.

Як убачається із сповіщення №14 від 15.08.2023 року солдат ОСОБА_5 загинув під час виконання бойового завдання в н.п. Роботине Пологівського району Запорізької області.

Відповідно до п.2 та п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року при розгляді справ названих категорій суди мають ураховувати, що відповідно до п. 2 розд. VII "Прикінцеві положення" СК норми законодавства, які регулювали шлюбно-сімейні правовідносини, втратили чинність із 1 січня 2004 р.

Оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини.

Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Отже, оскільки позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , то слід з`ясовувати обставини, передбачені ст. 53 КпШС України.

Згідно з ст. 53 КпШС в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.

При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю

підтверджують визнання відповідачем батьківства.

За змістом наведеної норми закону встановлення судом батьківства може мати місце в разі доведення хоча б однієї із зазначених обставин: спільного проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем або спільне виховання чи утримання ними дитини або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Відповідно до ч. 1ст. 315 ЦПК Українивизначено, які факти, що мають юридичне значення, можуть бути встановлені судом, серед переліку яких зазначено факт родинних відносин між фізичними особами.

Частиною 2 цієї норми закону передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Впостанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.95 року зазначено, що визначений вЦПК Україниперелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. Суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення, наприклад, факти визнання батьківства щодо дітей, які народилися до 1 жовтня 1968 року; батьківства; реєстрації батьківства; факти прийняття спадщини, встановлення місця відкриття спадщини та фактів володіння будівлею на праві приватної власності.

Згідно з пункту 15 вказаної постанови Пленуму ВСУ роз`яснено, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбаченихст. 53 КпШС України. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до ч. 2ст. 55 КпШС Українизапис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Як зазначено в п. 13постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.1998 № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України», яка була діючою на час діїКпШС України, згідно зіст. 53 КпШСпідставою для встановлення батьківства (факту батьківства) може бути не сам по собі факт біологічного походження дитини, а фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, або ж докази, що достовірно підтверджують визнання особою батьківства.

Судом встановлено, що у свідоцтві про народженні серії НОМЕР_1 відомості про батька дитини ОСОБА_1 , внесені за вказівкою матері. Натомість при житті саме ОСОБА_5 здійснював обов`язки батька відносно ОСОБА_1 , які відповідно дост. 61 КпШС Україниполягають у зобов`язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, готувати їх до праці.

Оцінюючи наданіпозивачем доказиу сукупності,суд приходитьдо висновку,що ОСОБА_5 дійсно визнававсебе зажиття батьком ОСОБА_1 ,брав участьу їївихованні таутриманні разомз матір`юдитини,з якоюпроживав однієюсім`єюта вівспільне господарство, що підтверджується спільними фото, поясненнями сторін та показаннями свідків допитаних в судовому засіданні.

Будь-яких доказів, які б спростовували доводи позивача не надано, не містять їх і матеріали справи.

Окрім того, не дивлячись на зазначені в ст. 53 КпШС підстави встановлення батьківства, не можна ігнорувати той факт, що частина третястатті 53 КпШС Україниіз 1970 по 2003 рік фактично діяла в редакції Кодексу прийнятій у 1969 році.

Очевидно, що розвиток суспільних відносин, наукових досліджень і технологій, які були актуальними у 1969 році кардинально відрізняється від сучасних.

Крім того, у період з моменту прийняттяКпШС(1969 рік) і до часу звернення ОСОБА_1 із розглядуваним позовом до суду (2023 рік), в національній судовій практиці були запроваджені та діють підвищені стандарти захисту прав і свобод людини.

Зокрема, частиною четвертоюстатті 10 ЦПК Українипередбачено, що суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Реагуючи на зміну законодавчого регулювання, судової практики та суспільних відносин, Верховний Суд України у пункті 24 постанови Пленуму № 3 від 15 травня 2006 року визнав такими, що втратили чинність, пункти 13 - 22постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України».

Однак, навіть у постанові Пленуму від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України»(пункт 13) Верховний Суд України не заперечував можливість у необхідних випадках для з`ясування питань, пов`язаних із походженням дитини, призначення з урахуванням обставин справи відповідної судової експертизи.

У справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsudv. Malta, заява № 62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) звертав увагу, що хоча найважливіше завданнястатті 8Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) захист особи від довільних дій державних органів, можуть також існувати позитивні зобов`язання, пов`язані з ефективною «повагою» до приватного чи сімейного життя. Ці позитивні зобов`язання можуть передбачати вжиття заходів, спрямованих на забезпечення поваги до приватного життя, навіть у сфері міжособистісних стосунків людей (див. справу «Мікулич проти Хорватії» (Mikulic v. Croatia, № 53176/99) та справу «С. Х. та інші проти Австрії» (S.H. and Others v. Austria), № 57813/00). Окрім того, повага до приватного життя вимагає, щоб кожна людина мала змогу встановити подробиці свого особистого походження, а право особи на таку інформацію має важливе значення в контексті впливу на його чи її особистість, які визначають розвиток людини. Таке встановлення передбачає отримання інформації, необхідної для розкриття істини щодо важливих аспектів особистого походження, як-от особистість батьків (див., наприклад, справу «Келін та інші проти Румунії» (Calin and Others v. Romania), № 25057/11).

У рішенні, ухваленому 13 липня 2006 року в справі «Яггі проти Швейцарії»(Jaggi v. Switzerland), ЄСПЛ постановив, що мало місце порушення статті 8 Конвенції, яке виявилося у відмові проведення аналізу ДНК останків можливого батька заявника. При цьому Суд зазначив, що людина, яка намагається встановити своє походження, реалізує життєвий інтерес, який захищається Конвенцією. Цей інтерес полягає в отриманні правдивої інформації, котра може допомогти встановити факт, що торкається важливого аспекту її особистої ідентичності.

У контексті застосування термінів для порушення провадження щодо батьківства Суд визнавав, що інтерес ймовірного батька в захисті від скарг щодо фактів, які виникли багато років тому, не можна відхилити, і, на додаток до цього конфлікту інтересів між передбачуваним батьком і дитиною, можуть з`явитися інші інтереси, як-от інтереси третіх осіб, особливо родини ймовірного батька, та загальний інтерес правової визначеності (див. справу «Лааксо проти Фінляндії» (Laakso v. Finland), № 7361/05, § 46, 15 січня 2013 року; див. також справу «Константінідіс проти Греції» (Konstantinidis v. Greece), № 58809/09, § 52, 3 квітня 2014 року).

Однак у контексті ДНК-тестування в провадженні щодо батьківства суд визнавав, що інтерес особи у визначенні свого батьківства не зникає з віком, а, навпаки, посилюється (справи «Яггі проти Швейцарії» (Jaggi v. Switzerland, № 58757/00), та «Паско проти Франції» (Pascaud v. France, № 19535/08).

Згідно з пунктом 1 статті 3Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року,в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до пункту першого статті 7 Конвенціїпро права дитинимає бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

ЄСПЛ у рішенні від 07 травня 2009 року в справі «Калачова проти російської федерації» (заява № 3451/05), зауважував, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

У справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsudv. Malta, заява № 62257/15, , рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року) ЄСПЛ повторив, що ДНК-тест - це науковий метод, наявний (у той час - на початку 2000-х і донині) для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.

Таким чином, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьоїстатті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Зазначені висновки зроблені Верховним судом у постанові від 31 травня 2023 року у справі № 363/3349/19.

Так, під час розгляду справи судом призначеносудову молекулярно-генетичнуекспертизу, відповідно до висновку якої № 43430 від 26.07.2024 року установлено, що ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є матір`ю біологічного батька, тобто біологічною бабусею, дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складає 96%.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих стороною доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача, у зв`язку з чим її позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , третя особа: Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Орган опіки та піклування виконавчого комітету Вишгородської міської ради про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини - задовольнити.

Встановити факт батьківства, а саме що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Внести відомості до актового запису про народження № 42, складеного 26 березня 2003 року Вишгородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), а саме зазначити батьком дитини - ОСОБА_5 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та змінити прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

Повне судове рішення складено 25 грудня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня оголошення судового рішення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач 2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) в інтересах малолітнього ОСОБА_4 .

Третя особа1: Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ЄДРПОУ 22201070, місцезнаходження: 07300, Київська обл., Вишгородський р-н., м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 6-А.

Третя особа2: Органопіки тапіклування виконавчогокомітету Вишгородськоїміської ради, місцезнаходження: 07300, Київська обл., Вишгородський р-н., м. Вишгород, пл. Шевченка 1.

Суддя Д.А. Свєтушкіна

СудВишгородський районний суд Київської області
Дата ухвалення рішення17.12.2024
Оприлюднено27.12.2024
Номер документу124044692
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про встановлення батьківства або материнства

Судовий реєстр по справі —363/4860/23

Рішення від 17.12.2024

Цивільне

Вишгородський районний суд Київської області

Свєтушкіна Д. А.

Рішення від 17.12.2024

Цивільне

Вишгородський районний суд Київської області

Свєтушкіна Д. А.

Ухвала від 04.10.2024

Цивільне

Вишгородський районний суд Київської області

Свєтушкіна Д. А.

Ухвала від 12.08.2024

Цивільне

Вишгородський районний суд Київської області

Свєтушкіна Д. А.

Ухвала від 24.05.2024

Цивільне

Вишгородський районний суд Київської області

Свєтушкіна Д. А.

Ухвала від 24.05.2024

Цивільне

Вишгородський районний суд Київської області

Свєтушкіна Д. А.

Ухвала від 22.03.2024

Цивільне

Вишгородський районний суд Київської області

Свєтушкіна Д. А.

Ухвала від 09.02.2024

Цивільне

Вишгородський районний суд Київської області

Свєтушкіна Д. А.

Ухвала від 06.02.2024

Цивільне

Вишгородський районний суд Київської області

Свєтушкіна Д. А.

Ухвала від 20.11.2023

Цивільне

Вишгородський районний суд Київської області

Свєтушкіна Д. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні