Ухвала

від 24.12.2024 по справі 549/616/24

ЧОРНУХИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №549/616/24

Провадження №2/549/347/24

УХВАЛА

24 грудня 2024 року селище Чорнухи

Суддя Чорнухинського районного суду Полтавської області Василюк Т.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Чорнухинська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

установив:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Волторніста С.М. звернувся до суду з заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Чорнухинська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за заповітом, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю місяць з часу набрання законної сили рішенням суду.

Вивчивши матеріали позовної заяви, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно з п. 5 ч. 3ст.175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною 5 ст.177 ЦПК Українивизначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Стаття 1272 ЦК Українивизначає наслідки пропущення строку для прийняття спадщини.

Так, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснено у п. 24постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, суди відкривають провадження в такій справи у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч. 2ст. 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, не прийняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особи відповідальних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

У постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 352/382/18 зазначено, що позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Аналогічні висновки викладені зокрема у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19).

З огляду на наведене, суд до відкриття провадження у справі про визначення особі додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, має перевірити в матеріалах позовної заяви наявність інформації про місце відкриття спадщини, заведення спадкової справи, інших спадкоємців, які прийняли спадщину, у разі їх наявності встановити відсутність їх письмової згоди на подання позивачем заяви про прийняття спадщини, наявність в матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відсутність таких відомостей позбавляє суд можливості визначити суб`єктний склад учасників спірних правовідносин, зокрема визначити належного відповідача/відповідачів.

Подана позовна заява не містить відомостей щодо заведення спадкової справи про наявність або відсутність спадкоємців, які прийняли спадщину.

Відповідачем у справі зазначено ОСОБА_2 , однак позивачем не обґрунтовано, яким чином рішення суду впливає на права та обов`язки вказаного відповідача, не надано доказів родинних зв?язків відповідача зі спадкодавцем.

Відсутність такої інформації свідчить про передчасність звернення до суду, а у разі наявності такої інформації - про необхідність надання її суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Тому позивачу слід уточнити суб`єктний склад учасників справи, зокрема визначити належного відповідача/відповідачів.

Таким чином відповідно ч. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Дотримання вимог ст.ст.175,177 ЦПК Українипри зверненні в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків.

Керуючисьст. 185 ЦПК України, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Чорнухинська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишити без руху.

Повідомитипро необхідність усунення не пізніше 7 днів з дня вручення копії ухвали виявлених недоліків.

Роз`яснитипозивачу,що інакше позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Т.М.Василюк