Рішення

від 11.12.2024 по справі 522/13009/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/13009/24

Провадження № 2/522/6403/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 рокуПриморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Морозовій О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

05.08.2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІДЕАЛ» звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та судових витрат.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги представник позивача зазначив, що в листопаді 2010 року за Актом приймання-передачі, ОСББ «Ідеал» прийняло на баланс багатоквартирний житловий будинок за адресою : АДРЕСА_1 та здійснює його утримання і надання комунальних послуг. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 . Однак, в порушення положень чинного законодавства України та Статуту ОСББ власник квартири не сплачує систематично та в повному обсязі внески до ОСББ «Ідеал». Сума заборгованості відповідача за спожиті послуги з централізованого опалення, постачання електричної енергії. утримання будинку та прибудинкової території та постачання води в період з березня 2022 року по червень 2024 року складає 28 127 гривень 05 копійок. Також, позивач просить стягнути інфляційні втрати у сумі 1 163 гривні 59 копійок та 3 відсотки річних у розмірі 401 гривня 87 копійок.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2024 року провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 12 вересня 2024 року.

Представник позивача надав заяву, в якій він просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином. В матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення яке повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі N 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст. ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 4ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Згідно з принципом диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , згідно зі Свідоцтвом про право власності на квартиру серія НОМЕР_1 , виданого 10.10.2013 року (а.с. 71).

У відповідності дост. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»та п. 5 ч. 1ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Таким чином, відповідач є співвласником багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Між тим, в листопаді 2010 року за Актом приймання-передачі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з балансу ДП «Дирекція верстатобуд» на баланс ОСББ «Ідеал» було передано багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).

На виконання вимог частин 4, 5статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІДЕАЛ» здійснює управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , а співвласники відшкодовують ОСББ витрати, що виникають в нього в процесі цієї діяльності, шляхом сплати внесків до Об`єднання.

Відповідно дост.16Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників.

Судом з`ясовано, що задоволення потреб співвласників ОСББ «ІДЕАЛ» з питань забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку здійснюється як шляхом самозабезпечення, так й із залученням організацій, які надають житлово-комунальні та інші послуги і з якими ОСББ укладені відповідні договори.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг - п. 1 ч. 4ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Так, позивачем, з метою забезпечення надання співвласникам житлово-комунальних послуг, були укладені: договір про надання послуг з утримання будинку, договір на охорону об`єкта, договір на вивезення твердих відходів, що утворюються в процесі господарської діяльності, договір підряду на технічне обслуговування ліфтів, договір про постачання електричної енергії, колективний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також укладено договори на постачання та розподіл газу, тощо.

Факт того, що відповідач є споживачем даних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , не оспорюється. Доказів протилежного та заперечень від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

У відповідності до ч.1 ст.20Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Згідно з ч.3 ст.20Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Задоволення потреб співвласників ОСББ з питань забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку здійснюється шляхом самозабезпечення відповідно до ст. 22 Закону.

Частиною 6 статті 22Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів (ч.3 ст.23 Закону).

Проте, відповідач не виконувала своїх обов`язків по своєчасному внесенню плати за управління будинком та отримані комунальні послуги до ОСББ «ІДЕАЛ», внаслідок чого у неї утворилась заборгованість.

Відповідно до розрахунку ОСББ «Ідеал» сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за спожиті послуги з централізованого опалення, утримання будинку та прибудинкової території та постачання холодної води в період з березня 2022 року по червень 2024 року складає 28 127 гривень 05 копійок.

Жодних дій направлених на погашення заборгованості відповідачем здійснено не було.

Частиною 4 статті 319Цивільного кодексуУкраїни (далі-ЦК України) визначено, що власність зобов`язує.

Згідно із ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд зазначає, що обов`язок утримання свого майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, як вже зазначалось, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

У відповідності до Закону України «Про захист прав споживачів», відповідач є споживачем комунальних послуг. Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.

Згідно із п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.17Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

У відповідності до частини 6 статті 13Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Відтак, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому містилась вимога про стягнення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з березня 2022 року по червень 2024 року у відповідача сформувалась заборгованість за фактично надані житлово-комунальні послуги у розмірі 28 127 гривень 05 копійок., яка підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.

Жодних доказів того, що відповідач не отримував житлово-комунальні послуги, або доказів їх неналежної якості, чи/або отримання їх в неповному обсязі, відповідачем не представлено, а судом не встановлено.

Отже, враховуючи вищевказані положення законодавства, вартість наданих та спожитих послуг, яку просить стягнути позивач, має бути сплачена їх споживачем.

Між тим, у заявлених позовних вимогах до відповідача, позивач також просив стягнути на його користь 3 % річних у розмірі 401 гривня 87 копійок та інфляційні витрати у розмірі 1 163 гривні 59 копійок.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Також, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаєтьсяст. 526 ЦК України.

Статтею 625ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму богу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання, передбачена ст. 625 ЦК України, полягає в тому, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

Закріплена вЗаконі України«Про житлово-комунальніпослуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч.2 ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого у національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 березня 2018 року в справі № 401/710/15-ц, провадження №6-3193 св 18.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 922/175/18).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку у зв`язку з несвоєчасною сплатою відповідачем платежів, ОСББ «ІДЕАЛ» було додаткового нараховано 3 % річних у розмірі 401 гривня 87 копійок та інфляційні витрати у розмірі 1 163 гривні 59 копійок.

Враховуючи викладене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог, з огляду на те, що відповідач у встановленому законом порядку не відмовлявся від надання йому житлово-комунальних послуг, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, відповідачем надано не було. Крім того, вимога про нарахування 3% річних та інфляційних втрат також підлягає задоволенню.

Постановами Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 року у справі № 235/499/17 визначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст.78ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 81ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, на підставі вищенаведеного і враховуючи, що існування заборгованості за житлово-комунальні послуги не спростовано, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до ст.141ч.1ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з вказаним, з відповідача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 гривень 00 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,2,5,11,12,76-81,141,247,258-259,263-265,273,280-282, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІДЕАЛ» (код ЄДРПОУ 37007991) заборгованість у розмірі 28 127 гривень 05 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІДЕАЛ» (код ЄДРПОУ 37007991) інфляційні втрати в розмірі 1 163 гривні 59 копійок та 3% річних у розмірі 401 гривня 87 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІДЕАЛ» (код ЄДРПОУ 37007991) судові витрати в розмірі 3028 гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 25.12.2024 року.

Суддя