Рішення

від 25.12.2024 по справі 709/2077/24

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/2077/24

2-а/709/29/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25грудня 2024року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Шарая Л.О.,

секретаря судового засідання Петраш Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чорнобай адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, мотивуючи тим, що 24 листопада 2024 року постановою № 1/451 у справі про адміністративне правопорушення т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень. Позивач вважає, що притягнення до адміністративної відповідальності є незаконним, необґрунтованим та недоведеним. Вважає, що т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 не мав права притягати його до відповідальності без доказів та з`ясування всіх обставин справи. Звинувачення не можуть грунтуватися на припущеннях працівника ІНФОРМАЦІЯ_3 . Якщо ж останній встановив докази, які вказують на вчинення правопорушення і посилається на них, особа має право ознайомитися з цими доказами. У разі відмови надати для ознайомлення, можна вважати, що такого доказу не існує. Зі змісту постанови незрозуміло, яким чином він був належно оповіщений про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чи це була повістка чи іншим чином. У самій постанові відсутня дата оповіщення та дата на яку він ніби зобов`язаний був прибути. Зазначає, що постанова була складена іншою особою, не т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , а іншою особою. Оскаржувана постанова не містить підпису особи, котра її склала.

Ухвалою суду від 03.12.2024 відкрито провадження у цій справі та роз`яснено відповідачу право у строк 5 днів з дня отримання копії даної ухвали надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 162 КАС України. Зазначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Указаною ухвалою також витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_3 : належним чином засвідчену копію журналу обліку протоколів про адміністративне правопорушення, який містить відомості про реєстрацію матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 ; належним чином засвідчену копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за наслідками якої винесено постанову № 1/451 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 24.11.2024.

Ухвала суду надіслана відповідачеві належним чином, за допомогою засобів електронного зв`язку, що підтверджується наявною у справі довідкою з відмітками про доставку.

Правом подачі відзиву відповідач не скористався.

У судове засідання 10.12.2024 представник відповідача не з`явився. Суд відклав розгляд справи у зв`язку з тим, що ухвала суду про витребування доказів не виконана. Також за клопотанням представника позивача адвоката Солод В.М. був продовжений строк розгляду адміністративного позову до 25.12.2024.

У судове засідання 25.12.2024 позивач та його представник не з`явилися, подали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився. Про дату, час, місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином, у відповідності до норм ст. 268 КАС України. Причини неявки суду не відомі. Відзив на позов до суду не надходив. Витребувані ухвалою суду від 03.12.2024 докази не надані.

Виходячи з приписів ч. 3 ст. 268 КАС України суд ухвалив слухати справу за відсутності сторони відповідача.

Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази суд приходить до наступних висновків.

24.11.2024 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП №1/451, згідно з якою 24.11.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порушення вимог частин 1, 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", пунктів 1, 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів", затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, відповідно до Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 (зі змінами), будучи належним чином оповіщеним про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 у зазначений час та день до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув, причини неявки не повідомив, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУПАП - порушення військовозобов`язаним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. На нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень (а.с.3)

Вважаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам суд вказує на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесені до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

У відповідності до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивач був позбавлений прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».

Матеріали даної справи не містять жодних доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Будь-якого відповідного доказу до суду не надано.

Крім того, у оспорюваній постанові не вказана ні дата оповіщення позивача про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ні дата на котру необхідно було з`явитися позивачу.

Суд також встановив, що оскаржувана постанова не містить підпису особи, котра її винесла.

Таким чином, порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є самостійною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Частиною першою ст. 210-1 КУПАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За статтею 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За частиною другою статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Положеннями статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим та не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.

За таких обставин, на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, в основу якого було покладено, доведений на його думку факт вчиненого правопорушення.

Разом із тим, відповідачем жодного доказу обставин, які викладені у оспорюваній постанові суду не надано, зокрема, відповідачем не надано суду доказів належного оповіщення позивача про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , доказів його неприбуття та неповідомлення причин неявки, що позбавляє можливості суду встановити обставини можливого правопорушення.

Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, зазначені вище обставини, а саме не доведення відповідачем обставин вчинення правопорушення, а також, належного повідомлення позивача про час та дату розгляду справи про адміністративне правопорушення, що позбавило його можливості подати свої докази та заперечення, тобто фактично права на захист, що є істотним порушенням процедури розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає, що необхідно оскаржувану постанову скасувати, а провадження по справі закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 205, 242-246, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Скасувати постанову № 1/451 від 24 листопада 2024 року, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код в ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.О. Шарая