Рішення

від 20.12.2024 по справі 753/13532/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13532/24

провадження № 2/753/7869/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Сирбул О.Ф., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПРОСТІР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку, прибудинкової території та за житлово комунальні послуги,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Простір» (далі по тексту - позивач, ОСББ) звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку, прибудинкової території та за житлово комунальні послуги, в якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території та за спожиті послуги з постачання гарячої води, постачання холодної води, водовідведення, опалення у розмірі 158 405,58 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 33 918,40 грн, 3% річних у розмірі 12 229,13 грн та стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , та вона зобов`язана оплачувати спожиті житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом. Позивач створений власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Метою його створення є забезпечення і захист прав співвласників, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом. Відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання перед позивачем зі сплати обов`язкових внесків (щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території), встановлених Загальними зборами співвласників ОСББ та оплати за спожиті комунальні послуги з гарячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення, опалення, у зв`язку з чим у неї за період з 01.07.2018 по 30.06.2024 утворилась заборгованість перед позивачем, у розмірі 158 405,58 грн.

Відповідач як боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на підставі положень ст. 625 ЦК України зобов`язаний також сплатити зазначену суму боргу з урахуванням інфляційної складової та трьох відсотків річних.

Відповідно до протокола автоматизованого розподілу справ між суддями від 16.07.2024 для розгляду справи визначено суд у складі головуючої судді Сирбул О. Ф.

Ухвалою суду від 26.07.2024 провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи (ст. 279 ЦПК України).

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

27.11.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи, у судовому засіданні з викликом сторін (а.с. 104).

Ухвалою суду від 20.12.2024 у задоволенні клопотання Кузьменка Валерія Олексійовича , який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи, у судовому засіданні з викликом сторін відмовлено.

27.11.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів (а.с. 111-112).

Ухвалою суду від 20.12.2024 у задоволенні клопотання Кузьменка Валерія Олексійовича , який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів відмовлено.

27.11.2024 від представника відповідача надійшли письмові пояснення (а.с. 115-117), в якому відповідач не визнає позов в повному обсязі, вказав, що відповідно до розрахунків, наданих позивачем, заборгованість відповідача складається з: а) щомісячних внесків, б) житлово-комунальних послуг, наданих в квартиру за засобами обліку, в) житлово-комунальних послуг за загально будинковими засобами обліку та житлово-комунальних послуг без засобів обліку. Останні дві заборгованості розраховуються позивачем за розподіленим споживанням з застосуванням коефіцієнта споживання. Однак, будь-які докази, які б підтверджували факт та обсяги загально будинкового споживання як за засобами обліку так і без засобів обліку, позивач не надав. Крім того, позивач не надав докази, які б підтверджували розрахунок, порядок та підстави застосування певного коефіцієнта саме до квартири відповідача з врахуванням площі квартири, кількість мешканців, тощо і який застосовується для розрахунків за загальнобудинковим споживанням, відповідно до ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Відповідач не заперечує факт отримання нею житлово-комунальних послуг за квартирними засобами обліку і обов`язок сплати встановлених членських внесків та оплачує їх своєчасно і в повному обсязі. Разом з тим, наприклад, відповідно до розрахунку за житлово-комунальні послуги за грудень 2019 року позивач нарахував відповідачу споживання 9 куб.м холодної води за квартирними засобами обліку та 29,63 куб.м споживання холодної води за загально будинковими засобами обліку. Також, позивач нарухвав відповідачу споживання 6 куб.м гарячої води за квартирними засобами обліку та 12.95 куб.м споживання гарячої води за загально будинковими засобами обліку. Отже, отримавши 15 куб.м води відповідач повинна оплатити за водовідведення вже 57,58 куб.м, тобто на 47 куб.м більше.

За протоколом № 2 загальних зборів ОСББ «Простір» загальна кількість співвласників будинку складає 222. З наведеного рахунку можна зробити висновок, що поза межами квартир співвласників будинку було спожито ще додатково 10 434 куб.м (222 х 47) води. Однак, як відомо відповідачу, в будинку, крім квартир співвласників відсутні інші споживачі холодної та гарячої води, які б споживали поза межами квартир ще додатково 10 434 куб.м води на місяць. Але, позивач не надав суду докази та розрахунки, які б підтверджували, зокрема факт споживання ще додаткових 10 434 куб.м води поза межами квартирних засобів обліку в листопаді 2019 року. Аналогічні докази та розрахунки відсутні і за інші періоди споживання. Натомість, як вбачається з довідки-розрахунку, наданої позивачем, відповідач повністю, за грудень 2019 року сплатила нараховані членські внески, за надані житлово-комунальні послуги відповідно до квартирних засобів обліку та за опалення.

Також, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних, посилаючись на те, що між сторонами існують грошові зобов`язання, які відповідач не виконує, що дає підстави для застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України в частині відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Разом з тим, вказані правові позиції стосуються договірних правовідносин, які виникли між комунальним підприємством, яке надає послуги з тепло-водопостачання та безпосереднім споживачем таких послуг. Натомість між відповідачем та позивачем існують статутні відносини та відсутні будь-які договірні відносини щодо постачання житлово-комунальних послуг та їх оплати.

Відповідно до п. 6.1 Статуту ОСББ позивач виступає колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг та здійснює контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів. Тобто позивач сам є споживачем послуг, а не особою, яка надає такі послуги та отримує кошти за надані послуги, що вказує на те, що позивач є лише посередником між підприємством, яке надає такі послуги та відповідач, яка оплачує такі послуги. При цьому, будь-які норми, які б надавали право ОСББ нараховувати співвласнику будинку інфляційні втрати, 3% річних чи інші види відповідальності за несвоєчасну сплату житлово-комунальних послуг в Статуті відсутні. Натомість таку відповідальність несе саме позивач як замовник перед постачальником житлово-комунальних послуг як виконавцем.

Отже, з наведеного вбачається, що позивач є замовником, а не виконавцем, який надає житлово-комунальні послуги за які відповідач повинна йому сплачувати кошти. Вслід чого, між сторонами відсутні грошові зобов`язання в частині надання та отримання житлово-комунальних послуг. А тому і відсутні підстави для застосування ст. 625 ЦК України з боку позивача по відношенню до відповідача в частині надання житлово-комунальних послуг, зокрема і з підстав повної та своєчасної оплати даних послуг. При цьому, членські внески та інші витрати на утримання будинку, відповідач сплачувала своєчасно та в повному обсязі, що виключає нарахування штрафних санкцій.

Крім того, відповідно до п. 4 ст. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короно вірусної хвороби (COVID-19) від 17.03.2020 нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги - забороняється. Така ж заборона встановлена на період воєнного стану Постановою Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 «Про деяки питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану». Внаслідок чого, нарахування позивачем інфляційних втрат та трьох річних, починаючи з 2020 року, є протиправними. Вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані та не доведені, вслід чого в задоволенні позову просить відмовити.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. (ст. 7 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно до положення статті 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (покупець), засвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Онищенко В. С. 05.02.2008, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_1 ( а.с. 19-20, 21).

В залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення, тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку, колективний споживач).

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Відповідно до положень ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Згідно з п. 3.3 3.14 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Простір», затвердженого Загальними зборами ОСББ «Простір», Правління може укладати договори (угоди) без погодження з загальними зборами; До компетенції Правління належить укладення договорів (угод), інших правочинів, в межах максимальної суми, затвердженої Загальними зборами, контроль за їх виконанням (а.с. 57-70).

Згідно з протоколом № 1 Загальних звітних зборів ОСББ «Простір» від 25.02.2019-12.03.2019 прийнято рішення, яким затверджено витрати на утримання будинку та управління його забезпеченням з 01 січня 2019 року у розмірі 05,00 грн за 1 кв. м. площі (а.с. 42-48).

Згідно з протоколом № 1 Загальних звітних зборів ОСББ «Простір» від 21.02.2020-07.03.2020 прийнято рішення, яким затверджено витрати на утримання будинку та управління його забезпеченням з 01 січня 2020 року у розмірі 06,00 грн за 1 кв. м. площі (а.с. 49-56).

Постачання теплової енергії до будинку АДРЕСА_1 здійснюється на підставі договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.07.2012, укладеного між постачальником - ТОВ «Єврореконструкція» та покупцем - ОСББ «Простір» (а.с. 71-78).

Доводи представника відповідача адвоката Кузьменка В. О., що відповідно до п. 6.1 Статуту ОСББ позивач виступає колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг та здійснює контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів. Тобто позивач сам є споживачем послуг, а не особою, яка надає такі послуги та отримує кошти за надані послуги, що вказує на те, що позивач є лише посередником між підприємством, яке надає такі послуги та відповідач, яка оплачує такі послуги, є необґрунтованими, оскільки ОСББ «Простір» продовжувало фактично отримувати послуги від ТОВ «Єврореконструкція» як колективний споживач за встановленим постачальником тарифом, в свою чергу, в подальшому надавало теплову енергію у вигляді гарячої води співвласникам будинку АДРЕСА_1 , в тому числі відповідачу, яка не укладала індивідуального договору з постачальником, фактично користувалася наданими послугами.

Згідно з договором № 22-12-16/3 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, укладеним 22.12.2016 між ТОВ «Селтік ТБО» (виконавець) та ОСББ «Простір» (замовник) виконавець надає замовнику послуги з вивезення ТПВ за контейнерною схемою за тарифом 66,98 грн/м.куб. (в т.ч. ПДВ 11,16) (а.с. 83-85).

Згідно з договором № 04098/4-02 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, укладеним 31.03.2004 між ВАТ «АК «Київводоканал» (постачальник) та ОСББ «Простір» (абонент) надає абоненту послуги з поставки питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих послуг (а.с. 79-82).

Враховуючи відсутність у відповідача укладених нею індивідуальних договорів з надання послуг: з вивезення твердих побутових відходів, з поставки питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, позивач довів, що відповідач як співвласниця будинку АДРЕСА_1 фактично користувалася наданими послугами, які отримувала від ВАТ «АК «Київводоканал» та ТОВ «Селтік ТБО», на підставі укладених договорів з ОСББ «Простір».

Доводи представника відповідача адвоката Кузьменка В. О. на Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короно вірусної хвороби (COVID-19) від 17.03.2020, що нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги - забороняється, суд зазначає наступне.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України.)

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (стаття 267 ЦК України).

Згідно з ч. 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з тим, відповідно до статті 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» розділ І Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України було доповнено статтею 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211, карантин встановлено з 12 березня 2020 року та було неодноразово продовжено.

При цьому Верховний Суд неодноразово висловлював, зокрема справи № 679/1136/21, № 903/323/20, що всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, у спірних правовідносинах строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості зі сплати щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території та за спожиті послуги з постачання гарячої води, постачання холодної води, водовідведення, опалення за період з 01.07.2018 по 30.06.2024, в силу п. 12 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України на момент подання позову не сплив та продовжується на строк дії карантину, а відтак клопотання відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.

Посилання представника відповідача на заборону нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних, оскільки набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 «Про деяки питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» то суд зазнчає наступне.

Так, до відносин здійснення управління будинком ОСББ на підставі самозабезпечення не застосовується Закон України «Про житлово-комунальні послуги» та постанови Кабінету Міністрів України від 05.032022 № 206, за якою до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»: предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець визначив, що не є предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини, які виникають між співвласниками та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.11.2023 у справі № 401/983/23).

Відповідно до статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання створюється з метою забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Ця ж стаття визначає предмет діяльності ОСББ. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, визначені законом мета і предмет діяльності ОСББ не передбачають провадження об`єднанням господарської діяльності, а тому ОСББ не є суб`єктом господарювання і не може бути виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Таким чином, позивач не надає жодних послуг своїм співвласникам, а здійснює самозабезпечення щодо утримання спільного майна співвласників, а тому має право нараховувати на заборгованість зі сплати внесків інфляційні нарахування та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В матеріалах справи міститься довідка-розрахунок про нарахування та сплату послуг щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території та комунальних послуг, та розрахунок збитків від інфляцій та 3% річних (а.с. 22-33), згідно з яким заборгованість зі сплати щомісячного внеску розрахована позивачем відповідно до встановленого рішеннями Загальних зборів тарифів та площі квартири, яка є у власності відповідача, і по якій надавалися послуги (103,00 кв.м.). ОСББ «Простір» не формує розміру обов?язкового до сплати платежу за послуги теплопостачання, а є колективним замовником (посередником) послуг теплопостачання.

Оскільки приміщення відповідача не обладнане засобом обліку, плата за послуги централізованого опалення нараховувалися згідно діючих тарифів за 1 м.кв. опалювальної площі у розмірі, відображеному у розрахунку. Опалювана площа відповідача складає 96,00 м.кв. Тобто вартість кв.м. опалення розраховується наступним чином: (кількість спожитих Гкал будинком)х(тариф 1 Гкал) х опалювальну площу будинка) = вартість 1 кв.м. опалення, залежно від опалювальної площі квартири проводиться нарахування плати за центральне опалення (опалювальна площа квартири, кв.м.) х (вартість опалення за 1 кв.м.) = сума, виставлена до сплати за ЦО за місяць опалювального періоду. Гаряче водопостачання надається відповідачу шляхом надання теплоносія від постачальника послуг опалення, через індивідуальний тепловий пункт ОСББ, на підставі показників квартирних засобів обліку відповідача.

Щодо обов?язку відповідача сплачувати кошти за послуги водопостачання та водовідведення. Відповідно до Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» на підставі договору з: індивідуальними і колективними споживачами комунальних послуг, визначеними Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до статті 22 ЗУ «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» споживачі питної води зобов?язані: своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення. Постачання холодної води та водовідведення нараховується відповідачу відповідно до показників її квартирних засобів обліку.

Відповідач не надавала суду свій контррозрахунок для спростування розміру заборгованості, а також доказів надання їй житлово-комунальних послуг іншими постачальниками.

Таким чином, суд установив, що ОСББ «Простір», яке створене співвласниками квартир, зокрема і будинку АДРЕСА_1 , з метою управління і забезпечення експлуатації будинку фактично здійснювало управління будинком АДРЕСА_1 та несло витрати по його утриманню, у тому числі і по оплаті житлово-комунальних послуг, а відповідач, яка є співвласницею квартири у цьому будинку, не відмовлялась від отримання таких послуг, та не оплачувала їх вартість.

Ураховуючи порушення відповідачем зобов`язань по сплаті щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території та за спожиті житлово-комунальних послуги з постачання гарячої води, постачання холодної води, водовідведення, опалення, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості у заявленому розмірі, а саме: заборгованість зі сплати щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території та за спожиті послуги з постачання гарячої води, постачання холодної води, водовідведення, опалення за період з 01.07.2018 по 30.06.2024 у розмірі 158 405,58 грн; а також інфляційну складову боргу нараховану за період з 01.07.2018 по 30.06.2024 у розмірі 33 918,40 грн та 3% річних нарахованих за період з 01.07.2018 по 30.06.2024 у розмірі 12 229,13 грн.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на встановлені судом обставини та досліджені і оцінені судом докази, позивач довів, а відповідач не спростувала наявність у неї перед позивачем заборгованості у заявленому розмірі, тому позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Простір» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку, прибудинкової території та за житлово комунальні послуги є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 3 068,30 грн (а.с. 15, 16).

Керуючись нормами ст. 10, 12, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 279, 354-355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПРОСТІР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку, прибудинкової території та за житлово комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Простір» заборгованість зі сплати щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території та за спожиті послуги з постачання гарячої води, постачання холодної води, водовідведення, опалення за період з 01.07.2018 по 30.06.2024 у розмірі 158 405,58 грн, інфляційну складову боргу нараховану за період з 01.07.2018 по 30.06.2024 у розмірі 33 918,40 грн, 3% річних нарахованих за період з 01.07.2018 по 30.06.2024 у розмірі 12 229,13 грн, судовий збір у розмірі 3 068,30 грн, а всього до стягнення - 207 621,41 грн.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Простір», ЄДРПОУ 32488759, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 58-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 20.12.2024.

Суддя: