Ухвала
від 25.12.2024 по справі 754/18035/24
ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/8100/24

Справа № 754/18035/24

У Х В А Л А

Іменем України

25 грудня 2024 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Галась І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Печерського УП ГУНП у м. Києві, Шостої Київської державної нотаріальної контори Міністерства Юстиції України про скасування арешту,

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2024 року до Деснянського районного суду міста Києва звернувся представник позивача з цивільним позовом ОСОБА_1 до Печерського УП ГУНП у м. Києві, Шостої Київської державної нотаріальної контори Міністерства Юстиції України про скасування арешту

Вивчивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу термін для усунення недоліків, виходячи із наступного.

Так, відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За нормою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Частиною 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, «Мельник проти України» від 28.03.2006 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Відповідно до ч.3 ст. 175 ЦПК України якщо позов подано до кількох відповідачів в позовній заяві повинно бути зазначено зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Позовна заява не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст.48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивачі відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд: «зняти арешт з нерухомого майна, яке належить позивачу на праві власності, який накладений на підставі постанов слідчого Печерського РУГУ МВС України у м. Києві Кульбаки О.В. про накладення арешту від 26.08.2008 року в рамках кримінальної справи № 06-9441… ».

Згідно пред`явленого позову, відповідачами по даній справі є: Печерське УП ГУНП у м. Києві, Шоста Київська державна нотаріальна контора Міністерства Юстиції України.

Виходячи з викладеного, Позивачу слід чітко зазначити, яка позовна вимога заявлена до кожного з відповідачів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строків на їх усунення. Недоліки підлягають усуненню шляхом подання нової редакції позову з його копіями з додатками, засвідчених у передбаченому законом порядку, відповідно до кількості учасників судового розгляду, а також наданням документу про сплату судового збору.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Печерського УП ГУНП у м. Києві, Шостої Київської державної нотаріальної контори Міністерства Юстиції України про скасування арешту - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:

СудДеснянський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення25.12.2024
Оприлюднено27.12.2024
Номер документу124046996
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)

Судовий реєстр по справі —754/18035/24

Ухвала від 15.01.2025

Цивільне

Деснянський районний суд міста Києва

Галась І. А.

Ухвала від 25.12.2024

Цивільне

Деснянський районний суд міста Києва

Галась І. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні