Ухвала

від 24.12.2024 по справі 285/6397/24

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/6397/24

провадження № 2-н/0285/403/24

24 грудня 2024 року м. Звягель

Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Сташків Т.Б., розглянувши заяву об`єднання співвласників багатоквартирних будинків Роялтів про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

23.12.2024 ОСББ Роялтів звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість по внесках на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 12 340,25 грн.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.167ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.165ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Однак, до заяви не додано договору, укладеного між заявником та боржником, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Відповідно до Узагальнення Верховного Суду України «Практики розгляду судами цивільних справ у наказному провадженні» поняття та характеристика письмової форми правочину регламентується нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК). Суди по-різному розуміють зміст поняття «правочин, вчинений у письмовій формі». Деякі суди помилково вважають достатнім доказом наявності правочину будь-які письмові дані про наявність боргу. Правильною вбачається практика тих судів, що, передусім, вимагають надання заявником власне договору, підписаного сторонами. Трапляються випадки, коли власник (наймач) квартири або будинку фактично проживає у квартирі або будинку, споживає послуги з тепло-, водопостачання, водовідведення тощо, але письмового договору з ним постачальники цих послуг не укладали. Фактично заборгованість утворюється, але її не можна вважати такою, що ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі. Її розміри та підстави виникнення повинні встановлюватися судом у позовному провадженні. Тому суди в таких випадках правильно відмовляють у видачі судового наказу.

Посилання заявника на Постанови Верховного Суду України № 910/11312/17 від 22.02.2018 року, № 916/4625/15 від 16.10.2018 року, № 755/10683/17 від 16.09.2020 не заслуговують на увагу, оскільки зазначені постанови прийняті судом касаційної інстанції у позовному провадженні.

Таким чином, оскільки до заяви про видачу судового наказу не долучено договору, укладеного у письмовій формі між заявником та боржником, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, то у видачі судового наказу необхідно відмовити на підставі п. 3 ч. 3 ст. 163 та п. 1 ч. 1 ст.165 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 163, 165, 167, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою об`єднання співвласників багатоквартирних будинків Роялтів про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за комунальні послуги з ОСОБА_1 по внесках на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 12 340,25 грн.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Т. Б. Сташків