Ухвала

від 25.12.2024 по справі 757/60421/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/60421/24-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцева Данила Олександровича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські новини», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 - Верховна Рада України про захист честі, гідності, ділової репутації та спростовування недостовірної інформації, -

В С Т А Н О В И В :

19.12.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява та передана судді Ільєвій Т.Г. 25.12.2024, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, ст. 5 ЦПК України.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Так, Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судам слід звертати увагу на відповідність позовної заяви (заяви) вимогам статті 119 ЦПК (1618-15 ). Така заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.

Так, в порушення до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить чіткого змісту позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні та відповідно чіткого викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Також, звертається увага позивачів на те, що прохальна частина має особливо важливе значення при розгляді справи з огляду на застосування принципу диспозитивності розгляду, оскільки є тією формою захисту, яку просить заявник у суду, тому вона має бути чітко та конкретизовано сформульовано, уникаючи загальних тез.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, в пункті 2-4 позивачі просять суд визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на повагу до їх гідності, честі та недоторканості ділової репутації, інформацію, розповсюджену на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики та яка поширена 07.03.2024 р . Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ НОВИНИ» в мережі «Інтернет» на веб-сайті та одночасно просить таку інформації спростувати.

Однак, позивачами в прохальній частині позовної заяви, не конкретизовано, яку саме інформацію, розповсюджену Головою Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_3 , що порушує права ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на повагу до їх гідності, честі та недоторканості ділової репутації слід визнати недостовірною та зобов`язати її спростувати.

За таких обставин, позивачевам слід конкретизувати зміст позовних вимог в частині інформації, яку слід визнати недостовірною та яку саме просить спростувати, тобто зазначити текст інформації яку просить визнати недостовірною, та відповідно яку просять спростувати.

Окрім цього, позивачі просить суд зобов`язати Голову Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцева Данила Олександровича спростувати, висловлену ним 01.02.2024 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики недостовірну Інформацію, що стосується ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , АТ «АКБ «Конкорд», як таку, що порушує немайнові права ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , АТ «АКБ «Конкорд» на повагу до честі та гідності, а також недоторканість ділової репутації інформацію, шляхом опублікування в мережі «Інтернет» на веб-сайті в розділі «Новини», під заголовком «СПРОСТУВАННЯ НЕДОСТОВІРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ТА БАНКУ «КОНКОРД», із зазначенням вступної та резолютивної частини рішення суду, протягом 10 днів з дня набрання ним законної сили.

Разом з тим, дана вимога викладена не коректно в частині зазначенні особи, яка повинна опублікувати інформацію, що має бути спростована, так як з матеріалів справи не вбачається, що Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_5 являється власником веб-сайта, на якому позивач просить опублікувати спростовану інформацію.

Окрім цього, суд звертає увагу позивача, що відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, зокрема , при підписанні характеристики тощо, є юридична особа, в якій вона працює. Враховуючи, що розгляд справи може вплинути на права та обов`язки цієї особи, остання може бути залучена до участі у справі в порядку, передбаченому статтею 36 ЦПК ( 1618-15 ).

У разі поширення такої інформації посадовою чи службовою особою для визначення належного відповідача судам необхідно з`ясовувати, від імені кого ця особа виступає. Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов`язків, то належним відповідачем є саме вона.

Окрім цього, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, проте в порушення вказаної норми позивачами долучено копію квитанції про сплату судового збору.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно дост.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», встановлено, що прожитковий мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року становить 3028 грн.

Зокрема, за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної особи, а саме: позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211 грн. 20 коп.) п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Також приписами вказаної статті, а саме частиною 7 передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За вказаних підстав, враховуючи, що у прохальній частині позову наявні три вимоги немайнового характеру, то, як наслідок, кожному з позивачів необхідно сплати судовий збір у розмірі 3663,60 грн. (1211 грн. 20 коп.* 3) та надати суду відповідні підтверджуючі документи в оригіналі.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позивачу необхідно усунути недоліки зазначені у даній ухвалі та в разі їх усунення, подати до суду позовну заяву в новій редакції разом із копіями заяв відповідно до кількості учасників справи.

Роз`яснити позивачам, що згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо останні відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, статті 175 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивачі не усунуть недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцева Данила Олександровича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські новини», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 - Верховна Рада України про захист честі, гідності, ділової репутації та спростовування недостовірної інформації - залишити без руху, надавши позивачам строк у десять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА