Рішення

від 22.11.2024 по справі 758/6242/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/6242/24

Категорія 46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Петрова Д.В.,

при секретарі судового засідання Сіренко Б.В.,

за участю

представника позивача Шевчишина Р.О.,

представника відповідача Котляра Т.М.,

представника відповідача Глущенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Шевчишина Романа Олеговича до Київської міської прокуратури, Головного управління Національної поліції в місті Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури,

У С Т А Н О В И В :

У травні 2024 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Шевчишина Р.О. звернувся до Подільського районного суду м. Києва із вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що 28 травня 2015 року слідчим Голосіївського РУ Головного управління MBC України в місті Києві Тишкун С.В., до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 12015100010005244, про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.310 KK України, на підставі надходження до чергової частини Голосіївського РУ рапорту оперуповноваженого Гордієнка В.Ю. про те, що 27.05.2015 року, приблизно о 22:00 годині, за адресою: АДРЕСА_3 , було затримано громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому, за вказаною адресою було проведено огляд та було виявлено 95 кущів рослин конопель, пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору, електроні ваги.

26 червня 2015 року слідчим Голосіївського РУ Головного управління MBC України в місті Києві Тараненком А.С. до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12015100010006229 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 KK України, за фактом надходження до чергової частини Голосіївського РУ рапорту оперуповноваженого ОСОБА_2 про те, що 27.05.2015 року, приблизно о 22:00 годині, за адресою: АДРЕСА_3 , було затримано громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому за вказаною адресою було проведено огляд та було виявлено 95 кущів рослин конопель, пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору, електроні ваги. Згідно висновку хімічної експертизи НДЕКЦ при УMBC України на ПЗЗ № 478 від 05.06.2015 року, надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору, рослинна маса, стебла, що вилучені 27.05.2015 року за місцем мешкання ОСОБА_1 , мають ботанічні ознаки коноплі, містить тетрагідроканабінол i є канабісом особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено. Maca канабісу (в перерахунку на cyxy речовину) становить 655,88 г.

30 червня 2015 року слідчим Голосіївського РУ Головного управління MBC України в місті Києві Тараненком А.С. до Єдиного реєстру досудових розслідувань, внесені відомості за № 12015100010006407 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.313 KK України, за фактом надходження до чергової частини Голосіївського РУ рапорту оперуповноваженого ОСОБА_2 про те, що 27.05.2015 року, приблизно о 22:00 годині, за адресою: АДРЕСА_3 , було затримано громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому, за вказаною адресою було проведено огляд та було виявлено 95 кущів рослин конопель, пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору, електроні ваги.

28.05.2015 року здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням з його початку до завершення було доручено групі прокурорів прокуратури Голосіївського району міста Києва Дромбінському А.В. та Бондаренку М.В.

28.05.2015 року досудове розслідування вказаного кримінального провадження було доручено (відповідно до витягу з ЄРДР) слідчим Голосіївського РУ ГУ MBC України в місті Києві Тараненку А.С. та Козельському Ю.О.

09.07.2015 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальних провадженнях № № 12015100010005244, 12015100010006229 та 12015100010006407, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст.310 та ч.3 ст.313 KK України.

21.07.2015 року на підставі постанови прокурора прокуратури Голосіївського району міста Києва Бондаренка М.В., кримінальні провадження за підозрою ОСОБА_1 , були об`єднані в одне провадження, якому присвоєно єдиний № 12015100010005244.

28 серпня 2015 року слідчим СВ Голосіївського РУ ГУ MBC Україні в місті Києві старшим лейтенантом Козельським Ю.О. , був складений обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015100010005244 від 28.05.2015, який в той же день затверджено прокурором прокуратури Голосіївського району міста Києва юристом 3го класу Бондаренком М.В. та спрямовано до Голосіївського районного суду міста Києва.

05.10.2015 року, під час підготовчого судового засідання, на обговорення колегією суддів було поставлено питання про підсудність зазначеного кримінального провадження. Не зважаючи на заперечення прокурора та сторони захисту, колегією суддів було прийняте рішення направити обвинувальний акт до Апеляційного суду міста Києва.

Апеляційний суд в свою чергу звернувся із поданням до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ про направлення кримінального провадження для розгляду по суті до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

29.10.2015 року Вищий спеціалізований суд України задовольнив подання Апеляційного суду України та направив кримінальне провадження для розгляду його по суті до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачувався у тому що він на початку лютого 2015 року, маючи умисел на незаконний посів та незаконне вирощування рослин роду коноплі у кількості від п`ятдесяти рослин, через мережу Інтернет придбав насіння роду коноплі та почав його зберігати за місцем мешкання.

08.02.2024 року, вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано невинуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст.310 та ч.3 ст.313 KK України та виправдано, в зв`язку із недоведеністю, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим.

Зазначений вирок суду, в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувався, набрав законної сили 12 березня 2024 року.

Відповідно до наведеного, 09 липня 2015 року позивача було притягнуто до кримінальної відповідальності шляхом набуття процесуального статусу підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст.310 та ч.3 ст.313 KK України у кримінальному провадженні № 12015100010005244 від 28.05.2015, а в подальшому обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні.

Таким чином, позивач фактично був незаконно притягнутий до кримінальної відповідальності та перебував під кримінальним переслідуванням у статусі підозрюваного (обвинуваченого) за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 та ч. 3 ст. 313 KK України на протязі 104 (сто чотири) повних місяці, а саме - з 09 липня 2015 року по 12 березня 2024 року, що позбавляло його можливості вести нормальний та звичний спосіб життя.

Враховуючи те, що вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.02.2024, позивача визнано невинуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 та ч. 3 ст. 313 KK України та виправдано у зв`язку з недоведеністю участі обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, визнання його підозрюваним (а в подальшому обвинуваченим) було незаконним та таким, що призвело до заподіяння позивачу моральної шкоди, а саме страждань, котрі постійно він відчував під час перебування у статусі підозрюваного (обвинуваченого), що призвело до погіршення та позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок i бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, погіршення його ділової репутації та інших негативних наслідків морального характеру, а тому розмір моральної шкоди, яка йому була нанесена, позивач оцінює в 832 000,00 (вісімсот тридцять дві тисячі) гривень із розрахунку 8000,00 (вісім тисяч) гривень за кожний місяць незаконного кримінального переслідування у статусі підозрюваного (обвинуваченого), що с тим мінімумом, який гарантований державою станом на день подання цього позову.

Увесь час, з липня 2015 року по березень 2024 року включно, позивач знаходився під тиском ситуації та душевного дискомфорту, тобто: не міг вести нормальне життя, був позбавлений можливості повноцінно комунікувати із друзями та колесами по роботі; відчував душевні страждання, яких зазнав у зв`язку з погіршенням стосунків з оточенням, перед яким він - невинна людина, повинен був виправдовуватись, що не злочинець, а жертва непрофесійності правоохоронних органів; відчував душевні страждання, яких зазнав у зв`язку з тим, що вимушений був докладати додаткових зусиль для спростування незаконної підозри та обвинувачення, що були оголошені йому у злочинах, яких він насправді не вчиняв а саме: складати клопотання, подавали скарги, особисто приймати участь у судових засіданнях, користуватися правовою допомогою адвоката, виконувати обмеження визначені судовим розглядом, регулярним призначенням судових засідань, що вимагало витрат його особистого часу та докладання певних зусиль; - відчував душевні страждання яких зазнав у зв`язку з тим, що протягом тривалого часу був позбавлений можливості вести звичайний для себе образ життя.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 03.06.2024 зазначену цивільну справу прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання.

21.06.2024 від представника відповідача ГУНП у м. Києві на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

В обґрунтування своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог, представник відповідача зазначає, що ГУНП у м. Києві заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі через відсутність відповідного права, відсутність доказів на підтвердження заявленої суми до відшкодування за завдану моральну шкоду та заявлення позову до неналежних відповідачів у справі.

Позивачем визнано зобов`язальною стороною, відповідачем у справі - в тому числі і ГУНП у м. Києві (юридичну особу), але відповідною компетенцією ця юридична особа не наділена. ГУНП у м. Києві наділене повноваженнями приймати управлінські рішення, є суб`єктом владних повноважень. Державні органи як юридичні особи несуть юридичну відповідальність лише за своїми договірними зобов`язаннями. Держава не відповідає по зобов`язаннях державних організацій, які є юридичними особами, а ці організації не відповідають по зобов`язаннях держави. Така юридична особа, тобто державна установа, відповідає за своїми зобов`язаннями коштами, які є в її розпорядженні.

Враховуючи, що позивачем визначено відповідачем у справі ГУНП у м. Києві, а не Державу Україна - позов заявлений до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач зазначає, що перебування його у статусі підозрюваного призвело до того, що він повинен був виправдовуватись перед оточуючими і цим фактом принижена його честь та гідність, завдана непоправна шкода його престижу та діловій репутації, що унеможливлює отримання грантів від держави та бізнесу на розробку його виробів.

Сам факт винесення виправдувального вироку не тягне наслідків цивільно-правового характеру і не може бути доказом заподіяння позивачу моральної шкоди. Статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини визначені права особи на справедливий суд, що забезпечено позивачу, як обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення. Це рішення, яке ухвалене іменем України, є справедливим і набрало законної сили, що свідчить та констатує факт його законності. Так як належним відповідачем у справі є Держава Україна, наявність законного судового рішення нівелює право особи на стягнення з держави гарантованого конституційного права на відшкодування моральної шкоди в порядку визначеному спеціальним Законом.

У зв`язку із тим, що усі уповноважені вимогами КПК України процесуальні особи, діяли на підставі та в межах чинного законодавства, підстави для відшкодування шкоди з держави за рахунок коштів державного бюджету, відсутні. Позивачем безпідставно відокремлено слідчого, прокурора від іншого суб`єкта кримінального провадження (слідчого судді, суду), які становлять єдину систему органів, що забезпечують досягнення основних завдань кримінального провадження.

Позивачем не враховані основні засади кримінального провадження та зроблені неправильні висновки. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом (частина 2 статті 17 КПК України). Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17 зробив висновок, що порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.

27.06.2024 від представника відповідача Київської міської прокуратури на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтований наступним.

Позивачем не надано жодних доказів, на підставі яких суд міг би встановити сам факт (наявність або відсутність) заподіяння ОСОБА_1 моральних страждань внаслідок незаконних дій відповідачів, а також доказів, які б підтверджували ступінь таких моральних страждань, наявність причинно-наслідкового зв`язку між незаконними діями та завданою шкодою.

02.09.2024 від представника відповідача Державної казначейської служби на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач Державна казначейська служба заперечує щодо задоволення позовних вимог, оскільки Казначейство, яке залучено до справи як відповідач, згідно із своїми функціональними обов`язками не є учасником спірних відносин і не має фактичних даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої, як він зазначає, незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури. З матеріалів справи вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалося прокурором м. Києва. Отже, належними відповідачами у цій справі є держава, яка повинна брати участь у справі через відповідні органи державної влади (дії якого призвели до завдання позивачу шкоди), а саме: слідчим Голосіївського РУ Головного управління МВС України у місті Києві та прокурором прокуратури Голосіївського району міста Києва. Таким чином, позивач помилково визначив Казначейство, яке відповідно до законодавства є органом, яке здійснює списання коштів з державного бюджету за рішенням суду, відповідачем у цій справі. Вимога щодо стягнення з Казначейства шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України є очевидно необґрунтованою і такою, що не відповідає встановленому законом способу захисту порушеного права. На підставі викладеного відповідач вважає, що позивач не має права на відшкодування шкоди, оскільки вина органів, що здійснювали досудове розслідування не встановлена належним чином та не доведена незаконність його дій.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 05.11.2024 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позовних вимог та просили суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 травня 2015 року слідчим Голосіївського РУ Головного управління MBC України в місті Києві Тишкун С.В., до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 12015100010005244, про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.310 KK України, на підставі надходження до чергової частини Голосіївського РУ рапорту оперуповноваженого ОСОБА_2 про те, що 27.05.2015 року, приблизно о 22:00 годині, за адресою: АДРЕСА_3 , було затримано громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому, за вказаною адресою було проведено огляд та було виявлено 95 кущів рослин конопель, пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору, електроні ваги.

26 червня 2015 року слідчим Голосіївського РУ Головного управління MBC України в місті Києві Тараненком А.С., до Єдиного реєстру досудових розслідувань, внесені відомості за № 12015100010006229 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 KK України, за фактом надходження до чергової частини Голосіївського РУ рапорту оперуповноваженого ОСОБА_2 про те, що 27.05.2015 року, приблизно о 22:00 годині, за адресою: АДРЕСА_3 , було затримано громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому за вказаною адресою було проведено огляд та було виявлено 95 кущів рослин конопель, пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору, електроні ваги. Згідно висновку хімічної експертизи НДЕКЦ при УMBC України на ПЗЗ № 478 від 05.06.2015 року, надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору, рослинна маса, стебла, що вилучені 27.05.2015 року за місцем мешкання ОСОБА_1 , мають ботанічні ознаки коноплі, містить тетрагідроканабінол i є канабісом особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено. Maca канабісу (в перерахунку на cyxy речовину) становить 655,88 г.

30 червня 2015 року слідчим Голосіївського РУ Головного управління MBC України в місті Києві Тараненком А.С. до Єдиного реєстру досудових розслідувань, внесені відомості за № 12015100010006407 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.313 KK України, за фактом надходження до чергової частини Голосіївського РУ рапорту оперуповноваженого ОСОБА_2 про те, що 27.05.2015 року, приблизно о 22:00 годині, за адресою: АДРЕСА_3 , було затримано громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому, за вказаною адресою було проведено огляд та було виявлено 95 кущів рослин конопель, пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору, електроні ваги.

28.05.2015 року здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням з його початку до завершення було доручено групі прокурорів прокуратури Голосіївського району міста Києва Дромбінському А.В. та Бондаренку М.В.

28.05.2015 року досудове розслідування вказаного кримінального провадження було доручено (відповідно до витягу з ЄРДР) слідчим Голосіївського РУ ГУ MBC України в місті Києві Тараненку А.С. та Козельському Ю.О.

09.07.2015 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальних провадженнях № № 12015100010005244, 12015100010006229 та 12015100010006407, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст.310 та ч.3 ст.313 KK України.

21.07.2015 року на підставі постанови прокурора прокуратури Голосіївського району міста Києва Бондаренка М.В., кримінальні провадження за підозрою ОСОБА_1 , були об`єднані в одне провадження, якому присвоєно єдиний № 12015100010005244.

28 серпня 2015 року слідчим СВ Голосіївського РУ ГУ MBC Україні в місті Києві старшим лейтенантом Козельським Ю.О. , був складений обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015100010005244 від 28.05.2015, який в той же день затверджено прокурором прокуратури Голосіївського району міста Києва юристом 3го класу Бондаренком М.В. та спрямовано до Голосіївського районного суду міста Києва.

05.10.2015 року, під час підготовчого судового засідання, на обговорення колегією суддів було поставлено питання про підсудність зазначеного кримінального провадження. Не зважаючи на заперечення прокурора та сторони захисту, колегією суддів було прийняте рішення направити обвинувальний акт до Апеляційного суду міста Києва.

Апеляційний суд в свою чергу звернувся із поданням до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ про направлення кримінального провадження для розгляду по суті до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

29.10.2015 року Вищий спеціалізований суд України задовольнив подання Апеляційного суду України та направив кримінальне провадження для розгляду його по суті до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачувався у тому що він, на початку лютого 2015 року, маючи умисел на незаконний посів та незаконне вирощування рослин роду коноплі у кількості від п`ятдесяти рослин, через мережу Інтернет придбав насіння роду коноплі та почав ix зберігати за місцем мешкання.

08.02.2024 року, вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано невинуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст.310 та ч.3 ст.313 KK України та виправдано, в зв`язку із недоведеністю, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим.

Зазначений вирок суду, в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувався, набрав законної сили 12 березня 2024 року.

Отже, 09 липня 2015 року позивача було притягнуто до кримінальної відповідальності шляхом набуття процесуального статусу підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст.310 та ч.3 ст.313 KK України у кримінальному провадженні № 12015100010005244 від 28.05.2015 року, а в подальшому - статусу обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні.

Таким чином, позивача було притягнуто до кримінальної відповідальності та останній перебував під кримінальним переслідуванням у статусі підозрюваного (обвинуваченого) за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 та ч. 3 ст. 313 KK України на протязі 104 (сто чотири) повних місяці, а саме - з 09 липня 2015 року по 12 березня 2024 року.

Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.02.2024 ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 та ч. 3 ст. 313 KK України та виправдано у зв`язку з недоведеністю участі обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, визнання його підозрюваним (а в подальшому обвинуваченим) було незаконним та таким, що призвело до заподіяння позивачу моральної шкоди, а саме страждань, котрі постійно він відчував під час перебування у статусі підозрюваного (обвинуваченого), що призвело до погіршення та позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок i бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, погіршення його ділової репутації та інших негативних наслідків морального характеру, а тому розмір моральної шкоди, яка йому була нанесена, позивач оцінює в 832 000,00 (вісімсот тридцять дві тисячі) гривень із розрахунку 8000,00 (вісім тисяч) гривень за кожний місяць незаконного кримінального переслідування у статусі підозрюваного (обвинуваченого), що с тим мінімумом, який гарантований державою станом на день подання цього позову.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Положеннями статті 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець відокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною 1 статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Порядок відшкодування такої шкоди визначається законом (частина 7 статті 1176 ЦК України).

Статтею 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:

1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;

2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;

3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства.

У випадках, зазначених у частині 1 цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема у випадках постановлення виправдувального вироку суду (пункт 1 частини 1 статті 2 Закону).

Положеннями статті 3 цього Закону передбачено, що громадянинові відшкодовується (повертається), в тому числі й моральна шкода.

Відшкодування шкоди проводиться за рахунок коштів державного бюджету (стаття 4 вказаного Закону).

Відповідно до частини 3 статті 13 цього Закону відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс 18) зроблено висновок про те, що моральною шкодою визначаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. У випадках коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють під час розгляду справи. Тобто цей розмір у будь-якому випадку не може бути зменшено, оскільки він є гарантованим мінімумом. Але визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі.

Визначаючи розмір відшкодування, слід керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи, але за час незаконного перебування громадянина під слідством чи судом він має бути не меншим однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством або судом.

Суд вважає, що внаслідок необґрунтованого кримінального переслідування позивачу було спричинено душевних хвилювань, страждань, а отже завдано моральної шкоди, оскільки перебуваючи в статусі підозрюваного та обвинуваченого він був змушений брати участь у слідчих діях, відвідувати судові засідання, доводячи свою невинуватість.

Тривале кримінальне переслідування з боку органів досудового розслідування та прокуратури, а також перебування під судом безумовно змінили нормальний життєвий уклад позивача, що призвело до зрушення його зв`язків з оточуючими, негативно вплинуло на самопочуття та душевний стан.

Невизначеність майбутньої долі та острах можливих негативних наслідків засудження через незаконне кримінальне переслідування, завдали позивачу моральної шкоди.

Дії органу досудового розслідування та прокуратури безумовно призвели до моральних страждань та вимагали від позивача значних зусиль на здійснення кроків, спрямованих на своє виправдання і реабілітацію.

Позивач перебував під слідством і судом протягом періоду 104 місяців, що починається з моменту повідомлення його про підозру у вчиненні злочину (09 липня 2015 року) та закінчується днем набрання законної сили виправдувальним вироком суду, який у цій справі настав 12 березня 2024 року.

Право на відшкодування моральної шкоди позивач набув на підставі виправдувального вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано невинуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст.310 та ч.3 ст.313 KK України та виправдано, в зв`язку із недоведеністю, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим.

Зазначений вирок суду в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувався, набрав законної сили 12 березня 2024 року.

Встановлення правильного періоду перебування особи під слідством і судом впливає на правильність визначення мінімального розміру моральної шкоди, який не може бути зменшено.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, що діє під час розгляду справи (8000 грн. з квітня 2024 року відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»), та тривалість перебування під слідством і судом (104 місяці), мінімальний розмір компенсації моральної шкоди становить 832 000 грн (8000 Х 104 = 832 000), і цей гарантований державою розмір моральної шкоди слід стягнути на користь позивача.

На переконання суду, цей мінімальний визначений законом розмір завданої моральної шкоди відповідає засадам розумності та справедливості, обсягу заподіяної позивачу шкоди, глибини та тривалості моральних страждань, пов`язаних із перебуванням під слідством і судом, що призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків, погіршення та позбавлення можливості реалізації своїх звичок і бажань, інших негативних наслідків морального характеру.

Суд відхиляє довід відповідача про те, що при обчисленні моральної шкоди необхідно виходити із положень частини 2 статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», якою визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 грн. у зв`язку з таким.

Згідно із частинами 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

Аналізуючи судову практику Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду про розгляд справ про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом суд констатує, що Верховний Суд роз`яснює про необхідність застосування «мінімальної заробітної плати, що діє на час розгляду», «виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом», «мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування», а тому вважає, що при вирішенні справи необхідно виходити із установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» мінімальної заробітної плати у місячному розмірі 8000 грн, що діє під час розгляду справи у квітні 2024 року.

Окрім того, саме Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» є спеціальним, і саме норми цього Закону визначають порядок визначення розміру моральної шкоди у спірних правовідносинах.

На час розгляду справи не вносились зміни до статті 13 цього Закону, і цей Закон не містить норми, яка передбачає відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством і судом виходячи із розрахункової величини, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу, не є в розумінні статей 56, 62 Конституції України, Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», статей 1167, 1176 ЦК України «виплатою», а відтак, підстави для застосування положень частини 2 статті 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» відсутні.

Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина 2 статті 2 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Отже, моральна шкода, завдана діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та прокуратури, має бути стягнута на корить позивача з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України.

Судовий збір, від сплати якого позивач був звільнений, слід віднести на рахунок держави.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Шевчишина Романа Олеговича до Київської міської прокуратури, Головного управління Національної поліції в місті Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури - задовольнити.

Стягнути з держави Україна шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 832 000 (вісімсот тридцять дві тисячі) грн на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування і прокуратури.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ;

відповідач - Київська міська прокуратура, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9, код ЄДРПОУ 02910019;

відповідач - Головне управління Національної поліції в місті Києві, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15, код ЄДРПОУ 40108583;

відповідач - Державна казначейська служба України, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6, код ЄДРПОУ 37567646.

Суддя Дмитро ПЕТРОВ