Рішення

від 18.11.2024 по справі 759/11175/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/11175/24

пр. № 2/759/3984/24

18 листопада 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Єросової І.Ю.,

при секретарі Шило М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Орган опіки та піклування Менської міської ради Чернігівської області (15600, Чернігівська обл., Корюківський р-н., с.Волосківці, вул. Героїв АТО, 6) про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

30.05.2024 р. адвокат Єрмак О.В., який представляє інтереси позивача, звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом у якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .В обґрунтування позовних вимог вказує, що після припинення шлюбних відносин відповідач добровільно та свідомо припинив спілкування з позивачем та сином, систематично не вітав дитину з днем народження, жодним чином не цікавився її життям, успіхами у навчанні та позакласному житті. У зв`язку з проживанням позивача та дитини ОСОБА_3 за кордоном ускладнилась можливість повноцінної участі батька у житті дитини, проте такі обставини не є абсолютною перешкодою для участі батька у вихованні сина та спілкуванні з ним. Таке спілкування, за бажанням батька, може здійснюватися шляхом телефонних дзвінків, спілкування у соцмережах, месседжерах, але відповідач не намагається жодним чином налагодити дане спілкування. Окрім відвертого небажання спілкуватися з сином, відповідач ухиляється від обов`язку утримання дитини, не сплачує аліменти на його утримання. Так як відповідач значний час ухиляється від виконання своїх зобов`язань стосовно своєї дитини, вважає, що його ставлення до дитини не може бути змінено жодними засобами і позбавлення його батьківських прав є доцільною мірою.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 03.06.2024 року відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

23.06.2024 р. від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до справи.

03.10.2024 р. від третьої особи Орган опіки та піклування Менської міської ради Чернігівської області надійшов висновок про доцільність позбавлення батьківський прав.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 21.10.2024 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач та її представник не з`явились, своїми заявами просять здійснювати розгляд справи за їх відсутності.

У судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, правом подачі відзиву не скористався.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, своєю заявою просить здійснювати судовий розгляд за відсутності представника служби, позовні вимоги підтримує.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що між, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 17 листопада 2012 року було зареєстровано шлюб Виконавчим комітетом Волосківської сільської ради Менського району Чернігівської області, про що було зроблено відповідний актовий запис № 03 в Книзі реєстрації шлюбів.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 05 квітня 2019 року у справі № 761/46199/18 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Від шлюбу сторони мають спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 08.06.2013 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м.Києві (актовий запис №1568).

Згідно розрахунку заборгованості державного виконавця Святошинського ВДВС у м.Києві зі сплати аліментів за виконавчим листом №761/41882/18 виданим Святошинським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника, за ОСОБА_2 значиться заборгованість у розмірі 320770,99 грн.

Як вбачається з довідки, виданої Менською дитячо-юнацькою спортивною школою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько ОСОБА_2 не бере участі у вихованні сина.

Згідно довідки Волосківської гімназії Менської міської ради від 20.05.2024 р. №61, батько ОСОБА_2 не бере участі у вихованні сина. У закладі освіти жодного разу не з`являвся та не цікавився навчанням дитини.

Згідно відповіді Служби у справах дітей Менської міської ради від 24.05.2024 р. №01-26/93 на адвокатський запит, ОСОБА_2 не звертався до служби у справах дітей Менської міської ради із заявою про наявність у нього перешкод у здійсненні батьківських прав та виконанні обов`язків щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З акту обстеження умов проживання Комісії з обстеження умов проживання громадян та сімей Менської міської ради від 22.05.2024 р. встановлено, що за адресою: АДРЕСА_3 проживають: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Згідно заяви від 17.05.2024 р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Габріель Л.Є. та зареєстрованої в реєстрі за №1059, ОСОБА_2 не заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнає позовні вимоги про позбавлення його батьківських прав.

Згідно висновку виконавчого комітету Менської міської ради від 26.08.2024 р. №184, остання дійшла висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Обов`язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплений в ч. 2ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7,8 ст. 7 СК України при вирішенні будь - яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.

В п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пунктом 16 вказаної Постанови N 3 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства" сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

В Рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України" встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не приймає участі в вихованні дитини, не цікавиться життям, навчанням та станом здоров`я дитини. Має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 320770 грн.

У свою чергу, матір`ю дитини створені належні умови для виховання та розвитку дитини, яка повністю перебуває на її утриманні.

Суд, оцінюючи вище встановлене відношення батька до виконання своїх батьківських обов`язків, а також нотаріальну заяву, якою висловлено бажання про його позбавлення батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3 , вважає, що такі дії відповідача повністю демонструють його небажання бути поряд з дитиною, про відсутність будь-яких сімейних відносин між ними та небажання змінювати своє відношення до виконання батьківських обов`язків. А тому, суд враховуючи забезпечення найкращих інтересів дитини, на підставі ст. 164 СК України вважає за можливе позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітнього сина ОСОБА_3 .

Таким чином, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, їх належність, допустимість, достовірність, а також враховуючи, що відповідач погодився на позбавлення його батьківських прав, що засвідчено нотаріусом, заперечень на позов та доказів на підтвердження протилежного суду не надав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки в ході судового розгляду підтверджено факт свідомого ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, покладених на нього ст. 150 Сімейного кодексу України, відносно неповнолітньої дитини.

Відповідно до ч. 5 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись ст.ст. 164, 166, 180, 182 184 Сімейного Кодексу України 6-13,18,19,71-79,89,141,259,263,264,265,268,273,280-282,354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Орган опіки та піклування Менської міської ради Чернігівської області (15600, Чернігівська обл., Корюківський р-н., с.Волосківці, вул. Героїв АТО, 6) про позбавлення батьківських прав, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно його сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя І.Ю.Єросова