Рішення

від 25.12.2024 по справі 760/1675/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2/760/5845/24

Справа № 760/1675/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Зуєвич Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Наш дом» /далі - ОК «ЖБК «Наш дом»/ (код ЄДРПОУ: 36538195; адреса: 02000, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, кім. 902; e-mail: oknashdom@gmail.com) про визнання права власності на майнові права та визнання частково недійсним договору,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

22.01.2024 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 22.01.2024, за підписом позивача, в якій позивач просить суд:

- визнати недійсним п. 10 Договору № 66/1 про уступку майнових прав від 14.08.2006 про участь у Фонді фінансування будівництва, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «КБ «Західінкомбанк»;

- визнати за ОСОБА_1 , право власності на майнові права на об`єкт інвестування - однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 ;

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2024 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 29.01.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК України/).

Доводи позову

В обґрунтування позовних вимог вказується, що між ОСОБА_1 та ТОВ «КБ «Західінкомбанк», правонаступником якого є ПАТ «Західінкомбанк», від імені якого діяло ВАТ «АК «Київреконструкція», був укладений договір № 66/1 від 14.08.2006 про участь у Фонді фінансування будівництва у житловому комплексі « Три Богатиря » за адресою: АДРЕСА_3 .

Зазначається, що предметом інвестування була однокімнатна квартира АДРЕСА_2 .

Як зауважує позивач, 18.06.2006 на виконання умов договору нею було сплачено повну вартість квартири в розмірі 371 110,00 грн.

У позові звертається увага на те, що пунктом 1.5. вказаного Договору ФФБ та Свідоцтва про участь у ФФБ визначено, що запланована дата введення об`єкта будівництва в експлуатацію - IV квартал 2007 року - І квартал 2008 року.

Зі слів позивача, на підтвердження отримання права власності на майнові права на квартиру, їй було видано Свідоцтво від 18.06.2006 за змістом якого запланована дата введення об`єкта в експлуатацію 25.12.2007.

Як стверджується у позові, 29.10.2008, після виконання позивачем усіх зобов`язань за Договором ФФБ про участь у ФФБ, позивач уклала з управителем (на той час ТОВ «КБ «Західінкомбанк») Договір № 66/1 про уступку майнових прав, відповідно до якого управитель уступив їй майнові права на проінвестований нею об`єкт інвестування: квартиру, яку управитель набув на підставі Угоди № 24/06-05-УМП від 24.06.2005.

У позові зазначається, що 01.10.2009 управителя ТОВ «КБ «Західінкомбанк» було припинено як юридичну особу (ліквідовано), а правонаступником ТОВ «КБ «Західінкомбанк» з правами й обов`язками управителя ФФБ було визначено ПАТ «Західінкомбанк», якому було передано ФФБ.

Водночас, наголошується, що 03.05.2009 управителя ПАТ «Західінкомбанк» також припинено як юридичну особу (ліквідовано), та при ліквідації та фактичному припиненні управителя ФФБ - ПАТ «Західінкомбанк» не було вирішено питання передачі ФФБ іншому управителю.

Як вказується у позові, 31.05.2010 між ПАТ «Західінкомбанк», як правонаступником ТОВ «КБ «Західінкомбанк», в особі керуючої Київською філією Ярошенко Г.І., яка діяла на підставі довіреності від 19.05.2010 за реєстровим № 679 від імені ВАТ «Акціонерна компанія «Київреконструкція», та ОК «ЖБК «Наш Дом» був укладений Договір передоручення.

На думку позивача, вона є довірителем ФФБ, адже уклала договір про участь у Фонді фінансування будівництва житлового комплексу та має Свідоцтво про участь у ФФБ (вид А) за програмою ВАТ «АК «Київреконструкція», уклала договір про уступку майнових прав, сплатила кошти за об`єкт інвестування (квартиру), та набула майнових прав на об`єкт інвестування (квартиру), а також є членом ОК «ЖБК «Наш Дом».

У позові зауважується, що 28.12.2018 між позивачем та ОК «ЖБК «Наш Дом» було укладено Договір № 66 про участь внесками в завершенні будівництва житлового комплексу по АДРЕСА_3 .

Крім того, у позові звертається увага на те, що 29.12.2018 між позивачем та ОК «ЖБК «Наш Дом» було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 66 (про участь внесками для завершення будівництва житлового комплексу по АДРЕСА_3 .

Позивач наголошує, що на виконання Договору № 66 та Додаткової угоди № 1 до Договору № 66, нею було сплачено 06.03.2019 на користь відповідача 22 000,00 грн з призначенням платежу «Цільовий внесок на добудову з договору 66 ОСОБА_1 » та в подальшому нею було сплачено всі платежі, визначені Договором № 66, що підтверджується Довідкою б/н, яка видана ОК «ЖБК «Наш Дом»» від 21.02.2022.

Також акцентується, що пунктом 10 Договору № 66/1 про уступку майнових прав від 14.08.2006 про участь у Фонді фінансування будівництва, укладеного між мною та ТОВ «КБ "Західінкомбанк», порушуються права позивача, як власника, на розпорядження своїм майном, даний пункт суперечить вимогам закону.

Позивач стверджує, що на даний момент будівництво не завершено, будівельні роботи не ведуться.

У зв`язку з такими обставинами, позивач просить захистити його порушені права та майнові інтереси, ухваливши рішення про задоволення позову.

Щодо правової позиції відповідача

Відзив на позовну заяву не надійшов.

В матеріалах справи міститься зворотнє повідомлення про вручення поштових відправлень, яке свідчить про отримання за довіреністю 24.02.2024 копії ухвали суду про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та всіма додатками до неї. (а.с. 54).

Таким чином, станом на день винесення рішення відповідачу відомо про існування даного судового провадження. Строк, встановлений для надання відзиву на позовну заяву (навіть з урахуванням поштового обігу) станом на день винесення рішення сплив.

Будь-яких заяв від відповідача до суду не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 14.08.2006 між ТОВ «КБ «Західінкомбанк», від імені якого діє ВАТ «АК «Київреконструкція» (Управитель) та ОСОБА_1 (Довіритель) було укладено Договір № 66/1 про участь у Фонді фінансування будівництва (далі - Договір ФФБ № 66/1) /а.с. 12-18/, відповідно до умов якого довіритель, на підставі повного визнання ним Правил Фонду фінансування будівництва за програмою ВАТ «АК «Київреконструкція», затвердженими рішенням Правління КБ «Західінкомбанк» (Протокол № 166 від 30.05.2005), дає згоду на участь у ФФБ, бере на себе зобов`язання виконувати Правила ФФБ, передає кошти управителю у довірче управління з метою отримання у власність об`єкту інвестування та встановлює обмеження щодо окремих дій управителя з управління цими коштами, а управитель приймає кошти на рахунок ФФБ у довірче управління з подальшим використанням коштів ФФБ у порядку, визначеному Правилами ФФБ.

Відповідно до п. 1.5 Договору ФФБ № 66/1 управитель на умовах Правил ФФБ закріплює за довірителем обраний ним об`єкт інвестування, а саме: однокімнатна квартира АДРЕСА_2 ; повна вартість квартири, визначена з розрахунку поточної ціни однієї вимірної одиниці на момент укладання договору сторонами та повної кількості вимірних одиниць становить 371 110,00 грн; запланований строк введення об`єкта будівництва в експлуатацію - IV квартал 2007 року - І квартал 2008 року (а.с. 12).

Пунктом 2.1.1 Договору ФФБ № 66/1 визначено, що Управитель зобов`язаний:

1) прийняти від довірителя грошові кошти на рахунок ФФБ у довірче управління та використати кошти ФФБ відповідно до Правил ФФБ;

2) закріпити за довірителем конкретний об`єкт інвестування на умовах Правил ФФБ;

3) після зарахування коштів довірителя до ФФБ видавати довірителю Свідоцтво про участь у ФФБ та закріпити відповідну кількість вимірних одиниць об`єкту інвестування за довірителем у цьому Свідоцтві.

4) передати довірителю, в разі, якщо він повністю проінвестує закріплений за ним об`єкт інвестування, майнові права на цей об`єкт інвестування за договором про уступку майнових прав;

5) після введення об`єкту будівництва в експлуатацію, за умови внесення довірителем коштів в обсязі, що відповідає загальній кількості вимірних одиниць об`єкту інвестування та проведення остаточного розрахунку за даними БТІ, надати довірителю в обмін на Свідоцтво про участь у ФФБ на умовах Правил ФФБ Довідку за встановленою формою, яка підтверджує право довірителя на отримання у власність закріпленого за ним об`єкту інвестування;

6) за умови виконання довірителем своїх зобов`язань перед управителем щодо внесення до ФФБ коштів, внести довірителя в перелік довірителів, які мають право на отримання у власність закріплених за ними об`єктів інвестування, який управитель надає забудовнику;

7) виплатити кошти довірителю за його письмовою заявою на умовах Правил ФФБ, за умови виконання довірителем зобов`язань, передбачених п. 2.2.1. цього Договору;

8) надавати довірителю таку інформацію про хід виконання цього договору:

- про зміни технічної характеристики на об`єкт будівництва, на підставі офіційного листа забудовника;

- про зміни запланованої дати введення об`єкту в експлуатацію, на підставі офіційного листа забудовника;

- про будівельний стан готовності об`єкту будівництва;

- про закінчення спорудження, об`єкту будівництва та необхідність проведення остаточних розрахунків за даними БТІ і отримання Довідки;

- про відкріплення від довірителя об`єкту інвестування на умовах цього договору

- про зміни поточної ціни за вимірну одиницю об`єкта інвестування.

Форму надання вищезазначеної інформації Довірителю обирає Управитель (в письмовій формі за адресою/телефоном, вказаними Довірителем у договорі, або шляхом розміщення інформації на сайті Управителя у мережі Internet) /а.с. 14/.

На виконання умов Договору ФФБ № 66/1 позивачем у повному обсязі сплачено повну вартість об`єкту інвестування у розмірі 371 110,00, що підтверджується копією квитанції № 15 від 18.08.2006 (а.с. 39).

Також, на підтвердження повної оплати об`єкту інвестування, управителем ОСОБА_1 видано Свідоцтво про участь у ФФБ (вид А) за програмою ВАТ «АК «Київреконструкція» від 18.08.2006 (а.с. 19).

У вказаному свідоцтві визначено, що запланована дата введення об`єкту будівництва в експлуатацію - 25.12.2007 (а.с. 19).

29.10.2008 між ТОВ КБ «Західінкомбанк» (Управитель) та ОСОБА_1 (Довіритель) було укладено Договір № 66/1 про уступку майнових прав (а.с. 34), відповідно до умов якого управитель уступає довірителю майнові права на об`єкт інвестування, які управитель набув відповідно до умов Угоди № 24/06-05-УМП від 24.06.2005, укладеним між управителем і ВАТ «АК «Київреконструкція» (а.с. 34).

Відповідно до п. 2 Договору № 66/1 про уступку майнових прав, під об`єктом інвестування сторони розуміють: однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 ; вартість квартири - 371 110,00 грн; строк введення об`єкту будівництва в експлуатацію - 3 квартал 2009 (а.с. 34).

Згідно з п. 5 Договору № 66/1 про уступку майнових прав ВАТ «АК «Київреконструкція» у відповідності до умов Угоди № 30/05 про організацію спорудження об`єкту будівництва за рахунок коштів ФФБ зобов`язане передати Довірителю у власність об`єкт інвестування, вказаний у п. 2 цього договору (а.с. 34).

Пунктом 10 Договору № 66/1 про уступку майнових прав визначено, що майнові права, набуті довірителем за цим договором, не можуть бути ним переуступлені іншій особі без згоди управителя (а.с. 34).

Як стверджує позивач, та не заперечує відповідач, 31.05.2010 між ПАТ «Західінкомбанк», як правонаступником ТОВ «КБ «Західінкомбанк», в особі керуючої Київською філією Ярошенко Г.І., яка діяла на підставі довіреності від 19.05.2010 за реєстровим № 679 від імені ВАТ «Акціонерна компанія «Київреконструкція», та ОК «ЖБК «Наш Дом» був укладений Договір передоручення.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2018 між ОК «ЖБК «Наш Дом» (Кооператив) та ОСОБА_1 (член обслуговуючого кооперативу ОК «ЖБК «Наш Дом») було укладено Договір № 66 про участь внесками в завершенні будівництва житлового комплексу по АДРЕСА_3 (далі - Договір № 66) /а.с. 27-31/, відповідно до п. 1.2 якого член кооперативу на підставі повного визнання ним статуту ОК «ЖБК «Наш Дом», затвердженого загальними зборами кооперативу, дає свою згоду на участь добровільними внесками в добудові об`єкту будівництва - житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями адміністративно-соціального призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , бере на себе зобов`язання виконувати умови статуту, передає кошти кооперативу з метою завершення вказаного будівництва та отримання у власність завершеного будівництвом об`єкту, а саме однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 ; вартість квартири - 371 110,00 грн; строк введення об`єкту будівництва в експлуатацію - 3 квартал 2009 (а.с. 27).

Згідно з п. 1.3 Договору № 66 Кооператив, за умови виконання членом Кооперативу зобов`язань по внесенню внесків, бере на себе зобов`язання завершити будівництво житлового комплексу та здати його в експлуатацію. Запланований термін - IV квартал 2019 року. Після закінчення будівництва будинку Кооператив оформлює на члена Кооперативу та передає по передавальному акту права власності на вищезазначений об`єкт будівництва (а.с. 27).

У розділі 2 Договору № 66 зазначено, що для завершення будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями адміністративно-соціального призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_5 сторони визначили розподіл внесків при спільній його добудові таким чином:

Членом кооперативу необхідно сплатити внески в загальному розмірі:

Цільовий внесок на добудову визначений сторонами в розмірі 6 290,00 дол., що складає еквівалент 100 дол. США за 1 кв.м. площі відповідного об`єкта будівництва згідно курсу НБУ долара щодо гривні на день сплати.

Членом кооперативу усього було сплачено:

Цільовий внесок на добудову 3 262,90 дол. згідно курсу НБУ долара щодо гривні на день сплати.

Члену кооперативу необхідно здійснити внески на рахунок кооперативу, в терміни і на наступних умовах:

Цільовий внесок на добудову визначений сторонами в розмірі 3027,10 дол., згідно курсу НБУ долара щодо гривні на день сплати (а.с. 27-28).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 29.12.2018 між ОК «ЖБК «Наш Дом» (Кооператив) та ОСОБА_1 (член обслуговуючого кооперативу ОК «ЖБК «Наш Дом») було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 66 про участь внесками в завершенні будівництва житлового комплексу по АДРЕСА_3 (а.с. 33).

До матеріалів справи долучено копію довідки від 21.20.2022 за підписом Голови Правління ОК «ЖБК «Наш Дом» - Сомова П.В. (а.с. 32), наступного змісту:

«Надана ОСОБА_1 , що вона сплатила наступні кошти в ОК «ЖБК «Наш Дом » за період з 2010 по жовтень 2023 р. по договору про участь у ФФБ за програмою ВАТ «АК «Київреконструкція» № 66/1 від 11.08.2006 по об`єкту інвестування № 66/1 за адресою м. Київ ,Солом`янський район, Борщагівська 182-В:

Вступний внесок - 3 145 грн;

Членські внески - 5 662 грн;

Цільові внески - 91 825,50 грн».

Також до матеріалів справи долучено копії: паспорту ОСОБА_1 (а.с. 10); довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 (а.с. 11); квитанції № ПН356 від 01.03.2011 на суму 3 195,00 грн, квитанції № ПН356РКО від 01.03.2011 на суму 20,73 грн (а.с. 35); квитанції № ПН353 від 01.03.2010 на суму 1 132,20 грн, квитанції № ПН353РКО від 01.03.2010 на суму 10,66 грн (а.с. 36); квитанції № ПН357 від 03.01.2010 на суму 12 580,00 грн, квитанції № ПН357РКО від 03.01.2010 на суму 42,74 грн (а.с. 37); квитанції № 16 від 18.08.2006 на суму 556,67 грн (а.с. 38); квитанції від 06.03.2019 на суму 22 000,00 грн (а.с. 40).

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу країни (далі - ЦК України), або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною другою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказано у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

При цьому суд враховує, що розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, постанову об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2022 у справі № 519/2-5034/11).

За змістом ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь - які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності, а також інші специфічні права та права вимоги.

Згідно з ст. 190 ЦК України майном, як особливим об`єктом вважається, окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Майнові права є не споживчою річчю, майнові права визнаються речовими правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, в тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

За змістом ст. 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» об`єктом інвестування є квартира або приміщення в об`єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.

У справі, що переглядається судом встановлено, що об`єкт будівництва до цього часу в експлуатацію не введений і право власності на об`єкт інвестування позивачу не передано, що не заперечується відповідачем.

Будівництво житлового комплексу на даний час не закінчено.

Отже, права позивача на проінвестоване ним приміщення відповідачем порушуються, об`єкт будівництва не введений в експлуатацію до цього часу, будівництво об`єкту на даний час не здійснюється, внаслідок чого позивач не набув права власності на квартиру у визначений Договором строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Частиною 1 ст. 18 цього Закону визначено, що держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб`єктів.

За змістом ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Крім того, вказане питання було предметом дослідження як у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), так і Верховного Суду.

Згідно з ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція «майна» в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном» (п. 98 рішення ЄСПЛ щодо прийнятності заяви у справі «Броньовські проти Польщі», заява № 31443/96; п. 22 рішення ЄСПЛ від 10.03.2011 у справі «Сук проти України», заява № 10972/05; п. 74 рішення ЄСПЛ «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини» від 02.03.2005, заяви № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

У контексті ст. 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути, у тому числі, «легітимні очікування» та «майнові права» (рішення ЄСПЛ від 23.10.1991 у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії», заява № 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13.12.1984 щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84).

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення від 01.06.2006 у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) ЄСПЛ вказав, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і в справі «Стреч проти Сполучного Королівства», заява № 44277/98).

В іншій справі «Н.К.М. проти Угорщини» (NKM v. Hungary, скарга № 66529/11) у рішенні від 14.05.2013 ЄСПЛ зазначив, що «правомірні очікування» підлягають захисту як власне майно і майнові права.

У постанові Верховного Суду України від 30.01.2013 у справі № 6-168цс12 визначено майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.

Визначення майнового права як права очікування та повноваження власника таких прав надано у висновках Верховного Суду України, викладених у постановах від 30.01.2013 у справі № 6-168цс12, від 15.05.2013 у справі № 6-36цс13, від 04.09.2013 у справі № 6-51цс13, від 24.06.2015 у справі № 6-318цс15, від 04.11.2015 у справі № 6-1920цс15, від 18.11.2015 у справі № 6-1858цс15, від 02.12.2015 у справах № 6-1502цс15 та № 6-1732цс15, від 10.02.2016 у справі № 6-2124цс15, від 16.03.2016 у справі № 6-290цс16, від 23.0633.2016 у справі № 6-289цс16, від 30.03.2016 у справах № 6-3129цс15 та № 6-265цс16, від 20.04.2016 у справі № 6-2994цс15, від 25.05.2016 у справі № 6-503цс16, від 07.12.2016 у справі № 6-1111цс16.

Вказане свідчить про те, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28.06.2023 у справі № 359/215/20, провадження № 61-3192 св 23).

Частиною першою статті 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що права позивача, як інвестора, є порушеними, вказані порушення мають тривалий характер, а тому підлягають захисту.

Щодо вимоги позивача в частині визнання недійсним п. 10 Договору № 66/1 про уступку майнових прав суд виходить з наступного.

Вирішуючи спір у даній справі, суд вважає слушним застосувати правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 (провадження № 14-86цс22), за змістом якої у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (ч. 1 ст. 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально.

У постанові Верховного Суду від 28.04.2022 у справі № 480/2365/16 викладено висновок про те, що некоректне, з точки зору лінгвістики, формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід щодо дослівного розуміння вимог позову, як реалізованого способу захисту суперечить завданням цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому, суд враховує, що як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 756/3115/17 (провадження № 61-18653св20) реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Вбачається, що при формулюванні відповідної вимоги в позові помилково зазначено дату договору як «14.08.2006», оскільки з матеріалів справи вбачається що спірний пункт договору міститься в договорі № 66/1 від 29.10.2008.

Щодо суті зазначеної позовної вимоги суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За правилами ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, захисту у судовому порядку підлягає порушене, невизнане або оспорюване право.

Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ч.ч. 1, 2 ст. 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» передбачено, що інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Судом встановлено, що позивачем виконано усі умови договору, проте об`єкт будівництва до цього часу в експлуатацію не введений і саме через це право власності на об`єкт інвестування позивачу не передано.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених в ст. 4 ЦК України. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 613/1436/17, провадження № 61-17583св20).

Суд вважає, що пунктом 10 Договору № 66/1 про уступку майнових прав від 29.10.2008, укладеного між позивачем та ТОВ «КБ «Західінкомбанк», порушуються права позивача, як власника, на розпорядження своїм майном, даний пункт суперечить вимогам закону, а тому і в цій частині суд вважає його вимоги обґрунтованими.

Щодо судових витрат

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач при зверненні до суду з позовом у даній справі сплатив 4 922,30 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 22.01.2024 на суму 1 211,20 грн (а.с. 1) та платіжною інструкцією № 1271917774 від 22.01.2024 на суму 3 711,10 грн (а.с. 2).

З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4 922,30 грн судового збору сплаченого за подання позовної заяви (а.с. 1-2).

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Наш дом» про визнання права власності на майнові права та визнання частково недійсним договору, - задовольнити.

Визнати недійсним пункт 10 Договору № 66/1 про уступку майнових прав, укладеного 29.10.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю «КБ «Західінкомбанк» та ОСОБА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) право власності на майнові права на об`єкт інвестування - однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Наш дом» (код ЄДРПОУ: 36538195; адреса: 02000, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, кім. 902; e-mail: oknashdom@gmail.com) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ):

- 4 922,30 грн (чотири тисячі дев`ятсот двадцять дві гривні тридцять копійок) судового збору.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич