Рішення

від 24.12.2024 по справі 120/2801/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 грудня 2024 р. Справа № 120/2801/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до:Головного управління ДПС у Вінницькій області про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суду звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 15.11.2023 № 825962-2407-0228-UA05020030000031457.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача вказує, що Головне управління ДПС у Вінницькій області протиправно визначило ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання у розмірі 298347,42 грн. за податковий період 2023 року за платежем орендна плата з фізичних осіб.

Вважає, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Вінницькій області не враховано пільги, що встановлені для ОСОБА_1 , як фізичної особи, що була призвана або прийнята на військову службу після оголошення воєнного стану. Зокрема, п. 1 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 року «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», передбачає, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022, за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану.

Позивач є орендарем земельної ділянки, площею 1,1936 га, кадастровий номер 0510100000:01:069:0154, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Дана земельна ділянка належить до комунальної власності, а відтак, на думку представника, у позивача є пільга по сплаті орендної плати за 2023 рік, адже він є військовослужбовцем, прийнятим на військову службу після введення воєнного стану 24.02.2022 року.

Крім того, представник покликається на Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», приписи якого, на його думку, надають позивачу право пільги по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної форми власності.

З огляду на вищевикладене, представник в інтересах позивача, з метою скасування спірного рішення як протиправного, звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 11.03.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.

Скориставшись своїм процесуальним правом відповідач подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечує. По суті спору відповідач вказав, що між ОСОБА_1 - Орендарем та Вінницькою міською радою - Орендодавцем був укладений договір оренди від 28.05.2021 земельної ділянки площею 1,1936 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, з терміном дії 10 років, кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:01:069:0154, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з п. 2.4 договору нормативна грошова оцінка (далі - НГО) вищезазначеної земельної ділянки становить 8 858 357,17 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору розмір орендної плати складає 3,0 % від НГО.

На підставі вищезазначеного, ГУ ДПС у Вінницькій області проведено нарахування орендної плати на 2023 рік та винесено ППР від 15.11.2023 №825962-2407-0228-UA05020030000031457 про визначення суми податкового зобов`язання у розмірі 298347,42 грн.

З приводу доводів представника позивача, що ОСОБА_1 має пільги по сплаті орендної плати згідно з п.1.1 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022, як такий, що після 24.02.2022 був прийнятий на військову службу, то відповідач заперечує, оскільки положеннями Податкового кодексу не передбачено звільнення від сплати обов`язкових платежів.

Також відповідач вказує, що ототожнювати поняття земельної ділянки комунальної форми власності з поняттям комунальне майно, як його трактує Закон 157-IX є недоречним, оскільки при укладенні вищезгаданого договору оренди земельної ділянки комунальної власності Вінницькою міською радою норми (вимоги) Закону 157-IX не застосовувалися.

Окремо відповідач звертає увагу на постанову Сьомого апеляційного суду від 19.01.2024 року по справі №120/7048/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. У цій постанові суд дійшов висновку, що спірні правовідносини не підпадають під дію регулювання постанови Кабінету Міністрів України №634 та Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у зв`язку з чим підстави звільнення позивача від сплати орендної плати з фізичних осіб у зв`язку з тим, що позивач призваний на військову службу, відсутні, оскільки, вказана постанова прийнята на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», яким чітко визначений перелік щодо правил передачі в оренду державного та комунального майна.

Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову, встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 є орендарем земельної ділянки, яка знаходиться в комунальній власності Вінницької міської ради.

Так, між ОСОБА_1 , як "Орендарем", та Вінницькою міською радою, як "Орендодавцем", укладений договір оренди від 28.05.2021 земельної ділянки, площею 1,1936 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, з терміном дії 10 років, кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:01:069:0154, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 35-45).

Додатковою угодою від 05.01.2023 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 28.05.2021, зареєстрованого за №02822 від 10.08.2021, внесені зміни (а.с. 46-49).

Дана угода є невід`ємною частиною Договору та за її змістом набуває чинності з 01.01.2022.

Відповідно до п. 2.4 Угоди, плата за оренду землі обчислюється у наступному порядку: в розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки 8 647 751,36 грн. = 259 432,54 в рік.

Спірним податковим повідомленням-рішенням Головне управління ДПС у Вінницькій області визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання у розмірі 298347,42 грн. за податковий період 2023 за платижем: орендна плата з фізичних осіб (а.с. 50).

Позивач не погодився із спірним рішенням, подав скаргу до ДПС України.

Рішенням ДПС України № 3340/6/99-00-06-01- 03-06 від 09.02.2024 скаргу фізичної особи ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ППР ГУ ДПС у Вінницькій області від 15.11.2023р. № 825962-2407-0228-UA05020030000031457 - без змін (а.с. 63-68).

Позивач звернувся до суду з вимогою скасувати податкове повідомлення-рішення, як таке, що є протиправним.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

В силу п.п. 14.1.73 статті 14 ПК України, платниками податку є землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування; на умовах оренди.

Відповідно до п. 270.1.2 ст. 270 ПК України, об`єктами оподаткування орендною платою є земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Правові засади адміністрування орендної плати за земельні ділянки регламентовані розділом ХІІ Податок на майно Податкового кодексу України (в редакції ПК України, чинного на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення).

Згідно з п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 288.2, 288.3, 288.4, 288.5 статті 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, зокрема, для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно з п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Пунктом 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно із пп. 287.7 ст. 287 ПК України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Безспірним питанням є те, що позивач є орендарем земельної ділянки комунальної власності за умовами договору оренди від 28.05.2021, площею 1,1936 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, з терміном дії 10 років, кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:01:069:0154, що розташована за адресою: м.Вінниця, вул. Гонти, 96 (а.с. 35-45).

Додатковою угодою від 05.01.2023 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 28.05.2021, зареєстрованого за №02822 від 10.08.2021, внесені зміни (а.с. 46-49). Зокрема, п. 2.4 Угоди, плата за оренду землі обчислюється у наступному порядку: в розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки 8 647 751,36 грн. = 259 432,54 в рік.

Як на підставу для задоволення вимог представник позивача покликається на те, що позивач з 14.03.2022 перебуває на військовій службі, отже, він як особа яка була призвана на військову службу після оголошення воєнного стану, має пільги із сплати податків, зборів та інших платежів до бюджету. В своїх доводах зазначає, що 01.04.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

На підставі вказаного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», пунктом 1 якої визначено, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 р., за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна: фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану.

Оцінюючи доводи в світлі спірних правовідносин суд зазначає, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 2 Закону "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відносини, пов`язані з орендою земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

З аналізу цієї норми слід дійти висновку, що Закон України "Про оренду державного та комунального майна" застосовується у випадках, коли на земельних ділянках розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів.

Водночас, Законом України "Про оренду державного та комунального майна" врегульовані правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Статтею 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що об`єктами оренди за цим Законом є: єдині майнові комплекси підприємств, їхніх відокремлених структурних підрозділів; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення, а також їх окремі частини); інше окреме індивідуально визначене майно; майно, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) (далі - майно, що не увійшло до статутного капіталу), а також майно, заборонене до приватизації, яке може при перетворенні державного підприємства в господарське товариство надаватись такому товариству на правах оренди; майно, щодо якого до статутного капіталу внесено право господарського відання на майно; майно, закріплене на праві господарського відання за акціонерними товариствами та їхніми дочірніми підприємствами у процесі їх утворення та діяльності; майно, передане до статутного капіталу акціонерних товариств на праві господарського відання; майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, державних і комунальних установ та організацій, Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, правоохоронних та фіскальних органів, Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, що не використовується зазначеними органами для здійснення своїх функцій, - без права викупу та передачі в суборенду орендарем; майно, що не підлягає приватизації, може бути передано в оренду без права викупу орендарем та передачі в суборенду.

За обставин справи відповідно до умов Договору, зокрема, п.п. 2.3, 2.7, на земельній ділянці розміщено об`єкти нерухомого майна та вона передається в оренду з метою несільськогосподарського використання для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (а.с. 35).

Відомостей, що дані будівлі належать до комунальної власності міської ради матеріали справи не містять.

При цьому, умовами договору передбачено, що у разі переходу права власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на зазначеній цим Договором земельній ділянці, до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій він розміщений, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Договір зберігає чинність для нового власника майна (п. 3.4).

Питання того, що орендована земельна ділянка є окремим індивідуально визначеним майном, правове регулювання щодо якої, на переконання представника позивача, підпадає під дію Закону України "Про оренду державного та комунального майна", досліджувалось в межах адміністративної справи №120/7048/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким позивачу на цю ж саму земельну ділянку нарахований земельний податок за 2022 бюджетний період.

Апеляційний суд відхилив наведені вище доводи, оскільки земельні правовідносини та відносини, які, зокрема, виникають з приводу оренди землі, врегульовані спеціальними нормативними актами, а саме Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

Також, судом встановлено, що 01.04.2022 було прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у статті 1 якого зазначено: Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 4, ст. 25) доповнити пунктами 6-1 і 6-2 такого змісту:

6-1. Під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо:

строків надання згоди на включення об`єкта оренди до одного з Переліків;

стартової орендної плати у випадках, якщо інформація про залишкову балансову вартість об`єкта оренди є меншою 10 відсотків первісної балансової вартості об`єкта оренди;

необхідності здійснення оцінки об`єкта оренди для цілей передачі його в оренду орендарям, передбаченим абзацом першим частини першої статті 15 цього Закону;

строків проведення аукціону і затвердження протоколу результатів аукціону;

необхідності та строків завантаження орендодавцем договору оренди та акта приймання-передачі до ЕТС;

можливості підписання документів за допомогою кваліфікованого електронного підпису та переліку таких документів;

продовження договору оренди, зокрема щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану;

припинення орендарем договору оренди;

незастосування окремих обмежень на передачу майна в суборенду, передбачених абзацами дев`ятим і десятим частини першої статті 3 та статтею 22 цього Закону, при цьому строк дії укладеного відповідно до цієї статті договору суборенди не може перевищувати строк дії воєнного стану, збільшений на чотири місяці;

можливості застосування пільгової орендної плати на строк, що не перевищує шість місяців, для орендарів, які беруть участь в аукціоні з оренди державного майна з метою переміщення виробництв, активів і потужностей для здійснення господарської діяльності, розміщених на території, визначеній Кабінетом Міністрів України, а також механізму підтвердження права на застосування пільгової орендної плати;

повноважень військової адміністрації з питань, визначених цим пунктом.

6-2. Строк дії договорів оренди державного майна, які укладаються під час дії воєнного стану, не може перевищувати 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану".

З аналізу наведених вище норм слід дійти висновку, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» надано Кабінету Міністрів України повноваження щодо встановлення інших правил передачі державного та комунального майна ніж ті, що передбачені Законом України «Про оренду державного та комунального майна» щодо виключного переліку, який визначено п. 6-1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Крім того, лише в одному пункті з переліку, встановленого Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», йдеться про можливість застосування пільгової орендної плати. Однак, вказаний пункт також містить і визначення особи орендаря, до якого можливо застосувати таку пільгу на строк, що не перевищує шість місяців, а саме для орендарів, які беруть участь в аукціоні з оренди державного майна з метою переміщення виробництв, активів і потужностей для здійснення господарської діяльності, розміщених на території, визначеній Кабінетом Міністрів України, а також механізму підтвердження права на застосування пільгової орендної плати.

Аналогічний висновок зробив Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 19.01.2024 №120/7048/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зазначивши, що спірні правовідносини не підпадають під дію регулювання постанови Кабінету Міністрів України № 634 та Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у зв`язку з чим підстави звільнення позивача від сплати орендної плати з фізичних осіб у зв`язку з тим, що позивач призваний на військову службу, відсутні.

На підставі вищевикладеного суд вказує на відсутність підстав для застосування у спірних правовідносинах постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», яка прийнята на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», пунктом 1 якої визначено, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 р., за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна: фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану.

Відтак, підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення з мотивів наведених у позові немає.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні даного позову.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати на користь позивача не присуджуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - ВП 44069150, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100)

СуддяДмитришена Руслана Миколаївна