Ухвала

від 25.12.2024 по справі 120/17130/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

25 грудня 2024 р.Справа № 120/17130/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

24.12.2024 до Вінницького окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Грушко Жанною Вячеславівною, до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, та чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку, що позовну заяву належить повернути позивачеві з огляду на таке.

Згідно з частиною другою статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Як зазначено у частині першій статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При цьому, за приписами частини 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019 (з наступними змінами) затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі - Положення № 41).

За змістом пунктів 2, 6, 7 Положення № 41 ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України.

Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі "Особистого кабінету адвоката" на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.

Облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі "Особистого кабінету адвоката" на офіційному веб-сайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ.

При цьому, згідно п. 3 Положення № 41 в Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1 до Положення № 41).

Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням (п. 4 Положення № 41).

Пунктом 12 Положення № 41 імперативно визначено, що ордер має містити наступні реквізити, зокрема: 12.10. Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі Адвокат).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, остання підписана адвокатом Грушко Жанною Вячеславівною.

На підтвердження своїх повноважень адвокат Грушко Ж.В. до позовної заяви, поданої в електронній формі через систему «Електронний суд», надала копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АВ №1173366 від 23.12.2024.

Водночас, ознайомившись зі змістом наданого адвокатом ордера вбачається, що такий ордер виданий адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально, однак у ньому відсутній такий обов`язковий реквізит як власноручний підпис адвоката у графі "Адвокат".

Таким чином суд констатує, що за своєю формою наданий представником ордер (його копія) не відповідає вимогам, визначеним Законом України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" та Положення № 41, оскільки не містить підпису адвоката.

Окремо суд вважає за необхідним зазначити, що поданий представником позивача ордер не є сформованим електронним ордером через модуль у підсистемі Електронний суд у встановленій адміністратором формі, а є додатком до позовної заяви, а тому має містити обов`язкові реквізити, визначені Положенням №41. А як вже наголошувалось вище, обов`язковим реквізитом ордеру є власноручний підпис адвоката (у графі Адвокат).

Накладення адвокатом електронного цифрового підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту, в розумінні Положення № 41, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа. Такий висновок зроблено Верховним Судом в ухвалах від 26 січня 2023 року у справі №450/605/22, від 07 лютого 2023 року у справі №466/77/22, від 02 березня 2023 року у справі №522/14112/22, а також в постановах Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №450/569/22, від 07 лютого 2023 року у справі №466/487/22, від 09 березня 2023 року у справі 466/893/22, від 07.12.2023 у справі № 466/862/22.

Відповідно, у названих справах Верховний Суд вказує, що доводи адвоката щодо наявності електронно-цифрового підпису на поданій апеляційній скарзі, який підтверджує повноваження представника, є необґрунтованими, оскільки адвокатом не було дотримано форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи, зокрема його підписання, як того вимагають норми Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та Положення про ордер.

Отже, у зв`язку з тим, що в долученому до даної позовної заяви копії ордера відсутній підпис адвоката, що вказує на дефектність такого документа, суд вважає, що повноваження адвоката Грушко Ж.В. на представництво інтересів позивача в цьому разі не можуть вважатися належним чином підтвердженими.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).

Таким чином звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво належними та достовірними доказами.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на викладене, оскільки подана до суду позовна заява підписана адвокатом Грушко Ж.В., долучений до справи ордер якої не відповідає в повній мірі вимогам ст. 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність та приписам Положення про ордер №41, суд доходить висновку, що позовна заява підписана особою, яка не підтвердила належним чином свої повноваження у встановленому законом порядку, а тому наявні підстави для повернення такої позовної заяви позивачу.

Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 55, 57, 59, 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії повернути позивачеві.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підисання.

СуддяСлободонюк Михайло Васильович