Рішення
від 24.12.2024 по справі 140/12634/24
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/12634/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТІР МАРКЕТ» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІР МАРКЕТ» (далі ТзОВ «ТІР МАРКЕТ») звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці (далі митний орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 15.07.2024 №UA205030/2024/000051/2, від 29.07.2024 №UA205030/2024/000056/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ «ТІР МАРКЕТ» згідно контракту №05/04/ЕХР/2022 від 13.04.2022, укладеного між компанія OPOLTRANS Spolka z Ogranichona Odpowiedzialnoscia (Польща) придбало автозапчастини, хімію та аксесуари до вантажних автомобілів.

15.07.2024 з метою митного оформлення товару позивач через декларанта, ОСОБА_1 , подав до Волинської митниці митну декларацію №24UA205030006923U2, в якій було зазначено ціну товару в сумі 11 917,56 EUR (Євро) та включено витрати на транспортування у розмірі 191,73 EUR (Євро) (8 567,51 гривень по курсу 44,6860), відповідно заявлена митна вартість товару становить 12 109,29 EUR (Євро) (541 115,58 гривень по курсу 44,6860), за першим методом.

29.07.2024 з метою митного оформлення товару позивач через декларанта, ОСОБА_1 , подав до Волинської митниці митну декларацію №24UA205030007654U7, в якій було зазначено ціну товару в сумі 13 028,87 EUR (Євро) та включено витрати на транспортування у розмірі 139,42 EUR (Євро) (6 222,77 гривень по курсу 44,6324), відповідно заявлена митна вартість товару становить 13 168,29 EUR (Євро) (587 732,50 гривень по курсу 44,6324), за першим методом.

Однак, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від №UA205030/2024/000051/2 від 15.07.2024, №UA205030/2024/000056/2 від 29.07.2024.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки декларантом на підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи, які не містять розбіжностей та відображають відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар та витрат на транспортування. На думку позивача, аргументи митного органу про наявність розбіжностей у поданих для митного оформлення разом із митною декларацією документах є безпідставними.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнала. В обґрунтування такої позиції вказала, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: -

1) МД №24UA205030006923U2 від 15.07.2024 (рішення №UA205030/2024/000051/2 від 15.07.2024):

- згідно п.1 договору (контракту) про перевезення від 06.12.2023 №06/12/23 заявка на перевезення є невід`ємною частиною договору, однак заявки не подано до митного оформлення; також згідно п. 3 вищезазначеного договору порядок розрахунків визначається згідно заявки та рахунка-фактури. Інформації, щодо порядку та терміну розрахунку за надані послуги в рахунку-фактурі від 12.07.2024 №163 не зазначено; банківських платіжних документів, що підтверджують вартість транспортних послуг не надано;

- згідно рахунку-фактури від 12.07.2024 №163 вказано наявність завантажувально-розвантажувальних робіт, однак вартість таких витрат не зазначена в графі 21 ДМВ, що свідчить про не включення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості;

- відповідно п.6.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 13.04.2022 №05/04/EXP/2022 передбачена 100% передоплата, що суперечить умовам оплати, зазначеним в рахунку-фактурі від 08.07.2024 №X01/24000194; банківських платіжних документів, що підтверджують вартість товару не надано.

Відповідно до п.1.1 договору про міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом №06/12/23 від 06.12.2023 замовник доручає і надає для перевезення вантаж, а перевізник зобов`язується здійснити перевезення вантаж автомобільним транспортом у міжнародному сполученні до умов заявок замовника, а замовник зобов`язується сплатити погоджену сторонами проїзну плату.

Пунктом 1.2 договору про міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом №06/12/23 від 06.12.2023 визначено, що «Заявка є невід`ємною частиною цього Договору, в якій відображається істотні умови кожного конкретного перевезення…».

Слід вказати, що договір про міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом №06/12/23 від 06.12.2023 містить відомості про необхідність наявності заявки, проте вищевказаної заявки не було надано під час митного оформлення. Тим самим уповноважені особи митного органу були позбавлені можливості ідентифікації договору про міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом №06/12/23 від 06.12.2023 з послугами, які були надані ФОП ОСОБА_2 , оскільки невідомо, які саме послуги та в якій кількості повинні були бути надані ТзОВ «ТІР МАРКЕТ» за заявкою.

Представник відповідача зазначила, що вищевказане призвело до сумніву митниці в частині підтвердження витрат на транспортування, які є однією зі складових митної вартості, а також це слугувало беззаперечною підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок реалізації права митного органу витребовувати додаткові документи, які б ці сумніви усунули.

Згідно рахунку-фактури №163 від 12.07.2024 міжнародні транспортні послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом по маршруту: м. Люблін м/п Устилуг склали 8 567,51 грн.

Разом з тим декларант не надав до митного оформлення документів, які б дозволили упевнитися та переконатися в тому, що витрати по завантаженню були понесенні продавцем та включені до ціни, що підлягала сплаті. Також до митного оформлення та контролю не подавалося жодного письмового підтвердження (договору, контракту або іншого документа), що даний склад, де відбувалося завантаження товару за адресою м. Люблін (Польща), належить саме продавцю.

2) МД №24UA205030007654U7 від 29.07.2024 (рішення №UA205030/2024/000056/2 від 29.07.2024 року):

- згідно п.1 договору (контракту) про перевезення від 06.12.2023 №06/12/23 заявка на перевезення є невід`ємною частиною договору, однак заявки не подано до митного оформлення, також згідно п. 3 вищезазначеного договору порядок розрахунків визначається згідно заявки та рахунка-фактури. Інформації, щодо порядку та терміну розрахунку за надані послуги в рахунку-фактурі від 26.07.2024 №177 не зазначено; банківських платіжних документів, що підтверджують вартість транспортних послуг не надано;

- згідно рахунку-фактури від 26.07.2024 №177 вказано наявність завантажувально-розвантажувальних робіт, однак вартість таких витрат не зазначена в графі 21 ДМВ, що свідчить про не включення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості;

- відповідно п.6.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 13.04.2022 №05/04/EXP/2022 передбачена 100% передоплата, що суперечить умовам оплати, зазначеним в рахунку-фактурі від 26.07.2024 №X01/24000207, банківських платіжних документів, що підтверджують вартість товару не надано.

Відповідно до пункту 2.1.7 договору про міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом №06/12/23 від 06.12.2023 замовник зобов`язується провести завантаження транспортного засобу у спосіб, що не перешкоджає проведенню митного контролю, забезпечує збереження вантажу протягом перевезення, безпечний рух і маневрування транспортного засобу.

Пунктом 2.1.9 договору про міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом №06/12/23 від 06.12.2023 визначено, що замовник зобов`язаний здійснити належне упакування, завантаження, кріплення та розміщення вантажу у транспортному засобі.

Відповідно до рахунку-фактури №177 від 26.07.2024 міжнародні транспортні послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом по маршруту: м. Люблін м/п Устилуг склали 6 222,77 грн.

Разом з тим, декларант не надав до митного оформлення документів, які б дозволили упевнитися та переконатися в тому, що витрати по завантаженню були понесенні продавцем та включені до ціни, що підлягала сплаті. Також до митного оформлення та контролю не подавалося жодного письмового підтвердження (договору, контракту або іншого документа), що даний склад, де відбувалося завантаження товару за адресою м. Люблін (Польща), належить саме продавцю.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме:

- по МД №24UA205030006923U2 від 15.07.2024 (рішення №UA205030/2024/000051/2 від 15.07.2024):

Товар 18 на рівні 6,91 євро/кг за МД №UA205030/2024/5076 від 06.06.2024; Товар 26 на рівні 7,35 євро/кг за МД №UA205030/2024/5284 від 10.06.2024;

Товар 43 на рівні 3,59 євро/кг за МД №UA209230/2024/3089 від 29.04.2024;

Товар 44 на рівні 3,89 євро/кг за МД №UA205030/2024/5076 від 06.06.2024;

Товар 45 на рівні 3,92 євро/кг за МД №UA205030/2024/5858 від 21.06.2024

- по МД №24UA205030007654U7 від 29.07.2024 (рішення №UA205030/2024/000056/2 від 29.07.2024):

Товар 72 на рівні 6,46 євро/кг за МД №UA205030/2024/4112 від 20.05.2024;

Товар 73 на рівні 6,93 євро/кг за МД №UA205030/2024/4307 від 23.05.2024;

Товар 74 на рівні 3,55 євро/кг за МД №UA205030/2024/4311 від 23.05.2024;

Товар 75 на рівні 3,9 євро/кг за МД №UA205030/2024/4307 від 23.05.2024;

Товар 76 на рівні 3,91 євро/кг за МД №UA205030/2024/3838 від 15.05.2024;

Товар 77 на рівні 7,46 євро/кг за МД №UA205030/2024/3630 від 11.05.2024.

Таким чином, декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг: по МД №24UA205030006923U2 від 15.07.2024 (рішення №UA205030/2024/000051/2 від 15.07.2024); МД № 24UA205030006942U2 від 15.07.2024; по МД №24UA205030007654U7 від 29.07.2024 (рішення №UA205030/2024/000056/2 від 29.07.2024) МД № 24UA205030007666U0 від 29.07.2024 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.

Разом з тим, представник відповідача просить зменшити розмір витрат на оплату послуг адвоката, які підлягають розподілу. Просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Крім того, представником відповідача подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Щодо клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів частин п`ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачем було надано суду та позивачу відзив на адміністративний позов, суд не вбачав підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «ТІР МАРКЕТ» придбало автозапчастини, хімію та аксесуари до вантажних автомобілів, згідно контракту №05/04/ЕХР/2022 від 13.04.2022, укладеного між компанія OPOLTRANS Spolka z Ogranichona Odpowiedzialnoscia (Польща) та ТзОВ «ТІР МАРКЕТ» (Україна).

15.07.2024 з метою митного оформлення товару позивач через декларанта, ОСОБА_1 , подав до Волинської митниці митну декларацію №24UA205030006923U2, на 59 товарних позицій (запасні частини до вантажних автомобілів, нові в асортименті: Запасні частини до вантажних автомобілів, нові в асортименті: Комплект фільтрів арт.01-99-00-0086- 15 шт. Торговельна марка RENAULT. Виробник RENAULT. Фільтр масляний арт.01-01-00-0029 1 шт. Торговельна марка WIX. Виробник WIX. Фільтр паливний арт.01-0 2-00-0645 - 21шт. Торговельна марка DAF. Виробник DAF. Фільтр паливний арт.01-02-00-014 8-3 шт. Фільтр палив. Knecht арт.01-02-00- 1512 - 3 шт. Торговельна марка MAHLE. Виробник MAHLE. Країна виробництва EU…, в якій було зазначено ціну товару в сумі 11 917,56 EUR (Євро) та включено витрати на транспортування у розмірі 191,73 EUR (Євро) (8 567,51 гривень по курсу 44,6860), відповідно заявлена митна вартість товару становить 12 109,29 EUR (Євро) (541 115,58 гривень по курсу 44,6860), за першим методом.

На підтвердження заявленої митної вартості товару подано наступні документи, визначені в гр.44 МД, згідно класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», а саме: МД №24UA205030006923U2 від 15.07.2024 року (рішення №UA205030/2024/000051/2 від 15.07.2024):

- пакувальний лист №X01/24000194 від 08.07.2024;

- рахунок-фактура (інвойс) №X01/24000194 від 08.07.2024;

- автотранспортна накладна №б/н від 12.07.2024 року;

- декларація про походження товару №X01/24000194 від 08.07.2024;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №163 від 12.07.2024;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №05/04/EXP/2022 від 13.04.2022;

- договір про надання послуг митного брокера №03/23 від 07.07.2023;

- договір (контракт) про перевезення №06/12/23 від 06.12.2023;

- заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю;

- копія митної декларації країни відправлення №24PL381010E0162219 від 10.07.2024.

При цьому, Волинською митницею було відмовлено позивачу у митному оформленні товару за заявленою вартістю 12 109,29 EUR (Євро) та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2024/000179 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000051/2 від 15.07.2024.

Так, в пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 15.07.2024 зазначено обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості: «Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана, у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності:

- згідно п. 1 договору (контракту) про перевезення від 06.12.2023 №06/12/23 заявка на перевезення є невід`ємною частиною договору, однак Заявки не подано до митного оформлення; також згідно п. З вищезазначеного договору порядок розрахунків визначається згідно Заявки та рахунка-фактури. Інформації, щодо порядку та терміну розрахунку за надані послуги в рахунку-фактурі від 12.07.2024 №163 не зазначено; банківських платіжних документів, що підтверджують вартість транспортних послуг не надано;

15.07.2024 декларант подав до Волинської митниці митну декларацію №24UA205030006942U2, за якою товари випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України. В митній декларації було зазначено ціну товару в сумі 11 917,56 EUR (Євро) та включено витрати на транспортування у розмірі 191,73 EUR (Євро) (8567,51 гривень по курсу 44,6860), відповідно заявлена митна вартість товару становить 12 109,29 EUR (Євро) (541 115,58 гривень по курсу 44,6860), за першим методом.

У зв`язку із прийнятим рішенням про коригування митної вартості товарів позивач поніс збитки, які проявляються в надмірно сплачених до бюджету коштів в розмірі 8 210,49 грн, з яких 2 335,25 грн - мито, 5 875,24 грн - ПДВ.

29.07.2024 з метою митного оформлення товару позивач через декларанта, ОСОБА_1 , подав до Волинської митниці митну декларацію №24UA205030007654U7 на 77 товарних позицій (запасні частини до вантажних автомобілів, нові в асортименті: Запасні частини до вантажних автомобілів, нові в асортименті: Помпа модуля AdBlue арт.11-05-03-0169 4 шт. Торговельна марка ALBONAIR. Виробник ALBONAIR. Насос водяний арт.04-05-00-0408- 8 шт. Торговельна марка DOLZ. Виробник DOLZ. Насос водяний арт.04- 05-00-0732- 1 шт. Торговельна марка BF. Виробник BF. Механічний паливний насос арт.03-0 1-01-0349 17 шт. Торговельна марка BOSCH. Виробник BOSCH. Країна виробництва EU…, в якій було зазначено ціну товару в сумі 13 028,87 EUR (Євро) та включено витрати на транспортування у розмірі 139,42 EUR (Євро) (6 222,77 гривень по курсу 44,6324), відповідно заявлена митна вартість товару становить 13 168,29 EUR (Євро) (587 732,50 гривень по курсу 44,6324), за першим методом.

- пакувальний лист №X01/24000207 від 26.07.2024;

- рахунок-фактура (інвойс) №X01/24000207 від 26.07.2024;

- автотранспортна накладна №б/н від 27.07.2024;

- сертифікат про походження товару №PL/MF/AT 0149408 від 26.07.2024;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №177 від 26.07.2024;

- договір про надання послуг митного брокера №03/23 від 07.07.2023;

- договір (контракт) про перевезення №06/12/23 від 06.12.2023;

- заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не включено в Реєстр радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, заборонених до застосування та ввезення на територію України - заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю

- копія митної декларації країни відправлення №24PL381010E0175509 від 26.07.2024.

При цьому, Волинською митницею було відмовлено позивачу у митному оформленні товару за заявленою вартістю 13 168,29 EUR (Євро) та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2024/000193 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000056/2 від 29.07.2024 року.

Так, в пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 29.07.2024 зазначено обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості: «Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана, у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності:

- згідно п.1 договору (контракту) про перевезення від 06.12.2023 №06/12/23 заявка на перевезення є невід`ємною частиною договору, однак заявки не подано до митного оформлення; також згідно п. 3 вищезазначеного договору порядок розрахунків визначається згідно заявки та рахунка-фактури. Інформації, щодо порядку та терміну розрахунку за надані послуги в рахунку-фактурі від 26.07.2024 №177 не зазначено; банківських платіжних документів, що підтверджують вартість транспортних послуг не надано;

- відповідно п.6.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 13.04.2022 №05/04/EXP/2022 передбачена 100% передоплата, що суперечить умовам оплати, зазначеним в рахунку-фактурі від 26.07.2024 №X01/24000207; банківських платіжних документів, що підтверджують вартість товару не надано.

29.07.2024 декларант подав до Волинської митниці митну декларацію №24UA205030007666U0, за якою товари випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України. В митній декларації було зазначено ціну товару в сумі 13 028,87 EUR (Євро) та включено витрати на транспортування у розмірі 139,42 EUR (Євро) (6222,77 гривень по курсу 44,6324), відповідно заявлена митна вартість товару становить 13 168,29 EUR (Євро) (587 732,50 гривень по курсу 44,6324), за першим методом.

У зв`язку із прийнятим рішенням про коригування митної вартості товарів позивач поніс збитки, які проявляються в надмірно сплачених до бюджету коштів в розмірі 6 009,65 грн., з яких 1 340,64 грн - мито, 4 669,01 грн - ПДВ.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість самостійно. Згідно ст.54 МКУ митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» (далі Методичні рекомендації №476) та згідно ст.53-54 МКУ декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи: МД №24UA205030006923U2 від 15.07.2024 (рішення №UA205030/2024/000051/2 від 15.07.2024):

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товару;

6) транспортні (перевізні) документи в т.ч. заявку на перевезення;

7) банківські платіжні документи, що підтверджують оплату транспорних послуг;

8) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.6 ст. 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Декларантом на вимогу митниці не надано всіх додаткових документів, листом від 15.07.2024 №б/н повідомлено про їх відсутність.

МД №24UA205030007654U7 від 29.07.2024 (рішення №UA205030/2024/000056/2 від 29.07.2024):

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товару;

6) транспортні (перевізні) документи в т.ч. заявку на перевезення;

7) банківські платіжні документи, що підтверджують оплату транспортних послуг;

8) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

Декларантом на вимогу митниці не надано всіх додаткових документів, листом від 29.07.2024 №б/н повідомлено про їх відсутність

За умови надання, згідно ч. 3 ст. 53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також, вимогами ч. 6 ст. 54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: по МД №24UA205030006923U2 від 15.07.2024 (рішення №UA205030/2024/000051/2 від 15.07.2024):

Товар 18 на рівні 6,91 євро/кг за МД №UA205030/2024/5076 від 06.06.2024;

Товар 26 на рівні 7,35 євро/кг за МД №UA205030/2024/5284 від 10.06.2024;

Товар 43 на рівні 3,59 євро/кг за МД №UA209230/2024/3089 від 29.04.2024;

Товар 44 на рівні 3,89 євро/кг за МД №UA205030/2024/5076 від 06.06.2024;

Товар 45 на рівні 3,92 євро/кг за МД №UA205030/2024/5858 від 21.06.2024.

По МД №24UA205030007654U7 від 29.07.2024 (рішення №UA205030/2024/000056/2 від 29.07.2024):

Товар 72 на рівні 6,46 євро/кг за МД №UA205030/2024/4112 від 20.05.2024;

Товар 73 на рівні 6,93 євро/кг за МД №UA205030/2024/4307 від 23.05.2024;

Товар 74 на рівні 3,55 євро/кг за МД №UA205030/2024/4311 від 23.05.2024;

Товар 75 на рівні 3,9 євро/кг за МД №UA205030/2024/4307 від 23.05.2024;

Товар 76 на рівні 3,91 євро/кг за МД №UA205030/2024/3838 від 15.05.2024;

Товар 77 на рівні 7,46 євро/кг за МД №UA205030/2024/3630 від 11.05.2024.

Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу.

В подальшому, як вбачається із матеріалів справи, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205030006923U2 від 15.07.2024 (рішення №UA205030/2024/000051/2 від 15.07.2024) МД №24UA205030006942U2 від 15.07.2024; по МД №24UA205030007654U7 від 29.07.2024 (рішення №UA205030/2024/000056/2 від 29.07.2024) МД №24UA205030007666U0 від 29.07.2024 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами першою - п`ятою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частин першої, другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару автозапчастини, хімія та аксесуари до вантажних автомобілів.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України по МД №24UA205030006923U2 від 15.07.2024: - пакувальний лист №X01/24000194 від 08.07.2024; - рахунок-фактура (інвойс) №X01/24000194 від 08.07.2024; - автотранспортна накладна №б/н від 12.07.2024; - декларація про походження товару № X01/24000194 від 08.07.2024; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №163 від 12.07.2024; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 05/04/EXP/2022 від 13.04.2022; - договір про надання послуг митного брокера №03/23 від 07.07.2023 року; - договір (контракт) про перевезення № 06/12/23 від 06.12.2023; - заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не включено в Реєстр радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, заборонених до застосування та ввезення на територію України - заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю - копія митної декларації країни відправлення №24PL381010E0162219 від 10.07.2024.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом було виявлено розбіжності у поданих документах, по МД №24UA205030006923U2, а саме: згідно п. 1 договору (контракту) про перевезення від 06.12.2023 №06/12/23 заявка на перевезення є невід`ємною частиною договору, однак заявки не подано до митного оформлення; також згідно п. 3 вищезазначеного договору порядок розрахунків визначається згідно Заявки та рахунка-фактури. Інформації, щодо порядку та терміну розрахунку за надані послуги в рахунку-фактурі від 12.07.2024 №163 не зазначено; банківських платіжних документів, що підтверджують вартість транспортних послуг не надано.

Щодо вказаної відповідачем розбіжностей суд зазначає наступне.

В обґрунтування заявлених транспортних витрат декларантом до митного контролю було подано договір про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом №06/12/23 від 06.12.2023, рахунок на оплату №163 від 12.07.2024 від виконавця цього договору, довідку про транспортні витрати №163 від 12.07.2024, автотранспортну накладну від 12.07.2024 №б/н, що відображено у картці відмови в митному оформленні №UA205030/2024/000179.

Суд враховує, що заявка на перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару та, що декларантом надано весь пакет товаросупровідних документів, які підтверджують транспортні витрати, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».

Частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають заявку на перевезення документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю.

Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до договору №06/12/23 від 06.12.2023 передбачена заявка на перевезення, яка є невід`ємною частиною договору, однак заявка на перевезення вантажу №51 від 10.07.2024 до договору №06/12/23 від 06.12.2023 була надана митному органу разом із заявою від 24.09.2024 про надання додаткових документів в порядку ч. 8 ст. 55 МК України.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа» в графі 21 МД зазначаються відомості про транспортний засіб (транспортні засоби), на якому (яких) здійснюватиметься перетин митного кордону при вивезенні товарів за межі митної території України. При використанні комбінації з декількох транспортних засобів зазначаються відомості про активний транспортний засіб.

У лівому підрозділі графи зазначаються ідентифікаційні відомості про транспортний засіб. Залежно від виду транспортного засобу в графі мають зазначатися такі ідентифікаційні відомості: автомобільний транспорт - реєстраційний номер автомобіля та (у разі наявності) причепа (напівпричепа).

У правому підрозділі проставляється літерний код альфа-2 відповідно до Переліку кодів країн світу країни реєстрації транспортного засобу або активного транспортного засобу, якщо перевезення товарів здійснюється комбінацією з декількох транспортних засобів.

Як вбачається з митної декларації, графа 21 МД містить інформацію щодо транспортного засобу, а саме реєстраційний номер автомобіля: АС8130М/АС2468Х, а також код країни реєстрації: UA.

Отже, зауваження митного органу стосовно не зазначення в графі 21 ДМВ витрат на завантаження є безпідставними.

Крім цього, надані під час митного оформлення товару документи підтверджували заявлені до митної вартості витрати пов`язані із транспортуванням (в довідці про транспортні витрати від 12.07.2024 №163 міститься інформація про те, що завантажувально-розвантажувальні роботи входять у вартість перевезення). Зазначені документи не мали між собою жодних розбіжностей і були достатніми для завершення митного оформлення за першим заявленим декларантом методом.

Стосовно розбіжності щодо відповідно п.6.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 13.04.2022 №05/04/EXP/2022 передбачена 100% передоплата, що суперечить умовам оплати, зазначеним в рахунку-фактурі від 08.07.2024 №X01/24000194; банківських платіжних документів, що підтверджують вартість товару не надано», суд зазначає наступне.

ТзОВ «ТІР МАРКЕТ» (покупець) , та компанією OPOLTRANS Spolka z Ogranichona Odpowiedzialnoscia (продавець) було укладено контракт №05/04/ЕХР/2022 від 13.04.2022, відповідно до якого, предметом даного контракту є постачання товарів (автозапчастин, хімії та аксесуарів до вантажних автомобілів).

Відповідно до п.п. 6.1. контракту №05/04/ЕХР/2022 від 13.04.2022 оплата за товар проводиться у валюті Євро (EUR) відповідно до рахунків-фактур, окремо на кожну поставку.

Форма оплати: 100% передоплата суми у валюті з рахунку-фактури на банківський рахунок продавця, зазначений у договорі. (п. 6.2. Контракту).

Як вбачається з рахунку фактури (інвойсу) від 08.07.2024 №X01/24000194, компанія OPOLTRANS Spolka z Ogranichona Odpowiedzialnoscia продала ТзОВ «ТІР МАРКЕТ» товар, згідно з контрактом №05/04/ЕХР/2022 від 13.04.2022, на загальну суму 11 917,56 Євро, на умовах оплати: протягом 21 дня від дати інвойсу.

При цьому фактична оплата була здійснена, відповідно до інвойсу, протягом 21 дня від дати інвойсу, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №692 від 24.07.2024.

Згідно відомості по взаєморозрахунках з OPOLTRANS Spolka z Ogranichona Odpowiedzialnoscia по контракту №05/04/ЕХР/2022 від 13.04.2022 вбачається, що оплата, від 08.07.2024 №X01/24000194 та від 08.07.2024 №X01/24000195.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, що до інвойсу від 08.07.2024 №X01/24000195 питань у митного органу не виникло, відповідно зазначений у ньому товар було розмитнено без будь-яких зауважень відповідача, про що свідчить відмітка митниці (а.с. 38).

Як вбачається, з інвойсів від 08.07.2024 №X01/24000194 та від 08.07.2024 №X01/24000195 загальна сума поставки по двох рахунках-фактурах відповідає сумі платіжного доручення в іноземній валюті №692 від 24.07.2024 та становить 17 916,79 євро.

Отже, документ про оплату за товар не визначає ціну товару, а може включати і інші платежі, які здійснюються на виконання договору між сторонами, а саме контракту №05/04/EXP/2022 від 13.04.2022, а тому не визначає митну вартість. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Вказана в МД №24UA205030006923U2 від 15.07.2024 фактурна вартість товару відповідає тій, що зазначена в інвойсі від 08.07.2024 №X01/24000194.

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 11 917,56 Євро, яка в повному обсязі сплачена позивачем на умовах, визначених в рахунку-фактурі (інвойсі) від 08.07.2024 №X01/24000194 - протягом 21 дня від дати інвойсу.

На думку суду, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт, рахунок-фактура (інвойс) та банківський платіжний документ.

З урахуванням вищенаведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16 та 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

З урахуванням наведеного висновки у рішенні від 15.07.2024 №UA205030/2024/000051/2 про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, є безпідставними. При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на ідентичний або подібний (аналогічних) товар, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, суд зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, відхиливши подані декларантом до митного оформлення документи. При цьому, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару й не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товарів. При цьому, подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості.

Крім того, суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Щодо розбіжностей, які відповідач зазначив в оскаржуваному рішенні від 29.07.2024 № UA205030/2024/000056/2, a саме: «згідно п.1 договору (контракту) про перевезення від 06.12.2023 №06/12/23 заявка на перевезення є невід`ємною частиною договору, однак заявки не подано до митного оформлення; також згідно п. 3 вищезазначеного договору порядок розрахунків визначається згідно заявки та рахунка-фактури. Інформації, щодо порядку та терміну розрахунку за надані послуги в рахунку-фактурі від 26.07.2024 №177 не зазначено; банківських платіжних документів, що підтверджують вартість транспортних послуг не надано», суд зазначає наступне.

Декларантом, в обґрунтування заявлених транспортних витрат до митного контролю було подано договір про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом №06/12/23 від 06.12.2023, рахунок на оплату №177 від 26.07.2024 від виконавця цього договору, довідку про транспортні витрати №177 від 26.07.2024, автотранспортну накладну від 27.07.2024 №б/н, що відображено у картці відмови в митному оформленні №UA205030/2024/000193.

Як судом зазначалось вище, заявка на перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару та, що декларантом надано весь пакет товаросупровідних документів, які підтверджують транспортні витрати, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил і заповнення».

Крім того, заявка на перевезення вантажу №55 від 26.07.2024 до договору №06/12/23 від 06.12.2023 була надана позивачем митному органу разом із заявою від 24.09.2024 про надання додаткових документів в порядку ч. 8 ст. 55 МК України.

Стосовно розбіжності, яка зазначена у рішенні про коригування митної вартості товару №UA205030/2024/000056/2 : «згідно рахунку-фактури від 26.07.2024 №177 вказано наявність завантажувально-розвантажувальних робіт, однак вартість таких витрат не зазначена в графі 21 ДМВ, що свідчить про не включення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості»

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2024 за №1372/21684 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа» в графі 21 МД зазначаються відомості про транспортний засіб (транспортні засоби), на якому (яких) здійснюватиметься перетин митного кордону при вивезенні товарів за межі митної території України. При використанні комбінації з декількох транспортних засобів зазначаються відомості про активний транспортний засіб.

Як вбачається з митної декларації, графа 21 МД містить інформацію щодо транспортного засобу, а саме реєстраційний номер автомобіля: АС8130/AC2468XF, а також код країни реєстрації: UA.

Отже, суд вважає, зауваження митного органу стосовно не зазначення в графі 21 ДМВ витрат на завантаження є безпідставними.

Також, суд повторно зазначає, що між позивачем та компанією OPOLTRANS Spolka z Ogranichona Odpowiedzialnoscia було укладено контракт №05/04/EXP/2022 від 13.04.2022.

Відповідно до п.п. 6.1. Контракту №05/04/EXP/2022 від 13.04.2022 оплата за товар проводиться у валюті Євро (EUR) відповідно до рахунків-фактур, окремо на кожну поставку.

Як вбачається з рахунку-фактури (інвойсу) від 26.07.2024 №X01/24000207, компанія OPOLTRANS Spolka z Ogranichona Odpowiedzialnoscia продала ТзОВ «ТІР МАРКЕТ» товар, згідно з контрактом №05/04/EXP/2022 від 13.04.2022, на загальну суму 13 028,87 Євро, на умовах оплати: протягом 21 дня від дати інвойсу.

Як стверджує позивач, фактична оплата була здійснена, відповідно до інвойсу, протягом 21 дня від дати інвойсу, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №711 від 13.08.2024.

Проте, дане платіжне доручення в іноземній валюті №711 від 13.08.2024 не надане позивачем при здійсненні митного оформлення товару подавши до Волинської митниці митну декларацію №24UA205030007654U7, та не додане по позовної заяви.

Відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів 29.07.2024 №UA205030/2024/000056/2 вбачається, що однієї із розбіжностей зазначено: «п.6.2 зовніньоекономічного договору (контракту) від 13.04.2022 №05/04/EXP/2022 передбачена 100% передоплата, що суперечить умовам оплати, зазначеним в рахунку-фактурі від 26.07.2024 №X01/24000207; банківських платіжних документів, що підтверджують вартість товару не надано.

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товару; 6) транспортні (перевізні) документи в т.ч. заявку на перевезення; 7) банківські платіжні документи, що підтверджують оплату транспорних послуг; 8) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Однак, декларантом на вимогу митниці не надано всіх додаткових документів, листом від 29.07.2024 №б/н повідомлено про їх відсутність.

Суд зазначає, що банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товару відповідно до частини 3 статті 53 МК України є документом, який митний орган вправі додатково витребувати з метою усунення розбіжностей, підробки чи неточності виявлених у документах, які підтверджують митну вартість та вказані у частині 1 статті 53 МК України.

Крім того, суд звертає увагу, що митним органом у повідомленнях декларанту вказано на відсутність у поданих до митного оформлення документах банківських платіжних документів, які підтверджують вартість товару, що ставить під сумнів достовірність заявлених відомостей.

На думку суду, наведені вище обставини у своїй сукупності вказують на наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки митному органу були надані документи не в повному обсязі та містили розбіжності, а відтак не підтверджували заявлену вартість. Відповідно, з огляду на наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару у зв`язку з відсутністю в наданих декларантом документах відомостей про об`єктивні й достовірні дані на підтвердження митної вартості імпортованого товару за ціною договору (за першим методом), у відповідача були правові підстави витребувати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару та вчиняти послідовні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому декларантом на вимогу митниці не було подано у витребуваних документів.

Як встановлено частинами дев`ятою, двадцять першою статті 58 МК України, розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Отже, обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №620/1735/20.

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, наведеною, зокрема в постановах від 14.07.2020 у справі №809/1557/17, від 10.06.2020 у справі №1.380.2019.004752, від 28.09.2020 у справі №520/2133/19, від 10.04.2020 у справі №822/2806/15, наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для витребування додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості.

Оскільки декларантом не надано належних документів та не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару, суд приходить до висновку, що товариству правомірно відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним вартістю відповідно до вимог митного законодавства, та рішення про коригування митної вартості товарів від 29.07.2024 №UA205030/2024/000056/2 є таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

Отже, з урахуванням вищезазначеного адміністративний позов слід задовольнити частково.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 15.07.2024 №UA205030/2024/000051/2 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов у цій частині задовольнити.

Стосовно рішення про коригування митної вартості товарів від 29.07.2024 №UA205030/2024/000056/2 суд вважає, що митний орган навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких митниця не могла визнати заявлену декларантом митну вартість; у них вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості з покликанням на реквізити митної декларації, зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 01.11.2024 №30861975.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн. суд виходить з таких приписів статей 134, 139 КАС України.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як вбачається із договору про надання правничої допомоги від 03.01.2023 №03/01/23-1, акту приймання-передачі наданих послуг №31/10/24 від 31.10.2024 та платіжної інструкції №30861978 позивач сплатив адвокату Гарбар Ю.Р. кошти в загальній сумі 7 000,00 грн на оплату правової допомоги, яка відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг складається з: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з питань правомірності винесення рішення про коригування митної вартості товарів від 10.08.2023 №UA205030/2023/000145/2 (1,0 год.) - 2 000,00 грн, складання та формування позовної заяви (2,5 год.) 5 000,00 грн.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву заперечив щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вказуючи про їх неспівмірність із складністю справи.

В той же час, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18).

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зауважує, що надання правової інформації, консультацій, роз`яснень з питань правомірності винесення оскаржуваних рішень, охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України (зокрема, складність справи, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження; час, який об`єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви, обсяг наданих адвокатом послуг), враховуючи викладені у відзиві заперечення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, та часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 15.07.2024 №UA205030/2024/000051/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІР МАРКЕТ» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІР МАРКЕТ» (43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Стрілецька, 31, код ЄДРПОУ 42561253)

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя В.В. Дмитрук


Суд	Волинський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	24.12.2024
Оприлюднено	27.12.2024
Номер документу	124048193
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —140/12634/24

Рішення від 24.12.2024

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Дмитрук Валентин Васильович

Ухвала від 27.11.2024

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Дмитрук Валентин Васильович

Ухвала від 14.11.2024

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Дмитрук Валентин Васильович

Ухвала від 05.11.2024

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Дмитрук Валентин Васильович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 24.12.2024 по справі 140/12634/24ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —140/12634/24

Рішення від 24.12.2024

Ухвала від 27.11.2024

Ухвала від 14.11.2024

Ухвала від 05.11.2024

Рішення
від 24.12.2024 по справі 140/12634/24
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД