Рішення

від 24.12.2024 по справі 140/14157/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/14157/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця у виконавчому провадженні №76441409, щодо примусового виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі 140/4978/24, щодо невиконання вимог Закону України «Про виконавче провадження»; зобов`язання державного виконавця у виконавчому провадженні №76441409 винести постанову про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду та зобов`язати вчинити усі можливі дії для примусового виконання рішення суду від 17.07.2024 у справі 140/4978/24, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Позовні вимоги обґрунтовані протиправною бездіяльністю відповідача, а саме: державний виконавець не вчиняє жодних дій, щодо належного виконання рішення суду.

Позивач зазначає, що інформація про виконання рішення суду не відповідає дійсності, жодні документи Комунальним некомерційним підприємством «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» позивачу не видавалися, про що неодноразово проінформовано державного виконавця.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 10.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом, та ухвалено розгляд справи проводити за правилами розділу 2 Глави 11 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Кодексу адміністративного судочинства України, без повідомлення учасників справи, у порядку, визначеному статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

13.12.2024 до суду надійшли пояснення представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги», у яких зазначено, що отримавши лист, Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.11.2024 за №76441409-1/3 «Про відкриття виконавчого провадження» з примусового виконання виконавчого листа №140/4978/24 виданого 23.10.2024 Волинським окружним адміністративним судом про: зобов`язання КНП «Турійський ЦПМСД» повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.04.2024 щодо видачі листка тимчасової непрацездатності за період проходження лікування за кордоном з 09.11.2023 по 03.04.2024, на підставі перекладених на державну мову та засвідчених в установленому законодавством порядку медичних документів, КНП «Турійський ЦПМСД» 14.11.2024 було проведено повторне засідання лікарсько - консультативної комісії щодо видачі листка тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 за період проходження лікування закордоном з 09.11.2023 по 03.04.2024, на підставі перекладених на державну мову та засвідчених в установленому законодавством порядку медичних документів.

В результаті розгляду, винесено рішення про відмову ОСОБА_1 у видачі листка тимчасової непрацездатності за період з 09.11.2023 по 03.04.2024, оскільки це буде порушенням п. 2.2 розділу 2, п. 4.1 розділу 4 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001 №455(зі змінами). В підтвердження проведеного засідання ЛКК додано Протокол від 14.11.2024 №323.

Представник третьої особи вважає, що КНП «Турійський ЦПМСД» не порушили умови і порядок виконання рішень судів та інших органів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2026.

Крім того зазначив, що в рішенні суду №140/4978/24 встановлено зобов`язання повторного розгляду заяви (щодо видачі листків тимчасової непрацездатності) згідно чинних норм законодавства України, а не видачу ЛТН.

19.12.2024 позивачем подано до суду клопотання про долучення доказів, а також заяву про уточнення позовних вимог, в якій прохальну частину позовної заяви викладено в наступній редакції: 1. Визнати протиправними дії державного виконавця у виконавчому провадженні №76441409 та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 13.12.2024; 2. Зобов`язати державного виконавця у виконавчому провадженні №76441409 вчинити усі можливі дії для примусового виконання рішення суду від 17.07.2024 у справі 140/4978/24, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження»; 3. Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, шляхом зобов`язання державного виконавця подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Щодо поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Зміна предмету адміністративного позову здійснюється шляхом заміни одних позовних вимог іншими, доповненням позовних вимог новими, вилученням деяких із позовних вимог, пред`явленням цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Доповнення позовних вимог новими відбувається, шляхом зміни предмету позову, а не через уточнення позовних вимог.

При цьому, підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з відповідними позовними вимогами до відповідача. Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.

Тобто зміна (доповнення) підстав позову - це зміна (доповнення) обставин, на яких ґрунтується вимога позивача, фактичних та/або юридичних.

Водночас, загальноприйняте тлумачення терміну/дії «зміна» передбачає зміну чого-небудь чимось іншим, перетворення чогось у дещо інше, наприклад, відносно даної ситуації, передбачає зміну (заміну) предмету позову іншим предметом, а не фактичне формування в рамках існуючого позову іншого (додаткового/нового) позову, що забезпечує при здійсненні адміністративного процесу дотримання принципу правової визначеності по відношення до всіх учасників процесу, як складової принципу верховенства права.

Під зміною предмету позову розуміється заявлення інших вимог, замість раніше визначених, при збереженні раніше існуючих підстав позову. Заявлення нових (додаткових) вимог не є зміною предмету позову, а є заявленням нових вимог, що не допускається за правилами ст. 47 КАС України.

Відтак, подання відповідної заяви не повинно призводити до заявлення по суті нового адміністративного позову.

Натомість, суд наголошує, що доповнення позову новими вимогами не вважається зміною чи (збільшенням) розміру позовних вимог.

Водночас, предметом даного позову є вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Характер позовної вимоги визначається характером спірних правовідносин, з якого випливає вимога позивача.

При цьому, під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.

Відтак, подана позивачем заява про уточнення позовних вимог охоплюється критерієм «зміна» предмету позову, проте не охоплюється критерієм «уточнення позовних вимог».

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується заявлена позивачем вимога. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Суд зазначає, що порівняльний аналіз предмету та підстав позову, який подано позивачем первісно за позовною заявою у даній справі, та за заявою про уточнення позовних вимог, дозволяє зробити висновок, що позивачем фактично заявлено нові позовні вимоги та нові підстави позову.

Разом з тим, суд відмічає, що заява позивача про уточнення позовних вимог фактично містить нові позовні вимоги немайнового характеру, що характеризуються самостійним предметом спору та правовими підставами для звернення до суду, що вказує на одночасну зміну предмета та підстави позову, що адміністративно-процесуальним законом не допускається на такій стадії судового розгляду.

За наведених обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про уточнення позовних вимог.

20.12.2024 ОСОБА_1 подав до суду додаткові пояснення, у яких зазначив, що зі змісту оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження неможливо встановити, що державним виконавцем, при винесенні даної постанови, було вжито будь-яких заходів для перевірки виконання божником рішення суду, тим більше при наявності заперечень стягувача, а також враховано висновки Волинського окружного адміністративного суду, викладені у рішенні від 17.07.2024 у справі №140/4978/24.

Вважає, що протокол засідання лікарсько-консультативної комісії КНП «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» №323 від 14.11.2024 є фіктивним, оскільки його зміст повністю дублює лист Комунального некомерційного підприємства «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» вих. №К-1/03-8.24 від 26.04.2024 про відмову у видачі листка тимчасової непрацездатності та жодним чином не враховує рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №140/4978/24. Просив задовольнити адміністративний позов з урахуванням заяви про зміну предмета позову.

У поданому до суду відзиві представник відповідача позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження за АСВП №76441409 з примусового виконання виконавчого листа №140/4978/24, виданого Волинським окружним адміністративним судом 23.10.2024 про: зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.04.2024 щодо видачі листка тимчасової непрацездатності за період з 09.11.2023 по 03.04.2024 на підставі перекладених на державну мову та засвідчених в установленому законодавством порядку медичних документів.

04.11.2024 державним виконавцем, керуючись статями 3, 4, 24, 25, 26, 27, 63 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслано сторонам для відому та виконання.

Згідно повідомлення від 15.11.2024 за вх. №18757/3 боржник Комунальне некомерційне підприємство «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 03.04.2024 щодо видачі листка тимчасової непрацездатності за період проходження лікування закордоном з 09.11.2023 по 03.04.2024, на підставі перекладених на державну мову та засвідчених в установленому законодавством порядку медичних документів.

Підтвердженням повторного розгляду вище зазначеної заяви є копія Протоколу засідання лікарсько - консультативної комісії Комунального некомерційного підприємства «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» №323 від 14.11.2024, що надійшла до Відділу 15.11.2024 за вх. №18757/3.

13.12.2024 року державним виконавцем, керуючись вимогами пункту 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Представник відповідача зазначив, що підстави для накладення штрафу на боржника відсутні та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №140/4978/24 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії, позовні вимоги задоволені: «Визнати протиправною відмову Комунального некомерційного підприємства «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги», викладену в листі вих.№К-1/03-8.24 від 26.04.2024, щодо видачі ОСОБА_1 листка непрацездатності за період з 09.11.2023 по 03.04.2024 на підставі перекладених на державну мову та засвідчених в установленому законодавством порядку медичних документів. Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.04.2024 щодо видачі листка тимчасової непрацездатності за період з 09.11.2023 по 03.04.2024 на підставі перекладених на державну мову та засвідчених в установленому законодавством порядку медичних документів.».

23.10.2024 Волинським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №17634/2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії, щодо: «Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.04.2024 щодо видачі листка тимчасової непрацездатності за період з 09.11.2023 по 03.04.2024 на підставі перекладених на державну мову та засвідчених в установленому законодавством порядку медичних документів.».

Постановою від 04.11.2024 №76441409 відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа №140/4978/24 виданого 23.10.2024.

Листом Комунального некомерційного підприємства «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 15.11.2024 №2396-02/13-24 старшого державного виконавця Ірину Пех повідомлено про виконання виконавчого провадження №76441409 від 04.11.2024 з примусового виконання виконавчого листа №140/4978/24 виданого 23.10.2024.

КНП «Турійський ЦПМСД» повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 03.04.2024 щодо видачі листка тимчасової непрацездатності за період проходження лікування закордоном з 09.11.2023 по 03.04.2024, на підставі перекладених на державну мову та засвідчених в установленому законодавством порядку медичних документів.

В підтвердження повторного розгляду вище зазначеної заяви надіслано копію протоколу засідання лікарсько - консультативної комісії КНП «Турійський ЦПМСД» №323 від 14.11.2024.

Також, повідомлено про сплату виконавчого збору у розмірі 32000 гривень та сплату мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 250 гривень.

Вважаючи, що інформація про виконання рішення суду не відповідає дійсності 20.11.2024 позивач звернувся із заявою до державного виконавця у якій просив надати копії документів.

Заявою від 25.11.2024 ОСОБА_1 просив державного виконавця винести постанову про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду.

02.12.2024 ОСОБА_1 надійшов лист від Ковельського ВДВС про відмову належним чином реагувати на раніше подані заяви з причин подачі заяв в електронному вигляді без застосування електронного цифрового підпису та без надання документів, що посвідчують особу.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404)

За визначенням наведеним у статті 1 Закону № 1404, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч.1 ст. 3 Закону №1404).

Статтею 5 Закону №1404 встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404 закріплено, що державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до норм п. 1 ч. 3 ст. 18 Закону №1404, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404) та п. 1 та п. 16 ч. 3 ст.18 Закону №1404 встановлено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону та накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною 5 та 6 статті 26 Закону №1404 визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до частини першої статті 75 цього ж Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у разі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс («Піалопулос та інші проти Греції», «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції»).

Із аналізу вказаних вище правових норм вбачається, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення).

Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк, тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону №1404-VIII.

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку з урахуванням того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Таким чином, вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. Відповідно, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти на боржника штраф.

Встановлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов`язків та реалізації прав, передбачених статтею 18 Закону №1404.

Відповідно до змісту положень частини 3 зазначеної правової норми, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина 4 наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Дані висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №360/3573/20.

Як вже було встановлено судом, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №140/4978/24 зобов`язано Комунальне некомерційне підприємство «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.04.2024 щодо видачі листка тимчасової непрацездатності за період з 09.11.2023 по 03.04.2024 на підставі перекладених на державну мову та засвідчених в установленому законодавством порядку медичних документів.

Листом Комунального некомерційного підприємства «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 15.11.2024 №2396-02/13-24 старшого державного виконавця Ірину Пех повідомлено про виконання виконавчого провадження №76441409 від 04.11.2024 з примусового виконання виконавчого листа №140/4978/24 виданого 23.10.2024.

КНП «Турійський ЦПМСД» повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 03.04.2024 щодо видачі листка тимчасової непрацездатності за період проходження лікування закордоном з 09.11.2023 по 03.04.2024, на підставі перекладених на державну мову та засвідчених в установленому законодавством порядку медичних документів.

В підтвердження повторного розгляду вище зазначеної заяви надіслано копію протоколу засідання лікарсько - консультативної комісії КНП «Турійський ЦПМСД» №323 від 14.11.2024, згідно з яким комісією вирішено відмовити ОСОБА_1 у видачі листка тимчасової непрацездатності за період з 09.11.2023 по 03.04.2024, оскільки це буде порушенням п 2.2 розділу 2, п 4.1 розділу 4 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001 №455 (зі змінами).

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про фактичне виконання боржником рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №140/4978/24, оскільки рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №140/4978/24 зобов`язано КНП «Турійський ЦПМСД» повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.04.2024.

Таким чином, боржником фактично вчинені дії до яких його спонукав суд у рішенні від 17.07.2024 у справі №140/4978/24.

В свою чергу, суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що відмова у задоволенні заяви від 03.04.2024 щодо видачі листка тимчасової непрацездатності за період з 09.11.2023 по 03.04.2024 на підставі перекладених на державну мову та засвідчених в установленому законодавством порядку медичних документів не свідчить про не виконання рішення суду у справі №140/4978/24, оскільки суд не зобов`язував Комунальне некомерційне підприємство «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» прийняти рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 від 03.04.2024 щодо видачі листка тимчасової непрацездатності за період з 09.11.2023 по 03.04.2024 на підставі перекладених на державну мову та засвідчених в установленому законодавством порядку медичних документів, а зобов`язував КНП «Турійський ЦПМСД» саме повторно розглянути його заяву.

Відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів №13 (2010) «Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень» в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх «ex-officio». Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.

Таким чином, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження, є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, складовою права на справедливий суд.

Тобто надаючи оцінку діям/бездіяльності державного виконавця, вчиненим у межах виконавчого провадження, слід з`ясувати чи їх сукупність була спрямована на примусове виконання рішень і проводилася на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом №1404-VIII, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону №1404-VIII, а також достатність прийнятих рішень, які відповідно до цього Закону №1404-VIII підлягали примусовому виконанню.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд наголошує, що предметом даного виконавчого провадження слугували зобов`язання Комунальне некомерційне підприємство «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.04.2024 щодо видачі листка тимчасової непрацездатності за період з 09.11.2023 по 03.04.2024 на підставі перекладених на державну мову та засвідчених в установленому законодавством порядку медичних документів, що було вчинене боржником шляхом повторного розгляду заяви позивача та прийняття рішення про відмову ОСОБА_1 у видачі листка тимчасової непрацездатності за період з 09.11.2023 по 03.04.2024, оскільки це буде порушенням п 2.2 розділу 2, п 4.1 розділу 4 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001 №455 (зі змінами) (протокол засідання ЛКК КНП «Турійський ЦПМСД» №323 від 14.11.2024), а відтак боржником рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №140/4978/24 було виконано.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не допущено бездіяльності у межах виконавчого провадження №76441409 щодо примусового виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі 140/4978/24, оскільки ним вжито всі передбачені законодавством заходи забезпечення його примусового виконання.

З урахуванням встановлених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 243-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Ковельський відділ державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Кармелюка, 4, код ЄДРПОУ 34898111)

Суддя В.В. Дмитрук