Рішення

від 25.12.2024 по справі 140/13530/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/13530/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрресурс» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрресурс» (далі ТзОВ «НВП «Укрресурс») звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 20.05.2024 №205140/2024/000125/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ТзОВ «НВП «Укрресурс» згідно з контрактом №9 UKR-HN від 25.01.2017 придбало пластмасові контейнери з кришками призначені для збору, накопичення та тимчасового зберігання твердого побутово-комунального сміття (бувші у використанні).

Зазначений товар згідно з митною декларацією (далі МД) №24UA205140033558U6 ТзОВ «НВП «Укрресурс» через представника (митного брокера) було подано на митне оформлення і митну вартість декларантом визначено за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються в сумі 9 800,00 євро.

Проте, Волинська митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів від 20.05.2024 №205140/2024/000125/2, визначивши митну вартість товару за резервним методом на рівні 13 385,74 євро.

Позивач не погоджується із вказаним рішенням, зокрема, з тих підстав, що декларант до митного оформлення надав усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що дають змогу визначити вартість товару за ціною договору.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 20.05.2024 №205140/2024/000125/2.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозяться на митну територію України за МД 24UA205140033558U6 від 20.05.2024, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

- Згідно інвойсу №RE-4002754 від 13.05.2024 передбачено 100% попередня оплата. Відповідно до п. 4.1 контракту №9 UKR-HN від 25.01.2017 100% попередня оплата на протязі 5 робочих днів, тобто до 17.05.2024. Однак, банківський платіжний документ декларантом до митного оформлення не подано;

- В довідці №3 від 17.05.2024 про транспортні витрати, перевізником вказано, що навантаження товару здійснено за рахунок вантажовідправника. Однак продавцем інформація про навантаження товару за власний рахунок не підтверджена в товаросупровідних документах. Згідно частини 10 статті 58 МКУ витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України є складовими митної вартості товару та додаються до ціни, що є фактично сплаченою або підлягає сплаті за оцінювані товари. Декларантом не подано до митного оформлення документів за вище зазначені понесені витрати;

- Пропозиція товару б/н від 10.04.2024 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу. Вказане свідчить про не включення навантажувальних робіт та обробку оцінюваних товарів в пункті завантаження товару до митної вартості, та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості. Крім того, вище зазначені факти не дають можливості перевірити розрахунок числового значення митної вартості.

Крім того вказав, що у листі-відповіді митному органу позивач вказує, що «банківський платіжний документ проведений по міжнародній платіжній системі SWIFT, що підтверджує оплату за оцінюваний товар відсутній оскільки згідно пропозиції від 10.04.2024 буде післяоплата після постачання протягом 30 днів», тобто даний документ наданий не був. Лист б/н від 20.05.2024 є повідомленням, в якому описано бачення ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «УКРРЕСУРС» щодо поданих до митного оформлення документів.

Представник відповідача зазначив, що позивач (декларант) не надав пояснень, чому продавцем не враховано умови додаткової угоди №2 від 12.05.2020, і виписано інвойс №RE-4002754 від 13.05.2024 в якому передбачено 100% попередню оплату за товар.

Зважаючи на умови укладеного між Покупцем та Продавцем договору від 25.01.2017 №9 UKR HN та сформованого сторонами рахунку-фактури (інвойсі) №RE-4002754 від 13.05.2024 оплата за товар здійснюється шляхом 100% передоплати, а тому на момент митного оформлення товару мав би бути оплачений.

Проте, жодних банківських платіжних документів на підтвердження оплати за пред`явлений до митного оформлення товар подано не було, що в свою чергу унеможливлює належну перевірку заявленої митної вартості.

Щодо розбіжності, що «В довідці №3 від 17.05.2024 про транспортні витрати, перевізником сказано, що навантаження товару здійснено за рахунок вантажовідправника. Однак продавцем інформація про навантаження товару за власний рахунок не підтверджена в товаросупровідних документах. Згідно частини 10 статті 58 МКУ витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України є складовими митної вартості товару та додаються до ціни, що є фактично сплаченою або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Декларантом не подано до митного оформлення документів за вище зазначені понесені витрати.

Відповідно до міжнародних правил Інкотермс термін EXW («Франко-Завод», Ex Works») це міжнародний торговельний термін, який зобов`язує продавця відкрити доступ до товару для покупця на заводі, складі, фірмі чи в офісі. З іншого боку, покупцю необхідно понести транспортні витрати, щоб забрати та перевезти свій вантаж до пункту призначення». Тобто у фактурну вартість товару за умов постави EXW витрати на транспортування не включаються.

Відповідно до умов поставки EXW витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, пов`язану з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, несе покупець. Таким чином, митна вартість товару = фактурна вартість + витрати на транспортування від визначеного місця до кордону + навантажувально-розвантажувальні роботи пов`язані з транспортуванням т/з до місця ввезення на митну територію України.

Не включення таких витрат до складових митної вартості товару викликало обґрунтовані сумніви митного органу, щодо ймовірного заниження митної вартості товару.

Оплата за послуги по транспортуванню безпосередньо впливає на правильність визначення митної вартості, адже зважаючи на обумовлені сторонами умови поставки EXW, витрати по транспортування повинні бути включені до митної вартості.

Представник відповідача вважає рішення про коригування митної вартості №UA205140/2024/000125/2 від 20.05.2024 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

Представником відповідача подано клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні із викликом (повідомленням) сторін.

Щодо клопотання про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні із викликом (повідомленням) сторін.

Відповідно до приписів частин п`ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачем було надано суду та позивачу відзив на адміністративний позов, суд не вбачав підстав для розгляду справи у судовому засіданні із викликом (повідомленням) сторін.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «НВП «Укрресурс» згідно з контрактом №9 UKR-HN від 25.01.2017 придбало пластмасові контейнери з кришками призначені для збору, накопичення та тимчасового зберігання твердого побутово-комунального сміття (бувші у використанні).

Зазначений товар згідно з митною декларацією (далі МД) №24UA205140033558U6 ТзОВ «НВП «Укрресурс» через представника (митного брокера) було подано на митне оформлення і митну вартість декларантом визначено за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються в сумі 9 800,00 євро.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: рахунок-фактура (інвойс) від 13.05.2024 №RE-4002754; автотранспортна накладна №б/н від 15.05.2024; декларація про походження товару від 13.05.2024 №RE-4002754; пропозиція б/н від 10.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) №34/05 від 17.05.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення від 17.05.2024 №3; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 25.01.2017 №9 UKR HN; доповнення до контракту від 17.06.2019 №1; доповнення до контракту від 12.05.2020 №2; доповнення до контракту від 02.01.2023 №3; договір про надання послуг митного брокера №083 від 04.01.2023; заявка про транспортне обслуговування №172 від 03.05.2024; витяг з бухгалтерської документації від 14.05.2024; експортна декларація від 14.05.2024 №24DE265633531359A9.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що митна вартість товару за вказаною МД не була визнана митним органом у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності:

- Згідно інвойсу №RE-4002754 від 13.05.2024 передбачено 100% попередня оплата. Відповідно до п. 4.1 контракту №9 UKR-HN від 25.01.2017 100% попередня оплата на протязі 5 робочих днів, тобто до 17.05.2024. Однак, банківський платіжний документ декларантом до митного оформлення не подано;

- В довідці №3 від 17.05.2024 про транспортні витрати, перевізником сказано, що навантаження товару здійснено за рахунок вантажовідправника. Однак продавцем інформація про навантаження товару за власний рахунок не підтверджена в товаросупровідних документах. Згідно частини 10 статті 58 МКУ витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України є складовими митної вартості товару та додаються до ціни, що є фактично сплаченою або підлягає сплаті за оцінювані товари. Декларантом не подано до митного оформлення документів за вище зазначені понесені витрати.

- Пропозиція товару б/н від 10.04.2024 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу. Вказане свідчить про не включення навантажувальних робіт та обробку оцінюваних товарів в пункті завантаження товару до митної вартості, та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості.

В зв`язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, зокрема: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 20.05.2024 № б/н, у відповідь на вимогу щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, декларант надав:

- витяг з бухгалтерської документації відправника б/н від 14.05.2024;

- банківський платіжний документ проведений по міжнародній платіжній системі SWIFT, що підтверджує оплату за оцінюваний товар відсутній оскільки згідно пропозиції від 10.04.2024 післяоплата після постачання протягом 30 днів;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором не проводились;

- пропозиція б/н від 10.04.2024;

- щодо декларації країни відправлення №24DE265626661956A5 від 12.02.2024 відсутнє числове значення вартості товарів оскільки така інформація є закрита в МД;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару містять конфіденційну інформацію;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається не укладались;

- виписку з бухгалтерської документації заміняє витяг з бухгалтерської документації відправника б/н від 19.02.2024 який зазначений в 44 гр. МД»

- у Декларанта відсутні висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями на товар, що розмитнюється.

Позивач зазначив, що підстави вимагати Висновок відсутні, оскільки Декларантом надано достатньо документів для визначення митної вартості за основним методом.

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 20.05.2024 №205140/2024/000125/2

З графи 33 вказаного рішення вбачається, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини другої, третьої статті 53 МК України про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно із статтею 57 МК України. Митну вартість визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України, на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні на товар 1,92 дол.США/кг за МД №UA805020/2024/001209 від 07.02.2024.

Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2024/001310, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України, прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів.

Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи не підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом було виявлено розбіжності у поданих документах, по МД №24UA205140033558U6, а саме:

- Згідно інвойсу №RE-4002754 від 13.05.2024 передбачено 100% попередня оплата. Відповідно до п.4.1 контракту №9 UKR-HN від 25.01.2017 100% попередня оплата на протязі 5 робочих днів, тобто до 17.05.2024. Однак, банківський платіжний документ декларантом до митного оформлення не подано;

- В довідці №3 від 17.05.2024 про транспортні витрати, перевізником сказано, що навантаження товару здійснено за рахунок вантажовідправника. Однак продавцем інформація про навантаження товару за власний рахунок не підтверджена в товаросупровідних документах. Згідно частини 10 статті 58 МКУ витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України є складовими митної вартості товару та додаються до ціни, що є фактично сплаченою або підлягає сплаті за оцінювані товари. Декларантом не подано до митного оформлення документів за вище зазначені понесені витрати.

- Пропозиція товару б/н від 10.04.2024 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу. Вказане свідчить про не включення навантажувальних робіт та обробку оцінюваних товарів в пункті завантаження товару до митної вартості, та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості.

Щодо вказаних відповідачем розбіжностей суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.1 договору купівлі-продажу від 25.01.2017 №9 UKR HN оплата за товар по цьому договору здійснюється шляхом перерахунку на вказаний рахунок Продавця шляхом 100% передоплати на протязі 5 робочих днів з дня виставлення рахунка.

Відповідно до п. 9 вказаного Договору будь-які зміни і доповнення до цього договору є дійсними при умові, якщо вони оформлені в письмовій формі та підписані обома сторонами.

Згідно додатку №2 від 12.05.2020 до договору від 25.01.2017 №9 UKR HN оплата товару за даним Договором здійснюється Покупцем на зазначений рахунок Продавця протягом 30 днів з дня поставки товару.

Згідно додатку №3 від 04.01.2023 до договору від 25.01.2017 №9 UKR HN оплата товару за даним Договором здійснюється Покупцем на зазначений рахунок Продавця як на умові 100 % передоплати, так і на умові відтермінування оплати протягом 30 днів з дня поставки товару.

Жодних інших додаткових угод про зміну умов оплати за товар декларантом подано не було.

Відтак, умови оплати, передбачені додатком №3 від 04.01.2023 до договору від 25.01.2017 №9 UKR HN, передбачали оплату товару за даним Договором як на умові 100 % передоплати, так і на умові відтермінування оплати протягом 30 днів з дня поставки товару.

Положення ч. 2 ст. 53 МК України передбачають обов`язкове подання до митного контролю та оформлення банківського платіжного документа про оплату за товар, якщо на момент оформлення товар є оплачений.

Зважаючи на умови укладеного між Покупцем та Продавцем договору від 25.01.2017 №9 UKR HN та сформованого сторонами рахунку-фактурі (інвойсі) №RE-4002754 від 13.05.2024 оплата за товар здійснюється шляхом 100% передоплати, а тому на момент митного оформлення товару мав би бути оплачений.

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документом, який підтверджує митну вартість товару є рахунок-фактура (інвойс).

Однак, ТзОВ «НВП «Укрресурс» не надано до суду рахунок-фактуру (інвойс) №RE-4002754 від 13.05.2024, при цьому, відповідач зазначив, що згідно з рахунком-фактурою №RE-4002754 від 13.05.2024 оплата за товар здійснюється шляхом 100% передоплати.

Натомість платіжні документи на підтвердження оплати за пред`явлений до митного оформлення товар відсутні на момент подання документів для митного оформлення товару, а також не надані суду, що в свою чергу унеможливлює належну перевірку заявленої митної вартості.

Разом з тим, у листі-відповіді б/н від 20.05.2024 митному органу позивачем описано бачення ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрресурс» щодо поданих до митного оформлення документів та не надано витребуваних митним органом документів, позивач (декларант) не надав пояснень, чому продавцем не враховано умови додаткової угоди №2 від 12.05.2020, і виписано інвойс №RE-4002754 від 13.05.2024 в якому передбачено 100% попередню оплату за товар.

Відповідно до умов поставки EXW витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, пов`язану з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, несе покупець.

У довідці про транспортні витрати №3 від 17.05.2024 перевізником сказано, що навантаження товару здійснено за рахунок вантажовідправника. Однак продавцем інформація про навантаження товару за власний рахунок не підтверджена в товаросупровідних документах.

Вище зазначені факти не дають можливості перевірити розрахунок числового значення митної вартості.

Відповідно до ч.6 ст. 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Однак, до митного оформлення не надано банківських платіжних документів, що стосуються товару згідно рахунка-фактури (інвойсу) №RE-4002754 від 13.05.2024, а також не надано таких документів суду.

Суд зазначає, що банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товару відповідно до частини 3 статті 53 МК України є документом, який митний орган вправі додатково витребувати з метою усунення розбіжностей, підробки чи неточності виявлених у документах, які підтверджують митну вартість та вказані у частині 1 статті 53 МК України.

Крім того, суд звертає увагу, що митним органом у повідомленнях декларанту вказано на відсутність у поданих до митного оформлення документах банківських платіжних документів, які підтверджують вартість товару, що ставить під сумнів достовірність заявлених відомостей.

На думку суду, наведені вище обставини у своїй сукупності вказують на наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки митному органу були надані документи не в повному обсязі та містили розбіжності, а відтак не підтверджували заявлену вартість. Відповідно, з огляду на наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару у зв`язку з відсутністю в наданих декларантом документах відомостей про об`єктивні й достовірні дані на підтвердження митної вартості імпортованого товару за ціною договору (за першим методом), у відповідача були правові підстави витребувати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару та вчиняти послідовні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому декларантом на вимогу митниці не було подано витребуваних документів.

Як встановлено частинами дев`ятою, двадцять першою статті 58 МК України, розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Отже, обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №620/1735/20.

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, наведеною, зокрема в постановах від 14.07.2020 у справі №809/1557/17, від 10.06.2020 у справі №1.380.2019.004752, від 28.09.2020 у справі №520/2133/19, від 10.04.2020 у справі №822/2806/15, наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для витребування додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості.

Оскільки декларантом не надано належних документів та не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару, суд приходить до висновку, що товариству правомірно відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним вартістю відповідно до вимог митного законодавства, та рішення про коригування митної вартості товарів від 20.05.2024 №205140/2024/000125/2 є таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрресурс» (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Воїнів-афганців, будинок 7, квартира 70, код ЄДРПОУ 34396623).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя В.В. Дмитрук