Рішення

від 25.12.2024 по справі 140/12236/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/12236/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Генпостач до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Генпостач (далі ТОВ Генпостач, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі Волинська митниця, митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення №UA205140/2024/000164/2 від 18.06.2024 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/001587.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень Митного кодексу України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості.

Позивач зазначає, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну товару.

Натомість, зазначені митницею у рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечила та у їх задоволенні просила відмовити. Стверджує, що митний орган правомірно прийняв оскаржене рішення та картку відмови. Відповідач посилається на норми частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України (далі МК України), відповідно до яких митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Вказує, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах і за результатами проведеного опрацювання виявлено ряд розбіжностей. Встановлено, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтвердженими та піддаються обчисленню, а тому митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Ухвалою суду від 14.11.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника Волинської митниці про розгляд справи із викликом (повідомленням) сторін.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.

Як слідує з матеріалів справи, 22.09.2022 між фірмою „ZHEJIANG POWERBELT CO., LTD (Китай) (Продавець) та ТОВ Генпостач (Покупець) укладено контракт №GS-0922-1, відповідно до якого постачальник бере на себе зобов`язання передати у власність Покупця, Покупець прийняти та сплатити на умовах цього Контракту ремені, конвеєрні стрічки та іншу продукцію технічного призначення, далі за текстом «Товар» (п. 1.1. Контракту).

Найменування, різновид, кількість, комплектність, ціна та вартість, умови та строки поставки, умови оплати визначаються згідно з рахунком-фактурою, що є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.2. Контракту).

Ціни за «Товар», що продаються за цим Контрактом, вказані у рахунках-фактурах до цього Контракту та встановлюються у доларах США (п. 2.1. Контракту).

У ціну «Товару» включено вартість тари, упаковки, маркування, доставки та навантаження на борт корабля в порт Нінгбо, Китай (п. 2.2. Контракту).

Загальна сума Контракту дорівнює сумі інвойсів на відвантажену продукцію. Виставлення кожного наступного інвойсу збільшує суму цього Контракту на суму, зазначену в Інвойсі (п. 2.3. Контракту).

Оплата «Товарів» має здійснюватися таким чином: 30% передплата, згідно з Інвойсом. Покупець повинен переказати на рахунок Продавця не пізніше ніж за 30 банківських днів після підписання цього договору. Інші 70% Покупець повинен сплатити після отримання підтвердження про відвантаження Товару копії накладної від Продавця (п. 3.1. Контракту).

Продавець постачає «Товар» на умовах FOB NINGBO, згідно з базисними умовам постачання Інкотермс 2010.

Позивач відповідно до умов цього Контракту, згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) від 28.03.2024 №POW24036-11 отримав товар, а саме: стрічки конвеєрні із вулканізованої гуми, армовані текстильними матеріалами; паси (ремені) привідні з вулканізованої гуми із з`єднаними кінцями трапецієподібного поперечного перетину (V-подібні), загальною вартістю 31 088,80 доларів США.

17.06.2024 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товарів (5 товарних позицій: стрічки конвеєрні (товар 1, 2) та паси привідні (товар 3, 4, 5)) декларант позивача подав МД №24UA205140039272U0.

Фактурна вартість імпортованих товарів становить 31 088,80 доларів США (еквівалентно 1 263 728,68 грн), митну вартість визначено на рівні 1 412 168,67 грн (з урахуванням транспортних витрат до кордону України у сумі 148 440,04 грн).

До митної декларації додано: пакувальний лист від 28.03.2024; рахунок-фактуру (інвойс) від 28.03.2024 №POW24036-11; коносамент від 24.04.2024 №QN24030388; накладну ЦІМ №19510 від 08.06.2024; автотранспортну накладну №00006087 від 14.06.2024; сертифікат про походження товару №24С3326А1735/00040 від 06.05.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №322 від 26.01.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №338 від 01.04.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №РФ-20968 від 14.06.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №888451/24 від 14.06.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №GS-0922-1 від 22.09.2022; договір про надання послуг митного брокера №28/11/23-1 від 28.11.2023; договір (контракт) про перевезення №0710/20/01 від 07.10.2020; інші некласифіковані документи №252852 від 25.01.2019; інші некласифіковані документи №EP100 від 28.03.2024; інші некласифіковані документи №EP200 від 28.03.2024.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: проформу-інвойс; виписку з бухгалтерської документації; прайс-лист виробника товару для широкого кола осіб; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (довідки, заявки, контракти та інші перевізні документи); декларацію країни відправлення товару; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

На електронне повідомлення митниці позивач надав додаткові документи, однак 18.06.2024 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000164/2 та сформувала картку відмови №UA205140/2024/001587 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Як зазначено у графі 33 оскаржуваного рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять наступні розбіжності.

Відповідно до контракту №GS-0922-1 від 22.09.2022 зазначені умови поставки товару - FOB Ningbo, Китай, транспортування товару здійснювалось морським транспортом. Однак, довідка №888451/24 від 14.06.2024 та рахунок на транспортування товару №РФ-20968 від 14.06.2024 не містять інформації про вартість навантажувальних, вивантажувальних робіт та обробку оцінюваних товарів в пункті вивантаження товару з борту корабля в порту Гданськ, Польща. Крім того, в рахунку на транспортування товару №РФ-20968 від 14.06.2024 транспортно-експедиційне обслуговування не включено до вартості транспортних витрат до кордону України. Згідно частини 10 статті 58 Митного кодексу України (далі МК України) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України є складовими митної вартості товару та додаються до ціни, що є фактично сплаченою або підлягає сплаті за оцінювані товари. Митниця також зазначила, що декларантом не подано до митного оформлення документів за вище зазначені понесені витрати. Банківський платіжний документ №322 від 26.01.2024 передує інвойсу №POW24036-11 від 29.03.2024. Проформи-інвойс не подано до митного оформлення. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей щодо транспортних витрат та неможливість перевірити числовий розрахунок митної вартості.

Для підтвердження митної вартості позивачем додатково надано: проформа-інвойс №BPWXGS240120-09 від 20.01.2024; банківська виписка за 26.01.2024 та 01.04.2024; договір на морське перевезення №UA65810 від 01.07.2021 між MAERSK та ТОВ Клевер Тім; рахунок №5653365370 від 27.05.2024 (MAERSK - ТОВ Клевер Тім); розширена довідка від експедитора ТОВ Клевер Тім №888497/24 від 18.06.2024; декларація країни відправлення товару №310120240518897135 від 28.03.2024; свідоцтво на знак товарів і послуг №252852 від 25.01.2024; лист-пояснення №2024/1806-1 від 18.06.2024; повідомлення декларанта від 18.06.2024. Компанією MAERSK було виставлено рахунок за внутрішнє наземне перевезення №5653365370 від 27.05.2024 ТОВ Клевер Тім на суму 1800 дол. США з умовою платежу: сплатити терміново. Однак, банківського платіжного документу що підтверджує оплату за дане транспортування не подано до митного оформлення. Крім того, в розширеній довідці від експедитора ТОВ Клевер Тім №888497/24 від 18.06.2024 надано розшифровку витрат на транспортування до кордону України, однак дані витрати не підтверджено документально. Митна декларація країни відправлення №310120240518897135 від 28.03.2024 подана китайською мовою. Відповідно до ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Як зазначила Волинська митниця в оскаржуваному рішенні, в повідомленні декларанта від 18.06.2024 описано бачення ТОВ Генпостач щодо поданих до митного оформлення документів.

Від надання інших додаткових документів, що підтверджують складові митної вартості, декларант відмовився, про що повідомив митницю листом від 18.06.2024.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні на товар №1 1,68 дол. США/кг за МД №UA901020/2024/4104 від 17.05.2024, на товар №2 2,41 дол. США/кг за МД №UA209230/2024/49848 від 31.05.2024.

Митницею за основу для коригування митної вартості товару №1 взято вартість подібного товару Стрічки конвеєрні із вулканізованої гуми… Торговельна марка: EXCELLENT. Країна виробництва: CN. Виробник: ZHEJIANG KAILI RUBBER CO., ввезеного з врахуванням умов поставки FOB та згідно зовнішньоекономічного договору (контракту), стороною якого є виробник товарів. Митницею за основу для коригування митної вартості товару №2 взято вартість подібного товару Конвеєрні стрічки… Торговельна марка: JUTOU. Країна виробництва: CN. Виробник: ZHEJIANG KAILI RUBBER CO., LTD., ввезеного з врахуванням умов поставки FOB та згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) стороною якого є виробник товарів.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205140039538U9 від 18.06.2024.

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, зокрема пакувальний лист від 28.03.2024; рахунок-фактуру (інвойс) від 28.03.2024 №POW24036-11; банківський платіжний документ, що стосується товару №322 від 26.01.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №338 від 01.04.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №РФ-20968 від 14.06.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №888451/24 від 14.06.2024, де визначено ціну товарів, а також вартість транспортування товару до митного кордону України.

Додатково на вимогу митниці позивачем надано: проформу-інвойс №BPWXGS240120-09 від 20.01.2024; банківську виписку за 26.01.2024 та 01.04.2024; договір на морське перевезення №UA65810 від 01.07.2021 між MAERSK та ТОВ Клевер Тім; рахунок №5653365370 від 27.05.2024 (MAERSK - ТОВ Клевер Тім); розширену довідку від експедитора ТОВ Клевер Тім №888497/24 від 18.06.2024; декларацію країни відправлення товару №310120240518897135 від 28.03.2024; свідоцтво на знак товарів і послуг №252852 від 25.01.2024; лист-пояснення №2024/1806-1 від 18.06.2024.

В оскаржуваному рішенні відповідач посилається на те, що відповідно до контракту №GS-0922-1 від 22.09.2022 зазначені умови поставки товару - FOB Ningbo, Китай, транспортування товару здійснювалось морським транспортом. Однак, довідка №888451/24 від 14.06.2024 та рахунок на транспортування товару №РФ-20968 від 14.06.2024 не містять інформації про вартість навантажувальних, вивантажувальних робіт та обробку оцінюваних товарів в пункті вивантаження товару з борту корабля в порту Гданськ, Польща. Крім того, в рахунку на транспортування товару №РФ-20968 від 14.06.2024 транспортно-експедиційне обслуговування не включено до вартості транспортних витрат до кордону України. Митниця також зазначила, що декларантом не подано до митного оформлення документів за вище зазначені понесені витрати. Банківський платіжний документ №322 від 26.01.2024 передує інвойсу №POW24036-11 від 29.03.2024. Проформи-інвойс не подано до митного оформлення.

З цього приводу суд зазначає, що довідкою експедитора ТОВ Клевер Тім про вартість транспортування №888451/24 від 14.06.2024 підтверджено вартість транспортування вищезгаданого вантажу від місця завантаження п. Ningbo, Китай, до митного кордону України, що складає 148 440,04 грн, у т. ч.: міжнародне морське перевезення вантажу за межам державного кордону України Ningbo Gdansk 89 845,29 грн; міжнародне залізничне перевезення вантажів по маршруту: Гданськ Хрубешув 58 594,75 грн. При цьому, вантаж при перевезенні не страхувався.

ТОВ Клевер Тім відповідно до договору №0710/20/01 транспортного експедування від 07.10.2020 надавало позивачу ТОВ Генпостач комплекс послуг з транспортно-експедиційного обслуговування і організації перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів морським і наземним транспортом, а також надавало інші послуги, необхідні для доставки вантажів позивача.

Відповідач не погоджується із повнотою відображення у довідці експедитора ТОВ Клевер Тім про вартість транспортування №888451/24 від 14.06.2024 та у рахунку на транспортування товару №РФ-20968 від 14.06.2024 усіх складових транспортування, зокрема відсутності інформації про вартість навантажувальних, вивантажувальних робіт та обробку оцінюваних товарів в пункті вивантаження товару з борту корабля в порту Гданськ, Польща.

З цього приводу суд зазначає, що експедитор чи перевізник вільний у виборі відображення складових вартості транспортування у відповідних довідках.

У письмових поясненнях від 18.06.2024 декларант позивача - митний брокер ОСОБА_1 пояснила, що за умов поставки FOB вартість навантажувальних, вивантажувальних робіт та обробку оцінюваних товарів не виносяться окремим рядком, а зазначається лише вартість транспортування. Разом з тим, додатково на вимогу митниці декларант надав відповідачу розширену довідку від експедитора ТОВ Клевер Тім №888497/24 від 18.06.2024, з якої слідує, що комплекс послуг з навантаження, вивантаження та обробки товарів, пов`язаних з їх транспортуванням на митну територію України компанією Клевер Тім було замовлено у компанії Maersk A/S, 50, EPLANADEN, DK-1263 COPENHAGEN K, DENMARK, про що свідчить вхідний рахунок №5653365370, відповідно до договору на міжнародні морські та інтермодальні перевезення №UA00065810 від 01 липня 2021 року. Послуга надається комплексом і була виставлена отримувачу вантажу ТОВ Генпостач у рахунку №РФ-20968 від 14.06.2024 у розмірі 73 243,44 грн, де 58 594,75 грн це вартість витрат до кордону України. За вимогою митниці надано у вказаній довідці розбивку суми 58 594,75 грн, що включає в себе: навантажувально-розвантажувальні роботи у порту Гданськ у розмірі 11 168,00 грн; витрати на перевезення 3 051,82 грн; витрати на оформлення документів у митниці Польщі, транзитних документів 2 034,54 грн; витрати на перевезення Гданськ-Хрубешув 38 271,31 грн; експедиторські послуги поза межами України 4 069,08 грн. Вартість міжнародного морського перевезення за маршрутом Ningbo Gdansk відповідно до рахунку №РФ-20968 від 14.06.2024 складає 89 845,29 грн. Загальна вартість транспортних послуг до кордону України, яка включається до розрахунку митної вартості товару, таким чином, становить 148 440,04 грн, про що свідчить довідка про транспортні витрати №888451/24 від 14.06.2024.

Відтак, декларант розширеною довідкою від експедитора ТОВ Клевер Тім №888497/24 від 18.06.2024 та додатково доданими документами підтвердив складові вартості транспортування товару до митного кордону України, загальна сума якої становить 148 440,04 грн, що включена до митної вартості декларантом.

Суд вважає безпідставними зауваження Волинської митниці щодо ненадання банківських платіжних документів на підтвердження розрахунків між ТОВ Клевер Тім та Компанією MAERSK відповідно до виставлено рахунку за внутрішнє наземне перевезення №5653365370 від 27.05.2024 на суму 1800 дол. США, оскільки такі розрахункові документи не підтверджують ні загальну вартість транспортування товару до митного кордону України, ні безпосередні розрахунки між ТОВ Генпостач та експедитором ТОВ Клевер Тім. При цьому, відповідно до рахунку №РФ-20968 від 14.06.2024, складеного ТОВ Клевер Тім, рахунок підлягає сплаті протягом 3 банківських днів. Тобто, дата декларування товару (17.06.2024) є останнім днем для сплати транспортних витрат. Разом з тим, відсутність розрахункових документів про оплату транспортних витрат на дату декларування товару не є підставою для коригування митної вартості за умови наявності інших документів, що визначають таку вартість. У спірному випадку декларант надав митному органу довідки про вартість транспортування, які зазначені вище.

З врахуванням наведеного, на думку суду, позивачем надано достатню кількість документів для підтвердження вартості транспортування товару до митного кордону України. Вищенаведені довідки у повній мірі підтверджують вартість транспортування товару.

Суд звертає увагу на те, що митний орган скоригував митну вартість товарів №1, №2, а щодо інших товарів №3, №4, №5 митну вартість визнав, незважаючи на згадані вище зауваження до документів, що підтверджують транспортні витрати.

На підтвердження ціни товару позивач надав митниці рахунок-фактуру (інвойс) від 28.03.2024 №POW24036-11, яким визначена загальна вартість товарів у сумі 31 088,80 доларів США, що також підтверджена банківськими розрахунковими документами №322 від 26.01.2024 на суму 9 248,06 доларів США та №338 від 01.04.2024 на суму 21 840,74 доларів США.

Щодо зауваження митниці до того, що банківський платіжний документ №322 від 26.01.2024 передує інвойсу №POW24036-11 від 29.03.2024, а проформи-інвойсу не подано до митного оформлення, суд зазначає, що оплата відповідно до цього платіжного документа здійснена на виконання контракту №GS-0922-1 від 22.09.2022 та проформи-інвойсу №BPWXGS240120-09 від 20.01.2024, про що зазначено у цій платіжній інструкції в іноземній валюті.

Однак ні платіжний документ, ні проформа-інвойс не є тими документами, що визначають ціну товару. Платіжний документ лише підтверджує оплату, а проформа-інвойс - це документ, у якому зазначається обов`язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною. Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним, та у подальшому може змінюватись.

Відтак, у даному випадку рахунок-фактура (інвойс) від 28.03.2024 №POW24036-11 визначає ціну товару.

Разом з тим, декларант на вимогу митниці надав проформу-інвойс №BPWXGS240120-09 від 20.01.2024.

Також суд вважає безпідставним твердження відповідача про надання митної декларації країни відправлення №310120240518897135 від 28.03.2024, яка складена китайською мовою, оскільки відповідно до статті 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Відповідач запропонував надати декларанту декларацію країни відправлення, однак доказів звернення до позивача із вимогою про надання перекладу такої декларації відповідач суду не надав. Крім того, декларація країни відправлення жодним чином не впливає на визначення числових значень митної вартості, яка встановлена саме з урахуванням рахунку-фактури (інвойсу), а не декларації країни відправлення, так як така декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації.

Витребувавши виписку з бухгалтерської документації, митний орган не зазначив, які саме відомості вона має підтвердити, у зв`язку із якими недоліками у документах вимагаються та яким чином може усунути виниклі сумніви. Таким чином, вимога про надання виписки з бухгалтерської документації є необґрунтованою.

Також відсутність прайс-листів від виробника товару для загального (широкого) кола покупців та щодо усього асортименту продукції, який виробник пропонує для продажу, за наявності поданих документів, які надають можливість перевірити правильність числових значень митної вартості, визначеної за першим методом, не є підставою для витребовування у декларанта додаткових документів та в подальшому для коригування митної вартості за резервним методом.

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновку про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суд погоджується із доводами представника позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товарів за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбані товари, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість, внаслідок чого безпідставно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі № 380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, що зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (МД №UA901020/2024/4104 від 17.05.2024, МД №UA209230/2024/49848 від 31.05.2024) не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача від 18.06.2024 №UA205140/2024/000164/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/001587 винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 18.06.2024 №UA205140/2024/000164/2, яке судом визнано протиправним та скасовано, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в загальній сумі 6056,00 грн, сплачений платіжними інструкціями від 14.10.2024 №1708, №1709. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 18 червня 2024 року №UA205140/2024/000164/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Волинської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/001587.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Генпостач (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 48, квартира 51, ідентифікаційний код 38339580) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код ВП 43958385) судові витрати у сумі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н. В. Стецик