Рішення

від 16.12.2024 по справі 160/27227/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 рокуСправа №160/27227/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/27227/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА» (49041, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 15, код ЄДРПОУ: 30982361) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, буд. 22, код ЄДРПОУ ВП: 43971371) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА» (далі позивач) до Дніпровської митниці (далі відповідач), яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/27227/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №160/27227/24. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження), справу призначено до розгляду з 16 листопада 2024 року.

18 жовтня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про уточнення адміністративного позову, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Позивач викладає позовні вимоги наступним чином:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «р» від 26.09.2024 №UA1100002024137 та №UA1100002024136, винесені Дніпровською митницею.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішень відповідача від 26.09.2024 року. Зазначає, що перевірка була призначена та проведена без будь-яких правових підстав для цього, що є прямим і грубим порушеннями вимог ст. 19 Конституції України. При цьому Дніпропетровська митниця здійснила митне оформлення молоко без лактози, що були ввезені за митними деклараціями від 30.05.25019 ІМ 40 ДЕ № UA110150/2019/224634; від 04.06.2019 ІМ 40 ДЕ № UA110150/2019/225300; від 16.09.2019 ІМ 40 ДЕ № UA110150/2019/239094, не заперечуючи проти правильності їх класифікації за кодом УКТ ЗЕД. Отже, відсутність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року продовжено Дніпровській митниці строк для подання відзиву у справі, разом із доказами його направлення позивачу, на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

08 листопада 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що позивачем імпортовано 3 партії товару, які класифіковано у товарній під категорії 0401201100 (ставка ввізного мита на 2019 рік встановлена на рівні 5,00%), товарної позиції 0401 «молоко та вершки не згущені та без додавання цукру чи інших підсолоджувальних речовин», групи 04 «молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місті не зазначені». Товар «молоко коров`яче, не згущене та без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин, з вмістом жирів понад 3 мас.%, але не більш як 6 мас.%, у первинних упаковках, об`ємом нетто не більш як 2 л. Молоко без лактози УВТ ТМ Mlekovita, вміст жиру 3,2 мас.%, не містить ГМО, виробника SPOLDZIELNIA MLECZARSKA MLEKOVITA (Польща) з маркуванням «молоко питне коров`яче» (далі молоко питне коров`яче) класифіковано за кодом УКТЗЕД 0401201100 (митна вартість за вищезгаданими МД 249 383,56 грн) застосовувалась ставка мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктом господарювання, (020) в розмірі 5,00%. Відповідно до роз`яснень, наведених в примітки 1 до групи 04 товарної позиції 0401, згідно УКТЗЕД, «термін «молоко» означає незбиране молоко або повністю чи частково знежирене молоко». Відповідно до інформації з мережі Інтернет, безлактозне молоко являє собою продукт переробки питного молока, в якому гідролізована або видалена лактоза. Отже, за масовою часткою лактози такий продукт не відповідає терміну «молоко» оскільки відсутність лактози порушує співвідношення натуральних компонентів молока. Відповідно до пояснень, наданих до товарної позиції 0404908900, згідно УКТЗЕД, серед іншого до вищевказаної товарної позиції включаються продукти без одного чи декількох натуральних компонентів молока, а саме відсутність лактози як одного з компонентів молока. Відповідно до примітки 1 групи 04 за УКТЗЕД класифікується згідно з УКТЗЕД відповідно до правил 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД товар, заявлених в графі 31 вищевказаних МД «молоко коров`яче, не згущене та без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин, з вмістом жирів понад 3 мас.%, але не більш як 6 мас.%, у первинних упаковках, об`ємом нетто не більш як 2 л. Молоко без лактози УВТ ТМ Mlekovita, вміст жиру 3,2 мас.%, не містить ГМО, виробника SPOLDZIELNIA MLECZARSKA MLEKOVITA (Польща) з маркуванням «молоко питне коров`яче» повинен класифікуватись у товарній позиції 0404908900 зі ставкою мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктом господарювання в розмірі 8,70%, як продукт переробки молока. За результатами перевірки, з урахуванням встановленого порушення ТОВ «ОМЕГА» вимог Закону України від 19.09.2013 № 584-VII «Про Митний тариф України» (діяв на момент митного оформлення), вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності класифікації товарів відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД, вимог пункту 1 частини 1 статті 257, частини 1 статті 69 Митного кодексу України, зазначеним підприємством порушено вимоги пункту 2 частини 3 статті 75 Митного кодексу України. Таким чином, за результатами перевірки встановлено неправильну класифікацію товару: «молоко коров`яче, не згущене та без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин, з вмістом жирів понад 3 мас.%, але не більш як 6 мас.%, у первинних упаковках, об`ємом нетто не більш як 2 л. Молоко без лактози УВТ ТМ Mlekovita, вміст жиру 3,2 мас.%, 1 л.; не містить ГМО. Виробник: SPOLDZIELNIA MLECZARSKA MLEKOVITA, Польща. Країна виробництва Польща. Маркування: Молоко питне коров`яче», що призвела до заниження податкових зобов`язань ТОВ «Омега» на загальну суму 11 072,63 грн. (ввізне мито 9 227,19 грн., ПДВ 1 845,44 грн.). Як наслідок, позивачем занижено ввізне мито та ПДВ.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА» строк для подання відповіді на відзив у справі, разом із доказами його направлення відповідачу, на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали. Водночас, позивачем не було подано відповідь на відзив.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Наказом відповідача від 31.07.2024 року №248 призначено документальну невиїзну перевірку дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи в частині правильності класифікації при митному оформленні товарів за митними деклараціями:

1) від 30.05.2019 року ІМ 40 ДЕ №UA110150/2019/224634;

2) від 04.06.2019 року ІМ 40 ДЕ №UA110150/2019/225300;

3) від 16.09.2019 року ІМ 40 ДЕ №UA110150/2019/239094.

28 серпня 2024 року відповідачем складено Акт №0021/24/7.5 19/0030982361 за результатами такої перевірки (далі Акт перевірки).

Згідно Акту перевірки за вказаними митними деклараціями позивач імпортував з Чеської Республіки на підставі одного й того ж контракту 3 ідентичні партії молочної продукції, визначені як «Молоко без лактози» з кодом УКТ ЗЕД 0401201100 за митною ставкою 5%.

Водночас, термін «молоко» означає незбиране молоко або повністю чи частково знежирене молоко. Згідно інформації з мережі Інтернет, безлактозне молоко являє собою продукт переробки питного молока, в якому гідролізована або видалена лактоза. Отже, за масовою часткою лактози такий продукт не відповідає терміну «молоко», оскільки відсутність лактози порушує співвідношення натуральних компонентів молока.

Належною класифікацією є товарна позиція УКТ ЗЕД 0404908900, до якої включаються продукти без одного чи декількох натуральних компонентів молока, а саме: відсутність лактози як одного з компонентів молока.

Як наслідок, належна ставка мита повинна складати 8,70%.

Позивачем на Акт перевірки подавались заперечення, розглянуті висновком відповідача від 28.08.2024 року №0021/24/7.5-19/0030982361, яким заперечення залишені без задоволення.

26 вересня 2024 року відповідачем на підставі Акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення, які є предметом оскарження:

1) №UA1100002024136, яким збільшено грошове зобов`язання з Мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на 4852,58 грн, в т.ч. штрафні санкції 970,52 грн;

2) №UA1100002024137, яким збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на 970,53 грн, в т.ч. штрафні санкції 194,11 грн.

Не погодившись з цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються, зокрема, Митним кодексом України та Податковим кодексом України.

Згідно пп. «в» п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Відповідно до п. 187.8 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов`язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань за операціями з постачання нерезидентами суб`єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Згідно з п. 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 Митного кодексу України).

За змістом частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частинами 1 та 3 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина 5 статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 75 Митного кодексу України для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту

Підпунктом «г» п. 5 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України визначено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів відомості про товари код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

За п. 2 ч. 3 ст. 345 Митного кодексу України митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, застосування знижених ставок ввізного мита.

Відповідно до ч. 1 ст. 351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Статтею 352 МК України передбачено, що посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Пунктом 1 ч. 2 ст.351 Митного кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення фактів або отримання документів, інформації (відомостей), що свідчать про порушення законодавства України з питань митної справи, під час здійснення пост-митного контролю, аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Цей спір фактично виник в зв`язку з правильністю визначення позивачем коду УКТ ЗЕД для спірних поставок молока безлактозного, оскільки від цього залежав розмір ввізного мита та ПДВ. Відповідач зазначав, що позивач обрав неналежний код УКТ ЗЕД, що і призвело до заниження митних та податкових платежів.

Судом встановлено, що позивач спірними митними деклараціями оформив три подібні операції з імпорту товару: молоко коров`яче, незгущене та без додавання цукру чи інших підсолоджувальних речовин різної жирності, в т.ч.: молоко без лактози УВТ ТМ Mlekovita, різної жирності (1,5% або 3,2%). При цьому операції здійснені у 2019 році, в зв`язку з чим Пояснення УКТ ЗЕД належить застосувати в редакції, чинній на дату імпорту товарів.

Відповідач наполягав на тому, що правильним кодом УКТ ЗЕД є 0404908900 замість 0401201100.

Згідно Пояснень до УКТ ЗЕД:

1) код 0401 20 11 00 це - молоко та вершки, незгущені та без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин у первинних упаковках, об`ємом нетто не більш як 2 л;

2) код 0404 90 89 00 це - молочна сироватка, згущена або незгущена, з доданням чи без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин; продукти, що складаються з натуральних компонентів молока, з доданням чи без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин, в іншому місці не зазначені: - - інші, з вмістом жирів: понад 27 мас.%.

Згідно пояснень до товарних позицій 0401 та 0404:

1) до товарної позиції 0401 включаються молоко (як визначено в Примітці 1 до цієї групи) та вершки, незалежно від того піддані вони чи ні пастеризації, стерилізації або консервуванню іншим способом, гомогенізації або пептонізації; проте не включаються молоко та вершки концентровані, або з вмістом добавок цукру чи інших підсолоджувальних речовин (товарна позиція 0402), коагульовані, ферментовані чи сквашені молоко та вершки (товарна позиція 0403).

2) до товарної позиції 0404 не включається знежирене молоко або відновлене молоко, що має кількісний та якісний склад натурального молока (товарна позиція 0401 чи 0402);

При цьому в примітці до пояснень за цією підкатегорією вказано, що термін "молоко" означає незбиране молоко або повністю чи частково знежирене молоко

В свою чергу до товарної позиції 0404 наявне також пояснення, що видозміненою молочною сироваткою є сироватка без лактози, однак молочна сироватка не є молоком, аналогічне за змістом прямого пояснення щодо молока відсутнє.

Відповідач свої висновки побудував на твердженні, що безлактозне молоко являє собою продукт переробки питного молока, в якому гідрозлізована або видалена лактоза, а тому за масовою часткою лактози такий продукт не відповідає терміну «молоко», оскільки відсутність лактози порушує співвідношення натуральних компонентів молока.

Водночас, відповідач не навів жодного обґрунтування на підтвердження того, що масова частка лактози взагалі є критерієм, згідно якого продукт визначається або не визначається як молоко, тобто щодо лактоза як компонент молока має значення при оцінці продукту, чи є він молоком. Не наведено і жодного розумного пояснення категорії «співвідношення натуральних компонентів молока» та способу його використання яким є таке співвідношення в молоці з лактозою, яким чином воно змінюється після видалення лактози, яким чином та чому така зміна відбувається.

Суд зазначає, що визначення продукту молоком або іншим продуктом здійснюється згідно Державних стандартів України. Так, імпортовано в даній справі було «молоко питне коров`яче», що відповідає ДСТУ 2661:2010. В цьому державному стандарті наявна низка вимог, при відповідності яких продукт є молоком:

1) органолептичні показники;

2) фізико-хімічні показники;

3) мікробіологічні показники;

та інші вимоги.

В цьому ДСТУ відсутні вимоги щодо масової частки лактози в продукті. Отже, твердження відповідача про те, що кількість лактози в цілому є критерієм, за яким продукт є або не є молоком, судом відхиляється. Відповідач не вказав жодного нормативного обґрунтування твердженню про значущість вмісту лактози для молока для цілей його класифікації за УКТ ЗЕД, судом відповідне нормативне обґрунтування не встановлене.

Окрім цього, адресувавши зауваження неналежному УКТ ЗЕД згідно класифікації позивача відповідач мав обов`язок поза розумним сумнівом обґрунтувати, що належною класифікацією є саме та, яку обрав відповідач. Водночас, обраний відповідачем код 0404 90 89 00 вимагає вміст жирів понад 27%, що відсутнє в імпортованому товарі (жирність була суттєво меншою). Також відповідачем не обґрунтовано в зв`язку з чим вилучення лактози з молока перетворює його на «продукти, що складаються з натуральних компонентів молока». В свою чергу не є завданням суду замість відповідача здійснити належну класифікацію товарної позиції.

Щодо оцінки примітки про відсутність натуральних компонентів суд зазначає, що далі по тексту цих же пояснень, наприклад, вказано, що, наприклад, знежирене молоко (відсутні вершки, які теж є натуральним компонентом) все ще належить до товарної позиції 0401.

Суд зазначає, що обраний позивачем код УКТ ЗЕД є обґрунтованим, оскільки він обраний при відповідності критеріїв його обрання: продукт є молоком, що відповідач не спростував, воно має відповідний рівень жирності та спосіб пакування. В свою чергу визначальною ознакою підкатегорії 0404 є незазначення відповідного товару у інших підкатегоріях, тобто вона обирається за залишковим принципом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Більш того, позивачем надано експортні митні декларації по відповідним поставкам, які відповідачем не спростовані. В таких деклараціях товар експортується за кодом, визначеним позивачем і при імпорті. Відповідач в свою чергу фактично наполягав на тому, що в Чеській республіці та в Україні належить по різному класифікувати один і той самий товар.

Суд звертає увагу, що предметом судового розгляду є правомірність спірних податкових повідомлень-рішень відповідача. Судом встановлено необґрунтованість висновків Акту перевірки, на підставі яких такі податкові повідомлення-рішення прийняті, що є достатньою підставою для їх скасування.

Окрім цього, відповідачем не було надано жодних доказів того, що контроль з правильності визначення УКТ ЗЕД митних деклараціях позивача не міг бути здійснений належним чином при їх митному оформленні.

Подібне правозастосування здійснене Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 25.03.2024 року у справі №240/1032/23.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжним документом від 08.10.2024 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА» (49041, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 15, код ЄДРПОУ: 30982361) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, буд. 22, код ЄДРПОУ ВП: 43971371) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпровської митниці від 26.09.2024 року №UA1100002024136.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпровської митниці від 26.09.2024 року №UA1100002024137.

Стягнути з Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, буд. 22, код ЄДРПОУ ВП: 43971371) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА» (49041, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 15, код ЄДРПОУ: 30982361) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 297, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко