Рішення

від 16.12.2024 по справі 160/26610/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 рокуСправа №160/26610/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/26610/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, буд. 51, код ЄДРПОУ: 44378972) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі позивач) до Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради (далі відповідач), яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради від 22.08.2024 №3-15/0-1/09-24 щодо розгляду заяви про встановлення факту здійснення постійного догляду;

- зобов`язати Лівобережну адміністрацію Дніпровської міської ради розглянути заяву та підтвердити факт здійснення постійного догляду ОСОБА_1 над своїм батьком ОСОБА_2 .

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність відмови відповідача у розгляді заяви позивача про встановлення факту здійснення постійного догляду. Зазначає, що відповідач не прийняв рішення по суті поданої заяви, а фактично втрутився в порядок надання військовозобов`язаним відстрочки, на власний розсуд визначивши належні дії позивача для отримання необхідних документів.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/26610/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/26610/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

22 жовтня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що єдиною метою оформлення і видачі акту догляду є виключно відстрочка. Позивачем до заяви та матеріалів справи додано довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №400068 про те, що ОСОБА_2 встановлена ІІ (друга) група інвалідності та відповідно до висновку комісії КНП «ДЦПМСД 310» ДМР №195 від 22.04.2024 (є в матеріалах справи) рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи. Таким чином, батько позивача є особою з інвалідністю ІІ групи, якому рекомендовано догляд. Звертає увагу суду, що у своїй позовній заяві позивач фактично визнає, що не має права на відстрочку від мобілізації, оскільки його батько має інших невійськовозобов`язаних осіб, які можуть його утримувати (діти/ дружина). Але, усвідомлюючи і визнаючи цей факт, позивач наполягає на видачі йому акту догляду з метою відстрочки від мобілізації.

23 жовтня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь на відзив, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Зазначає, що відповідачем жодним чином не спростовано той факт, що не маючи правових підстав для відмови у розгляді заяви на встановлення факту здійснення догляду Лівобережна адміністрація Дніпровської міської ради помилково на себе «поклала повноваження» з оцінки підстав для отримання відстрочки, що в свою чергу відповідно до Постанови КМУ від 16.05.2024 №560 відноситься до ІНФОРМАЦІЯ_1 . По-друге, відповідача не має хвилювати з якою метою ми плануємо скористатись своїм законним правом - підтвердити факт постійного догляду за хворим батьком, як і не повинно відповідача хвилювати питання «чи є інші доглядачі», оскільки відповідно до п.58-1 Порядку проведення призову на військову службу громадян під час мобілізації, на особливий період передбачено той факт, що військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), інформацію про інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження від 24.05.2007 року серії НОМЕР_2 батьком позивача є ОСОБА_2 .

Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №400068 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має безстроково другу групу інвалідності з 30.08.2023 року.

12 серпня 2024 року мешканцями буд. АДРЕСА_2 складено акт обстеження домогосподарства, згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживають в цьому будинку АДРЕСА_3 з 01.05.2022 року до теперішнього часу.

Згідно висновку про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 22.04.2024 року №195, складеного лікарською комісією КНП «ДЦПМСД №10» ДМР (форма №080-4/о) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має діагноз, за оцінкою якого рекомендовано соціальні послуги: отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.

Згідно довідки відповідача від 20.08.2024 року №561 позивач не отримує ніяких видів соціальної допомоги та не звертався із заявою на отримання компенсації фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі.

20 серпня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою (вхідний №3-15), в якій просив протягом 10 робочих днів з дня надходження цієї заяви скласти акт встановлення факту здійснення догляду за батьком позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В заяві позивач посилався на п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-XII (далі Закон №3543-XII).

Листом від 22.08.2024 року №3-15/0-1/09-24 відповідач повідомив позивачу, що згідно п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII позивач є особою, яка на підставі цієї норми права не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, при цьому розгляд заяв за цим пунктом не відноситься до повноважень комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

За ч. 5 ст. 22 Закону №3543-XII порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Згідно п. 9, 13 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації:

- зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду;

- які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Відповідно до ч. 7 ст. 23 Закону №3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 (далі Порядок №560).

За п. 1 Порядку №560 він, серед іншого, визначає процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до п. 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Пунктом 58 Порядку №560 встановлено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Згідно з п. 60 Порядку №560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 61 Порядку №560 передбачено, що військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім`я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за якою здійснюється догляд. У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов`язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

Військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов`язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.

До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п`ять осіб.

Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:

відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов`язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;

перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов`язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.

За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов`язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Додатком №5 до Порядку №560 затверджено Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (далі Перелік).

Згідно Переліку для п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII надаються:

для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ;

для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд);

для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім`ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу іншого працездатного члена сім`ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім`ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8)

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Спірний лист відповідача містить вичерпні підстави для його формування позивач є особою, яка згідно п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII не підлягає призову на військову службу, а розгляд заяв за цим пунктом не належить до повноважень комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

Зазначене свідчить, що відповідачем не здійснено розгляд заяви позивача по суті, оскільки фактично відповідач послався на відсутність повноважень з розгляду цієї заяви. Доводи відповідача у відзиві є відкладеним обґрунтуванням, що законодавством не передбачено, оскільки мотиви прийняття правового акту викладаються в такому акті, а не під час розгляду спору про його правомірність.

Так, правомірність оскаржуваних дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд оцінює на момент їх вчинення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.07.2021 року у справі №826/17810/18.

Зі змісту спірного листа не вбачається ані суті прийнятого за заявою позивача рішення (згода або відмова у складанні акту), ані підстав для такого рішення.

Відповідач фактично інтерпретував заяву позивача, в якій наявне пряме посилання на п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII, як заяву, подану згідно п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII, після чого констатував відсутність підстав для розгляду заяв за цим пунктом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано (п. 2);

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (п. 3);

добросовісно (п. 5);

розсудливо (п. 6);

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (п. 8).

Зазначені критерії хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення та вчиняє дії.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 року у справі № 9901/459/21.

Суд констатує, що обраний відповідачем спосіб розгляду заяви позивача вищевказаним положенням законодавства не відповідає, оскільки зводиться до штучного створення підстав для невирішення спірного питання по суті.

Суд зазначає, що невирішення суб`єктом владних повноважень конкретного питання унеможливлює покладення на такого органу зобов`язання прийняти рішення конкретного змісту з огляду на втручання в його дискреційні повноваження.

Так, лише у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити певні дії після скасування його адміністративного акта.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 22.06.2023 року у справі № 480/4288/21, від 22.09.2022 року у справі № 380/12913/21.

Як наслідок, суд визнає ефективним способом захисту в цій справі є визнання бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви позивача протиправною та зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду.

Висновками суду, з урахуванням яких відповідачу належить повторно розглянути заяву позивача є:

1) належним способом розгляду заяви позивача є прийняття рішення, за змістом якого або буде прийнято рішення про складання спірного акту, або буде відмовлено у складанні спірного акту з посиланням на підстави для такої відмови. Наразі ж рішення по суті поданої позивачем заяви відсутнє;

2) відповідач не повинен оцінювати належність позивача до категорій осіб, які мають право на відстрочку за будь-яким пунктом ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII, окрім як за п. 9. Відповідні обставини перебувають за межами компетенції відповідача.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Суд зазначає, що задовольняє частково позовні вимоги за змістом, однак приводить їх у відповідність до вимог законодавства та у спосіб, що забезпечить ефективний захист прав позивача.

Щодо розподілу судових витрат.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Сума 2422,40 грн, сплачена згідно квитанції від 01.10.2024 року, є надмірно сплаченою та може бути повернута позивачу за його клопотанням відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, буд. 51, код ЄДРПОУ: 44378972) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради щодо нездійснення розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.08.2024 року (вхідний №3-15) по суті.

Зобов`язати Лівобережну адміністрацію Дніпровської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.08.2024 року (вхідний №3-15) з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти рішення по суті такої заяви згідно з вимогами законодавства.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювався.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 297, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко