Ухвала

від 24.12.2024 по справі 280/11178/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

24 грудня 2024 року Справа № 280/11178/24 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Чернова Ж.М. перевіривши матеріали адміністративного позову Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло-Мелітополь» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло-Мелітополь» (далі - відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на позивача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у розмірі 211321,25 грн.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування заяви зазначено, що на момент первісного подання позовної заяви відповідач знаходився на тимчасово окупованій території України. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у 2024 році відповідач змінив юридичну адресу на м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.8, офіс 7. Позивач вважає, що строк для звернення до суду пропущений з поважних причин та просить поновити строк.

Ухвалою суду від 09 грудня 2024 року позовну заяву залишиено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Недоліки позовної заяви запропоновано усунути шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України, в якій вказати інші підстави для його поновлення та надати докази, що підтверджують поважність пропуску строку звернення до суду.

19 грудня 2024 року до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначено про те, що згідно даних Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також даних, наданих Пенсійним Фондом України автоматизованому режимі з використанням Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ), адреса реєстрації підприємства була Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, 61. З об`єктивних причин, які не залежали від волевиявлення відділення Фонду, не могли бути в повній мірі виконані вимоги ст. ст.160, 161 КАСУ в тому числі й щодо надіслання копії позовної заяви. Ці обставини виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання позивачем процесуальних дій протягом установленого законом строку. Зазначачає, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містить інформації щодо точної дати, з якої відповідачем зареєстровано зміну свого місцезнаходження. Повідомляє, що позивач, відразу коли йому стало відомо про факт зміни місцезнаходження відповідачем, звернувся до адміністративного суду. Просить суд прийняти вказані обґрунтовані аргументи, які свідчать про об`єктивну неможливість вчинення позивачем всіх необхідних і можливих дій для своєчасного звернення до суду у передбачені процесуальним законом строки. Просить суд поновити пропущений строк звернення до Запорізького окружного адміністративного суду та прийняти до розгляду адміністративний позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до ТОВ «Тепло-Мелітополь» про стягнення суми адміністративно господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році.

Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строкузверненнядо адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Длязверненнядо адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячнийстрок,який, якщо не встановлено інше, обчислюєтьсяздня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки длязверненнядо адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, позивач, як суб`єкт владних повноважень, має звернутись до адміністративного суду у тримісячнийстрок здня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення визначених законом вимог.

Частиною четвертою статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеностіосіб з інвалідністюв Україні" від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон №875-XII) передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організаційосіб з інвалідністю,фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно встрокдо 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

У постанові від 21.02.2011 у справі №21-9а11 Верховний Суд України дійшов висновку, що за змістом статті 20 Закону №875-XII адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочихмісцьдляпрацевлаштуванняінвалідів сплачується (нараховується, застосовується) підприємствами самостійно до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому, Верховним Судом України зазначено, що самез16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку. Крім того, на дані правовідносини поширюєтьсястрок зверненнядо суду, встановлений КАС України.

Враховуючи наведені положення чинного законодавства, датою,зякої розпочинається перебіг тримісячного строкузверненнядо судузвимогою про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочихмісцьдляпрацевлаштування осіб з інвалідністює день, який слідує за останнім днем строку, передбаченого для самостійної сплати підприємствами, установами, організаціями адміністративно-господарських санкцій, тобто 16 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеностіосіб з інвалідністюв Україні».

Аналогічна позиція у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 06.11.2020 у справі №160/8707/19 (провадження № К/9901/3972/20) та від 08.08.2019 у справі №809/1931/16 (провадження №К/9901/15649/18).

На підставі вищевикладеного, тримісячнийстрок зверненняпозивача до судузданим адміністративним позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені щодо звіту про зайнятість тапрацевлаштуванняінвалідів за 2022 рік розпочався 16 квітня 2023 року та закінчився 16 липня 2023 року.

При цьому, позовну заяву подано до суду 28.11.2024 (засобами поштового зв`язку), тобтозверненнядо адміністративного суду відбулосьзпропуском тримісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України.

Згіднозчастиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальнийстрок,встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений закономстрок; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустиластрок; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Слід зазначити, що поважними причинами, що зумовили пропуск строкузверненнядо суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язаніздійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, поновленню підлягають лише порушенізповажних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строкизверненнядо адміністративного судузпозовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Ообмеження строкузверненнядо суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Європейський судзправ людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджуєтьсязпостановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).

При цьому,знаведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строкузверненнядо суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язаніздійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строківзверненнядо адміністративного суду є однієюзумов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У постанові від 08.12.2022по справі № 990/102/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строківзверненнядо судузпозовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропускузпричин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадкузурахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого закономстроку.

Доводи позивача щодо пропуску строку звернення до суду суд не визнає поважними причинами пропуску вказаного строку та зазначає наступне.

Посилання позивача на неможливість направлення відповідачу примірника позовної заяви через те, що останній знаходився на тимчасово окупованій території, у зв`язкузчим позивач звернувся до суду після перереєстрації відповідача на підконтрольну українській владі територію, не містять інформації щодо дати,зякої відповідачем зареєстровано зміну свого місцезнаходження.

Позивачем не доведено, що саме зміна зареєстрованого місцезнаходження відповідача стала тим фактором, який зумовив можливістьзверненнядо адміністративного судузданим позовом, а також не обґрунтовано дату,зякої у позивача виникла можливість виконання процесуальних обов`язків під часзверненнядо судузданим позовом.

Судом враховано, що первинна позовна заява по справі №280/5190/23 залишена без руху та в подальшому ухвалою судувід 07 серпня 2023 року повернутапозивачу з підстав несплатисудового збору, а неу зв`язку з неможливістю надіслання копії позовної заяви відповідачу.

Суд зазначає, що в матеріалах поданої заяви про поновлення строку звернення відсутні докази наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення заявника та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з позовною заявою.

Враховуючи вищевикладене, заява позивача не пояснює причин пропуску строку звернення до суду. Жодних інших обставин поважності пропуску строку звернення до суду позивачем не зазначено.

За таких обставин, суд вважає, що підстави, зазначені позивачем у заяві про поновлення процесуального строку, не є поважними, тому заява позивача є необґрунтованою тане підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1статті 123 КАС Українипередбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Приписами частини 2статті 123 КАС Українивстановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Керуючись ст. ст.122,123,161,169,240,241,246,248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Визнати неповажнимипідстави поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло-Мелітополь» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені, вказані у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Позовну заяву Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло-Мелітополь» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви, згідно ч.8 ст.169 КАС України, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 24.12.2024.

Суддя Ж.М. Чернова