Рішення

від 25.12.2024 по справі 160/26764/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 грудня 2024 року о/об 14 год. 10 хв.Справа № 160/26764/24 Провадження № ЗП/280/157/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до 1.Дніпропетровського окружного адміністративного суду (вул.Академіка Янгеля, буд.4, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49089, код ЄДРПОУ 34824364); 2.Державної судової адміністрації України (вул.Липська, буд.18/5, м.Київ, 01021; код ЄДРПОУ 26255795)

про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 ) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (надалі відповідач-1), Державної судової адміністрації України (надалі відповідач-2, ДСА України), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 15.07.2024 по 30.09.2024, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102,00 грн.; 2) зобов`язати Дніпропетровський окружний адміністративний суд здійснити нарахування та виплату належної ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 15.07.2024 по 30.09.2024 з включенням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.; 3) визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення фінансування виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 15.07.2024 по 30.09.2024, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.; 4) зобов`язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування виплати належної ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 15.07.2024 по 30.09.2024 з включенням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

У позовній заяві зазначено наступне: «… Позивач призначена на посаду судді Указом Президента України від 04.07.2024 за №446/2024 … Наказом від 09.07.2024 за №420-к зарахована до штату Дніпропетровського окружного адміністративного суду з 15.07.2024 на посаду судді. В період з 15.07.2024 по 30.09.2024 позивач отримувала суддівську винагороду у меншому розмірі ніж передбачено чинним законодавством України з наступних підстав. … У преамбулі Закону України від 02.06.2016 №1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VІІІ) зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд. Статтею 4 Закону визначено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до частини першої статті 135 Закону суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. За частиною 2 статті 135 Закону №1402-VІІІ суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Відповідно до частини 3 статті 135 Закону №1402-VІІІ (яка згідно з Рішенням Конституційного Суду №4-р/2020 від 11.03.2020 діє в редакції Закону №1774-VIII) базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня. … Ключовим питанням є правомірність нарахування і виплати позивачу у спірний період суддівської винагороди, виходячи з приписів статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», з розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривні. … Водночас Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною 2 статті 130 Конституції України і частиною 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Закон про Державний бюджет України не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціазьні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів. Тобто у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо застосувавши загальний принцип права «спеціальний закон скасовує дію загального закону» (Lex specialis derogate generali). Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права. Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону, тобто Закону України «Про судоустрій і статус суддів» … Враховуючи вищевикладене, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року, на іншу розрахункову величину, яка Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривень, на підставі закону про Державний бюджет України на поточний рік було неправомірним. …».

Позивач підтримав позовну заяву.

Відповідачем-1 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне: «… Відповідач 1 позов не визнає та вважає, що він не підлягає задоволенню з огляду на таке. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»(надалі - Закон №1402-VIII). … Таким чином, Законом №1402-VIII визначено базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду, який становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. При цьому, норма частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII є бланкетною, оскільки встановлює лише кількість прожиткових мінімумів для обчислення базового розміру посадового окладу судді місцевого суду (30), але не встановлює конкретного розміру прожиткового мінімуму, який необхідний для цього. З огляду на це, необхідно враховувати положення інших нормативно-правових актів, які встановлюють розмір прожиткового мінімуму для визначення посадового окладу судді. Такі норми доповнюють частину третю статті 135 Закону №1402-VIII і становлять єдину спеціальну норму, якою визначається розмір посадового окладу судді. Нормативним доповненням до зазначеної норми є відповідні положення Закону 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» статтею 7 якого установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі, крім іншого, для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні. Отже, з 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 грн. Відповідач 1 зазначає, що Закон 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» не змінює складові для визначення базового розміру посадового окладу судді, а лише запроваджує розрахункову величину для визначення базового розміру посадового окладу судді. Доводи позивача про те, що суддівська винагорода не виплачена відповідно до ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є помилковими, оскільки ця норма визначає лише кількість прожиткових мінімумів для обчислення базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, тоді як конкретний розмір прожиткового мінімуму визначається нормами закону про Державний бюджет України на відповідний рік. … З огляду на наведене та враховуючи збройну агресію рф проти України, яка розпочалася 24.02.2022р., введення воєнного стану на всій території України, а відповідно, і складне фінансове становище держави, призупинення державою підвищення державних соціальних гарантій шляхом внесення відповідних положень до Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік в частині призупинення (зупинення) збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб та залишивши його (при цьому, не зменшуючи його розмір) на рівні 2102 грн., є пропорційним, співмірним та відповідає критерію справедливості. Також Відповідач 1 зазначає, що до теперішнього часу відповідні положення статті 7 Закону №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» не визнані неконституційними, тому підстави для їх незастосування Відповідачем 1 відсутні. За таких обставин, дії Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати Позивачу суддівської винагороди на підставі статті 7 Закону №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розрахункової величини «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» з 15.07.2024 по 30.09.2024 року у розмірі 2102,00 грн. відповідають положенням законодавчого регулювання. Таким чином, дії відповідача щодо застосування прожиткового мінімуму - 2102,00 грн ґрунтуються на законі та є правомірними, а тому не порушують прав Позивача. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. …».

Відповідач-1 проти позовної заяви заперечував.

Відповідач-2 про розгляд справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву відповідачем-2 до суду не надано.

Ухвалою судді від 05.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Указом Президента України від 04.07.2024 за №446/2024 «Про призначення суддів» позивача призначено на посаду судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Судом досліджено: Наказ Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 за №420-к «Про зарахування до штату Дніпропетровського окружного адміністративного суду судді Катерини Ремез»; Інформаційну довідку Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 за №210; Довідку Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 за №330; інші документи, наявні у даній адміністративній справі.

При вирішенні спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.

За ст.130 Конституції Українидержава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Згідно з п.1 ч.3 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

У ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» зазначено: «Установити у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2189 гривень, з 1 липня - 2294 гривні, з 1 грудня - 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення: … працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні; …».

При цьому, Конституційним Судом України не визнано неконституційним положення ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у частині «прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн., який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2021».

Також, у ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» зазначено: «Установити у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2393 гривні, з 1 липня - 2508 гривень, з 1 грудня - 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: … працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні; …».

При цьому, Конституційним Судом України не визнано неконституційним положення ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у частині «прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн., який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2022».

Крім того, у ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зазначено: «Установити з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: … працездатних осіб - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; …».

При цьому, Конституційним Судом України не визнано неконституційним положення ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у частині «прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн., який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2023».

У ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» зазначено: «Установити з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: … працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; …».

При цьому, Конституційним Судом України не визнано неконституційним положення ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у частині «прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн., який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024».

У ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» зазначено: «Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку. …».

Відповідно до ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для: загальної оцінки рівня життя в Україні, що є основою для реалізації соціальної політики та розроблення окремих державних соціальних програм; встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім`ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; визначення права на призначення соціальної допомоги; визначення державних соціальних гарантій і стандартів обслуговування та забезпечення в галузях охорони здоров`я, освіти, соціального обслуговування та інших; встановлення величини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів. (…).

У ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) зазначено: «1.Суд вирішує справи відповідно доКонституціїта законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. 2.Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначеніКонституцієюта законами України. 3.У разі невідповідності правового актаКонституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. 4.Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечитьКонституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України. …».

З огляду на наведене, за Конституцією України розмір винагороди судді встановлюється Законом України «Про судоустрій і статус суддів», яким не передбачено «прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн., який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2021», «прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн., який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2022», «прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн., який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2023», «прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн., який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024».

Таким чином, приписи: ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у частині «прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн., який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2021»; ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у частині «прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн., який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2022»; ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у частині «прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн., який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2023»; ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у частині «прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн., який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024» суперечать вимогам ст.130 Конституції Українита ч.3 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

На думку суду, не визнання не конституційним положення: ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у частині «прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн., який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2021»; ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у частині «прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн., який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2022»; ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у частині «прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн., який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2023»; ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у частині «прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн., який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024» не перешкоджає можливості правильного застосування вимог ст.130 Конституції Українита ч.3 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

У ч.3 ст.148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначено, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: 1) Верховний Суд - щодо фінансового забезпечення його діяльності; 1-1) вищий спеціалізований суд - щодо фінансового забезпечення його діяльності; 2) Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України; 3) Вища рада правосуддя - щодо фінансового забезпечення її діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.(…).

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача-1,2 не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Позивачем не надано до суду доказів понесення судових витрат по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 371 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до 1.Дніпропетровського окружного адміністративного суду (вул.Академіка Янгеля, буд.4, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49089, код ЄДРПОУ 34824364); 2.Державної судової адміністрації України (вул.Липська, буд.18/5, м.Київ, 01021; код ЄДРПОУ 26255795) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 15.07.2024 по 30.09.2024, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102,00 грн.

Зобов`язати Дніпропетровський окружний адміністративний суд здійснити нарахування та виплату належної ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 15.07.2024 по 30.09.2024 з включенням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

Визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення фінансування виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 15.07.2024 по 30.09.2024, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

Зобов`язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування виплати належної ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 15.07.2024 по 30.09.2024 з включенням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

У частині присудження суддівської винагороди у межах суми стягнення за один місяць рішення підлягає негайному виконанню.

У стягненні на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень (відповідачів-1,2) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення виготовлено у повному обсязі 25.12.2024.

Суддя О.О. Прасов