КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2024 року № 320/3640/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» (далі по тексту також позивач, ПАТ «Донбасенерго») з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту також відповідач, НКРЕКП), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо не перегляду граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку;
- зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, переглянути граничні ціни на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку з дотриманням вимог п. 3.2 Методики визначення істотного коливання цін та встановлення граничних цін на ринку на добу наперед, внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку, затвердженої постановою НКРЕКП від 27.09.2022 №1221.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не перегляду граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку, оскільки НКРЕКП як регулятором було встановлено з 26.04.2022 граничні ціни на РДН, які залишались незмінними понад 9 місяців. Такі дії, на думку позивача, прямо суперечать положенням Закону України «Про ринок електричної енергії».
Позивач також пояснив, що на виконання вимог положенням Закону України «Про ринок електричної енергії» було розроблено Методику визначення істотного коливання цін та встановлення граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку, затверджену постановою НКРЕКП від 27.09.2022 №1221 (далі по тексту також - Методика №1221). Означеною Методикою передбачено повідомлення Оператором ринку до Регулятора у випадках встановлення наявності істотного коливання цін на РНД, а також у випадках відсутності граничних цін, встановлених НКРЕКП або за умови, що термін дії рішення НКРЕКП щодо встановлення граничних цін спливає протягом наступних 40 днів за умови наявності істотного коливання цін на РДН та ВДР. Такі повідомлення мають наслідком необхідність вчинення НКРЕКП подальших дій у випадку доцільності встановлення/перегляду граничних цін направлення до ОР, АР та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, запиту на отримання пропозицій щодо встановлення/перегляду граничних цін. На відкритому засіданні НКРЕКП 05.10.2022 відповідач схвалив проект постанови «Про встановлення граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку». Водночас, станом на 06.02.2023 всупереч статті 2 та абзацу 6 пункту 9 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії», статті 4 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг», граничні ціни на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку не було переглянуто відповідачем, що свідчить про допущену ним бездіяльність.
Позивач стверджує, що спірна бездіяльність відповідача зумовлює збитки ПАТ «Донбасенерго» при провадженні діяльності на ринку електричної енергії, оскільки ціна на РДН є індикативною ціною на всіх сегментах ринку електричної енергії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 (суддя ОСОБА_1) було відкрито провадження у справі для її розгляду за правилами загального позовного провадження; розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.
Усною ухвалою суду від 16.03.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що Методикою №1221 визначено певну процедуру, що передує прийняттю рішення про встановлення або перегляд граничних цін, яка включає розроблення та оприлюднення проекту рішення разом з матеріалами, що обґрунтовують необхідність його прийняття; схвалення проекту такого рішення на засіданні, яке проводиться у формі відкритого слухання; оприлюднення рішення на офіційному вебпорталі НКРЕКП; надання зауважень та пропозицій до схваленого проекту рішення; проведення відкритого обговорення та консультацій щодо отриманих зауважень та пропозицій до схваленого проекту рішення; розгляд та прийняття рішення на засіданні НКРЕКП.
Відповідач стверджує, що постановою НКРЕКП від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринків електричної енергії на період дії воєнного стану» (далі по тексту також - Постанова №332) передбачено настанови, які можуть стабілізувати дії учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України, що, на його думку, не можна вважати граничними цінами, які встановлюються відповідно до Закону про НКРЕКП та Методики.
Крім того, відповідач наголошує на наданні йому як Регулятору, права на встановлення граничних цін на РДН, ВДР, балансуючому ринку. При цьому, доцільність встановлення і рівень граничних цін у разі їх встановлення мають переглядатися Регулятором не менше 1 разу на 6 місяців та встановлюються Регулятором після консультації з Антимонопольним комітетом України.
Відповідач пояснив, що після надходження звернень АТ «Оператор ринку» та НЕК «Укренерго», ним було направлено до Міністерства енергетики України, АТ «Оператор ринку» та НЕК «Укренерго» запит від 28.09.2021 щодо отримання пропозицій стосовно встановлення граничних цін на РДН, ВДР та балансуючому ринку. Листами від 29.09.2022 Міністерства енергетики України, АТ «Оператор ринку» та НЕК «Укренерго» Регулятору надіслано пропозиції щодо встановлення граничних цін, за результатами опрацювання яких на засіданні НКРЕКП 05.10.2022 схвалено проект постанови НКРЕКП «Про встановлення граничних цін на РДН, ВДР та балансуючому ринку», який разом з обґрунтуванням і матеріалами було оприлюднено на офіційному вебсайті НКРЕКП з метою отримання зауважень та пропозицій. Отримані зауваження та пропозиції до Проекту постанови було опрацьовано та розміщено на офіційному вебпорталі НКРЕКП. 12.10.2022 відбулося відкрите обговорення (розгляд зауважень та пропозицій) схваленого проекту постанови, на якому була прийнята спільна позиція щодо визначення розміру граничних цін з умовою про необхідність їх врахування з урахуванням прогнозованого фіксованого навантаження на ДП «НАЕК Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго», а також необхідності розширення потенційних надавачів загальносуспільних послуг (мова йде про внесення змін до Постанови №483). В подальшому у зв`язку з тим, що до означеної Постанови №483 було внесено зміни, проте не передбачено норми щодо поширення покладання загальносуспільних послуг на енергогенеруючі компанії теплових електростанцій, рівні граничних цін, які були визначені за результатами відкритих обговорень, втратили свою актуальність. На відкритому засіданні НКРЕКП 26.12.2022 повторно було винесено на обговорення питання щодо встановлення граничних цін на РДН, ВДР та балансуючому ринку, за результатами якого надійшла низка пропозицій, опрацьованих відповідачем та оприлюднених на офіційному вебпорталі. 18.01.2023 відбулося відкрите обговорення, на якому прийнята спільна позиція щодо визначення розміру граничних цін. Питання щодо прийняття постанови НКРЕКП «Про встановлення граничних цін на РДН, ВДР та балансуючому ринку» було винесено на відкрите засідання 21.02.2023, проте, враховуючі надходження звернень щодо недоцільності її прийняття, щодо перенесення розгляду рішення про встановлення граничних тарифів, про зняття питання щодо прийняття означеного проекту з розгляду порядку денного з метою його подальшого опрацювання, питання прийняття такого проекту було знято з розгляду порядку денного засідання НКРЕКП відповідно до положень Регламенту НКРЕКП.
Відповідач вважає непослідовними дії позивача щодо прохання зняти з порядку денного розгляд питання про прийняття постанови та подальше звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності Регулятора.
Відповідач стверджує про наявність дискреційних повноважень щодо надання оцінки доцільності та необхідності реалізації таких прав як встановлення граничних цін.
Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що позиція відповідача, викладена у відзиві, не спростовує обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Позивач стверджує про необґрунтованість доводів відповідача щодо того, що пункт 6 Постанови №332 не можна вважати граничними цінами, оскільки він передбачає лише настанови з огляду на те, що рішення НКРЕКП як Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема і Постанова №332.
Щодо доводів відповідача про непослідовність дій ПАТ «Донбасенерго», позивач пояснив, що прохання зняти з розгляду питання щодо встановлення граничних цін обумовлене невідповідністю проекту постанови НКРЕКП вимогам пункту 3.2 Методики №1221, а при діючих граничних цінах збитки позивача становлять близько 240 млн грн щомісяця і з метою беззбиткової роботи позивачем підтримано позицію АТ «Оператор ринку» щодо приведення граничних цін до Європейського рівня.
Позивач не заперечує дискреційні повноваження відповідача на надання оцінки доцільності та необхідності реалізації права на встановлення граничних цін. В той же час, Законом України «Про ринок електричної енергії» встановлено межі дискреції відповідача, які полягають саме у тому, що встановлені граничні ціни на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку не можуть діяти або залишатися незмінними більше 6 календарних місяців і такі ціни повинні впливати на формування вільної (ринкової) ціни у мінімальний спосіб.
Відповідачем подано до суду заперечення, в яких повторно зазначено, що Постанова №332 не є рішенням Регулятора про встановлення граничних цін, а передбачає лише настанови, які можуть стабілізувати дії учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України. Враховуючи означене, відповідач стверджує про неможливість вважати настанову, викладену у пункті 6 Постанови №332, граничними цінами, що встановлюються відповідно до Закону України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та Методики №1221.
У зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_1 було проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями та визначено суддю Дудіна С. О. для розгляду даної справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 адміністративну справу прийнято до провадження для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
у с т а н о в и в:
ПАТ «Донбасенерго» (ідентифікаційний код 23343582, місцезнаходження: 84306, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Тихого Олекси, 6) зареєстровано як юридична особа 26.08.1998 з основним видом діяльності за КВЕД 35.11 Виробництво електроенергії.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 27.06.2019 №1266, яка міститься за посиланням: https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-vidachu-litsenzii-z-virobnitstva-elektrichnoi-energii-pat-donbasenergo, позивачу видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії відповідно до додатка (Слов`янська ТЕС, яка знаходиться у Донецькій обл., Слов`янському р-ні, смт Райгородок, вул. Промислова зі встановленою потужністю 880 000 кВт; Старобешівська ТЕС, яка знаходиться у Донецькій обл., Старобешівському р-ні, м. Новий Світ, вул. Станціонна зі встановленою потужністю 2 060 000 кВт).
Підпунктом 6 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» в редакції із змінами, внесеними згідно з постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413, відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, введеним відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та продовженим Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанову, за якою учасникам РДН/ВДР у торговій зоні «ОЕС України»:
у своїх заявках на торги на РДН та ВДР зазначати ціни на електричну енергію не вище ціни, що дорівнює для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) - 2000 грн/МВт·год та для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) - 4000 грн/МВт·год. У разі зазначення учасником РДН/ВДР у заявці ціни, що перевищує ціну для відповідного періоду доби, така заявка відхиляється ОР;
у своїх заявках на торги на РДН зазначати ціни на електричну енергію не нижче ціни, розрахованої ОР, що дорівнює для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) - 1378,97 грн/МВт·год (значення індексу ціни навантаження off-peak за останні 30 календарних днів станом на 27 лютого 2022 року) та для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) - 2646,25 грн/МВт·год (значення індексу ціни навантаження peak за останні 30 календарних днів станом на 27 лютого 2022 року). У разі зазначення учасником РДН/ВДР у заявці ціни, що нижче ціни для відповідного періоду доби, така заявка відхиляється ОР;
у своїх заявках на торги на ВДР зазначати ціни на електричну енергію не менше від значення 110 % від ціни РДН, визначеної ОР для кожного розрахункового періоду відповідної доби постачання. Якщо така ціна перевищує ціну, визначену відповідно до абзацу другого цього пункту для відповідного розрахункового періоду, то учасникам РДН/ВДР у своїх заявках на торги на ВДР зазначати ціну на електричну енергію на рівні ціни, визначеної відповідно до абзацу другого цього пункту для відповідного розрахункового періоду. У разі зазначення учасником РДН/ВДР у своїй заявці на торги на ВДР ціни, що нижче ціни, визначеної ОР для кожного розрахункового періоду відповідної доби постачання, така заявка відхиляється ОР.
За результатами надходження на адресу НКРЕКП листів від 28.09.2022 від АТ «Оператор ринку» та НЕК «Укренерго», якими повідомлено щодо наявності істотного коливання цін на ринку «на добу наперед» (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) за підсумками другої декади вересня 2022 року (з 11.09.2022 по 20.09.2022) та надання інформації стосовно показників, передбачених пунктами 2.1 та 2.2 Методики №1221, відповідачем розпочато встановлену Методикою №1221 процедуру порядку встановлення та перегляду граничних цін.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не перегляду граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначені Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII, який також регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище (далі по тексту також - Закон №2019-VIII).
Положеннями пунктів 54, 58, 75, 91 частини першої статті 1 Закону №2019-VIII визначено наступні терміни, які вживаються в означеному Законі:
оператор ринку - юридична особа, що забезпечує функціонування ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку та організацію купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках, а також має право організовувати та проводити електронні аукціони з купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідних ліцензій, що видаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
організований сегмент ринку електричної енергії - ринок «на добу наперед», внутрішньодобовий ринок та балансуючий ринок;
ринок електричної енергії «на добу наперед» (далі - ринок «на добу наперед») - сегмент ринку електричної енергії, на якому здійснюється купівля-продаж електричної енергії на наступну за днем проведення торгів добу;
торги електричною енергією на ринку «на добу наперед» (далі - торги «на добу наперед») - процес визначення обсягів та ціни на електричну енергію для розрахункових періодів наступної за днем проведення торгів доби відповідно до правил ринку «на добу наперед».
Відповідно до частини другої статті 2 Закону №2019-VIII основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема: правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг; правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку; кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; кодексом комерційного обліку; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами.
Правила ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку розробляються і адмініструються оператором ринку та затверджуються Регулятором.
Проекти правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексів системи передачі та систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що можуть вплинути на конкуренцію, підлягають погодженню з Антимонопольним комітетом України.
Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону №2019-VIII правила ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку визначають, зокрема, порядок реєстрації учасників ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках, порядок організації та проведення торгів, порядок визначення ціни на електричну енергію, у тому числі у разі неконкурентної поведінки, порядок проведення розрахунків на цих ринках, порядок визначення вартості послуг оператора ринку та порядок її оплати, порядок розкриття інформації та оприлюднення інформації, порядок врегулювання спорів між оператором ринку та учасниками ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, порядок внесення змін до правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку.
За приписами частини дванадцятої статті 2 закону №2019-VIII рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень, прийняті на виконання норм цього Закону, мають прийматися на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, відповідати меті, з якою повноваження надані, бути обґрунтованими, відповідати принципам неупередженості, добросовісності, розсудливості, пропорційності, прозорості, недискримінації та своєчасності.
Згідно з принципом пропорційності рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень повинні бути необхідними і мінімально достатніми для досягнення мети - задоволення загальносуспільного інтересу.
Згідно з принципом прозорості рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень мають бути належним чином обґрунтовані та повідомлені суб`єктам, яких вони стосуються, у належний строк до набрання ними чинності або введення в дію.
Згідно з принципом недискримінації рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень не можуть призводити: до юридичного або фактичного обсягу прав та обов`язків особи, який є відмінним від обсягу прав та обов`язків інших осіб у подібних ситуаціях, якщо лише така відмінність не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу; до юридичного або фактичного обсягу прав та обов`язків особи, який є таким, як і обсяг прав та обов`язків інших осіб у неподібних ситуаціях, якщо така однаковість не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу.
Дія принципів пропорційності, прозорості і недискримінації поширюється також на учасників ринку електричної енергії у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону №2019-VIII ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб`єктів природних монополій, з обмеженнями, встановленими цим Законом.
Функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах: забезпечення енергетичної безпеки України; забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам, захисту їхніх прав та інтересів; створення умов безпечної експлуатації об`єктів електроенергетики; збереження цілісності, забезпечення надійного та ефективного функціонування ОЕС України, єдиного диспетчерського (оперативно-технологічного) управління нею; забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії; розвитку міждержавних перетинів з енергосистемами суміжних держав; енергоефективності та захисту навколишнього природного середовища; сприяння розвитку альтернативної та відновлюваної енергетики; добросовісної конкуренції; рівності прав на продаж та купівлю електричної енергії; вільного вибору електропостачальника споживачем; недискримінаційного і прозорого доступу до системи передачі та систем розподілу; недискримінаційної участі в ринку електричної енергії; незалежного державного регулювання; недискримінаційного ціно- та тарифоутворення, що відображає економічно обґрунтовані витрати; відповідальності учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку; співробітництва та інтеграції ринку електричної енергії на регіональному та загальноєвропейському рівнях.
Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначений Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі по тексту також - Закон №1540-VIII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону №1540-VIII визначено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, трейдерської діяльності; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.
Відповідно до статті 3 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; державного контролю та застосування заходів впливу; використання інших засобів, передбачених законом.
Основними завданнями Регулятора є: забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; інші завдання, передбачені законом.
За приписами статті 6 Закону №2019-VIII державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.
До основних завдань Регулятора на ринку електричної енергії належить, зокрема, забезпечення належних умов для ефективного і надійного функціонування електричних мереж з огляду на довгострокові цілі розвитку; сприяння розвитку безпечної, надійної та ефективно функціонуючої ОЕС України, орієнтованої на потреби покупців, що дозволить забезпечити недискримінаційний доступ до неї існуючих та потенційних користувачів системи, достатність потужності для потреб ринку електричної енергії та її енергоефективність, а також інтеграцію до систем розподілу розподіленої генерації та виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з використанням альтернативних джерел енергії.
До повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; встановлення (зміна) граничних нижніх меж обсягів обов`язкового продажу та купівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед» відповідно до цього Закону; здійснення інших повноважень, передбачених законом.
Регулятор має право, зокрема, отримувати інформацію, необхідну для належного виконання функцій, передбачених законом, від будь-якого суб`єкта владних повноважень, учасників ринку електричної енергії (крім споживачів); ініціювати консультації та громадські обговорення; видавати обов`язкові для виконання учасниками ринку рішення; встановлювати тимчасові тарифи на передачу та розподіл електричної енергії, у разі якщо оператор системи передачі, оператор системи розподілу у строк, визначений законодавством, не надав розрахунки відповідних тарифів для їх встановлення Регулятором, а також приймати рішення про механізм надання компенсації, якщо остаточні тарифи відрізняються від тимчасових; отримувати інформацію, необхідну для належного виконання повноважень, передбачених законом, від оптового постачальника електричної енергії.
Регулятор здійснює повноваження, визначені цією статтею, також щодо суб`єкта управління об`єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії.
Згідно з положеннями частини першої статті 17 Закону №1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції; розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема, правила ринку, правила ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку та зміни до них відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії»; порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення державних регульованих цін і тарифів для суб`єктів природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг, а також для інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом; встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу; виконує інші функції та повноваження, визначені законом.
Регулятор має право, зокрема, приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання; встановлювати граничні ціни (тимчасові мінімальні та/або максимальні цінові межі) на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку для кожної торгової зони відповідно до методики, визначеної Регулятором; інші права, визначені законом.
Порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення державних регульованих цін і тарифів для суб`єктів природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг, а також для інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджені Регулятором, мають бути недискримінаційними і прозорими та підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора та в офіційному друкованому виданні. При розробленні та затвердженні зазначених методик Регулятор має забезпечити, щоб суб`єкти природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг отримали належні стимули на коротко- та довгостроковий періоди щодо підвищення ефективності, ліквідації перехресного субсидіювання між видами діяльності та групами споживачів, сприяння ринковій інтеграції та безпеці постачання.
У разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення тарифів повинні забезпечити покриття економічно обґрунтованих витрат, залучення необхідних інвестицій, дотримання екологічних вимог, вимог якості та безпеки, обґрунтованої прибутковості. Такі порядки (методики) повинні сприяти використанню місцевих, відновлюваних та вторинних енергетичних ресурсів, а також сприятливих до навколишнього природного середовища технологій.
Відповідно до статті 67 Закону №2019-VIII в Україні функціонує єдиний ринок «на добу наперед» та внутрішньодобовий ринок.
Для участі на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку учасники ринку укладають з оператором ринку договір про участь у ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, типова форма якого є невід`ємною частиною правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку.
Оператор ринку не має права відмовити в укладенні договору про участь у ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, якщо учасник ринку належним чином виконав усі умови правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку щодо доступу до ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку.
Купівля-продаж електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку здійснюється за правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку.
Регулятор з метою забезпечення достатнього рівня ліквідності на ринку «на добу наперед» має право встановлювати:
1) виробникам (крім мікро-, міні-, малих гідроелектростанцій та електричних станцій, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії) та імпортерам - граничну нижню межу обов`язкового місячного обсягу продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед», але не більше 30 відсотків їхнього місячного обсягу продажу електричної енергії відповідно до правил ринку;
2) оператору системи передачі та операторам систем розподілу - граничну нижню межу обов`язкової купівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед» з метою компенсації технологічних втрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами відповідно;
3) виробникам, що здійснюють виробництво електричної енергії на гідроакумулюючих станціях, - граничну нижню межу обов`язкової купівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед» для покриття технологічних потреб гідроакумулюючих станцій.
З метою продажу/купівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку учасники цього ринку подають оператору ринку свої пропозиції (заявки). Форма та порядок подання пропозицій (заявок) визначаються правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку.
До торгів допускаються учасники ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, які відповідно до вимог правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку надали гарантії виконання фінансових зобов`язань за договорами на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку. Види та порядок надання гарантій визначаються правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку.
Ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» визначається для кожного розрахункового періоду оператором ринку за принципом граничного ціноутворення на основі балансу сукупного попиту на електричну енергію та її сукупної пропозиції, а на внутрішньодобовому ринку - за принципом ціноутворення «по заявленій (пропонованій) ціні» відповідно до правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку.
Ціни на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку є вільними (ринковими) цінами.
За результатами торгів відповідно до правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники.
Купівля та продаж електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку здійснюються на підставі відповідних договорів між учасником цього ринку та оператором ринку, укладених за правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку.
Оператор ринку у порядку та формі, визначених правилами ринку, інформує про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії учасниками ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку для кожного розрахункового періоду.
Згідно з положеннями пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2019-VIII у разі істотного коливання цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку відповідно до методики, визначеної Регулятором, Регулятор має право встановлювати граничні ціни (тимчасові мінімальні та/або максимальні цінові межі) на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку для кожної торгової зони з відповідним обґрунтуванням. Рівень граничних цін має впливати на формування вільної (ринкової) ціни у мінімальний спосіб. Доцільність встановлення і рівень граничних цін у разі їх встановлення мають переглядатися Регулятором не менше одного разу на шість місяців. Граничні ціни встановлюються Регулятором після консультацій з Антимонопольним комітетом України.
Основні засади цінової політики і регулювання відносин, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення визначає Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI (далі по тексту також - Закон №5007-VI).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №5007-VI гранична ціна - максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб`єктом господарювання.
Відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» постановою НКРЕКП від 27.09.2022 №1221 затверджено Методику №1221, яка визначає критерії істотного коливання цін на ринку «на добу наперед» (далі - РДН), внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР) та балансуючому ринку, а також порядок встановлення і перегляду граничних цін на РДН, ВДР та балансуючому ринку.
Згідно з пунктом 1.2 розділу 1 Методики №1221 граничні ціни на РДН, ВДР та балансуючому ринку (далі - граничні ціни) - тимчасові максимально або мінімально допустимі рівні цін, встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), які можуть бути зазначені учасниками ринку у заявках на РДН, ВДР та балансуючому ринку.
Як вже зазначалося судом, підпунктом 6 пункту 1 Постанови №332 в редакції із змінами, внесеними згідно з постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413, на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанову, за якою учасникам РДН/ВДР у торговій зоні «ОЕС України»:
у своїх заявках на торги на РДН та ВДР зазначати ціни на електричну енергію не вище ціни, що дорівнює для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) - 2000 грн/МВт·год та для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) - 4000 грн/МВт·год. У разі зазначення учасником РДН/ВДР у заявці ціни, що перевищує ціну для відповідного періоду доби, така заявка відхиляється ОР;
у своїх заявках на торги на РДН зазначати ціни на електричну енергію не нижче ціни, розрахованої ОР, що дорівнює для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) - 1378,97 грн/МВт·год (значення індексу ціни навантаження off-peak за останні 30 календарних днів станом на 27 лютого 2022 року) та для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) - 2646,25 грн/МВт·год (значення індексу ціни навантаження peak за останні 30 календарних днів станом на 27 лютого 2022 року). У разі зазначення учасником РДН/ВДР у заявці ціни, що нижче ціни для відповідного періоду доби, така заявка відхиляється ОР.
Якщо така ціна перевищує ціну, визначену відповідно до абзацу другого цього пункту для відповідного розрахункового періоду, то учасникам РДН/ВДР у своїх заявках на торги на ВДР зазначати ціну на електричну енергію на рівні ціни, визначеної відповідно до абзацу другого цього пункту для відповідного розрахункового періоду. У разі зазначення учасником РДН/ВДР у своїй заявці на торги на ВДР ціни, що нижче ціни, визначеної ОР для кожного розрахункового періоду відповідної доби постачання, така заявка відхиляється ОР.
Отже, з урахування дії на території України воєнного стану для учасників РДН/ВДР у торговій зоні «ОЕС України» Регулятором визначена у пункті 6 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови №413) як бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.
Подібна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 06.11.2024 у справі №905/136/23, від 29.10.2024 у cправі № 910/3745/23, від 08.10.2024 у cправі № 910/15718/23.
Тобто, відповідно до законодавчо визначеного поняття граничними цінами на РДН є тимчасові максимально або мінімально допустимі рівні цін, встановлені НКРЕКП, які можуть бути зазначені учасниками ринку у заявках на РДН.
Таким чином, на переконання суду, встановлені підпунктом 6 пункту 1 Постанови №332 в редакції із змінами, внесеними згідно з постановою № 413 від 26.04.2022 (не вище ціни, що дорівнює для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) - 2000 грн/МВт·год та для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) - 4000 грн/МВт·год.; не нижче ціни, розрахованої ОР, що дорівнює для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) - 1378,97 грн/МВт·год та для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) - 2646,25 грн/МВт·год) ціни є граничними як такі, що встановлені означеною Постановою та зазначаються учасниками ринку у заявках на РДН.
Оскільки такі граничні ціни встановлені постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332 та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766», яка набрала чинності з 24.06.2022, суд дійшов висновку, що саме з цієї дати Регулятором встановлено граничні ціни на РДН, які є обов`язковими для учасників ринку, які виявили бажання подати свої заявки на торги на РДН.
В свою чергу, Регулятором у підпункті 6 пункту 1 Постанови №332 в редакції із змінами, внесеними згідно з постановою № 413 від 26.04.2022 визначено, що у разі зазначення учасником РДН/ВДР у заявці ціни, що нижче/вище ціни для відповідного періоду доби, така заявка відхиляється ОР. Наведене свідчить про обов`язковий характер запровадженого відповідачем механізму, навіть незважаючи на його оформлення у вигляді «настанови».
Тобто суд зауважує, що невідповідність форми такого акта не нівелює обов`язок учасників РДН/ВДР застосування саме встановлених ним граничних цін та визначає наслідки їх незастосування у вигляді відхилення заявок ОР.
Судом не приймаються до уваги доводи відповідача, за якими Постанова №332 не є рішенням Регулятора про встановлення граничних цін, а передбачає лише настанови (рекомендації), які можуть стабілізувати дії учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду, оскільки невиконання таких настанов в частині зазначення у заявці ціни, що нижче/вище ціни для відповідного періоду доби, має наслідком відхилення заявки учасника РДН Оператором ринку, що свідчить про імперативний, а не рекомендаційний характер таких настанов.
При цьому, судом не досліджується питання правомірності встановлення Регулятором граничних цін Постановою №332 з огляду на те, що такі дії не є предметом та підставою заявлених позовних вимог.
Відповідно до пункту 1.2 розділу 1 Методики №1221 істотне коливання цін - коливання цін на РДН, ВДР та балансуючому ринку, що визначається істотним у порядку, встановленому цією Методикою.
Згідно з пунктом 2.1 розділу 2 Методики №1221 істотним коливанням цін на РДН є:
1) досягнення ціною на РДН рівня, що становить 95 і більше відсотків від максимальної граничної ціни на РДН або 105 і менше відсотків від мінімальної граничної ціни на РДН (у разі застосування граничних цін), упродовж трьох останніх декад у щонайменше 30 відсотках розрахункових періодів;
або
2) відхилення середньоарифметичної ціни на РДН більше ніж на 10 % у напрямку збільшення або зменшення, що виникає одночасно в одному напрямку у двох із таких періодів: за останню декаду у порівнянні з декадою, що їй передувала; за три останні декади у порівнянні з трьома декадами, що їм передували; за дев`ять останніх декад у порівнянні з дев`ятьма декадами, що їм передували.
Положеннями пунктів 2.4, 2.6, 2.8 розділу 2 Методики №1221 визначено, що Оператор ринку (далі - ОР) кожного першого робочого дня декади, наступної за розрахунковою декадою, здійснює розрахунок показників, передбачених пунктами 2.1 та 2.2 цієї глави, та перевірку наявності істотного коливання цін на РДН та ВДР по кожній торговій зоні.
ОР до 15:00 кожного першого робочого дня декади, наступної за розрахунковою декадою, розміщує на своєму вебсайті інформацію: про показники, розраховані відповідно до підпункту 1 пункту 2.1 та підпункту 1 пункту 2.2 цієї глави, якщо за результатами розрахунків ОР встановлено наявність істотного коливання цін відповідно до зазначених підпунктів одночасно на РДН та ВДР; про показники, розраховані відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 та підпункту 2 пункту 2.2 цієї глави, у випадку відсутності граничних цін встановлених НКРЕКП або за умови, що термін дії рішення НКРЕКП щодо встановлення граничних цін спливає протягом наступних 40 днів, та якщо за результатами розрахунків ОР встановлено наявність істотного коливання цін відповідно до зазначених підпунктів одночасно на РДН та ВДР.
Якщо за результатами розрахунків встановлено наявність істотного коливання цін на РДН та ВДР, визначеного підпунктом 1 пункту 2.1 та підпунктом 1 пункту 2.2 цієї глави одночасно, ОР не пізніше 15:00 першого робочого дня декади, наступної за розрахунковою декадою, повідомляє про це НКРЕКП.
У випадку відсутності граничних цін, встановлених НКРЕКП, або за умови, що термін дії рішення НКРЕКП щодо встановлення граничних цін спливає протягом наступних 40 днів, та якщо за результатами розрахунків ОР встановлено наявність істотного коливання цін на РДН та ВДР, визначеного підпунктом 2 пункту 2.1 та підпунктом 2 пункту 2.2 цієї глави одночасно, ОР не пізніше 15:00 п`ятого робочого дня декади, наступної за розрахунковою декадою, повідомляє про це НКРЕКП.
Порядок встановлення та перегляду граничних цін визначений розділом 3 Методики №1221, пункту 3.1 якого НКРЕКП після отримання від ОР та АР інформації про наявність істотного коливання цін на РДН, ВДР та балансуючому ринку, визначеного підпунктом 2 пункту 2.1, підпунктом 2 пункту 2.2 та підпунктом 2 пункту 2.3 глави 2 цієї Методики, у разі відсутності граничних цін встановлених НКРЕКП або за умови, що термін дії рішення НКРЕКП щодо встановлення граничних цін спливає протягом наступних 30 днів, у випадку доцільності встановлення граничних цін направляє до ОР, АР та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, запит на отримання пропозицій щодо встановлення граничних цін.
НКРЕКП після отримання від ОР та АР інформації про наявність істотного коливання цін на РДН, ВДР та балансуючому ринку, визначеного підпунктом 1 пункту 2.1, підпунктом 1 пункту 2.2 та підпунктом 1 пункту 2.3 глави 2 цієї Методики, та у випадку доцільності перегляду граничних цін направляє до ОР, АР та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, запит на отримання пропозицій щодо перегляду граничних цін.
Згідно з пунктом 3.2 розділу 3 Методики №1221 при встановленні або перегляді граничних цін для кожної торгової зони Регулятором враховується (за наявності), зокрема: інформація щодо індексу споживчих цін; інформація щодо індексу цін виробників; ціна на електричну енергію, що склалась на ринку електричної енергії тощо; отримані пропозиції щодо рівня граничних цін.
Рівень граничних цін має впливати на формування вільної (ринкової) ціни у мінімальний спосіб.
Пунктом 3.3 розділу 3 Методики №1221 визначено, що рішення про встановлення або перегляд граничних цін приймається Регулятором відповідно до такої процедури:
1) розроблення та оприлюднення проєкту рішення НКРЕКП разом із матеріалами, що обґрунтовують необхідність прийняття такого рішення, не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання;
2) схвалення проєкту рішення НКРЕКП на засіданні, яке проводиться у формі відкритого слухання;
3) оприлюднення на офіційному вебсайті НКРЕКП схваленого проєкту рішення НКРЕКП разом з: обґрунтуванням необхідності прийняття рішення НКРЕКП; матеріалами, що необхідні для прийняття рішення НКРЕКП; інформацією про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції до проєкту рішення НКРЕКП, про дату, час та місце проведення відкритого обговорення проєкту рішення НКРЕКП, електронну адресу, на яку мають подаватись зауваження та пропозиції, прізвище, ім`я, по батькові та телефон контактної особи. Строк, протягом якого приймаються зауваження і пропозиції, не може бути меншим ніж 3 календарні дні з дня оприлюднення проєкту рішення;
4) надання зауважень та пропозицій до схваленого проєкту рішення НКРЕКП у письмовій та електронній формі у форматах doc, docx, що має містити інформацію щодо представників, що планують взяти участь у відкритих обговореннях зауважень та пропозицій до схваленого проєкту рішення НКРЕКП;
5) проведення відкритого обговорення та консультацій щодо отриманих зауважень та пропозицій до схваленого проєкту рішення НКРЕКП, що здійснюється за участі: керівника структурного підрозділу НКРЕКП, до компетенції якого належить питання, яке винесено на відкрите обговорення; осіб, які надали зауваження та пропозиції до схваленого проєкту рішення НКРЕКП; інших зацікавлених осіб, що подали заявки на участь у відкритих обговореннях отриманих зауважень та пропозицій до схваленого проєкту рішення НКРЕКП. На відкритому обговоренні отриманих зауважень та пропозицій до схваленого проєкту рішення НКРЕКП обговорюються зауваження та пропозиції, надані до схваленого проєкту рішення НКРЕКП, їх обґрунтування, а також пропозиції НКРЕКП та інших учасників щодо їх можливого врахування. Результати відкритого обговорення отриманих зауважень та пропозицій до схваленого проєкту рішення НКРЕКП оформлюються протоколом, у якому зазначаються дата проведення відкритого обговорення, прізвище та ініціали, посада та місце роботи учасників відкритого обговорення та розгляду зауважень і пропозицій, назва проєкту рішення, що підлягає відкритому обговоренню. Протокол підписується керівником структурного підрозділу НКРЕКП, до компетенції якого належить питання, яке винесено на відкрите обговорення;
6) розгляд та прийняття рішення на засіданні НКРЕКП, що здійснюється не раніше ніж через 3 робочі дні з дня оприлюднення протоколу відкритого обговорення отриманих зауважень та пропозицій до схваленого проєкту рішення НКРЕКП.
Пунктами 3.4, 3.5 розділу 3 Методики №1221 визначено, що рішення про встановлення або перегляд граничних цін приймається Регулятором після проведення консультації з Антимонопольним комітетом України у формі проведення робочих зустрічей, спільних нарад та листування.
Рішення Регулятора про встановлення або перегляд граничних цін діє до набрання чинності новим рішенням Регулятора про встановлення або перегляд граничних цін, але не більше шести місяців.
Як вже зазначалось судом, НКРЕКП з 26.04.2022 постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413 встановлено граничні ціни на РДН.
Листом від 28.09.2022 №13920/1-22 АТ «Оператор ринку» повідомлено НКРЕКП на виконання пункту 3 Постанови №1221 щодо наявності істотного коливання цін на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку за підсумками другої декади вересня 2022 року (з 11.09.2022 по 20.09.2022) та надано інформацію стосовно показників, передбачених пунктами 2.1 та 2.2 Методики №1221 щодо істотного коливання цін на РДН та на ВРД.
Листом НЕК «Укренерго» на виконання постанови №1221 Регулятора повідомлено, що за результатами проведених розрахунків встановлено наявність істотного коливання цін на балансуючому ринку, визначеного підпунктами 1 та 2 Методики №1221.
Зважаючи на фактичне встановлення граничних цін на РДН постановою НКРЕКП з 26.04.2022, а також враховуючи, що доцільність встановлення і рівень граничних цін у разі їх встановлення мають переглядатися Регулятором не менше одного разу на шість місяців, виходячи з положень Методики №1221 та враховуючи повідомлення ОР про наявність істотного коливання цін на РДН, у суду наявні підстави вважати правомірними та обґрунтованими доводи позивача щодо виникнення підстав для перегляду граничних цін у межах спірних відносин.
Проте, відповідачем не було вчинено жодних активних дій, направлених на перегляд встановлених 26.04.2022 постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413 граничних цін на РДН. На тлі цього висновується, що не врегулювання НКРЕКП упродовж тривалого часу означеного питання власне і є підтвердженням бездіяльності відповідача.
Враховуючи означені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ПАТ «Донбасенерго» у частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не перегляду граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку.
Суд констатує, що за результатами надходження на адресу НКРЕКП листів від 28.09.2022 від АТ «Оператор ринку» та НЕК «Укренерго», якими повідомлено щодо наявності істотного коливання цін на ринку «на добу наперед» (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) за підсумками другої декади вересня 2022 року (з 11.09.2022 по 20.09.2022) та надання інформації стосовно показників, передбачених пунктами 2.1 та 2.2 Методики №1221, відповідачем розпочато встановлену Методикою №1221 процедуру порядку встановлення граничних цін з проханням ОР, ПрАТ «НЕК «Укренерго» надати пропозиції щодо встановлення граничних цін на РДН, ВДР та БР.
Після надання, зокрема, ОР, ПрАТ «НЕК «Укренерго» пропозицій встановлення граничних цін на РДН, ВДР та БР відповідачем були проведені відкриті обговорення схваленого проекту рішення - постанови НКРЕКП «Про встановлення граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку», результати яких оформлені протоколами від 12.10.2022, від 18.01.2023 та №9 від 21.02.2023. На засіданні НКРЕКП 21.02.2023 було знято з розгляду питання №45 про прийняття постанови НКРЕКП «Про встановлення граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку» у зв`язку з необхідністю повторного опрацювання рішення щодо встановлення граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку, враховуючи, що з періоду схвалення проекту запропонованого рішення кон`юнктура ринку електричної енергії змінилась.
Матеріали справи не містять жодних доводів, підтверджених доказами, щодо подальшого розгляду питання про встановлення відповідачем граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку.
Проте, означена процедура, розпочата та не завершена відповідачем, не свідчить про вчинення ним дій, направлених на перегляд граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку.
При цьому, суд зауважує, що питання наявності істотного коливання цін на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку за підсумками другої декади вересня 2022 року не є спірним, виходячи з того, що відповідачем розпочато встановлену Методикою №1221 процедуру порядку встановлення граничних цін.
Щодо доводів відповідача про те, що вирішення питання щодо зобов`язання вчинити дії, направлені на перегляд граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку, виходить за межі повноважень судів, визначених статтею 242 КАС України, і є грубим втручанням у дискреційні повноваження Регулятора, суд зазначає таке.
Під поняттям «дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень» слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Отже, під дискреційним повноваженням розуміється таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Вказані критерії неодноразово застосовані Верховним Судом у низці своїх рішень при наданні оцінки означеному поняттю і колегія суддів не вбачає підстав для їхнього незастосування у розглядуваній ситуації.
У цьому зв`язку суд звертає увагу, що чинне законодавство чітко визначає підстави, за яких у Регулятора виникає право встановлювати граничні ціни на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку. Водночас, враховуючи законодавчо визначений обов`язок перегляду Регулятором не менше одного разу на шість місяців доцільності встановлення і рівня граничних цін у разі їх встановлення, суд дійшов висновку про покладення на відповідача обов`язку з перегляду таких цін не менше одного разу на шість місяців, що, в свою чергу, свідчить про надання у даному випадку Регулятору лише одного законного способу дії (правильного варіанту поведінки), який полягає у перегляді граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку з дотриманням вимог п. 3.2 Методики №1221.
Однак, у ході судового розгляду справи підтверджено тривалу бездіяльність НКРЕКП щодо не перегляду граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку, наслідком чого є наявність підстав для задоволення позовних вимог зобов`язального характеру.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, позов слід задовольнити повністю.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 5368,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №716 від 14.02.2023.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 5368,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - НКРЕКП.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо не перегляду граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку.
3. Зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, переглянути граничні ціни на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку з дотриманням вимог п. 3.2 Методики визначення істотного коливання цін та встановлення граничних цін на ринку на добу наперед, внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку, затвердженої постановою НКРЕКП від 27.09.2022 №1221.
4. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (ідентифікаційний код 23343582, місцезнаходження: 84306, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Тихого Олекси, 6) судовий збір у розмірі 5368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ідентифікаційний код 39369133, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Смоленська, 19).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2024 |
Оприлюднено | 27.12.2024 |
Номер документу | 124049139 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо державного регулювання цін і тарифів |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Дудін С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні