Рішення

від 24.12.2024 по справі 320/39605/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2024 року м. Київ № 320/39605/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у м. Києві

доПідприємства дитячо-юнацького учбово-спортивного центру профспілок

м. Києва "Авангард"

простягнення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій

заставі,-

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Підприємства дитячо-юнацького учбово-спортивного центру профспілок м. Києва "Авангард", в якому просить суд надати позивачу дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 261846,81 грн, який складається з адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 170 грн, податку на нерухоме майно у розмірі 2838,92 грн, податку на додану вартість у розмірі 56699,57 грн, орендної плати з юридичних осіб у розмірі 202138,32 грн.

Позивач вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України, однак, вжиті заходи не призвели до надходження коштів до бюджету для погашення податкового боргу відповідачем.

З цих підстав позивач просить надати дозвіл на погашення усієї податкової заборгованості за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Відповідач будь-яких письмових пояснень, відзиву або заперечень проти позову до суду не надав.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Копії вказаної ухвали були направлені за адресою відповідача наявною в матеріалах справи, а також зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та отримана ним 10.10.2024.

Додаткових заяв чи клопотань до суду подано не було.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Підприємство дитячо-юнацького учбово-спортивного центру профспілок м. Києва "Авангард" зареєстроване, як юридична особа, внесено до єдиного державного реєстру підприємств та організацій, а також, перебуває на податковому обліку.

За відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 261846,81 грн, який складається з адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 170 грн, податку на нерухоме майно у розмірі 2838,92 грн, податку на додану вартість у розмірі 56699,57 грн, орендної плати з юридичних осіб у розмірі 202138,32 грн.

Відповідачу була направлена податкова вимога від 08.06.2018 №115843-17 про сплату податкового боргу у розмірі 54210,65 грн, отримана ним 20.06.2018.

Позивачем прийнято рішення від 09.05.2024 №695/4-26-15-13-05-27 про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України.

3 метою опису майна у податкову заставу, Головне управління ДПС у м. Києві прийнято рішення від 08.06.2018 №115843-17 про опис майна у податкову заставу на підставі якого складено акт опису майна у податкову заставу №183/26-15-17-02-17 від 17.09.2018, яким у податкову заставу описано рухоме майно платника податків без зазначення його вартості. В акті опису майна у податкову заставу міститься рухоме майно 3 автомобілі.

Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 18.09.2018 №56946728 підтверджується реєстрація податкової застави.

З метою виконання рішення про стягнення податкового боргу позивачем до банківських установ надсилались платіжні інструкції на суму податкового боргу, повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках згідно переліку рахунків, який міститься в матеріалах справи.

Оскільки заходи стягнення, вжиті позивачем, не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Норми підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлюють, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у пункті 88.1 статті 88 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

При цьому, відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, встановлено, що право податкової застави виникає:

89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 ПК України.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Нормами пункту 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Дослідження вказаних норм дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Тобто, обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Саме такий правовий висновок викладено у постанові судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 440/11471/21.

Отже, ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Тобто, звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку. І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

За відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 261846,81 грн, який складається з адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 170 грн відповідно до податкового повідомлення-рішення від 15.02.2019 №124141208; податку на нерухоме майно у розмірі 2838,92 грн, нарахованого відповідачем самостійно податковою декларацією від 05.02.2018 №9011521992 з граничними термінами сплати 29.10.2018 та 29.01.2019; податку на додану вартість у розмірі 56699,57 грн, нарахованого відповідачем самостійно податковими деклараціями від 18.01.2018 №9295737733 у розмірі 45753,65 грн, від 16.04.2018 №9069411497 у розмірі 6757 грн, від 17.09.2018 №9199963858 у розмірі 1656 грн, пені у розмірі 96,11 грн, нарахованої відповідно до статті 129 ПК України, а також нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій податковими повідомленнями-рішеннями від 01.11.2018 №0782351207 у сумі 456,81 грн, від 05.08.2020 №0719560411 у сумі 340,00 грн, від 05.08.2020 №0719560411 у сумі 1640 грн; орендної плати з юридичних осіб у розмірі 202138,32 грн, нарахованого відповідачем самостійно податковою декларацією від 27.02.2018 №9032810421 з граничними термінами сплати 30.10.2018, 30.11.2018, 30.12.2018, 30.01.2019.

Відповідачу була направлена податкова вимога від 08.06.2018 №115843-17 про сплату податкового боргу у розмірі 54210,65 грн, отримана ним 20.06.2018.

Позивачем прийнято рішення від 09.05.2024 №695/4-26-15-13-05-27 про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України.

3 метою опису майна у податкову заставу, Головне управління ДПС у м. Києві прийнято рішення від 08.06.2018 №115843-17 про опис майна у податкову заставу на підставі якого складено акт опису майна у податкову заставу №183/26-15-17-02-17 від 17.09.2018, яким у податкову заставу описано рухоме майно платника податків без зазначення його вартості. В акті опису майна у податкову заставу міститься рухоме майно 3 автомобілі.

Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 18.09.2018 №56946728 підтверджується реєстрація податкової застави.

З наданої позивачем інформації про банківські рахунки згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок» ДПС України станом на 17.07.2024 у відповідача відкрито 4 банківські рахунки, з яких 2 в АТ «Піреус Банк МКБ» та 2 рахунки в АТ «Сенс Банк».

Матеріалами справи підтверджено направлення до АТ «Піреус Банк МКБ» платіжних інструкцій від 23.05.2024 №11276/26-15-13-05-39 на суму 54166,65 грн, №11277/26-15-13-05-39 на суму 54166,65 грн, №11244/26-15-13-05-39 на суму 202138,32 грн, №11245/26-15-13-05-39 на суму 202138,32 грн, №11257/26-15-13-05-39 на суму 2838,92 грн, №11256/26-15-13-05-39 на суму 2838,92 грн, до АТ «Сенс Банк» від 23.05.2024 №11275/26-15-13-05-39 на суму 54166,65 грн, №11274/26-15-13-05-39 на суму 54166,65 грн, №11234/26-15-13-05-39 на суму 202138,32 грн, №11235/26-15-13-05-39 на суму 202138,32 грн, №11254/26-15-13-05-39 на суму 2838,92 грн, №11255/26-15-13-05-39 на суму 2838,92 грн, повернутих без виконання у зв`язку з відсутністю коштів або у зв`язку з тим, що зараховані кошти не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих чи інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Означені обставини, на переконання суду, свідчать про здійснення контролюючим органом заходів щодо стягнення з відповідача податкового боргу з податку на нерухоме майно у розмірі 2838,92 грн, податку на додану вартість у розмірі 54166,65 грн із заявлених 56699,57 грн, орендної плати з юридичних осіб у розмірі 202138,32 грн. Відомості щодо здійснення контролюючим органом заходів щодо стягнення з відповідача податкового боргу зі сплати штрафних санкцій у розмірі 170 грн в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

Тобто, рішення керівника контролюючого органу без звернення до суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей може бути прийняте лише у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки.

В свою чергу, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що податковий борг відповідача на загальну суму 261846,81 грн складається як із самостійно визначених податкових зобов`язань, так і з нарахованих контролюючим органом згідно податкових повідомлень-рішень, а також пені.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач здійснив заходи щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу згідно рішення позивача від 09.05.2024 №695/4-26-15-13-05-27, з урахуванням вимог, визначених пунктом 95.5 статті 95 ПК України, у сумі 259143,89 грн, яка складається з податку на нерухоме майно у розмірі 2838,92 грн, нарахованого відповідачем самостійно податковою декларацією від 05.02.2018 №9011521992 з граничними термінами сплати 29.10.2018 та 29.01.2019, орендної плати з юридичних осіб у розмірі 202138,32 грн, нарахованого відповідачем самостійно податковою декларацією від 27.02.2018 №9032810421 з граничними термінами сплати 30.10.2018, 30.11.2018, 30.12.2018, 30.01.2019 та податку на додану вартість у розмірі 54166,65 грн, нарахованого відповідачем самостійно податковими деклараціями від 18.01.2018 №9295737733 у розмірі 45753,65 грн, від 16.04.2018 №9069411497 у розмірі 6757 грн, від 17.09.2018 №9199963858 у розмірі 1656 грн, оскільки саме означена сума заявлена позивачем у розрахунку як самостійно задекларована, та така, яку позивач намагався стягнути в порядку п. 95.1 ст. 95 ПК України. Тобто, позивачем належним чином здійснено усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі на суму податкового боргу 259143,89 грн.

В свою чергу, позивач зазначає про наявність у відповідача податкового боргу на загальну суму 261846,81 грн, який, включає також нараховану позивачем пеню з ПДВ у розмірі 96,11 грн відповідно до статті 129 ПК України, а також нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій з ПДВ податковими повідомленнями-рішеннями від 01.11.2018 №0782351207 у сумі 456,81 грн, від 05.08.2020 №0719560411 у сумі 340,00 грн, від 05.08.2020 №0719560411 у сумі 1640 грн, а також адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 170 грн відповідно до податкового повідомлення-рішення від 15.02.2019 №124141208.

Здійснивши аналіз вищевказаних норм законодавства та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що контролюючий орган, заявивши вимоги про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна в сумі 2702,92 грн, не виконав свій обов`язок щодо стягнення такого боргу за рахунок грошових коштів, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині та надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача у зазначеній сумі за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі, оскільки наявність відповідних передумов, які згідно статті 95 ПК України є підставою для прийняття судом такого рішення, у даному випадку позивачем не доведено.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 520/15977/2020.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, адміністративний позов слід задовольнити частково.

VI. Судові витрати.

Враховуючи положення статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) задовольнити частково.

Надати дозвіл на реалізацію майна Підприємства дитячо-юнацького учбово-спортивного центру профспілок м. Києва "Авангард" (04119, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 46, код ЄДРПОУ 21560944), яке перебуває у податковій заставі згідно акта опису майна від 17.09.2018 №183/26-15-17-02-17 з метою погашення податкового боргу у розмірі 259 143 (двісті п`ятдесят дев`ять тисяч сто сорок три) грн 89 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Суддя Жук Р.В.