Рішення
від 23.12.2024 по справі 380/22693/24
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/22693/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2024 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ЛЕОПОЛІСБУД» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «ЛЕОПОЛІСБУД» до Львівської митниці, в якій позивач із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900409/1 від 15.05.2024;

- визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209170/2024/000020/1 від 16.05.2024;

- визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900416/1 від 17.05.2024;

- визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209170/2024/000023/1 від 17.05.2024;

- визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209170/2024/000025/1 від 20.05.2024;

- визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209170/2024/900437/1 від 21.05.2024;

- визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900442/1 від 22.05.20244

- визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209170/2024/000026/1 від 22.05.2024;

- визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900446/1 від 22.05.2024;

- визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900452/1 від 23.05.2024.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що на виконання Контракту №1505/18 від 15.05.2018 здійснив поставку 10 партій товарів та їх подальше митне оформлення. Митну вартість товару визначено позивачем за першим методом (за ціною договору). В підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару та обраного методу її визначення позивачем до декларації додано документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Вказані документи, на переконання позивача, не містять жодних розбіжностей щодо кількості, найменування, ціни та якості задекларованих товарів. Натомість, на думку позивача рішення митного органу не відповідають не відповідають принципам обґрунтованості та законності, що передбачені п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України. Доводи позивача зводяться до того, що Митниця, приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару не врахувала усі ключові обставини, а надаючи вимогу і обираючи метод коригування митної вартості за ст. 60 МК України діяла не у межах та не у спосіб, передбачений чинним законодавством. Позивач вважає такі рішення протиправними, відтак звернувся до суду з цим позовом.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 11 листопада 2024 року позов залишено без руху. Ухвалою суду від 22 листопада 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказує, що Львівською митницею було встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, що безпосередньо відображено в оскаржуваних рішеннях.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Приватне підприємство «ЛЕОПОЛІСБУД» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі деревиною будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (КВЕД 46.73). В процесі здійснення господарської діяльності позивач імпортує партії керамічної плитки на територію України.

Для здійснення своєї діяльності ПП «ЛЕОПОЛІСБУД» імпортує партії керамогранітної плитки. З цією метою між ПП «ЛЕОПОЛІСБУД» (покупець) та індійською компанією «RAVIRAJ PLASTICS PVT. LTD.» (продавець) було укладено згаданий вище Контракт №1505/18 від 15.05.2018 (далі Контракт №1505/18 від 15.05.2018), предметом якого згідно пунктами 1.1-1.2 є поставка керамічної плитки в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими в інвойсах (або інших документах), які є додатками та невід`ємною частиною цього Договору. Метою придбання керамічної плитки є подальша оптова та роздрібна торгівля.

Згідно пунктом 2.2 Контракту №1505/18 від 15.05.2018 ціни на товар згідно з цього Договору встановлюються у доларах США, та включають в себе вартість упакування та маркування.

У приписах розділу 3 Контракту №1505/18 від 15.05.2018 сторони домовилися, що оплата замовленого товару здійснюватиметься за формулою « 25%/75%», зокрема, 25% передоплата по «заявці», а 75% після отримання копій по факсу, або на електронну адресу чи не пізніше 7 днів з моменту доставки товару в порт призначення. В той же час сторони погодили, що інші та остаточні умови оплати, в тому числі відстрочення оплати, або інший розмір передоплати будуть вказані у інвойсах-проформах або комерційних інвойсах (пункт 3.1 Контракту №1505/18 від 15.05.2018).

Відповідно до пункту 4.1 Контракту №1505/18 від 15.05.2018 поставка керамічної плитки здійснюватиметься на умовах торгової формули CIF Одеса згідно з Incoterms 2010. Водночас сторони залишили за собою право обумовлювати та змінювати торгову формулу безпосередньо перед самою поставкою товару, а остаточна торгова формула буде відображена у інвойсі на конкретну партію товару. Також сторони домовилися, що датою поставки товару вважатиметься дата заповнення коносаменту, а сама поставка повинна супроводжуватися комерційним інвойсом, коносаментом, експортною декларацією та іншими документами за бажанням покупця. Ці документи Продавець повинен надіслати позивачу протягом 24 годин з моменту відвантаження товару про що міститься вказівка у пунктах 4.2-4.4 Контракту №1505/18 від 15.05.2018.

Суд також з`ясував, що в цих випадках поставки партій товару, сторони (продавець та покупець) скористалися наданою нормами Контракту №1505/18 від 15.05.2018 можливістю й відступили від загальних правил поставки товару, а саме: змінили умови поставки з CIF Одеса на FOB Мундра згідно з Incoterms 2010. Вказівки на зміну цих умов містилися в комерційних інвойсах, та проформах-інвойсах, які позивач надавав до митного оформлення.

Оскільки поставка товару здійснювалась за правилами FOB Мундра, позивач надалі самостійно організовував транспортне перевезення товару з морського порту у місті Ґданськ, Польща, куди морським перевезенням прибував придбаний товар за Контрактом №1505/18 від 15.05.2018 до митної території України. Для цього позивач залучив єдиного перевізника: транспортного експедитора ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» (Експедитор), про що було укладено Договір №16-06 про транспортно-експедиторське обслуговування від 16.06.2020 року (далі Договір №16-06).

Згідно з пунктом 1.1 Договору №16-06 Експедитор зобов`язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші-транспортно-експедиторські послуги Клієнту за згодою Сторін. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, Експедитор зобов`язується укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та іншими організаціями. Окрім цього, Експедитор зобов`язаний представляти інтереси Клієнта у взаєминах з перевізниками, портами, аеропортами, державними органами у зв`язку із перевезенням, перевалкою, ТЕО вантажів Клієнта (пункти 2.1.1-2.1.2 Договору №16-06). Під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт розвантаження, місце доставки вантажу) заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача, а також необхідна інформація, що стосується організації ТЕО (пункт 1.3 Договору №16-06). Для виконання своїх зобов`язань за цим Договором Експедитор має право здійснювати розрахунки з портами, транспортними, експедиторськими та іншими організаціями (пункт 2.2.1 Договору №16-06).

Порядок розрахунків за Договором №16-06 унормований положеннями розділу 4 цього договору згідно з пунктами 4.1.1-4.1.3 якого перелік послуг, а також вартість послуг Експедитора встановлюються за згодою Сторін. Додаткові витрати, пов`язані з будь-якими перевірками вантажу контролюючим державними органами оплачуються по факту надання таких послуг та підтвердження відповідними документами якщо вони є. Клієнт оплачує: А) при перевезенні вантажу морським сполученням в режимі імпорт платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (навантаження та/або розвантаження вантажу, агентські, портові збори і т.п.), протягом трьох (3) банківських днів з моменту отримання Клієнтом рахунку, але до вивозу вантажу з порту; Б) перевезенні вантажу автомобільним та/або залізничним транспортом (при наземній доставці), оплата здійснюються Клієнтом протягом трьох (3) банківських днів з моменту отримання Клієнтом рахунку; Г) по виставленому рахунку Експедитора внутрішньопортове зберігання вантажу, використання інфраструктури порту, згідно з тарифами, офіційно встановленими портом та/або контейнерними операторами, що офіційно здійснюють свою діяльність на території зазначених портів. При цьому Експедитор залишає за собою право зобов`язати Клієнта, шляхом виставлення рахунку, здійснити передоплату за послуги, пов`язані з тривалим перебуванням вантажу у порту/на терміналі, які перебувають у порту/терміналі понад безоплатного періоду зберігання вантажу (у контейнерах), встановленого згідно з умовами порту/терміналу/агента контейнерної лінії, у тому числі за послуги за зберігання вантажу (в т.ч. у контейнері) та штраф за понаднормативне використання контейнера (демередж) тощо, до моменту вивезення вантажу з порту/терміналу.

Згідно з положеннями підпунктів 4.1.6 4.1.7 Договору №16-06 виконані послуги регламентуються актом виконаних робіт та рахунком Експедитора. Плата Експедиторові зазначається у додатку до договору. Такий додаток може мати вигляд додаткової угоди, заявки, акту виконаних робіт, рахунку експедитора, гарантійного листа Клієнта. Платою Експедиторові вважаються кошти оплачені Клієнтом Експедиторові за виконання цього Договору. У плату Експедиторові не включається його витрати на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання даного договору на оплату зборів (обов`язкових платежів), які платяться при виконанні даного договору (пункт 4.3 Договору №16-06). Експедитор сплачує за перевезення та інші послуги третіх осіб на користь та за рахунок Клієнта (вантажоодержувачів, вантажовідправників та інших осіб). Кошти, які перераховуються Клієнтом на рахунок експедитора не переходять у власність Експедитора і не є його прибутком, а є для сплати перевезення та інших послуг третіх осіб (портів, перевізників, терміналів, агентів ліній, брокерів, експедиторських організацій та ін.). У власності Експедитора залишається винятково експедиторська винагорода (пунтк 4.5 Договору №16-06).

На виконання вимог вказаного Контракту №1505/18 від 15.05.2018 позивач здійснив поставку 10 партій товарів, відносно яких відповідачем в подальшому в період з 15.05.2024 по 23.05.2024 було прийнято 10 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, з приводу яких суд послідовно встановив наступне.

1. Щодо оскаржуваного рішення UA209000/2024/900409/1 від 15.05.2024

Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) № 258/23-24 від 13.02.2024 покупець придбав у продавця товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки «Ravaraj».

Для митного оформлення позивач 15.05.2024 подав до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170040147U5, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Разом із вказаною митною декларацією в якості підстави застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:

Пакувальний лист (Packing list) №258/23-24 від 13.02.2024; Пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; Рахунок-проформа (Proforma invoice) RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 258/23-24 від 13.02.2024; Коносамент (Bill of lading) MAEU 235810510 від 27.02.2024; Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) 2151528844 від 11.04.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 421728-3 від 14.05.2024; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6LBMB2 від 11.04.2024; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) 258/23-24 13.02.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару « 100 % оплата» від 19.04.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS-4553560 від 08.04.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1505/18 від 15.05.2018; Договір (контракт) про перевезення №16-06 від 16.06.2020; Інші некласифіковані документи (специфікація до інвойсу 13.02.2024); Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 7497542 від 13.02.2024; Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 7524171 від 14.02.2024..

За наслідками опрацювання поданих документів митний орган надіслав повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. На вказану вимогу декларантом надіслано: закупівельна фактура, інформаційний лист, видаткові накладні, експортна декларація. Інших документів згідно вимоги не надано.

15.05.2024 Львівська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900409/1, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

« - відповідно до товаросупровідних документів продавець поставляє товар на умовах FOB Mundra, Індія». Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB Free on Board (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене та відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості включаються такі витрати зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Надані до митного оформлення товаросупровідні документи не містять усіх складових митної вартості (оформлення документів, портові збори, перевантаження контейнера, тощо);

- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2000 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано. Крім цього, згідно п.п 4.1.3 Договору, оплата здійснюється клієнтом протягом 3 банківських днів з моментом отримання клієнтом рахунку. Слід зазначити що рахунок - фактура № LS-4553560 складено 08.04.2024 року, однак документи що підтверджують оплату по вищевказаному рахунку до митного оформлення не надано;

- у гр. «країна призначення» та гр. «країна вивантаження» наданих до митного оформлення експортних декларацій № 7497542 від 13.02.2024 р. та № 7524171 від 14.02.2024 р. зазначено «POLAND», що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції»

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

З приводу проведеної процедури консультацій та застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: « Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 209050/2024/387 від 04.04.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

2. Щодо оскаржуваного рішення UA209170/2024/000020/1 від 16.05.2024

Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) № 258/23-24 від 13.02.2024 покупець придбав у продавця товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки «Ravaraj».

Для митного оформлення позивач 16.05.2024 подав до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170040654U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Разом із вказаною митною декларацією в якості підстави застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:

Пакувальний лист (Packing list) №258/23-24 від 13.02.2024; Пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; Рахунок-проформа (Proforma invoice) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №258/23-24 від 13.02.2024; Коносамент (Bill of lading) MAEU №235810510 від 27.02.2024; Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №2151528844 від 11.04.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №421728-84 від 15.05.2024; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №24PL322080NS6LBMB2 від 11.04.2024; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №258/23-24 від 13.02.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару « 100 % оплата» від 19.04.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4553560 від 08.04.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1505/18 від 15.05.2018; Договір (контракт) про перевезення №16-06 від 16.06.2020; Інші некласифіковані документи (специфікація до інвойсу від 13.02.2024); Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 №7497542 від 13.02.2024; Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 №7524171 від 14.02.2024.

За наслідками опрацювання поданих документів митний орган надіслав повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. На вказану вимогу декларантом надіслано: закупівельна фактура, інформаційний лист, видаткові накладні, експортна декларація. Інших документів згідно вимоги не надано.

16.05.2024 Львівська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209170/2024/000020/1, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

« - відповідно до товаросупровідних документів продавець поставляє товар на умовах FOB Mundra, Індія». Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB FreeonBoard (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене та відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості включаються такі витрати зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Надані до митного оформлення товаросупровідні документи не містять усіх складових митної вартості (оформлення документів, портові збори, перевантаження контейнера, тощо);

- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2020 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано;

- у гр. «країна призначення» та «країна вивантаження» митної декларації країни експорту від 13.02.2024 р. за INMUN1 7497542 , 14.02.2024 р. за INMUN1 7524171 вказано POLAND що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції»

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

З приводу проведеної процедури консультацій та застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: « Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 209050/2024/387 від 04.04.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

3. Щодо оскаржуваного рішення UA209000/2024/900416/1 від 17.05.2024

Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) № 258/23-24 від 13.02.2024 покупець придбав у продавця товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки «Ravaraj».

Для митного оформлення позивач 16.05.2024 подав до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170040719U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Разом із вказаною митною декларацією в якості підстави застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:

Пакувальний лист (Packing list) №258/23-24 від 13.02.2024; Пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; Рахунок-проформа (Proforma invoice) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №258/23-24 від 13.02.2024; Коносамент (Bill of lading) MAEU №235810510 від 27.02.2024; Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №2151528844 від 11.04.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №421728-91 від 15.05.2024; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №24PL322080NS6LBMB2 від 11.04.2024; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №258/23-24 від 13.02.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару « 100 % оплата» від 19.04.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4553560 від 08.04.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1505/18 від 15.05.2018; Договір (контракт) про перевезення №16-06 від 16.06.2020; Інші некласифіковані документи (специфікація до інвойсу від 13.02.2024); Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 №7497542 від 13.02.2024; Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 №7524171 від 14.02.2024.

За наслідками опрацювання поданих документів митний орган надіслав повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. На вказану вимогу декларантом надіслано: закупівельна фактура, інформаційний лист, видаткові накладні, експортна декларація. Інших документів згідно вимоги не надано.

17.05.2024 Львівська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900416/1, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

« - відповідно до товаросупровідних документів продавець постачає товар на умовах FOB Mundra, Індія». Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB Free on Board (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене та відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості включаються такі витрати зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Надані до митного оформлення товаросупровідні документи не містять усіх складових митної вартості (оформлення документів, портові збори, перевантаження контейнера, тощо);

- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2000 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано. Крім цього, згідно п.п 4.1.3 Договору, оплата здійснюється клієнтом протягом 3 банківських днів з моментом отримання клієнтом рахунку. Слід зазначити що рахунок - фактура № LS-4553560 складено 08.04.2024 року, однак документи що підтверджують оплату по вищевказаному рахунку до митного оформлення не надано;

- у гр. «країна призначення» та гр. «країна вивантаження» наданих до митного оформлення експортних декларацій № 7497542 від 13.02.2024 р. та № 7524171 від 14.02.2024 р. зазначено «POLAND», що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції»

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

З приводу проведеної процедури консультацій та застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: « Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 209050/2024/387 від 04.04.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

4. Щодо оскаржуваного рішення UA209170/2024/000023/1 від 17.05.2024

Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) № 258/23-24 від 13.02.2024 покупець придбав у продавця товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки «Ravaraj».

Для митного оформлення позивач 17.05.2024 подав до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170040813U6, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Разом із вказаною митною декларацією в якості підстави застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:

Пакувальний лист (Packing list) №258/23-24 від 13.02.2024; Пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; Рахунок-проформа (Proforma invoice) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №258/23-24 від 13.02.2024; Коносамент (Bill of lading) MAEU №235810510 від 27.02.2024; Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №2151528844 від 11.04.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №421728/94 від 15.05.2024; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №24PL322080NS6LBMB2 від 11.04.2024; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №258/23-24 від 13.02.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару « 100 % оплата» від 19.04.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4553560 від 08.04.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022 Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1505/18 від 15.05.2018; Договір (контракт) про перевезення №16-06 від 16.06.2020; Інші некласифіковані документи (специфікація до інвойсу від 13.02.2024); Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 №7497542 від 13.02.2024; Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 №7524171 від 14.02.2024.

За наслідками опрацювання поданих документів митний орган надіслав повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. На вказану вимогу декларантом надіслано: закупівельна фактура, інформаційний лист, видаткові накладні, експортна декларація. Інших документів згідно вимоги не надано.

17.05.2024 Львівська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209170/2024/000023/1, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

« - відповідно до товаросупровідних документів продавець поставляє товар на умовах FOB Mundra, Індія». Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB FreeonBoard (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене та відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості включаються такі витрати зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Надані до митного оформлення товаросупровідні документи не містять усіх складових митної вартості (оформлення документів, портові збори, перевантаження контейнера, тощо);

- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2020 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано;

- у гр. «країна призначення» та «країна вивантаження» митної декларації країни експорту від 13.02.2024 р. за INMUN1 7497542 , 14.02.2024 р. за INMUN1 7524171 вказано POLAND що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції»

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

З приводу проведеної процедури консультацій та застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: « Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 209050/2024/387 від 04.04.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

5. Щодо оскаржуваного рішення UA209170/2024/000025/1 від 20.05.2024

Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) № 258/23-24 від 13.02.2024 покупець придбав у продавця товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки «Ravaraj».

Для митного оформлення позивач 20.05.2024 подав до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170041779U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Разом із вказаною митною декларацією в якості підстави застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:

Пакувальний лист (Packing list) №258/23-24 від 13.02.2024; Пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; Рахунок-проформа (Proforma invoice) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №258/23-24 від 13.02.2024; Коносамент (Bill of lading) MAEU №235810510 від 27.02.2024; Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №2151528844 від 11.04.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №421728/94 від 15.05.2024; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №24PL322080NS6LBMB2 від 11.04.2024; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №258/23-24 від 13.02.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару « 100 % оплата» від 19.04.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4553560 від 08.04.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022 Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1505/18 від 15.05.2018; Договір (контракт) про перевезення №16-06 від 16.06.2020; Інші некласифіковані документи (специфікація до інвойсу від 13.02.2024); Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 №7497542 від 13.02.2024; Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 №7524171 від 14.02.2024.

За наслідками опрацювання поданих документів митний орган надіслав повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. На вказану вимогу декларантом надіслано: закупівельна фактура, інформаційний лист, видаткові накладні, експортна декларація. Інших документів згідно вимоги не надано.

20.05.2024 Львівська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209170/2024/000025/1, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

« - відповідно до товаросупровідних документів продавець поставляє товар на умовах FOB Mundra, Індія». Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB FreeonBoard (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене та відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості включаються такі витрати зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Надані до митного оформлення товаросупровідні документи не містять усіх складових митної вартості (оформлення документів, портові збори, перевантаження контейнера, тощо);

- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2020 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано;

- у гр. «країна призначення» та «країна вивантаження» митної декларації країни експорту від 13.02.2024 р. за INMUN1 7497542 , 14.02.2024 р. за INMUN1 7524171 вказано POLAND що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції»

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

З приводу проведеної процедури консультацій та застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: « Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 209050/2024/387 від 04.04.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

6. Щодо оскаржуваного рішення UA209000/2024/900437/1 від 21.05.2024

Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) № 258/23-24 від 13.02.2024 покупець придбав у продавця товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки «Ravaraj».

Для митного оформлення позивач 20.05.2024 подав до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170041730U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Разом із вказаною митною декларацією в якості підстави застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:

Пакувальний лист (Packing list) 258/23-24 13.02.2024; Пакувальний лист (Packing list) RPL/PI/149/23-24 15.12.2023; Рахунок-проформа (Proforma invoice) RPL/PI/149/23-24 15.12.2023; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 258/23-24 13.02.2024; Коносамент (Bill of lading) MAEU 235810510 27.02.2024; Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) 2151528844 11.04.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 421728/94 15.05.2024; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6LBMB2 11.04.2024; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) 258/23-24 13.02.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару 100 % оплата 19.04.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS-4553560 08.04.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н 29.12.2022 Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 1505/18 15.05.2018; Договір (контракт) про перевезення 16-06 16.06.2020; Інші некласифіковані документи (специфікація до інвойсу 13.02.2024); Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 7497542 13.02.2024; Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 7524171 14.02.2024.

За наслідками опрацювання поданих документів митний орган надіслав повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. На вказану вимогу декларантом надіслано: закупівельна фактура, інформаційний лист, видаткові накладні, експортна декларація. Інших документів згідно вимоги не надано.

20.05.2024 Львівська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209170/2024/900437/1, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

« - відповідно до товаросупровідних документів продавець поставляє товар на умовах FOB Mundra, Індія». Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB FreeonBoard (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене та відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості включаються такі витрати зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Надані до митного оформлення товаросупровідні документи не містять усіх складових митної вартості (оформлення документів, портові збори, перевантаження контейнера, тощо);

- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2020 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано;

- у гр. «країна призначення» та «країна вивантаження» митної декларації країни експорту від 13.02.2024 р. за INMUN1 7497542 , 14.02.2024 р. за INMUN1 7524171 вказано POLAND що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції»

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

З приводу проведеної процедури консультацій та застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: « Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 209050/2024/387 від 04.04.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

7. Щодо оскаржуваного рішення UA209000/2024/900442/1 від 22.05.2024

Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) № 267/23-24 від 29.02.2024 покупець придбав у продавця товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки «Ravaraj».

Для митного оформлення позивач 21.05.2024 подав до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170042223U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Разом із вказаною митною декларацією в якості підстави застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:

Пакувальний лист (Packing list) №267/23-24 від 29.02.2024; Пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/163/23-24 від 30.01.2024; Рахунок-проформа (Proforma invoice) №RPL/PI/163/23-24 від 30.01.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №267/23-24 від 29.02.2024; Коносамент (Bill of lading) MAEU №236614599 від 06.03.2024; Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №3129716660 від 11.05.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №421728-290 від 20.05.2024; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №24PL322080NS6MU1I9 від 03.05.2024; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №267/23-24 від 29.02.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару « 15 % оплата» від 01.03.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару « 85 % оплата» від 13.05.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4557819 від 26.04.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1505/18 від 15.05.2018; Договір (контракт) про перевезення №16-06 від 16.06.2020; Інші некласифіковані документи (специфікація до інвойсу від 29.02.2024); Копія митної декларації країни відправлення №INMUN1 від 7938333 29.02.2024; Копія митної декларації країни відправлення №INMUN1 7938370 від 29.02.2024

За наслідками опрацювання поданих документів митний орган надіслав повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. На вказану вимогу декларантом надіслано: закупівельна фактура, інформаційний лист, видаткові накладні, експортна декларація. Інших документів згідно вимоги не надано.

22.05.2024 Львівська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900442/1, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

« - відповідно до товаросупровідних документів продавець постачає товар на умовах FOB Mundra, Індія». Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB Free on Board (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене та відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості включаються такі витрати зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Надані до митного оформлення товаросупровідні документи не містять усіх складових митної вартості (оформлення документів, портові збори, перевантаження контейнера, тощо);

- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2000 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано. Крім цього, згідно п.п 4.1.3 Договору, оплата здійснюється клієнтом протягом 3 банківських днів з моментом отримання клієнтом рахунку. Слід зазначити що рахунок - фактура № LS-4557819 складено 26.04.2024 року, однак документи що підтверджують оплату по вищевказаному рахунку до митного оформлення не надано;

- у гр. «країна призначення» та гр. «країна вивантаження» наданих до митного оформлення експортних декларацій № 7938333 від 29.02.2024 р. та № 7938370 від 29.02.2024 р. зазначено «POLAND», що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції»

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

З приводу проведеної процедури консультацій та застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: « Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 209050/2024/387 від 04.04.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

8. Щодо оскаржуваного рішення UA209170/2024/000026/1 від 22.05.2024

Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) № 267/23-24 від 29.02.2024 покупець придбав у продавця товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки «Ravaraj».

Для митного оформлення позивач 22.05.2024 подав до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170042478U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Разом із вказаною митною декларацією в якості підстави застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:

Пакувальний лист (Packing list) №267/23-24 від 29.02.2024; Пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/163/23-24 від 30.01.2024; Рахунок-проформа (Proforma invoice) RPL/PI/163/23-24 від 30.01.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 267/23-24 від 29.02.2024; Коносамент (Bill of lading) MAEU 236614599 від 06.03.2024; Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) 3129716660 від 11.05.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 421728-290 від 20.05.2024; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6MU1I9 від 03.05.2024; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) 267/23-24 від 29.02.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару « 15 % оплата» від 01.03.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару « 85 % оплата» від 13.05.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS-4557819 від 26.04.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 1505/18 від 15.05.2018; Договір (контракт) про перевезення 16-06 від 16.06.2020; Інші некласифіковані документи (специфікація до інвойсу від 29.02.2024); Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 7938333 від 29.02.2024; Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 7938370 від 29.02.2024.

За наслідками опрацювання поданих документів митний орган надіслав повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. На вказану вимогу декларантом надіслано: закупівельна фактура, інформаційний лист, видаткові накладні, експортна декларація. Інших документів згідно вимоги не надано.

22.05.2024 Львівська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209170/2024/000026/1, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

« - відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2000 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано. Крім цього, згідно п.п 4.1.3 Договору, оплата здійснюється клієнтом протягом 3 банківських днів з моментом отримання клієнтом рахунку. Слід зазначити що рахунок - фактура № LS-4557819 складено 26.04.2024 року, однак документи що підтверджують оплату по вищевказаному рахунку до митного оформлення не надано;

- у гр. «країна призначення» та гр. «країна вивантаження» наданих до митного оформлення експортних декларацій № 7938333 від 29.02.2024 р. та № 7938370 від 29.02.2024 р. зазначено «POLAND», що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції;»

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

З приводу проведеної процедури консультацій та застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: « Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 209050/2024/387 від 04.04.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

9. Щодо оскаржуваного рішення UA209000/2024/900446/1 від 22.05.2024

Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) № 267/23-24 від 29.02.2024 покупець придбав у продавця товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки «Ravaraj».

Для митного оформлення позивач 22.05.2024 подав до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170042452U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Разом із вказаною митною декларацією в якості підстави застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:

Пакувальний лист (Packing list) 267/23-24 від 29.02.2024; Пакувальний лист (Packing list) RPL/PI/163/23-24 від 30.01.2024; Рахунок-проформа (Proforma invoice) RPL/PI/163/23-24 від 30.01.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 267/23-24 від 29.02.2024; Коносамент (Bill of lading) MAEU 236614599 від 06.03.2024; Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) 3129716660 від 11.05.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 421728-710 від 20.05.2024; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6MU1I9 від 03.05.2024 Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) 267/23-24 від 29.02.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару « 15 % оплата» від 01.03.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару « 85 % оплата» від 13.05.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS-4557819 від 26.04.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022 Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 1505/18 від 15.05.2018; Договір (контракт) про перевезення 16-06 від 16.06.2020; Інші некласифіковані документи (специфікація до інвойсу від 29.02.2024); Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 7938333 від 29.02.2024; Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 7938370 від 29.02.2024.

За наслідками опрацювання поданих документів митний орган надіслав повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. На вказану вимогу декларантом надіслано: закупівельна фактура, інформаційний лист, видаткові накладні, експортна декларація. Інших документів згідно вимоги не надано.

22.05.2024 Львівська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900446/1, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

« - відповідно до товаросупровідних документів продавець постачає товар на умовах FOB Mundra, Індія». Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB Free on Board (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене та відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості включаються такі витрати зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Надані до митного оформлення товаросупровідні документи не містять усіх складових митної вартості (оформлення документів, портові збори, перевантаження контейнера, тощо);

- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2020 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано. Крім цього, згідно п.п 4.1.3 Договору, оплата здійснюється клієнтом протягом 3 банківських днів з моментом отримання клієнтом рахунку. Слід зазначити що рахунок - фактура № LS-4557819 складено 26.04.2024 року, однак документи що підтверджують оплату по вищевказаному рахунку до митного оформлення не надано;

- у гр. «країна призначення» та гр. «країна вивантаження» наданих до митного оформлення експортних декларацій № 7938333 від 29.02.2024 р. та № 7938370 від 29.02.2024 р. зазначено «POLAND», що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції;»

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

З приводу проведеної процедури консультацій та застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: « Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 209050/2024/387 від 04.04.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

10. Щодо оскаржуваного рішення UA209000/2024/900452/1 від 23.05.2024

Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) № 267/23-24 від 29.02.2024 покупець придбав у продавця товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки «Ravaraj».

Для митного оформлення позивач 23.05.2024 подав до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170042803U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Разом із вказаною митною декларацією в якості підстави застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:

Пакувальний лист (Packing list) 267/23-24 від 29.02.2024; Пакувальний лист (Packing list) RPL/PI/163/23-24 від 30.01.2024; Рахунок-проформа (Proforma invoice) RPL/PI/163/23-24 від 30.01.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 267/23-24 від 29.02.2024; Коносамент (Bill of lading) MAEU 236614599 від 06.03.2024; Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) 3129716660 від 11.05.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 421728-338 від 22.05.2024; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6MU1I9 від 03.05.2024 Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) 267/23-24 від 29.02.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару « 15 % оплата» від 01.03.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару « 85 % оплата» від 13.05.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS-4557819 від 26.04.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022 Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 1505/18 від 15.05.2018; Договір (контракт) про перевезення 16-06 від 16.06.2020; Інші некласифіковані документи (специфікація до інвойсу від 29.02.2024); Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 7938333 від 29.02.2024; Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 7938370 від 29.02.2024.

За наслідками опрацювання поданих документів митний орган надіслав повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. На вказану вимогу декларантом надіслано: закупівельна фактура, інформаційний лист, видаткові накладні, експортна декларація. Інших документів згідно вимоги не надано.

23.05.2024 Львівська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900452/1, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

« - відповідно до товаросупровідних документів продавець поставляє товар на умовах FOB Mundra, Індія». Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB Free on Board (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене та відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості включаються такі витрати зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Надані до митного оформлення товаросупровідні документи не містять усіх складових митної вартості (оформлення документів, портові збори, перевантаження контейнера, тощо);

- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2020 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано;

- у гр. «країна призначення» та «країна вивантаження» митної декларації країни експорту від 29.02.2024 р. за INMUN1 7938333 , 29.02.2024 р. за INMUN1 7938370 вказано POLAND що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції»

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

З приводу проведеної процедури консультацій та застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: « Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 209050/2024/387 від 04.04.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Не погоджуюсь із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів позивач звернувся до суду із позовною заявою.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ч. 2 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Перелік документів, що підтверджують митну вартість, передбачено ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

П.п. 1,2 ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відтак з аналізу вищезазначених норм випливає, що митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадках, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 53 МК України, а саме якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари чи у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Разом з тим витребування митним органом додаткових документів має бути обґрунтоване конкретними обставинами та відомостями, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом.

При цьому витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05.02.2019 по справі № 820/1866/15, від 16.07.2020 по справі № 815/324/18.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту передбачені ст. 57 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Ч. 2 ст. 57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У цій справі суд встановив, що спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу прийняття відповідачем рішень про коригування митної вартості товарів. В кожному із 7 випадків позивач декларував митну вартість товару за основним методом, однак митний орган з різних підстав не визнавав заявлені числові значення складових митної вартості товарів й коригував митну вартість за методом « 2б» за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що передбачений ст. 60 МК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд з`ясував, що доводи позивача зводяться до необґрунтованості оскаржуваних рішень (невідповідність п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України щодо підстав коригування митної вартості товарів) та незаконності (невідповідність п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України щодо вимоги митного органу надати додаткові документи; щодо обраного способу коригування митної вартості товарів).

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач вказав, що митна вартість товару не може бути визнана з тієї причини, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та навів відповідні аргументи, що спонукали його дійти такого висновку, зокрема:

1) Поставка товару здійснювалась згідно з умовами FOB Mundra, Індія, згідно з якими з моменту завантаження товару на судно, позивач несе усі витрати на транспортування товару. Надані до митного оформлення товаросупровідні документи не містять усіх складових митної вартості (оформлення документів, портові збори, перевантаження контейнера, тощо);

2) відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2020 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано;

3) у гр. «країна призначення» та «країна вивантаження» митної декларації країни експорту вказано POLAND, що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції.

Надаючи правову оцінку аргументам митного органу у цій частині, суд виходить з такого.

Стосовно доводів митного органу про ненадання до митного оформлення усіх документів на підтвердження усіх складових митної вартості товарів (в т.ч. витрат на транспортування товару) суд з`ясував, що в усіх випадках товар постачався на умовах FOB Мундра, Індія згідно Іncoterms, відповідно до яких усі ризики і витрати на поставку товару після фрахтування переходять до покупця; й що позивач як покупець, для подальшого транспортування товару залучив єдиного експедитора ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» на підставі Договору №16-06. Згідно з положеннями Договору №16-06 Експедитор виступав представником Клієнта (позивача) у відносинах із портами та іншими перевізниками, а у вартість послуг згідно пунктом 4.1.3 Договору №16-06 входили послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (навантаження та/або розвантаження вантажу, агентські, портові збори і т.п.).

На підтвердження витрат на транспортування товару позивач до позовної заяви долучив рахунки-фактури від ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» (рахунок-фактура № LS-4553560 від 08.04.2024 року; № LS-4557819 від 26.04.2024 року), кожен з яких складався із п`яти позицій, які чітко вказували на розмір витрат експедитора щодо: автотранспортних витрат на території України; міжнародного залізничного перевезення вантажу по території України; експедиторської винагороди; морського перевезення вантажу за межами державного кордону України; міжнародного залізничного перевезення вантажу за межами державного кордону України.

Окрім цього, суд зазначає, що згідно з приписами підпункту «Г» пункту 4.1.3 Договору №16-06 Експедитор має лише право вимагати від Клієнта передоплату за можливі простої товару, понад встановлені портом періоди безоплатного зберігання вантажу, а основним документом, що підтверджує вартість послуг, і є одночасно актом наданих послуг є рахунок-фактура.

Таким чином, оплачуючи за морське перевезення позивач одночасно сплачував і за усі супутні витрати пов`язані із цим перевезенням, що прямо передбачено приписами пункту 4.1.3 Договору №16-06, а отже зауваження митного органу, наданні до митного оформлення товаросупровідні документи, не містять усіх складових митної вартості (оформлення документів, портові збори, перевантаження контейнера, тощо) є безпідставними й такими, що спростовуються документами, наявними у матеріалах справи.

Відносно другого зауваження митного органу про ненадання до митного оформлення заявок на перевезення товарів суд зазначає, що приписи частин 2 та 3 статті 53 МК України визначають вичерпний перелік документів, які декларант може надати до митного оформлення товару. Відповідно до частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Суд встановив, що згідно з положеннями пунктів 4.1.6 4.1.7 Договору №16-06 виконані послуги регламентуються актом виконаних робіт та рахунком Експедитора. Плата Експедиторові зазначається у додатку до договору. Такий додаток може мати вигляд додаткової угоди, заявки, акту виконаних робіт, рахунку експедитора, гарантійного листа Клієнта. В усіх десяти випадках митного оформлення позивач долучав рахунки-фактури ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ», які водночас вважаються й актами наданих послуг. Таким чином, суд висновує, що позивач до митного оформлення надавав документи, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів й на підставі цих відомостей митний орган мав можливість належним чином перевірити заявлені числові значення складових митної вартості товарів.

Також в окремих випадках (оскаржувані рішення № UA209000/2024/900409/2 від 15.05.2024; № UA209000/2024/900416/1 від 17.05.2024; № UA209000/2024/900437/1 від 21.05.2024; № UA209000/2024/900442/1 від 22.05.2024; № UA209000/2024/000026/1 від 22.05.2024; № UA209000/2024/900446/1 від 22.05.2024) митний орган також зазначав, що згідно з наданого рахунку-фактури, оплата витрат на транспортування товару повинна була бути здійснена протягом 3 банківських днів з моментом отримання клієнтом рахунку.

З приводу такого зауваження суд вказує, що згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Таким чином для визначення митної вартості не є важливим строк оплати декларантом складових митної вартості товарів, а сама наявність достовірних документів, на підставі яких можна перевірити та встановити числові значення складових митної, які позивач як декларант так чи інакше зобов`язується оплатити. Іншими словами те, яким чином здійснена оплата (чи з порушенням умов, визначених сторонами, чи з іншою затримкою) жодним чином не впливає не неможливість перевірити заявлені числові значення складових митної вартості товарів за основним методом, оскільки не створює невідповідностей у наданих документах. Подібні обставини могли б впливати лише на господарські відносини між позивачем та Експедитором.

Щодо зауваження митного органу про те, що у графах «країна призначення» та «країна вивантаження» митної декларації країни експорту вказано POLAND, що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції, суд зазначає таке.

Експортна декларація країни експорту це документ, оформлений в країні експорту товару Польщі, відповідно до законодавства Польщі, без застосувань норм українського законодавства, а тому, правильність оформлення митних документів продавцем-експортером не може впливати на право покупця визначити митну вартість товарів при імпорті за ціною контракту і не може слугувати підставою для сумнівів у заявленій митній вартості. Більше того, експортна декларація країни відправлення не є основним документом, на підставі якого може визначатися та перевірятися заявлена митна вартість товарів, тому суд визнає ці аргументи відповідача помилковими.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з доводами представника позивача, що позивач разом з митними деклараціями до митного органу надав усі належні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

Щодо наявності у відповідача правових підстав для надіслання вимог про надання додаткових документів, суд зазначає, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість відповідач витребував документи, що вже були надані на підтвердження складових митної вартості

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що при проходженні митного контролю позивачем подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджуються числові значення митної вартості є не конкретизованим та безпідставним.

З приводу обраного методу коригування суд зазначає наступне.

На думку позивача, відповідач протиправно й незаконно застосував метод коригування товару за статтею 64 МК України (метод « 2ґ» за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) оскільки в оскаржених рішеннях митний орган лише формально навів посилання на митну декларацію-джерело коригування (дата та номер), однак не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії, умови поставки, комерційні умови тощо та не зазначено докладної інформації.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів повинно містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно пункту 2.1 Правил заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 при заповненні графи 33 рішення «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Обов`язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і наявною сталою судовою практикою, зокрема, відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 14.08.2018 у справі №821/1617/17; від 21.08.2018 у справі №804/1755/17; від 25.05.2021 у справі №520/10386/2020; від 31.10.2019 у справі №820/9301/15.

Однак оскаржувані рішення не містять жодних пояснень щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Натомість оскаржувані рішення містять посилання лише на реквізити митної декларації-джерела коригування та вказівку на ціну одиниці ввезеного товару згідно з такою декларацією. Наведені обставини свідчать про необґрунтованість спірного рішення при визначенні митної вартості за другорядним методом 2ґ (резервний метод).

Враховуючи викладене суд висновує, що відповідачем безпідставно завищено митну вартість задекларованого позивачем товару, оскільки надані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості задекларованого товару за ціною контракту, є належними, стосуються контракту, дають можливість ідентифікувати задекларований товар, визначити його характеристики та властивості, і на підставі цих документів, які не містять неточностей та розбіжностей, можливо визначити митну вартість задекларованого товару за ціною контракту.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Натомість, відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржувані рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень Львівської митниці про коригування митної вартості товарів, а тому позовні вимоги в цій частині позовних вимог є підставними та підлягають до задоволення.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, відповідно до положень статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 4764,19 грн.

Також у долученому до відповіді на відзив клопотання про розподіл судових витрат позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 000,00 грн.

Відповідач у клопотанні про зменшення витрат на професійну правничу допомогу покликається на те, що заявлена до відшкодування сума витрат за надану правничу допомогу є завищеною, оскільки ні підготування позовної заяви, ні ознайомлення з матеріалами у справі, не потребувало значних зусиль та часу, а справа є нескладною.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом з`ясовано, що представник позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подав до суду документи (копії): Договір про надання правової допомоги №516 від 26 січня 2023 року, Акт про надання правової допомоги № 53 згідно Договору про надання правової допомоги №516 від 26 січня 2023 року, Рахунок на оплату №53 від 10 грудня 2024 року.

Поряд з цим, ч. ч. 5, 6 ст.134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу статті 134 КАС України, випливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в ч. 5 цієї статті. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №200/14113/18-а, що в силу ч. 5 ст. ст. 242 КАС України враховується судом при застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (серед інших, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У відповідності до ч. 6 ст. 134 КАС України, суд також враховує клопотання відповідача про зменшення розміру виплат на оплату правничої допомоги.

Суд, враховуючи складність та категорію цієї справи, дійшов висновку, що заявлений до відшкодування за рахунок відповідача розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору, а тому підлягає зменшенню до 3500,00 грн, що, на думку суду, відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

У задоволенні стягнення решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов Приватного підприємства «ЛЕОПОЛІСБУД» (вул. Городоцька, буд. 172, м. Львів 79022; код ЄДРПОУ: 38008514) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, будинок 1; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900409/1 від 15.05.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209170/2024/000020/1 від 16.05.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900416/1 від 17.05.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209170/2024/000023/1 від 17.05.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209170/2024/000025/1 від 20.05.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900437/1 від 21.05.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900442/1 від 22.05.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209170/2024/000026/1 від 22.05.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900446/1 від 22.05.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900452/1 від 23.05.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Приватного підприємства «ЛЕОПОЛІСБУД» судовий збір у розмірі 4767 ( чотири тисячі сімсот шістдесят сім ) гривень 19 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Приватного підприємства «ЛЕОПОЛІСБУД» 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок понесених витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні стягнення решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяСидор Н.Т.

СудЛьвівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення23.12.2024
Оприлюднено27.12.2024
Номер документу124049624
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —380/22693/24

Рішення від 23.12.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Сидор Наталія Теодозіївна

Ухвала від 22.11.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Сидор Наталія Теодозіївна

Ухвала від 11.11.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Сидор Наталія Теодозіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні