Рішення

від 23.12.2024 по справі 380/19004/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2024 рокусправа № 380/19004/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій просить:

- -визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, надбавок та доплат до пенсії, встановлених законодавством, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з лютого 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням індексації, надбавок та доплат до пенсії, встановлених законодавством, без обмеження максимальним розміром.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказав, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі № 380/19092/23 йому проведено перерахунок пенсії з 01.01.2020, з 01.01.2021, з 01.01.2022 та з 01.02.2023 на підставі довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.02.2023. Проте при проведенні такого перерахунку відповідачем обмежено розмір пенсії позивача максимальним розміром. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують право позивача на належний соціальний захист, у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 11.09.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив (вх. № 18815ел від 26.09.2024) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що на виконання рішення суду проведено перерахунок і виплату пенсії позивачу. Також вказав, що з 01.01.2018 відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону-2262 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-2 (ІІ) визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статі 2 Закону-3668 зі змінами, що поширюють свою дію на Закон-2262, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. Вказав, що у пункті 3 резолютивної частини Рішення № 7-р Конституційний Суд України зазначив, що приписи статі 2 Закону-3668, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення (з 12.04.2023). Стверджує, що на сьогоднішній день відсутнє законодавче регулювання питання щодо обмеження розмірів пенсій, призначених за Законом - 2262. Як повідомив відповідач, за таких обставин Міністерство соціальної політики України вважає, що виходячи зі змісту мотивувальної та резолютивної частини Рішення № 7-р, а також враховуючи норму частин першої статті 2 Закону-2262, підлягають виплаті без обмеження максимальним розміром пенсії, призначені з 12.04.2023 особам, які під час служби збройно захищали сувернітет, територіальну цілість і недоторканість України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. Просив у задоволенні відмовити.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі № 380/19092/23, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії на підставі довідок Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/18422-суд від 02.05.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, №11/18423-суд від 02.05.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021, №11/18424-суд від 02.05.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/18422-суд від 02.05.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, №11/18423-суд від 02.05.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021, №11/18424-суд від 02.05.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022.

Головним управлінням ПФУ у Львівській області на виконання рішення суду від 29.11.2023 у справі № 380/19092/23 здійснено з 01.02.2020 , з 01.01.2021, з 01.01.2022 та з 01.01.2023 перерахунок пенсії позивача на підставі довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 . При цьому, розмір пенсії позивача обмежено максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Вважаючи протиправними дії Головного управління ПФУ у Львівській області при перерахунку пенсії на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі № 380/19092/23 щодо обмеження його пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Положення ст. 43 Закону № 2262-ХІІ про те, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24.12.2015 доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».

Зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 у справі № 1-38/2016, зокрема, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 гривень.

У пункті 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України зазначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06.12.2016, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06.12.2017, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати про те, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, на яку посилається відповідач, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Це означає, що статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачено положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06.12.2017 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Вказаний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі № 638/6363/17 та від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17, а тому суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України враховує такі при вирішенні цієї справи.

Отже, суд висновує про те, що з 20.12.2016, протягом 2017 року та в подальшому обмеження максимальним розміром пенсії є протиправним.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Ураховуючи те, що ч. 7 ст. 43 Закону України № 2262, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 за № 7-рп/2016, суд вважає, що дії відповідача щодо застосування обмежень при здійсненні перерахунку та виплати позивачу пенсії з з 01.02.2023 максимальним розміром є протиправним. Тому відповідача належить зобов`язати здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром з урахуванням раніше проведених виплат.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

На підставі аналізу наведених вище норм з метою ефективного захисту порушених прав позивача суд висновує про задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження основного розміру пенсії ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку його пенсії з 01.02.2020, з 01.01.2021, з 01.01.2022 та з 01.01.2023 на підставі довідок Адміністрації Державної прикордонної служби України станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку діям відповідача, які зумовили звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що дії відповідача в цілому не відповідають визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та порушують право позивача на отримання пенсії у належному розмірі, тому такі дії слід визнати протиправними, задовольнивши позовні вимоги в частині їх оскарження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження правомірності своїх дій, які є предметом оскарження.

Доводи відповідача про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи відхиляються судом.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за подання цього позову, доказів понесення інших судових витрат останнім не надано, відтак такі, в силу приписів ст. 139 КАС України, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити повніст..

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, надбавок та доплат до пенсії, встановлених законодавством, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з лютого 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням індексації, надбавок та доплат до пенсії, встановлених законодавством, без обмеження максимальним розміром.

4. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом

СуддяГрень Наталія Михайлівна