Рішення

від 12.12.2024 по справі 380/19541/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 рокусправа № 380/19541/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Яськів В.Ю.,

представника позивача Михальчишин Н.Л.,

представник відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІОНЕНТРІ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІОНЕНТРІ» (надалі також ТОВ «ЛІОНЕНТРІ», позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області (надалі також ДПС, відповідач), у якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 24.07.2023 № 17004/13-02-07-05, від 24.07.2023 № 16998/13-01-07-05, від 24.07.2023 № 17002/13-01-07-05.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірні повідомлення-рішення винесені на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛІОНЕНТРІ» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 16.06.2023 № 16393/13-01-07-05/43216410, в якому відповідач дійшов помилкових висновків заниження позивачем суми податкових зобов`язань з ПДВ за період з вересня 2021 року по березень 2023 року на загальну суму ПДВ 2 566 641 грн внаслідок заниження податкових зобов`язань з ПДВ на цю ж суму у зв`язку із не нараховуванням податкових зобов`язань, виходячи з бази оподаткування за товарами/послугами, необоротними активами, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподаткованих операціях на загальну суму 15 399 845,28 грн.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог та вказує, що ТОВ «ЛІОНЕНТРІ» зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. На порушення вимог п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ «ЛІОНЕНТРІ» занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за період з вересня 2021 по березень 2023 року на загальну суму ПДВ - 2 566 641 грн, в тому числі: в травні 2022- 591 104 грн, в серпні 2022- 36 183 грн, в вересні 2022- 2 457 грн, в листопаді 2022- 228 002 грн, в грудні 2022- 74 118 грн, в січні 2023- 333 333 грн, в лютому 2023- 680 510 грн, в березні 2023- 620 934 грн. Тому вважає, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для визнання їх протиправними та скасування.

Представником позивача в спростування заперечень відповідача, висловлених у відзиві на позовну заяву, подано до суду відповідь на відзив, у якій зазначає, що податковий орган при перевірці та винесенні оскаржених податкових повідомлень-рішень не врахував того, що необоротні активи, які придбавались ТОВ «ЛІОНЕНТРІ» не призначалися для їх використання і не починали використовуватися в неоподатковуваних операціях. Також не врахував, що один із видів діяльності позивача є 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (оподатковуваних операцій), для здійснення якого і призначені придбані необоротні активи.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою судді від 23.08.2023 відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання.

22.02.2024 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити повністю.

У судових засіданнях представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з мотивів аналогічних, наведеним у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судове засідання 12.12.2024 представник відповідача не прибув, подав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритому судовому засіданні 12.12.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом з матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІОНЕНТРІ» (код ЄДРПОУ 43216410) зареєстроване як юридична особа 06.09.2019 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом діяльності позивача є оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність - код КВЕД 63.11).

Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІОНЕНТРІ» (код ЄДРПОУ 43216410) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки складено акт від 16.06.2023 №16393/13-01-07-05/43216410.

Перевіркою встановлено порушення платником податків:

- п. 198.5 ст.198, п. 200.1, п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податкове зобов`язання всього на загальну суму 2 566 641 грн, що призвело до завищення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (р.20.2.1 податкової декларації з податку на додану вартість) за березень 2023 року в сумі 1 168 984 грн та занижено податок на додану вартість за період з вересня 2021 по березня 2023 в сумі 1 397 657 грн, в тому числі: за травень 2022 - 591 104 грн, за серпень 2022 -36 183 грн, за вересень 2022 -2 457 грн, за листопад 2022 - 40 000 грн, за лютий 2023 - 680 510 грн, за березень 2023 - 47 403 грн;

- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІОНЕНТРІ» не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму ПДВ - 2 566 640,87 грн, в тому числі: за травень 2022- 591 103,50 грн, за серпень 2022 -36 183,33 грн, за вересень 2022 - 2 457,40 грн, за листопад 2022 -228 002 грн, за грудень 2022 - 74 118 грн , за січень 2022 - 333 333 грн, за лютий 2023 - 680 510,20 грн, за березень 2023 - 620 933,45 грн.

На підставі акта перевірки від 16.06.2023 № 16393/13-01-07-05/43216410 відповідачем 24.07.2023 прийнято податкове повідомлення-рішення:

- форми «ПН» № 17004/13-02-07-05, яким застосований штраф за платежем з податку на додану вартість у сумі 24414,35 грн;

- форми «В1» № 16998/13-01-07-05, яким за зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника банку за березень 2023 застосований штраф з податку на додану вартість у сумі 1 461 230,00 грн;

- форми «Р» № 17002/13-01-07-05, яким занижено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1 747 071, 25 грн

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 199.1 ст. 199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

При цьому, за господарською операцією з придбання основних фондів, необоротних активів включається до складу податкового кредиту незалежно від того, чи почали основні фонди використовуватись у господарській діяльності. Проте у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України, платник ПДВ зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання та скласти зведену податкову накладну і зареєструвати її у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У подальшому, у разі, коли платник ПДВ починає використовувати основні фонди у господарській діяльності, він має право зменшити суму податкових зобов`язань шляхом складання розрахунку коригування до податкової накладної про нарахування податкових зобов`язань.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «ЛІОНЕНТРІ» за період з вересня 2021 по березень 2023 року здійснило придбання товарів (робіт, послуг) з податком на додану вартість у наступних контрагентах - постачальниках:

- ТОВ «ЛЬВІВСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» (32801497) - майнові права на нежитлове приміщення у житловому будинку по вул. Зеленій, 261, 263, 265 у м. Львові на загальну суму 6441 186,72 грн, в тому числі ПДВ 1 073 531,12 грн;

- ТОВ «САХАРА» (31138408) - виконання системи термостатичної автоматики згідно договору 28/10/22ЯВА, влаштування котельні на об`єкті по вул. Стуса, 12 кв. 17 згідно договору 27/07/22ЯВА від 27.07.2022, котел електричний Tronic Heat 3500 12 UA, вентилятор SolerPalau TD-160/100 № SILENT, розповітрювач автоматичний 3/8xl/2 з відс. Клапаном, коліно із зовнішньою різьбою aplex F50 PROFI FT 16-Rnl/2, геотермальний тепловий насос Eco Touch DS 5056, ST, тощо на загальну суму 1 007 211,12 грн, в тому числі ПДВ 167 868,52 грн;

- ПП «ЛЕОПОЛІСБУД» (38008514) - клей для плитки Т-80 (25кг) Silteka на загальну суму 22 607,16 грн, в тому числі ПДВ 3767,86 грн;

- ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» (33880354) - загальний легковий універсал Mercedes-Benz Gle 400, 2022 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_2 на загальну суму 4 083 061 грн., в тому числі ПДВ в сумі 680 510,20 грн;

- ТОВ «АЛЬФА -ЛІЗИНГ Україна» (33942232)- автомобіль BMW Х7 М501 xDrive, 2021 року виготовлення, послуги з надання дозволу про виїзд за кордон, відшкодування додаткових витрат на загальну суму 3 546 621 грн, в тому числі ПДВ 591 103,50 грн;

- ТОВ «АРІЯ МОТОРС» (35563414) - сервісна консультація біля автомобіля (SC@V)», балансування передніх та задніх коліс на стенді, електронне вимірювання параметрів ходової частини з KDS, регулювання задної осі автомобіля, регулювання передньої осі автомобіля, перевірка автомобіля з діагностичною с-мою, додаткові роботи по сидіннях, інсталяція дорожніх карт с-ми навігації, тощо на загальну суму 475 568,76 грн, в тому числі ПДВ 79261,46 грн;

- ПАТ «ГАЛИЧИНА-АВТО» (32801235) - решітка радіатора, накладка AMG на решітці радіатора, тягарець клейкий Н4.60г(100шт), пакет для коліс, прямокутної форми з логотипом Mercedes-Benz Автошина 315-40R21 M+S ІІIV Scorpion Winter Pirelli (МО), килимки салону, бампер (передній) в зборі зняти, встановити передній бампер в зборі: розібрати, зібрати, при необх. замінити деталь (-і) (бампер знятий), доповнення до: Передній бампер зняти, встановити На а / м з камерою з оглядом 360 градусів Електричний модуль управління активною системою екстреного гальмування відкалібрувати (після короткого тесту) Короткий тест виконати Система допомоги водієві перевірити (після прискореної перевірки) 4 колеса у зборі зняти, встановити 4 колеса в зборі на балансувальному стенді відбалансувати 4 шини замінити Систему контролю давлення в шинах (RDK) активувати на загальну суму 61 374,72 грн, в тому числі ПДВ 10 229,12 грн.

Протягом періоду, який перевірявся, ТОВ «ЛІОНЕНТРІ» не нараховувало податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування за товарами/послугами, необоротними активами, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподаткованих операціях на загальну суму 15 399 845,28 грн, в тому числі ПДВ - 2 566 640,88 грн, в тому числі:

- в травні 2022 на суму 3 546 621 грн в тому числі ПДВ - 591 103,50 грн;

- в серпні 2022 на суму 217 099,98 грн в тому числі ПДВ - 36 183,33 грн; в вересні 2022 на суму 14 744,40 грн, в тому числі ПДВ - 2 457,40 грн; в листопаді 2022 на суму 1 368 012 грн в тому числі ПДВ - 228 002 грн; в грудні 2022 на суму 444 708 грн в тому числі ПДВ - 74 118 грн; в січні 2023 на суму 1 999 998 грн в тому числі ПДВ - 333 333 грн; в лютому 2023 на суму 4 083 061,20 грн в тому числі ПДВ - 680 510,20 грн; в березні 2023 на суму 3 725 600,70 грн в тому числі ПДВ - 620 933,45 грн.

Позивач вказує, що вказані об`єкти нерухомого майна у господарській діяльності позивача не використовуються, а у випадку, якби ТОВ «ЛІОНЕНТРІ» почало використовувати придбані об`єкти нерухомості у позивача виник би обов`язок визначити податкові зобов`язання та скласти податкові накладні.

У ході перевірки встановлено, що ТОВ «ЛІОНЕНТРІ» в додатку 3 до Декларації з ПДВ за березень 2023 року задекларовано суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 1 168 984 грн з відображенням періоду виникнення від`ємного значення звітного (податкового) періоду:

- вересень 2021 на суму 70 350,31 грн по контрагенту - постачальнику ТОВ «САХАРА»;

- листопад 2021 на суму 166 666,67 грн по контрагенту - постачальнику ТОВ «ЛЬВІВСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ»;

- грудень 2021 на суму 5 717,97 грн по контрагенту-постачальнику ТОВ «САХАРА» в сумі 4293,22 грн та ПП «ЛЕОПОЛІСБУД» в сумі 1424,75 грн,;

- лютий 2022 на суму 2 343,11 грн по контрагенту - постачальнику ПП «ЛЕОПОЛІСБУД»;

- травень 2022 на суму 66 583,33 грн по контрагенту - постачальнику ТОВ «ЛЬВІВСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ»;

- червень 2022 на суму 166666,67 грн по контрагенту - постачальнику ТОВ «ЛЬВІВСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ»;

- жовтень 2022 на суму 166 500 грн по контрагенту - постачальнику ТОВ «ЛЬВІВСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ»;

- грудень 2022 на суму 83 333,33 грн по контрагенту - постачальнику ТОВ «ЛЬВІВСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ»;

- січень 2023 на суму 250000 грн по контрагенту - постачальнику ТОВ «ЛЬВІВСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ»;

- березень 2023 на суму 173 781,12 грн по контрагенту - постачальнику ТОВ «ЛЬВІВСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ».

При цьому, відповідно до поданих декларацій з ПДВ підприємством сформований податковий кредит та включено в додаток 1 Декларації за вересень 2021 - 0 грн, листопад 2021 - 0 грн, грудень 2021 - 0 грн, лютий 2022 - 0 грн, травень 2022 -0 грн, червень 2022 - 0 грн, жовтень 2022 - 0 грн, грудень 2022 на суму 74118 грн по постачальниках ТОВ «САХАРА» в сумі 70 350,31 грн та ПП «ЛЕОПОЛІСБУД» в сумі 3 767,86 грн, січень 2023 на суму 333 333 грн по постачальнику ТОВ «ЛЬВІВСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ», березень на суму 573 531 грн по постачальнику ТОВ «ЛЬВІВСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ».

Із наведеного бачимо, що застосуванню до спірних правовідносин підлягає норма підпункту «а» пункту 198.5 статті 198 ПК України, відповідного до якої платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.

У свою чергу, представник позивача посилається на те, що нежитлові приміщення придбавались з метою здавання їх в оренду, після приведення їх у належний технічний стан та введення ТОВ «ЛІОНЕНТРІ» їх в експлуатацію. Також зазначила, що транспортними засобами користується директор ТОВ «ЛІОНЕНТРІ» з метою реалізації власних управлінських функцій щодо забезпечення здійснення в майбутньому виду діяльності КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що відноситься до оподатковуваних.

Позивач наголошує, що на момент виникнення першої події позивач чітко знав, що товари, роботи, послуги, які придбаваються, надалі повністю використовуватимуться в оподатковуваних ПДВ операціях в межах господарської діяльності згідно з КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Зважаючи на те, що момент використання таких товарів (робіт, послуг) ще не наступив, то й у позивача ще не виник обов`язок нарахувати податкові зобов`язання.

Притім суд вказує, що позивач не правильно трактує норму підпункту «а» пункту 198.5 статті 198 ПК України, а зокрема умову, що міститься у цій нормі «у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися», виходячи з наступного.

Суд звертає увагу, що змістом підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Суд встановив, що ТОВ «ЛІОНЕНТРІ» надавало послуги нерезидентам, які розташовані не на митній території України оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність - код КВЕД 63.11 та відносяться до неоподатковуваних операцій.

При цьому, будь-якої іншої діяльності, крім як здійснення неоподатковуваних операцій ТОВ «ЛІОНЕНТРІ» не здійснює, а отже, суд дійшов висновку, що вказані основні засоби придбані з метою їх використання саме в операціях, що не є об`єктом оподаткування, оскільки оподатковуваних операцій позивач не здійснює.

Факт наявності зареєстрованого КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, не зобов`язують платника податку здійснювати такий вид діяльності, а отже не підтверджують обов`язковості використання в цій діяльності основних засобів в оподатковуваній діяльності.

Позивачем не подано належних доказів на підтвердження придбання основних засобів за наявності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект в оподатковуваних операціях.

Твердження позивача про придбання об`єктів з метою у майбутньому використати основні засоби в оподатковуваних операціях, фактична відсутність факту використання у жодних оподатковуваних операціях після придбання впродовж тривалого часу, не доведення позивачем конкретної ділової мети придбання саме в оподатковуваних операціях, та одночасне заявлення права на бюджетне відшкодування, вказує в сукупності про формальний підхід позивача до права на отримання бюджетного відшкодування.

У той же час, порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано ст. 200 ПК України.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Отже, суд встановив, що внаслідок не включення до бази оподаткування з ПДВ вартість товарів/послуг, необоротних активів використаних в неоподатковуваних операціях, позивач порушив податкове законодавство, а саме занизив задекларовані ТОВ «ЛІОНЕНТРІ» показники за операціями, що оподатковуються за основною ставкою всього у сумі 2 566 641 грн, тому встановлені порушення вплинули на завищення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (р.20.2.1 податкової декларації з податку на додану вартість) за березень 2023 року в сумі 1 168 984 грн та заниження податку на додану вартість за період з вересня 2021 року по березня 2023 року в сумі 1 397 657 грн, в тому числі: за травень 2022 року - 591 104 грн, за серпень 2022 -36 183 грн, за вересень 2022 року -2 457 грн., за листопад 2022 - 40 000 грн, за лютий 2023 року - 680 510 грн, за березень 2023 року - 47 403 грн.

Таким чином, відповідачем доведено невідповідність заявленої у податковій декларації позивачем суми бюджетного відшкодування, а тому висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 та п. 200.4 ст. 200 ПК України за наслідками проведеної документальної позапланової перевірки є обґрунтованими.

Отже, суд дійшов висновку, що податковим органом підтверджено завищення заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість по декларації, що свідчить про правомірність податкових повідомлень-рішень від 24.07.2023 № 16998/13-01-07-05 та від 24.07.2023 № 17002/13-01-07-05.

Крім того, з урахуванням наведеного вище, підстав до скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2023 № 17004/13-02-07-05 також немає, оскільки у позивача був обов`язок передбачений п. 201.10 ст. 201 ПК України скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні.

Що стосується неточностей розрахунку податкових зобов`язань у податковому повідомленні-рішенні від 24.07.2023 № 16998/13-01-07-05, суд зазначає таке.

Суд встановив, що в частині розрахунку штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням форми «В1» від 24.07.2023 № 16998/13-01-07-05 зазначено суму бюджетного відшкодування по ТОВ «ЛЬВІВСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» в розмірі 1 073 531,18 грн. Проте, щодо цього контрагента в акті перевірки встановлена інша сума ПДВ, а саме 1 073 531,12 грн.

При цьому, під час розрахунку відповідач застосував числове значення ставки податку з заокруглення суми.

Допитана у судовому засіданні свідок головний державний інспектор Підгайна Надія Ярославівна ствердила, що розрахунок штрафної санкцій здійснювався з заокруглення суми, рішення форми В1 формується без копійок.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач, здійснивши розрахунок не порушив норм законодавства.

Також суд зазначає, що допущені в акті перевірки від 16.06.2023 № 16393/13-01-07-05/43216410 технічні помилки щодо обсягу придбання ТОВ «ЛІОНЕНТРІ» товарів (робіт, послуг) з податком на додану вартість у контрагентів-постачальників не мали впливу на винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень та не спростовують вчиненого порушення та, як наслідок, не можуть потягнути за собою безумовне їх скасування, за умови прийняття його відповідно до вимог законодавства.

У частині 3 статті 2 КАС України однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 9 вказаного Кодексу.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine, заява №7460/03, §26) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Відповідно до частин 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Проте суд надавши оцінку представленим доказам та доводам учасників справи в сукупності, дійшов висновку про недоведеність позивачем відсутності порушень вимог податкового законодавства.

У відповідності до ч. 2 ст. 2 КАС України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд дійшов висновку, що за сукупністю встановлених у даній справі обставин оскаржені податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській відповідають критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені частиною 2 статті 2 КАС України, відтак позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІОНЕНТРІ» (вул. Зарицьких, буд. 5, кв. (офіс) 12, м. Львів, 79011; код ЄДРПОУ 43216410) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003; код ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2024.

Суддя Сидор Н.Т.