Рішення

від 25.12.2024 по справі 440/6724/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/6724/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПУМА ПЛЮС" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПУМА ПЛЮС" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000045/1 від 22.02.2024, прийняте Київською митницею Держмитслужби.

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100160/2024/000074 від 23.02.2024, видану Київською митницею Держмитслужби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 лютого 2024 року позивач для митного оформлення товарів подав через електронну систему MD Declaration до Київської митниці митну декларацію № 24UA100160532374U5, в якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 зазначив загальну суму за рахунком 51217,95 євро. За наслідками розгляду поданих позивачем документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000045/1 від 22.02.2024, в якому відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та можуть бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Незважаючи на подання до митного оформлення всіх документів, які підтверджують митну вартість товару за першим методом щодо ціни договору (контракту) митним органом прийнято картку відмови та рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом.

25.06.2024 Київська митниця подала до суду відзив на адміністративний позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечила в повному обсязі. Відповідач вказав про неподання позивачем до митного органу достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, що базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних. Вказане стало підставою для коригування митної вартості товарів за другорядним методом, згідно із положеннями ст.64 Митного кодексу України (в подальшому МК України) за неможливості визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Суд, вивчивши письмові заяви учасників справи по суті позову, дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів адміністративної справи, встановив такі обставини.

22 листопада 2023 року між позивачем ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ПУМА ПЛЮС (Покупець) та компанією DAH Solar Co., Ltd.(Продавець) укладено контракт № DAH-20231122, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується відвантажити, а Покупець купити на умовах (базисні умови поставки) згідно з Інкотермс-2020, Товари (сонячні панелі та інвертори), номенклатура яких буде зазначатися у специфікаціях до цього Контракту, на кожну партію і є невід`ємною частиною контракту.

21 лютого 2024 року позивач для митного оформлення товарів подав через електронну систему MD Declaration до Київської митниці митну декларацію № 24UA100160532374U5, в якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 зазначив загальну суму за рахунком 51217,95 євро.

На підтвердження митної вартості товарів позивачем до митного оформлення разом з митною декларацією № 24UA100160532374U5 від 21.02.2024 відповідно до вимог Митного кодексу України подано наступні документи, а саме:

1. Контракт поставки № DAH-20231122 від 22.11.2023;

2. Специфікація № 1 від 22.11.2023 до Контракту № DAH-20231122 від 22.11.2023;

3. Проформа інвойс № DAH-A23100192 від 22.11.2023;

4. Рахунок-фактура (комерційний інвойс) № DAH-A23100192 від 20.12.2023;

5. Банківський документ (SWIFT) № 17 від 01.12.2023 та банківський документ (SWIFT) № 19 від 15.12.2023;

6. Пакувальний лист до рахунку-фактури № б/н від 20.12.2023;

7. Довідка про транспортні витрати № 1368 від 19.02.2024;

8. Рахунок на оплату № 4 від 19.02.2024, рахунок на оплату № 6 від 19.02.2024, рахунок на оплату № 7 від 19.02.2024;

9. Платіжна інструкція № 1518 від 21.02.2024, платіжна інструкція № 1516 від 21.02.2024, платіжна інструкція № 1517 від 21.02.2024;

10. Договір транспортно-експедиторського обслуговування № 14072023 від 14.07.2023;

11. Заявка (Додаток) № 14 від 20.12.2023 до договору № 14072023 від 14.07.2023;

12. Договір № 14/07/2023 від 14.07.2023;

13. Договір на транспортне обслуговування зовнішньоторговельних вантажів № 201218 від 20.12.2018;

14. Договір на надання транспортно-експедиційних послуг № 0102/18 від 01.02.2018;

15. Договір на надання транспортно-експедиційних послуг № 57 від 05.02.2024;

16. Коносамент на морське перевезення № HS123122505 від 07.01.2024;

17. Міжнародна товарно-транспортна накладна (СMR) № 5855090 від 17.02.2024;

18. Сертифікат походження № 24C3401M1100/00004 від 08.01.2024 з перекладом;

19. Прайс-лист від виробника б/н від 20.11.2023;

20. Комерційна пропозиція від виробника б/н від 17.11.2023;

21. Митна декларація країни відправлення № 310120230515237752 від 25.12.2023;

22. Цінова експертиза на імпортну поставку товарів ДП "Держзовнішінформ" № 3- 2/26 від 08.02.2024;

23. Розрахунок ціни (калькуляція) від виробника б/н від 01.12.2023;

24. Довідкова інформація щодо вартості в країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам б/н від 20.12.2023;

25. Сертифікат якості виробника № 19821QH2077R0M від 13.08.2021, № 19821EH0993R0M від 13.08.2021, № 19821SH0916R0M від 13.08.2021 з перекладом;

26. Технічна документація на товар б/н від 20.12.2023.

22 лютого 2024 року повідомленням до МД ІМ 40 ДЕ 24UA100160532374U5 митним органом запропоновано позивачу надати додаткові документи, а саме: 1) документи про вартість перевезення відповідно до переліку згідно із Наказом № 599 які містять числові значення на всьому маршруті прямування від місця завантаження товару до місця призначення, враховуючи витрати на навантаження, перевантаження та зберігання оцінюваних товарів у повному обсязі, передбачені положеннями наказу № 599 та доповнення/заявки до договорів на транспортування, зокрема і документи від безпосередніх перевізників, передбачені статтею 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність», які містять перелік та вартість понесених послуг; 2) Якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару неадресний, надані незалежному колу покупців; 6) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом згідно з вимогами ст. 254 Кодексу).

Цього ж дня позивач направив через електронну систему MD Declaration відповідачу лист № 4 з приводу запитуваних документів та додатково надав митному органу наступні документи: 1) пояснення ТОВ «Еврофорвард» № 1/22 від 29.12.2023; 2) заявка (Додаток) № 14 від 20.12.2023 до договору № 14072023 від 14.07.2023 з виправленнями погодженими обома Сторонами; переклад на державну мову митної декларації країни відправлення № 310120230515237752 від 25.12.2023; коносамент на морське перевезення № HS123122505 від 07.01.2024; міжнародна транспортна накладна (СMR) № 5855090 від 17.02.2024.

22 лютого 2024 року Київська митниця за результатом розгляду поданої митної декларації та доданих до неї документів відмовила у митному оформленні товару за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000045/1, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів за резервним методом на рівні 4,51 доларів США за кг. Розрахунок митної вартості товару № 1: 4,51 дол. США за кг х 17081 кг х 38,4756 = 2963979,77 грн. 2963979,77 грн / 17081 кг / 41,5421 = 4,18 євро за кг. Джерело інформації: МД від 27.09.2023 № 23UA209170078172U6.

Як зазначено у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000045/1 від 22.02.2024, документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а також документи містять розбіжності. Такими розбіжностями відповідач визначив: До митного оформлення для підтвердження транспортних витрат надано: довідку про транспортні витрати від 19.02.2024 № 1368, рахунки на оплату від 19.02.2024 № 4, № 6, № 7, видані компанією ТОВ «Єврофорвард», платіжні інструкції від 21.02.2023 № 1516, № 1517, № 1518 та договір транспортного експедирування від 14.07.2023 №14072023, укладений з компанією ТОВ «Єврофорвард» з Додатком від 20.12.2023 № 14 заявку до цього Договору. Також надані договори, укладені компанією ТОВ «Єврофорвард» з іншими транспортними компаніями. Разом із тим, заявок (додатків) до цих договорів, які містять відомості про перелік та вартість наданих послуг, не надано. Відповідно до Заявки від 20.12.2023 № 14 (далі Заявка) маршрутом транспортування є: порт відправлення- Ningbo порт прибуття Gdansk місце призначення м. Полтава. Погоджена вартість послуг складає 7050,0 дол. США, що у еквіваленті складає близько 270 тис. грн. При цьому, декларантом додані складові митної вартості у сумі 182 096,78 грн, разом із тим, основне переміщення товару відбувається по іноземній території. Також, відповідно до транспортних перевізних документів коносаменту від 07.01.2024 № HS123122505, CMR від 17.02.2024 № 5855090 та рахунків на оплату товар переміщувався з порту Ningbo до порт CONSTANTA (Румунія). Таким чином наявні розбіжності щодо маршруту транспортування. Також, згідно із рахунком на оплату від 19.02.2024 № 4 витрати на навантажувальні роботи у порту Констанца складають 40908,78 грн, разом із тим, ці витрати не задекларовані у відповідні графі ДМВ що є порушенням Наказу № 599. Також, рахунок від 19.02.2024 № 7 виставлений на експедиторську винагороду на митній території України на суму 6695,32 грн, разом із тим, згідно із договором транспортного експедирування від 14.07.2023 № 14072023 та ЗУ Про ТЕО послуги експедитора здійснюються на всьому маршруті транспортування, отже також підлягають включенню до складових митної вартості у частині що відноситься до послуг на іноземній території. Також, відповідно до коносаменту від 07.01.2024 № HS123122505 товар у порт Констанца прибув на судні CMA CGM TANYA V.OBXH3W1, разом із тим, згідно митної декларації країни відправлення від 25.12.2023 № 310120230515237752, товар відправлено на судні CMA CGM GANGES/OBXH1W1. Отже відбулось перевантаження на маршруті прямування, за яке відповідно до умов поставки FOB Ningbo відповідальним є покупець. Разом із тим числових значень витрат на перевантаження на інше судне, які є складовими митної вартості, не надано до митного оформлення. Також, в копії митної декларації країни відправлення від 25.12.2023 № 310120230515237752 зазначено інший номер коносаменту COSU6372569520, який не надано до митного оформлення. У графі 70 «Призначення платежу» (Details of Payment) наданих банківських документів (SWIFT) наявне посилання лише на Контракт, як підставу для здійснення перерахунку коштів, та не вказано реквізити інвойсу або специфікації. Таким чином відсутня можливість однозначно співставити платіжне доручення з оцінюваною партією товару. Отже, надані банківські документи не можливо ідентифікувати із поставкою оцінюваного товару. Митна декларація країни відправлення надана без дотримання вимог ст. 254 Кодексу, що не дозволяє повною мірою перевірити зазначені у ній відомості. Також, п. 5.3 Контракту передбачено надання копії експортної МД завіреної відправником та з перекладом англійською, разом із тим, митна декларація країни відправлення надана без перекладу та не завірена відправником. Позивачем надано виправлену заявку на перевезення від 20.12.2023 № 14, яка є додатком до договору транспортно-експедиторського обслуговування від 14.07.2023 №14072023. Разом із тим, відповідно до п. 7.2-7.3 зазначеного договору від 20.12.2023 № 14 в процесі виконання цього договору сторони можуть змінити його умови, які вважаються дійсними тільки в тому випадку, якщо вони вчинені у письмовій формі і підписані вповноваженими сторонами. Таким чином, надана виправлена заявка не є чинною та не змінює узгоджені положення, отже розбіжності щодо порту призначення не усунено.

Листом ТОВ «Єврофорвард» від 29.12.2023 № 1/22 повідомлено, що контейнер № BMOU5855090 завантажено на інше судно CMA CGM TANYA V.OBXH3W1 замість судна CMA CGM GANGES/OBXH1W1 у зв`язку з відсутністю вільних місць. Звертаємо увагу, що зазначений лист з поясненнями датований 29.12.2023, разом із тим, відповідно до коносаменту товар завантажено на борт судна CMA CGM TANYA V.OBXH3W 07.01.2024, тобто на момент складання даного листа товар ще не був завантаження, отже зазначена інформація викликає сумніви у достовірності. Також, зазначений лист був наявний на момент заявлення товару до митного оформлення разом із тим не поданий декларантом для підтвердження митної вартості, що підтверджує сумніви у його достовірності. Згідно з поясненнями компанії ТОВ «Єврофорвард» та ТОВ «Пума плюс» витрати на перевантаження не включено до наданих витрат на транспортування. Отже, вбачається декларування складових митної вартості не в повному обсязі. Також згідно даних сайту https://www.searates.com, контейнер № BMOU5855090 прибув до порту CONSTANTA 11.02.2024, завантажений на борт транспортного засобу № AT9945HM/BH2551XF 17.02.2024, отже товар зберігався у порту CONSTANTA 6 діб. Отже, вбачається наявність зберігання на території Румунії. У графі 22 CMR від 17.02.2024 № 5855090 зазначено особу, відповідальну за зберігання та розвантаження товару: «COSCO ROMANIAN SHIPPING AND TRADING CONSTANTA ROMANIAN EXPEDITI», від якої не надано інформації щодо числових значень вартості зберігання та перевантаження контейнеру на транспортний засіб, а також не надано договорів, рахунків та/або іншої інформації. Щодо прайс-листа повідомляємо, що митний орган не зазначає про порушення щодо складання прайс-листа. Разом із тим повідомляємо, що надані до митного оформлення документи від 20.11.2023, від 17.11.2023 під кодом « 3014» що відповідає назві документу «прайс-лист» по суті та за формою не є прайс-листами а уявляють собою комерційну пропозицію адресованою безпосередньо ТОВ «Пума плюс» із зазначенням кількості, вартості, комерційних умов конкретної поставки. Отже надані документи під кодом « 3014» не містять порушень законодавства, разом із тим не відображають «дійсну вартість товару» у розумінні ст. VII ГАТТ, тобто не містять інформації про ринкову вартість товару для необмеженого кола покупців. Також, щодо наданого листа ДП «Держзовнішінформ» від 08.02.2024 № 3-2/24 зазначаємо, що за результатами аналізу щодо відповідності ринковому рівню цін на аналогічну продукцію на підставі аналізу наданих документів (контракт, інвойс) а також з урахуванням аналізу перелічених сайтів та відповіді компанії виробника експертом зроблено висновок про відповідність ціни - цінам компанії виробника. Разом із тим, метою аналізу є аналіз на відповідність ринковому рівню цін. Разом із тим, експертом зазначений висновок не наведений, отже, наданий висновок не підтверджує відповідність заявлених цін ціновій кон`юнктурі ринку. Також при проведенні порівняння цін встановлено, що митне оформлення ідентичних та подібних товарів здійснювалося за більш високими рівнями митної вартості від 4,51 до 5,84 дол. США за кг.

Також декларантом не надано у повному обсязі документи, які зазначені в повідомленні митного органу про надання додаткових документів, отже декларант не скористався своїм правом, передбаченим статтею 52 МК.

Враховуючи неможливість застосування попередніх методів митну вартість визначено із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу на підставі рівня митної вартості ідентичного товару, оформленого імпортером оцінюваного товару ТОВ "Пума Плюс" в зоні діяльності іншої митниці за МД від 27.09.2023 № 23UA209170078172U6, заявленим декларантом самостійно за резервним методом за рівнем 4,51 дол. США за кг.

Також в у графі 33 митним органом наведено перелік відомостей за умови надання яких митну вартість, заявлену декларантом може бути визнано.

Відмову у митному оформленні вказаного вище товару відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100160/2024/000074 від 23.02.2024, а також прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000045/1 від 22.02.2024 за другорядним методом.

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 Митного кодексу України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію № 24UA100160532464U8 від 23.02.2024 та митний орган прийняв рішення про випуск товару під фінансову гарантію.

Позивач не погодився з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови та звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Засади митної справи, зокрема, правовий статус митних органів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (надалі МКУ, у редакції, чинній на час спірних правовідносин) та іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 3 МКУ при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

За змістом частини 1 статті 318 МКУ митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Частинами 1, 2 статті 54 МКУ передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 54 МКУ за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 МКУ визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами частини 2 статті 55 МКУ прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 49 МКУ визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За змістом частини 2 статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною 3 статті 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 6 статті 53 МКУ передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Статтею 57 МКУ визначено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту та порядок їх застосування.

Так, відповідно до частини 1 статті 57 МКУ визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до положень частин 2 - 6 статті 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За приписами частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина 4 статті 58 МКУ).

Згідно з частиною 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (частина 21 статті 58 МКУ)

За змістом частин 1, 2, 4 статті 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються в спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може відбуватися тільки в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 540/2605/18 (провадження № К/9901/24076/19), від 7.05.2020 у справі № 826/10527/17, від 02.05.2020 у справі № 803/916/17 (провадження № К/9901/1137/17).

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №380/6459/20.

Суд зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору). Митний орган вправі застосувати другорядний метод, якщо за умови наявності у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості декларант додаткових документів не надав, а надані документи не дають можливості для застосування першого методу.

Щодо зауваження митного органу про наявність розбіжностей по маршруту транспортування суд зазначає наступне.

Відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно - експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Як встановлено судом, між ТОВ «ПУМА ПЛЮС» (Замовник) та ТОВ «Еврофорвард» (Експедитор) укладений договір транспортно-експедиторського обслуговування від 14.07.2023 № 1407223, на підставі якого були надані послуги щодо супроводження та транспортування товару, визначеного контрактом № DAH-20231122 від 22.11.2023.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору Експедитор зобов`язується за плату і за рахунок Замовника надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних із організацією і забезпеченням перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів Замовника, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.

20 грудня 2023 року позивач та ТОВ «Еврофорвард» підписали Заявку (Додаток) № 14 до договору транспортно-експедиторського обслуговування від 14.07.2023 № 1407223, якою погодили перевезення товару позивача (сонячні панелі та інвертори), контейнер № ВМОU5855090.

У Заявці (Додатку) № 14 мала місце технічна описка в частині порту прибуття, допущена сторонами відповідного договору. Замість вірного ОСОБА_1 (Румунія) було зазначено Gdansk. Після отримання повідомлення до МД ІМ 40 ДЕ 24UA100160532374U5 декларантом було подано виправлений екземпляр Заявки (Додатку) № 14 від 20.12.2023, в якому, виправлено описку за погодженням обох сторін. При цьому, зміни у розумінні п. 7.3 договору транспортно-експедиторського обслуговування від 14.07.2023 № 1407223 до договору сторонами не вносилися.

Наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у первинних документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватися як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товарів та не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних (сукупності решти відомостей, що викладені в документах) та доказів можна достовірно визначити митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 520/11059/2020, від 02 червня 2022 року у справі № 460/2674/20.

19 лютого 2024 року ТОВ «Еврофорвард» виставило позивачу рахунок на оплату № 4 на суму 163 596,78 грн. У даному рахунку є посилання на контейнер № ВМОU5855090, в якому перевозився оцінюваний товар, що дає можливість ідентифікувати цей рахунок з оцінюваним товаром. Відповідно до даного рахунку:

1. Вартість перевезень виконаних нерезидентом за межами України (Нінгбо, Китай - Константа, Румунія) становить 122 688,00 грн.

2. Вартість ПРР (вантажно-розвантажувальних робіт) виконаних за межами України (Константа, Румунія) становить 40 908,78 грн.

Рахунок сплачено 21 лютого 2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 1518.

19 лютого 2024 року ТОВ «Еврофорвард» виставило позивачу рахунок на оплату № 6 на суму 98 665,84 грн. У даному рахунку є посилання на контейнер № ВМОU5855090, в якому перевозився оцінюваний товар, що дає можливість ідентифікувати цей рахунок з оцінюваним товаром. Відповідно до даного рахунку:

1. Вартість міжнародних транспортних послуг за межами митної території України (Константа, Румунія - Рені, Україна) становить 18 500,00 грн.

2. Вартість міжнародних транспортних послуг по митній території України (Рені, Україна - Київ, Україна - Полтава,Україна) становить 80 165,84 грн. Рахунок сплачено 21 лютого 2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 1516.

19 лютого 2024 року ТОВ «Еврофорвард» виставило позивачу рахунок на оплату № 7 на суму 8 034,38 грн. У даному рахунку є посилання на контейнер № ВМОU5855090, в якому перевозився оцінюваний товар, що дає можливість ідентифікувати цей рахунок з оцінюваним товаром. Відповідно до даного рахунку: 1. Вартість транспортно-експедиційного обслуговування на території України становить 8 034,38 грн. Рахунок сплачено 21 лютого 2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 1517.

Розмір витрат виконавець (Експедитор) договору про надання транспортно - експедиторського обслуговування виклав у формі довідки, яку було долучено до митної декларації, як це встановлено ч. 2 ст. 53 МК України та розділом ІІІ вищенаведених Правил.

При цьому, в довідці від ТОВ «Еврофорвард» від 19.02.2024 № 1368 містяться усі необхідні реквізити, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, а саме посилання на контейнер № BMOU5855090, в якому переміщувався товар (сонячні панелі та інвертори), а також вказана вартість з перевезення з Нінгбо, Китай через Константа, Румунія, з подальшим навантаженням в авто НОМЕР_1 (тягач ВН2551XF) до п\п Рені, Україна 182 096,78 грн. Страхування вантажу не здійснювалося.

Витрати у сумі 182 096,78 грн. включають в себе: перевезення за маршрутом Нінгбо, Китай - Константа, Румунія у розмірі 122 688,00 грн.; вантажно-розвантажувальні роботи в порту Константа, Румунія у розмірі 40 908,78 грн.; перевезення за маршрутом Константа Рені, Україна у розмірі 18 500,00 грн.

У постанові від 22.08.2019 року у справі № 810/2784/18 Верховний Суд зазначив, що аргументи митниці про те, що транспорті витрати обов`язково повинні підтверджуватись актами приймання-передачі виконаних послуг, заявками та платіжними документами правильно відхилено судами попередніх інстанцій, оскільки пунктом 6 частини другої статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Отже, Митний кодекс України не містить чіткого переліку документів, які зобов`язаний подати декларант для підтвердження числових значень витрат на транспортування з чого слідує, що такі витрати можуть підтверджуватися такими доказами, які містять відомості, що дозволяють визначити розмір транспортних витрат та ідентифікувати їх з конкретним вантажем.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 31.05.2019 по справі № 804/16553/14, довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Таким чином, позивачем було надано відповідачу необхідні транспортні документи у відповідності до вимог ст. 53, 58 Митного кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», що підтверджують розмір транспортних витрат, понесених позивачем.

Щодо зауваження митного органу про ненадання заявок (додатків) до договорів транспортного експедирування від перевізників, які залучались компанією експедитором суд зазначає наступне.

Як зазначалося вище, організацією перевезення товару позивача здійснювало ТОВ «Еврофорвард» на підставі договору транспортно-експедиторського обслуговування від 14.07.2023 № 1407223.

Пунктом 2.3.2. договору транспортно-експедиторського обслуговування від 14.07.2023 № 1407223 передбачено, що Експедитор зобов`язується організувати перевезення вантажу згідно транспортного замовлення (заявки), представляти інтереси Замовника у взаємовідносинах з перевізниками, портами та іншими організаціями по перевезенню, перевантаженню і транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажів Замовника.

Пунктом 2.1.1. договору транспортно-експедиторського обслуговування від 14.07.2023 № 1407223 передбачено, що Експедитор має право укладати договори і угоди з перевізниками, портами, складами, суднохідними компаніями, її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків по цьому Договору.

Відповідно до ст. 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Отже, для виконання взятих на себе експедиторських зобов`язань за договором від 14.07.2023 № 1407223 ТОВ «Еврофорвард» має право укладати від свого імені договори з іншими особами для забезпечення організації перевезення товару позивача.

Для виконання взятих на себе експедиторських зобов`язань за договором від 14.07.2023 № 1407223 ТОВ «Еврофорвард» звернувся:

- до VD SHIPPING SP. Z O. O. на підставі укладеного договору № 14/07/23 від 14.07.2023, за умовами якого ТОВ «Еврофорвард» є Замовником, VD SHIPPING SP. Z O. O. Експедитором;

- до HUNICORN SHIPPING CO., LTD на підставі укладеного договору № 201218 від 20.12.2018, за умовами якого ТОВ «Еврофорвард» є Замовником, HUNICORN SHIPPING CO., LTD Експедитором;

- до ПП ВС-СЕРВІС на підставі укладеного договору № 0102/18 від 01.02.2018, за умовами якого ТОВ «Еврофорвард» є Замовником, ПП ВС-СЕРВІС Виконавцем.

У свою чергу ПП ВС-СЕРВІС звернувся до ПП ЛОДЖІКФОКС для організації перевезення товару позивача на підставі договору на надання транспортно- експедиційних послуг № 57 від 05.02.2024.

Стаття 929 Цивільного кодексу України передбачає, що за своєю суттю транспортне експедирування - це менеджмент у галузі перевезення вантажів, який може в себе включати не лише укладення договору з перевізником (від свого чи від імені Замовника), а й інший широкий спектр послуг, що не заборонені законом, та пов`язані із транспортуванням цього самого вантажу і т.д.

Отже, надання ТОВ «Еврофорвард» позивачу транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу здійснено шляхом залучення до їх виконання третіх осіб, а саме VD SHIPPING SP. Z O. O.; HUNICORN SHIPPING CO., LTD; ПП «ВС-СЕРВІС»; ПП «ЛОДЖІКФОКС», відповідає договірним умовам.

Позивачем було надано до митного оформлення відповідні договори між експедиторами та перевізниками.

Залучення експедитором третьої особи перевізника повністю відповідає змісту транспортно-експедиторської діяльності, договірним відносинам позивача з експедитором та положенням Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.09.2019 у справі № 826/66/14.

Водночас, у позивача відсутні договірні відносини з VD SHIPPING SP. Z O. O.; HUNICORN SHIPPING CO., LTD; ПП «ВС-СЕРВІС»; ПП «ЛОДЖІКФОКС» і відповідно договорів між ними не існує.

Транспортні витрати, які були включені позивачем до митної вартості, складалися з витрат, пов`язаних із оплатою транспортно - експедиторських послуг ТОВ «Еврофорвард» на підставі вищевказаних документів.

Документи, що підтверджують договірні відносини позивача і ТОВ «Еврофорвард», та документи, що підтверджують вартість наданих позивачу ТОВ «Еврофорвард» транспортно - експедиційних послуг, були надані до митного оформлення і не мають розбіжностей.

Відтак, вищенаведене зауваження митного органу судом відхиляється.

Щодо зауваження митного органу про невключення до складових митної вартості послуг експедитора у частині, що відноситься до послуг на іноземній території.

Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Статтею 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що транспортно-експедиторська діяльність підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Стаття 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» містить перелік видів транспортно-експедиторських послуг, що надаються експедиторами за дорученням клієнтів, зокрема, «надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству».

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

При цьому у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Водночас суд зауважує, що вартість транспортних послуг, наданих ТОВ «Еврофорвард» позивачу у загальному розмірі 182 096,78 грн включено до митної вартості задекларованого товару, що підтверджується відповідачем у відзиві, з них:

- 122688,00 грн -вартість перевезень виконаних нерезидентом за межами України;

- 40908,78 грн - вартість вантажно - розвантажувальних робіт виконаних за межами України;

- 18500,00 грн - вартість міжнародних транспортних послуг за межами митної території України.

Всі наведені складові транспортних послуг підтверджені наданими позивачем первинними документами - рахунками, платіжними дорученнями, довідкою про вартість транспортних послуг. Доказів понесення позивачем інших транспортних витрат відповідачем не надано та судом не встановлено.

З урахуванням викладених висновків суд також відхиляє вищенаведене зауваження митного органу.

Окремо суд звертає увагу на некоректне посилання митного органу на те, що згідно заявки № 14 від 20.12.2013 вартість транспортних послуг складала 7050 доларів США, адже у згаданій заявці мова іде про надання транспортно- експедиторських послуг ТОВ «Еврофорвард» як за межами України, так і на її території, тоді як згідно положень статті 58 МК до митної вартості додаються витрати на транспортування товарів до місця ввезення товару на митну територію України.

Щодо зауваження митного органу по зазначенню у митній декларації країни відправлення номеру коносаменту відмінного від поданого коносаменту до митного оформлення.

Згідно зі ст. ст. 133, 135 Кодексу торгового мореплавства України за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов`язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).

Правовідносини між перевізником і одержувачем вантажу визначаються коносаментом. Умови договору морського перевезення, не викладені в коносаменті, обов`язкові для одержувача, якщо в коносаменті зроблено посилання на документ, в якому вони викладені.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Кодексу торгового мореплавства України після приймання вантажу до перевезення перевізник вантажу, капітан або агент перевізника зобов`язані видати відправнику коносамент, який є доказом прийому перевізником вантажу, зазначеного в коносаменті.

Таким чином, видача коносамента здійснюється після приймання вантажу, тобто коли вантаж перебуває у віданні перевізника. Вважається, що вантаж перебуває у віданні перевізника після того, як він фактично прийнятий на борт судна або надійшов на склад лінійної компанії в чеканні судна.

При оформлені морського перевезення вантажу, згідно сталої морської практики, як один з варіантів оформлюється одночасно два типи коносаментів: лінійний коносамент (Master bill of loading) та домашній коносамент (House bill of loading). Лінійний коносамент видається морським перевізником, підписується представником судноплавної компанії та передається експедитору. Лінійний коносамент підтверджує перевезення певного вантажомісця судноплавною лінією (перевізником) на судні (згідно ваги вантажу, типу контейнеру та інше) для перевезення до конкретного порту.

Відповідно відправником був оформлений лінійний коносамент під №COSU6372569520 щодо перевезення вантажу із зазначенням ваги вантажу та номеру контейнеру. Домашній коносамент видається вже безпосередньо експедитором (в даному випадку китайським) зі вказівкою даних про фактичних відправника та отримувача вантажу.

В даному випадку, експедитором був виданий домашній коносамент № HS123122505.

Декларантом з митною декларацією додано коносамент № HS123122505 від 07.01.2024. Вказаний товаросупровідний документ містить повну інформацію, яка відповідає іншим документам, складеним щодо поставки на користь ТОВ «ПУМА ПЛЮС» товару на підставі зовнішньоекономічного контракту, зокрема назва контейнеру його номер, судно на якому здійснювалось перевезення повністю співпадає із відповідними відомостями, зазначеними в рахунках № 4 від 19.02.2024, № 6 від 19.02.2024, № 7 від 19.02.2024 на транспортні послуги. Назва контейнеру та його номер також співпадає із відповідними відомостями у експортній декларації № 3101202305152377752 від 25.12.2023, коносаменті № HS123122505 від 07.01.2024, міжнародній товарно-транспортній накладній CMR № 5855090 від 17.02.2024, а також у калькуляції (довідці) транспортних витрат № 1368 від 19.02.2024.

Враховуючи наведене, митний орган мав змогу пересвідчитись в обґрунтованості зазначених номеру коносаменту наданого до митного оформлення та зазначеного у митній декларації країни відправлення від 25.12.2023 № 310120230515237752, та переконатись, що сума витрат на транспортування стосується саме цієї поставки (партії товару).

Враховуючи викладене суд відхиляє вищенаведене зауваження митного органу.

Щодо зауваження митного органу по не зазначенню в платіжних документах вказівки на рахунок-фактуру(інвойс) на підставі яких здійснено платіж.

Загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами (далі - уповноважений банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2008 року № 216.

Пунктом 15 розділу 2 Порядку № 216 передбачено, що платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22 серпня 2019 року у справі № 810/2784/18, від 25 травня 2021 року у справі № 520/10386/2020, від 11 квітня 2022 року у справі № 1.380.2019.006980, сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.

Водночас, у спірному випадку платіжний документ у графі «призначення платежу» містить посилання на відповідний контракт, а тому, вказані доводи митного органу не можуть бути підставою для коригування митної вартості. З огляду на вказане, посилання відповідача на те, що платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс) на підставі яких здійснено платіж, не є аргументованим доказом, що унеможливлює ідентифікувати поставку.

Щодо зауваження митного органу про надання митної декларації країни відправлення без дотримання вимог ст. 254 МК України, без перекладу суд зазначає наступне.

Згідно ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Отже, подані до митного оформлення документи потребують перекладу на українську мову, тільки у разі якщо дані, які містяться в них є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей зазначених у митній декларації.

Офіційними мовами СОТ, до якого приєдналася Україна 16.05.2008 року, є англійська, французька, іспанська. Зі змісту ст. 254 МК України вбачається, що для митного оформлення можуть подаватися документи українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, отже не передбачено обов`язку подання документів саме українською мовою.

Відповідачем під час проведення консультацій у процесі митного оформлення товару не надано пояснень стосовно того, чому мова, якою були складені та надані позивачем документи, не були розцінені в якості іноземної мови міжнародного спілкування.

Статтею 254 МК України передбачено три варіанти мови подання документів: українська мова; офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна; інша іноземна мова міжнародного спілкування.

Обов`язок надати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, виникає у декларанта тільки у разі відповідної вимоги митного органу, мотивованої тим, що дані, які містяться в таких документах, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Водночас, позивач у відповідь на повідомлення від митниці декларанту до МД ІМ 40 ДЕ 24UA100160532374U5 надавав лист № 4 від 22.02.2024 з додатковими документами, у тому числі переклад на державну мову митної декларації країни відправлення № 310120230515237752 від 25.12.2023.

При цьому, Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 року у справі № 810/4116/17 висловив наступну правову позиції щодо ненадання декларації країни відправлення в цілому: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країн відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Крім того, відповідно статті 335 МК України, експортна декларація країни відправлення не входить до переліку документів, що є обов`язковими для здійснення митного контролю та митного оформлення, в зв`язку з чим не є документом, необхідним для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів.

Отже, це зауваження митного органу також є необґрунтованим.

Щодо зауваження митного органу по відсутності у прайс-листі інформації про ринкову вартість товару для необмеженого кола покупців.

Прайс-лист є документом довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми прайс-листа.

Згідно із загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Крім того, прайс-лист не є основним документом відповідно до частини 2 ст. 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів. Каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару належать до додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.

Зі змісту статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондує й положенням частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Наданий декларантом прайс-лист б/н від 20.11.2023 у повній мірі містить усі необхідні відомості для ідентифікації цих товарів.

Прайс-лист не може вважатися первинним документом і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі № 820/859/17, від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18.

Таким чином, зауваження митного органу щодо прайс-листа не є підставою для неврахування його, як документу, на підтвердження заявленої вартості товару.

Щодо зауваження митного органу по не підтвердженню відповідності заявлених цін ціновій кон`юнктурі ринку у висновку ДП «Держзовнішінформ» № 3-2/26 від 08.02.2024 суд зазначає наступне.

Державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, скорочена назва ДП «Держзовнішінформ» - провідний інформаційно аналітичний та експертний центр в Україні з досліджень зовнішніх та внутрішніх ринків товарів і послуг.

ДП «Держзовнішінформ» уповноважене наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 608 від 02.05.2018 здійснювати моніторинг цін на зовнішньому та внутрішньому товарних ринках, досліджувати динаміку цінових процесів на ринках та відповідність контрактних (зовнішньоторговельних) цін кон`юнктурі світового ринку.

Підприємство надає повний спектр інформаційних, аналітичних, дослідницьких та експертних послуг: експертизу зовнішньоекономічних контрактів, дослідження внутрішніх і зовнішніх товарних ринків, консультування з питань комерційної діяльності та управління. Одним із напрямків діяльності ДП «Держзовнішінформ» є надання висновків щодо вартості товарів за контрактом.

ДП «Держзовнішінформ» проводить цінову експертизу в порядку, передбаченому Положенням про порядок проведення цінової експертизи та встановлення відповідності цінових умов договорів (контрактів), затвердженим наказом державного підприємства від 30.05.2011 № 115-1.

Відповідно до пункту 1.4 зазначеного Положення цінова експертиза передбачає аналіз умов зовнішньоекономічних договорів на основі наданих замовником матеріалів з використанням відповідних інформаційних джерел: біржові котирування; контрактна практика по роботам, послугам, товарам, правам інтелектуальної власності; прейскуранти та ціни українських суб`єктів господарювання на відповідні види робіт, послуг, товарів, прав інтелектуальної власності; комерційні пропозиції, листи, протоколи намірів, прейскуранти на роботи, послуги, товари, права інтелектуальної власності відомих фірм, порівняльні індекси цін; статистичні дані органів державної влади; звіти та довідки торговельно-економічних місій у складі посольств України за кордоном тощо.

Акт цінової експертизи являє собою лист, в якому вказуються перелік документів, наданих заявником (договори, угоди, довідки, кон`юнктурна та експертна інформація тощо), зазначається про здійснення аналізу отриманої від заявника інформації, робиться висновок про відповідність або не відповідність вартості послуги кон`юнктурі ринку.

Крім того, відповідачем не враховано, що окрім використання інформації щодо аналогічних товарів з мережі інтернет, ДП «Держзовнішінформ» було отримано інформацію безпосередньо від постачальника товару, який у повній мірі підтвердив контрактну/митну вартість поставленого товару.

Відповідно до листа Міністерства зовнішніх економічних зв`язків і торгівлі України від 07.10.1996 № 25-28/215 експертні висновки ДП "Держзовнішінформ" мають чинність офіційних експертиз стосовно умов виконання імпортно експортних контрактів, рівнів цін за цими контрактами та повинні братися до уваги митними органами при здійсненні цінового контролю.

Отже, експертний висновок ДП «Держзовнішінформ» № 3-2/26 від 08.02.2024 про прийнятність контрактного рівня цін імпортованого позивачем товару та відповідність контрактної вартості товару кон`юнктурі світового ринку, є належним доказом, що підтверджує відповідність імпортованого позивачем товару цінам і умовам світового ринку.

Згідно із п.2, 4 ч.2ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст.59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст.64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Беручи до уваги наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000045/1 прийняте 22 лютого 2024 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100160/2024/000074 оформлена 23 лютого 2024 року не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, прийняті без урахування обставин, які мали значення для їх прийняття, за відсутності підстав для їх прийняття, відтак підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн. З огляду на задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача зазначену суму.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Разом з цим, як визначено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПУМА ПЛЮС" (вул. Вокзальна, буд. 6, м. Полтава, ідентифікаційний код 39549236) до Київської митниці Держмитслужби (бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А, Київ 124, 03124, ідентифікаційний код 43337359) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000045/1 від 22.02.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100160/2024/000074 від 23.02.2024, складену Київською митницею Держмитслужби.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПУМА ПЛЮС" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6056,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.І. Клочко