Ухвала

від 25.12.2024 по справі 440/15374/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 грудня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/15374/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Клочко К.І., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу, а саме просить:

- стягнути з ФОП ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 37959255, ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава, р/р UA988999980313000106000016719, код 21081100, отримувач платежу ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава, призначення платежу оплата штрафу) штраф у розмірі 6783,00 (шість тисяч сімсот вісімдесят три) гривні 00 копійок.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

У ході з`ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частин другої цієї статті для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Водночас, Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області звернулося до суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу, накладеного постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 06.09.2024 №165,166, 20.12.2024, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Позов містить клопотання про поновлення строку звернення до суду із позовом у зв`язку з сповіщеннями про повітряну небезпеку під час робочого дня та допущенням механічної помилки при заповненні електронної форми позовної заяви, сформованої та поданої з використанням Єдиної судово інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд ЄСІТС у справі № 440/14674/24.

Розглянувши вищезазначене клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відповідний правовий висновок викладено Верховним Судом , зокрема, у постанові від 11.11.2021 у справі № 420/2764/21.

Суд зазначає, що посилання позивача на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, оскільки довготривалі повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10 березня 2023 року по справі №540/1285/22.

Крім того, законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Тобто, встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі Перетяка та Шереметьев проти України (Peretyaka And Sheremetyev v. Ukraine) від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, § 33).

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс установлює обмеження щодо відповідних судових процедур.

Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Таким чином, поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено Верховним Судом у постанові від 04.10.2019 у справі №820/4188/18.

Таким чином, допущення механічної помилки при заповненні електронної форми позовної заяви, сформованої та поданої з використанням Єдиної судово інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд ЄСІТС у справі № 440/14674/24 не може бути основною та поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, оскільки достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод для усунення усіх недоліків позовної заяви у строк встановленим ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі № 440/14674/24 до суду не надано.

За правилами частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску із заявленими позовними вимогами..

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Відповідно до частини одинадцятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України надати позивачу дозвіл на подання в паперовій формі заяв по суті справи, клопотань та письмових доказів.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя К.І. Клочко