Рішення

від 25.12.2024 по справі 520/16462/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2024 р. № 520/16462/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) від 26.04.2024 номер справи 204950021892, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) призначити та виплачувати з 21 грудня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зарахувати до страхового стажу період навчання з 01.09.1983 по 22.06.1988, та періоди роботи з 28.08.1981 по 30.07.1983, з 05.12.1988 по 31.12.1999, починаючи з 21 грудня 2023 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зарахувати періоди роботи з 05.12.1988 по 31.12.2003, з 19.11.2007 по 28.02.2019, з 02.12.2019 по 30.07.2021 до страхового стажу у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, починаючи з 21 грудня 2023 року.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду її навчання з 01.09.1983 по 22.06.1988, періодів роботи з 28.08.1981 по 30.07.1983, з 05.12.1988 по 31.12.1999, відмови у зарахуванні періодів роботи з 05.12.1988 по 31.12.2003, з 19.11.2007 по 28.02.2019, з 02.12.2019 по 30.07.2021 до страхового стажу у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ та відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, є протиправними та такими, що порушують її право на належний соціальний захист та справедливий і гарантований державою рівень пенсійного забезпечення.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача 08.07.2024 надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) 19.04.2024 звернулася до органу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закону України №1058-IV).

За результатами розгляду заяви від 19.04.2024 позивачу рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області) від 26.04.2024 номер справи 204950021892 було відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного загального страхового стажу (30 років).

Позивач, вважаючи дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV протиправними, звернулася до суду із даним адміністративним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері реалізації особами, які мають право на пенсію, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення, у випадках, передбачених Конституцією України, регулюються нормами Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Згідно з частинами першою та другою статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У пункті 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховувалась також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктом 1 Порядку № 637 (зі змінами), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 (зі змінами) передбачено, що за відсутністю трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, наявності неправильних чи неточних записів у трудовій книжці пенсійний орган вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.

Записами трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 (записи №1-2, №12-14), копія якої додана до позову, підтверджується, що позивач працювала з 28.08.1981 по 30.07.1983 в Харківському електроапаратному заводі та з 05.12.1988 по 31.12.1999 в ДП Центральна клінічна лікарня №5 м. Харків.

Щодо зауваження органу ПФУ про неможливість зарахувати до страхового стажу періоду роботи з 05.12.1988 по 31.12.1999, оскільки назва при прийнятті на роботу не відповідає печатці при звільненні, суд зазначає, що згідно трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 було прийнято на роботу в Центральну клінічну лікарню №5 МПС м. Харкова, а на печатці про звільненні вказано - ДП Центральна клінічна лікарня №5 м. Харків.

Крім того, після введення загальнообов`язкового державного соціального страхування, ДП «Центральна клінічна лікарня №5 м. Харків» (код ЄДРПОУ 01108202) почала вносити за ОСОБА_1 відомості про сплату страхових внесків, що підтверджується довідкою за формою ОК-5, копія якої додана до позову. Тому зазначене додатково підтверджує період роботи з 05.12.1988 по 31.12.1999 позивача в ДП Центральна клінічна лікарня №5 м. Харків. Період роботи з 01.01.2000 по 31.12.2003 в тій же установі, який є продовженням вищевказаного періоду, зараховано органом ПФУ згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17, висловлюючи правову позицію щодо недотримання правил ведення трудової книжки зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка зазначена в ній, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, оспорювані періоди роботи позивача з 28.08.1981 по 30.07.1983, з 05.12.1988 по 31.12.1999 внесені з посиланням на первинні документи та в них зазначено всі необхідні дані для зарахування періодів роботи до страхового стажу, а також зазначено уповноважені особи, які внесли ці записи та скріплено печатками підприємств.

Тому у відповідача були відсутні підстави не зараховувати періоди роботи позивача з 28.08.1981 по 30.07.1983, з 05.12.1988 по 31.12.1999 при розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 .

Верховний суд у постанові від 22.03.2018 по справі №208/235/17 зазначив наступне: Колегія суддів звертає увагу, що доводи скаржника про те, що періоди роботи позивача з 17 серпня 1988 року по 11 січня 1993 року на ВАТ «Дніпрохімремонт» не підтверджений уточнюючою довідкою, є безпідставними, оскільки надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно лише у випадку відсутності трудової книжки або коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.

Між тим записи у трудовій книжці та довідки, які містяться у матеріалах справи, підтверджують характер роботи позивача у спірний період за Списком № 1, що надає право на включення спірного періоду до стажу та право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах».

Отже, будь-яка довідка на підтвердження трудового стажу не може нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.

Постанова Верховного Суду від 03 вересня 2019 року по справі № 495/10175/16-а містить наступні висновки: «Таким чином, на думку колегії суддів, посилання відповідача на неможливість включення до пільгового стажу спірного періоду праці у зв`язку з тим, що в трудовій книжці позивача не зазначено умови праці та відомості щодо зайнятості позивача певними роботами повний робочий день та не наданням уточнюючої довідки, яка передбачена п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637, є безпідставними, оскільки про те, що позивач працював в спірні періоди на роботах, передбачених списком № 2 підтверджується записами в його трудовій книжці, що відповідає вимогам законодавства, наказами та особовими рахунками і не потребує інших способів доведення цього факту».

Тобто, «на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивачу той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком» - вказану правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №687/975/17.

Також, аналогічну позицію було висловлено Верховним Судом у постанові від 23 липня 2019 року у справі № 537/53/17, у постанові від 25 вересня 2018 року у справі №242/65/17 та у постанові від 11 травня 2022 року у справі №120/1089/19-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, періоди роботи позивача з 28.08.1981 по 30.07.1983, з 05.12.1988 по 31.12.1999 мають бути зараховані відповідачем на підставі записів трудової книжки, адже жодним законом України або підзаконним нормативно-правовим актом не встановлено право органів Пенсійного фонду України не зараховувати до стажу періоди роботи особи, здійснені з посиланням на первинні документи, які є чіткими, зрозумілими, засвідчені печатками підприємств із зазначенням посадових осіб, які внесли записи.

Щодо наявності підстав для зарахування періоду навчання позивача з 01.09.1983 по 22.06.1988 до загального страхового стажу суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що дипломом НОМЕР_3 від 27.06.1988, копія якого додана до позову, підтверджується, що з 01.09.1983 по 22.06.1988, ОСОБА_1 навчалася в Харківському державному університеті ім. О.М. Горького, закінчила повний курс цього університету за спеціальністю «психологія».

Свідоцтвом про народження ОСОБА_1 та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , копії яких додані до позову, підтверджується зміна прізвища позивачки з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».

Крім того, записами №8-№9 в трудовій книжці НОМЕР_2 , які внесені Харківським державним університетом ім. О.М. Горького, підтверджується, що ОСОБА_1 навчалася на денному відділенні біологічного факультету цього університету. Записи скріплені печаткою університету та підписом уповноваженої особи.

Слід зазначити, що відсутні жодні зауваження з боку органу ПФУ щодо диплому НОМЕР_3 позивачки та записів №8-№9 трудової книжки НОМЕР_2 .

Єдиною підставою відмови відповідача в зарахуванні періоду навчання з 01.09.1983 по 22.06.1988 ОСОБА_1 є те, що період навчання перетинається з роботою.

Проте, у рішенні від 26.04.2024 номер справи 204950021892 відсутні будь-які посилання відповідача на нормативно-правові акти, які б містили заборону зараховувати період навчання у разі перетину з періодами роботи.

Згідно зі ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі, а також періоди проходження військової служби.

Статтею 34 Закону УРСР «Про освіту» від 23.05.1991 №1060-ХІІ в Українській РСР вищими навчальними закладами є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.

Згідно з п. 8 Порядку підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993, період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про період навчання.

Отже, неврахування відповідачем періоду навчання позивача з 01.09.1983 по 22.06.1988 не базується на нормах законодавства, тому відповідач повинен був зарахувати вказаний період до загального страхового стажу.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV зарахувати періоди роботи з 05.12.1988 по 31.12.2003, з 19.11.2007 по 28.02.2019, з 02.12.2019 по 30.07.2021 до страхового стажу у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Статтею 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначено, що психіатрична допомога це комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.

Фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у наданні психіатричної допомоги.

Заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги.

Амбулаторна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, в амбулаторних умовах.

Стаціонарна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, і надається в стаціонарних умовах понад 24 години підряд.

Суд зазначає, що відповідачем не заперечується факт роботи позивача в психіатричних закладах у спірні періоди. Доказів на спростування зазначеного факту роботи позивача в психіатричних закладах з 05.12.1988 по 31.12.2003, з 19.11.2007 по 28.02.2019, з 02.12.2019 по 30.07.2021 відповідачем до суду не надано.

Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004, цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення», в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу), продовжують діяти і підлягають застосуванню після 01.01.2004.

Стаття 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не скасовує статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не зупиняє її дію.

Згідно статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи в закладі з надання психіатричної допомоги підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.12.2021 в справі №688/2916/17, від 20.04.2022 в справі №214/3705/17, від 08.06.2022 в справі №510/1593/16-а, від 27.04.2023 в справі № 160/14078/22.

В постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом №1058 та Законом №1788 вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон №1788 був прийнятий раніше за Закон №1058. Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», то він мав би виключити із Закону України «Про пенсійне забезпечення» усі інші положення, чого зроблено не було.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, незарахування відповідачем до страхового стажу позивача періодів роботи в психіатричних закладах охорони здоров`я з 05.12.1988 по 31.12.2003, з 19.11.2007 по 28.02.2019, з 02.12.2019 по 30.07.2021 у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та є протиправним.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 5 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а також приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов`язковості судових рішень та відсутності об`єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) від 26.04.2024 номер справи 204950021892, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) призначити та виплачувати з 21 грудня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зарахувати до страхового стажу період навчання з 01.09.1983 по 22.06.1988 та періоди роботи з 28.08.1981 по 30.07.1983, з 05.12.1988 по 31.12.1999, починаючи з 21 грудня 2023 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зарахувати періоди роботи з 05.12.1988 по 31.12.2003, з 19.11.2007 по 28.02.2019, з 02.12.2019 по 30.07.2021 до страхового стажу у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, починаючи з 21 грудня 2023 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 2906 (дві тисячі дев`ятсот шість) грн 88 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов