Ухвала

від 25.12.2024 по справі 520/33215/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 грудня 2024 р. № 520/33215/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Пасечнік О.В., розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Військова частина НОМЕР_1 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не вчинення дій, направлених на виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 згідно постанови КМУ від 28.02.2022 №168 у розмірі до 100 000 грн. за період з 04.11.2022 по 10.02.2023;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 шляхом нарахування та виплати додаткової винагороди згідно постанови КМУ від 28.02.2022 №168 у розмірі до 100 000 грн за період з 04.11.2022 по 10.02.2023 з одночасним нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Ухвалою судді від 16.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного письмового провадження.

До суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 на позовну заяву, в якому просить суд залишити позовну заяву без розгляду.

В обґрунтування заяви зазначає про те, що 19.07.2022 набув чинності Закон України від 01.07.2022 №2352-IX, яким назву та частини першу і другу статті 233 викладено в такій редакції: «Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів. Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті». Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)". З матеріалів позовної заяви встановлено, що позивач оскаржує бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо проведення перерахунку грошового забезпечення за період з жовтня 2022 року. До суду з позовною заявою позивач звернувся 03.12.2024. З урахуванням вказаних норм, предмету та підстав позову, вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з зазначеним адміністративним позовом.

Дослідивши подане клопотання та матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами частини 3 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин у даній справі є нарахування та виплата позивачу додаткової винагороди, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі до 100 000 гривень за період з 04.11.2022 по 10.02.2023.

Відтак, предметом спірних правовідносин є трудовий спір щодо оплати праці позивача.

Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.

Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України від 01.07.2022 №2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю. Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.

Так, вищезазначеним Законом України від 01.07.2022 №2352-IX частину першу та другу статті 233 Кодексу законів про працю України було викладено у наступній редакції:

"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)."

Таким чином, шляхом внесенням до ст.233 Кодексу законів про працю України вказаних змін, законодавець ввів процесуальні строки для звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.

В той же час, відповідно до п.1 глави ХІХ КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на території України запроваджено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Постановою КМУ від 25 квітня 2023 №383 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 №1236) дію карантину продовжено на всій території України до 30.06.2023 року.

З урахуванням змін, внесених до ст.233 КЗпП України, з 19.07.2022 позивач втратив очікувану можливість звернутися до суду за отриманням невиплаченого заробітку без обмеження строку.

В даному випадку, для дотримання прав позивача, суд вважає датою, з якої обліковується новий строк звернення до суду у даній справі - 19.07.2022, оскільки до цього встановлене обмеження не діяло.

В той же час, ст.233 КЗпП України визначено тримісячний строк звернення із заявою про вирішення трудового спору, який законом продовжено у зв`язку з дією карантину до 30.06.2023.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що заявлені позовні вимоги стосуються нарахування та виплати додаткової винагороди позивача за період служби з 04.11.2022 по 10.02.2023.

В даному випадку необхідно врахувати, що грошове забезпечення військовослужбовців є щомісячною виплатою, а тому в будь-якому разі про порушення своїх прав, позивач дізнався отримавши вказану виплату у відповідному місяці.

Як вбачається з копії витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині), 21.02.2023 позивач здав справи та посаду і направлений для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а отже строк для звернення з позовними вимогами про нарахування та виплату належних військовослужбовцю при звільненні сум грошового забезпечення сплив 21.05.2023.

Разом з тим, до суду з даним позовом за захистом свого права на перерахунок грошового забезпечення в належному розмірі позивач звернувся лише 03.12.2024, тобто з пропуском передбаченого ч.2 ст.233 КЗпП України тримісячного строку звернення до суду.

Відповідно до статті 171 частини 13 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

За таких обставин, згідно з вимогами ст. 169 КАС України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.

Враховуючи викладене, клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про залишення позову без розгляду підлягає частковому задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити частково.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Військова частина НОМЕР_1 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Роз`яснити позивачеві, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде залишено без розгляду відповідно до приписів ч.15 ст.171 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Пасечнік