Ухвала

від 24.12.2024 по справі 580/11183/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 грудня 2024 року справа № 580/11183/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янківської В.П.,

розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

11 листопада 2024 року ОСОБА_1 подала позов до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 30.09.2022 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 31.01.2018 року виплаченої 30.09.2022 року на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 року у справі №320/2768/21;

2) зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 30.09.2022 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 31.01.2018 року виплаченої 30.09.2022 року на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 року у справі №320/2768/21.

В обгрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 у справі №320/2768/21 зобов`язано відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період 01.12.2015 по 31.01.2018 включно, з урахуванням січня 2008 року як базового місяця. 30.09.2022 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 у справі №320/2768/21 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.01.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року у загальній сумі 80444,08 грн. (з урахуванням утриманого військового збору 1,5%), що підтверджується повідомленням про надходження коштів. Проте відповідачем в порушення статті 4 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. 16.09.2024 року з метою виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати позивачем направлено відповідачу заяву. У відповідь на заяву відповідачем надано лист від 27.09.2024 року №09/Т-103/102, яким відмовлено позивачу у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Ухвалою суду від 18.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить залишити позов без розгляду, в зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Визначаючись щодо питання дотримання строків звернення до суду, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк.

Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Норми КАС України передбачають можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Водночас у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.

З даного приводу суд звертає увагу, що відповідно до частин 1 та 2 статті 233 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII (далі - КЗпП України) у редакції, яка діяла до 18.07.2022 передбачалося, що працівник може звернутися зі заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Однак, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин від 01.07.2022 №2352-IX (надалі, також - Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Таким чином, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (Постанова КАС ВС №380/15245/22 від 25.04.2023).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.05.2024 у справі №600/4133/22-а.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 також дійшов висновку про те, що нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов`язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати.

З першого дня наступного місяця після отримання заборгованості особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини першої статті 240, для залишення позовної заяви без розгляду;

Отримання листа від уповноваженого органу у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.

При цьому, оскільки у справі №560/8194/20 спір стосувався нарахування компенсації втрати частини доходів на несвоєчасно виплачені суми пенсії, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду застосовувала шестимісячний строк звернення до суду.

У цій же справі позивач проходив публічну службу, а спір стосується нарахування компенсації втрати частини доходів на несвоєчасно виплачені суми грошового забезпечення військовослужбовця, тому застосуванню підлягає строк, встановлений статтею 233 КЗпП України, що відповідає вищенаведеній правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 08.05.2024 у справі №600/4133/22-а.

Як встановлено судом з матеріалів справи та не заперечується позивачем, ще 30.09.2022 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 у справі №320/2768/21 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.01.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року у загальній сумі 80444,08 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведені висновки Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, ще з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості, в даному випадку з 01.10.2022 позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг строку звернення з позовом до суду. При цьому, отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку.

Крім того, оскільки виплата позивачу заборгованості була проведена 30.09.2022, застосуванню підлягає редакція статті 233 КЗпП України, чинна на момент виникнення спірних правовідносин, а саме яка обмежує строк звернення до суду трьома місяцями.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом лише 11.11.2024, останній пропустив тримісячний строк звернення, встановлений Законом.

Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, що позивачем разом з позовною заявою клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду не подано.

Згідно з приписами ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 3 статті 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З даної правової норми слідує, що залишенню позовної заяви без розгляду передує сукупність певних умов: встановлення судом факту пропуску строку звернення до суду після відкриття провадження у справі, не визнання судом поважними причин пропуску строку звернення до суду, які вказані у відповідній заяві.

В той же час, з огляду на викладене позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для подання до суду мотивованої заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом та належним чином засвідчені документи на підтвердження вказаних у заяві обставин.

Згідно з положеннями ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:

- надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 172 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачу 5-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України, із наданням відповідних доказів поважності причин пропуску такого строку.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА