Рішення

від 25.12.2024 по справі 580/10954/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року справа № 580/10954/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Технобуденерго до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

05 листопада 2024 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося товариства з обмеженою відповідальністю «Технобуденерго» до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просить:

1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 11199/23-00-07-04-01 від 02.08.2024;

2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 16267/23-00-07-04-01 від 31.10.2024.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на незгоду із висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки, зазначаючи, що підприємством не допущено порушень податкового законодавства під час господарських операцій із ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ», які мали реальний характер та підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку. Позивач зазначає, що висновки ГУ ДПС у Черкаській області є безпідставними, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, базуються на припущеннях, не підтверджуються належними та допустимими доказами, сформовані без урахування змісту первинних документів, отримання придбаних послуг та використання їх у господарській діяльності. Факт придбання послуг в повній мірі підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку: договорами, актами надання послуг, платіжними документами, зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними. Крім того, позивачем дотримано принцип належної обачності при виборі контрагентів, про що свідчить перевірка їх статутних документів і свідоцтва платників ПДВ, до моменту укладання договорів.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому проти задоволення позову заперечує в повному обсязі та просить відмовити у його задоволенні. Зокрема зазначив, що донарахована сума грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість сформована в результаті завищення ТОВ «ТЕХНОБУДЕНЕРГО» фінансового результату до оподаткування, визначений за правилами бухгалтерського обліку та завищення податкового кредиту внаслідок не підтвердженням реальності здійснення господарських операцій документально оформлених між ТОВ «ТЕХНОБУДЕНЕРГО» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» (код ЄДРПОУ 42220300) у серпні 2021 року. Крім того, під час проведення перевірки використано дані з Державного реєстру судових рішень, а саме ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 12 липня 2021 року, справа № 759/15208/21 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 КК України, в якій зокрема зазначено, що відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що на території Київської області діє злочинна група, організатором якої є ОСОБА_4, яка надає підприємствам реального сектору економіки послуги з мінімізації сплати податків, шляхом створення видимості фінансово-господарської діяльності, використовуючи при цьому ТОВ «ТД «УКРВИДОБУВАННЯ». ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» відображають у своїй податковій звітності операції із придбання наступних ТМЦ: пральна машина, холодильник, щебінь, легкові та вантажні автомобілі, освітлювальне обладнання, скраплений газ, внутрішня частина верху взуття та інше. У подальшому, дане підприємство відображає реалізацію вже іншої групи товарів, серед яких: грунт, глина, щебінь гранітний ф.40-70, труба сталева електрозварна, що дає змогу підприємствам реального сектору економіки незаконно формувати податковий кредит з податку на додану вартість, шляхом підміни номенклатури товарів. Таким чином встановлено, що протягом 2019-2021 років ТОВ«ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» здійснює придбання в основному різноманітних транспортних засобів (легкові автомобілі, тягачі, причепи, мопеди та інше), а реалізовує корисні копалини (щебінь, грунт, пісок), подальша реалізація транспортних засобів відсутня. Відповідно до інформації, на балансі підприємства також відсутні придбані транспортні засоби. Вказане свідчить про безтоварність господарських операцій та формування «схемного» податкового кредиту.

Отже, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» не має власних транспортних засобів та не замовляє послуги транспорту у інших підприємств, відсутня достатня кількість кваліфікованого персоналу та інші ознаки характерні для реального сектору економіки для проведення фінансово-господарської діяльності у задекларованих обсягах.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій просить позов задовольнити повністю.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОБУДЕНЕРГО» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа, код ЄДРПОУ 00388932.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області від 15 травня 2024 року проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОБУДЕНЕРГО» (код за ЄДРПОУ 40193181) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість за вересень 2021 року по взаємовідносинах з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» (код ЄДРПОУ 42220300) за серпень 2021 року та показників фінансової звітності з їх відображенням в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2021 рік, з урахуванням п. 102.1 ст. 102 ПКУ, за наслідками якої складено Акт перевірки від 16.07.2024 №8437/23-00-07-04-01/40193181.

Актом перевірки встановлено факти, які свідчать про нереальність господарських операцій з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ».

Документальною плановою виїзною перевіркою встановлено порушення вимог:

1. Вимог пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, вимог п.3.10 Наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року № 433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності», ст.1, ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року № 73, п.7 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 215032 грн за 2021 рік.

2. Вимог п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. 201.1, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 238924 грн за вересень 2021.

На підставі акту перевірки від 16.07.2024 №8437/23-00-07-04-01/40193181 ГУ ДПС у Черкаській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 02 серпня 2024 року №11198/23-00-07-04-01, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 268 790 грн., в т. ч. основний платіж - 215 032 грн та 53 758 грн штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення від 02.08.2024 №11199/23-00-07-04-01, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 298 655 грн., в т.ч. основний платіж - 238 924 грн., штрафні (фінансові) санкції - 59 731 грн. (далі по тексту - податкові повідомлення - рішення).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями, Товариством подано скаргу на податкові повідомлення рішення.

За результатами розгляду скарги, винесено Рішення про результати розгляду скарги від 04.10.2024 року №30078/6/99-00 - 06 - 01 - 02 - 06, згідно даного рішення, скаргу задоволено частково:

податкове повідомлення - рішення від 02 серпня 2024 року №11199/23-00- 07-04-01 - залишено без змін;

податкове повідомлення - рішення від 02 серпня 2024 року №11198/23-00-07-04-01 скасована у частині застосування штрафної санкції в сумі 53 758 грн.

31 жовтня 2024 року ГУ ДПС у Черкаській області у відношенні Позивача, за результатами Акту перевірки від 16 липня 2024 року №8437/23-00- 07-04-01/40193181 та Рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 04.10.2024 №30078/6/99-00-06-0І-02, винесено податкове повідомлення - рішення №16267/23-00-07-04-01 від 31.10.2024 року, згідно з яким до Товариства застосовано штрафну санкцію в сумі 215 032 грн.

Не погодившись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).

За визначенням підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено обов`язок платника податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності (п. 44.2 ст. 44 ПК України).

За змістом п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу, ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Таким чином, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які мають відображати реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

У ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «ТЕХНОБУДЕНЕРГО» мало взаємовідносини з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» (код ЄДРПОУ 42220300) у серпні 2021 року, які вплинули на правильність визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємства за 2021 рік.

Донарахована сума грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість сформована в результаті завищення ТОВ «ТЕХНОБУДЕНЕРГО» фінансового результату до оподаткування, визначений за правилами бухгалтерського обліку та завищення податкового кредиту внаслідок не підтвердженням реальності здійснення господарських операцій документально оформлених між ТОВ «ТЕХНОБУДЕНЕРГО» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» (код ЄДРПОУ 42220300) у серпні 2021 року.

У періоді, що перевіряється встановлено, що ТОВ «ТЕХНОБУДЕНЕРГО» задекларувало податковий кредит у вересні 2021 року на суму ПДВ 238924 грн від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ», згідно податкової накладної від 31.08.2021 року № 113.

Вищезазначену податкову накладну ТОВ «ТЕХНОБУДЕНЕРГО» віднесено до податкового кредиту у декларації з ПДВ за вересень 2021 року у сумі 238924 грн.

Відповідач зазначив, що у наданій до перевірки видатковій накладній в графі місце складання зазначено - с. Хотів, проте, у товарно - транспортних накладних вказано місце навантаження: Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Давидівка, вул. Нескорених 22, тобто виходячи з вищенаведеного не можливо встановити фактичне місце відвантаження товару.

Видаткова накладна служить основним первинним документом, який виданий постачальником та підтверджує передачу ТМЦ від нього до покупця. Видаткова накладна і ТТН складаються у день відвантаження товару.

Дані факти доводять про формальний характер складання документів та про удаваність господарської операції.

Товарно - транспортні накладні, в яких замовником та вантажовідправником вказано ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ УКРВИДОБУВАННЯ», вантажоодержувачем вказано ТОВ «ТЕХНОБУДЕНЕРГО», пункт навантаження - Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Давидівка, вул. Нескорених 22, пункт розвантаження - с. Глибочиця, Житомирського р-ну, автодорога Київ-Чоп км 127+990.

Детальний опис ТТН зазначено по тексту в акті перевірки.

У ТТН зазначено замовник перевезення - ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ», автомобільний перевізник - ПП «АМТ-МЕХАНІЗАЦІЯ» (код ЄДРПОУ 40876090, платник ПДВ з 01.12.2016 по дату реєстрації акту перевірки).

Проте, відповідно даних ЄРПН у ПП «АМТ-МЕХАНІЗАЦІЯ» відсутня реєстрація податкових накладних в адресу ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» за весь період діяльності.

Окрім того, відповідно поданого ПП «АМТ-МЕХАНІЗАЦІЯ» податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІІ квартал 2021 року у ПП «АМТ-МЕХАНІЗАЦІЯ» відсутні наймані працівники з прізвищами, зазначеними в якості водіїв у ТТН (окрім Пікіна).

При проведені перевірки встановлено, що за державними номерними знаками, зазначеними в ТТН обліковуються вантажні автомобілі тягачі, які не можуть слугувати для транспортування щебню без використання причепів/напівпричепів.

Враховуючи вищевикладене, перевіркою не підтверджується факт транспортування та передачі щебню від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» до ТОВ «ТЕХНОБУДЕНЕРГО».

Крім того відповідач зазначив, що проведеним аналізом даних ЄРПН встановлено, що ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» за 2021 рік формувало податковий кредит виключно з придбання окулярів, газу скрапленого, телевізори, смартфонів, стільців (13866 шт), косметичних засобів для догляду за шкірою, корсетів підтримуючих, еластичних, послуг організації доробки сої.

Проведеним аналізом даних ЄРПН та ІС «Податковий блок» ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» за весь період діяльності товариства, а саме з червня 2018 по дату реєстрації акту перевірки, встановлено, що у останнього відсутні виробничі обладнання, наймані працівники, транспортні засоби, торгівельне обладнання, складське та офісне приміщення, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств та інших основних фондів у тому числі орендованих. Протягом періоду діяльності у ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» відсутня затратна частина на оренду офісних та складських приміщень, оплату комунальних послуг, оплату послуг телефонного зв`язку, оплату послуг за користування мережею Інтернет, оплату логістичних послуг та інші витрати необхідні для ведення фінансово-господарської діяльності суб`єктами господарювання, характерні для підприємств реального сектору економіки.

Під час проведення перевірки використано інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу за 2020 - 2021 рік та встановлено, що директор ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» Данильченко Віталій Сергійович отримував заробітну плату одночасно від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» за І кв. 2020 - ІІ кв. 2021 та від ФОП ОСОБА_1 (вид діяльності - оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками, здійснює діяльність в м. Дніпро) за І кв. 2020 - ІІІ кв. 2021.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухомого майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» не має та ніколи не мало будь-яких об`єктів нерухомого майна, земельних ділянок (в тому числі в оренді).

Проведеним аналізом поданої ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» звітності встановлено, що не було платником земельного податку та/або рентної плати користування надрами для видобування корисних копалин.

Також відповідно офіційного інтернет ресурсу «nadra.gov.ua» державними органами влади не видавались ліцензії ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» на право видобутку корисних копалин.

Проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТЕХНОБУДЕНЕРГО» за період з дати реєстрації товариства та його контрагентів-постачальників, виявлено що придбання товарів у ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» носить разовий характер. ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» не є постійним постачальником товарів, в тому числі щебню для ТОВ «ТЕХНОБУДЕНЕРГО».

Враховуючи вищевикладене ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» не могло самостійно видобути корисні копалини (щебінь), в тому числі документально реалізований в адресу ТОВ «ТЕХНОБУДЕНЕРГО».

Відповідно даних ЄРПН у ТОВ «ТЕХНОБУДЕНЕРГО» відсутнє придбання щебню за весь період діяльності. Також відповідно податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2021 рік у ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» відсутня виплата самозайнятим особам, що унеможливлює придбання ТМЦ та послуг у фізичних осіб.

Таким чином, щебінь, придбання якого документально оформлено ТОВ «ТЕХНОБУДЕНЕРГО» у ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» у серпні 2021 року має невідоме походження, тобто, відсутній факт (джерело) введення в обіг ідентифікованого щебню шляхом його придбання у суб`єктів господарської діяльності, які мають трудові ресурси для його видобутку/переробку, власну або орендовану техніку, мають ліцензію на видобуток корисних копалин, є платниками рентної плати та інше.

Враховуючи вищевикладене, перевіркою не підтверджується реальність здійснення господарських операцій документально оформлених між ТОВ «ТЕХНОБУДЕНЕРГО» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» у серпні 2021 року щодо придбання щебню кількістю 8533 т у останнього.

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі у тексті - Закон № 996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Також, відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Зміст наведених положень у їх системному зв`язку свідчить про те, що наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Тобто, зарахування здійснюється у зв`язку із здійсненням операції платника податку шляхом реалізації його товарів, виконаних ним робіт, наданих ним послуг, які є підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ».

ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» (Продавець) та ТОВ «ТЕХНОБУДЕНЕРГО» (Покупець) укладено Договір №31/08-21 від 31.08.2021 (далі по тексту - Договір), згідно умов якого Продавець зобов`язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) Покупця щебінь гранітний (далі за текстом - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його в порядку та на умовах передбачених цим Договором.

Ціна Товару по цьому Договору узгоджується за домовленістю Сторін і відображається в Додатках до даного Договору, які є його невід`ємною частиною, або фіксується у накладній.

Відповідно до видаткової накладної №31082021-113 від 31 серпня 2021 року загальна кількість поставленого щебню склала 8 533 тони на загальну суму 1 433 544 грн, в тому числі ПДВ 238 924 грн.

Згідно домовленості між сторонами, доставка щебню здійснюється силами Продавця за його рахунок.

По кожному факту транспортування (доставки) щебню між сторонами укладались товарно-транспортні накладні (всього 229 ТТН).

Судом встановлено, що відвантаження Товару (щебню) розпочалось з 20 серпня 2021 року на підставі листа від Товариства від 19 серпня 2021 року вих. №19/08/1. Крім того, 31 серпня 2021 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору №31/08-12 від 31.08.2021 року в якій сторони узгодили, що відвантаження щебню, що проходило з 20 серпня 2021 року здійснювалось в рамках виконання умов укладеного Договору.

По факту відвантаження Товару сторонами Договору складено та підписано - видаткову накладну №31082021 -113 від 31 серпня 2021 року.

Здійснення розрахунків за поставлений Товар підтверджується платіжним дорученням №30 від 09 вересня 2021 року.

Зазначений Товар (щебень) був використаний Товариством в господарській діяльності, зокрема згідно Договору №2306-21 генерального підряду від 23 червня 2021 року укладеного з ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП», Товариством виконано комплекс робіт з реконструкції автозаправного комплексу за адресою: село Глибочиця, Житомирського району, автодорога Київ - Чоп км 127 + 990.

Підтвердженням використання Товару (щебню) є Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 від 08 вересня 2021 року

Щодо твердження відповідача про недоліки у ТТН, суд зазначає таке.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 27.08.2018 (справа №804/2952/14), від 18.102019 (справа №813/300/16) товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг. Відсутність товарно-транспортної накладної або оформлення її з певними дефектами сама по собі не свідчить про нереальність господарської операції з придбання товару в цілому.

Аналогічного висновок викладений також і в постанові ВС від 16.08.2022 у справі № 320/10521/20.

Доводи відповідача щодо недоліків товарно-транспортних накладних є безпідставними, оскільки товарно-транспортні накладні не є обов`язковими документами при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже недоліки у товарно-транспортних накладних не можуть бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених позивачем з контрагентами, натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими первинними документами (видатковими накладними), які наявні в матеріалах справи.

Суд зазначає, що товарно-транспортні накладні складали вантажовідправники та перевізники, тож позивач не несе відповідальність за недоліки у їх оформленні.

Щодо посилання відповідача на те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу узагальненої податкової інформації, суд не приймає до уваги, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

Інформація з баз даних АІС Податковий блок та податкова інформація щодо контрагентів позивача, на яку посилався відповідач, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів. Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.

Указана правова позиція міститься у судових рішеннях Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а (№ К/9901/8403/18), від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, від 15.06.2022 у справі № 420/4836/19.

Посилання відповідача на внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали суду у кримінальному провадженні, які, на думку відповідача, доводять той факт, що контрагент позивача задіяний у протиправному фінансово-економічному механізмі, мають ознаки фіктивності та проводять незаконні фінансові операції, суд відхиляє, оскільки відповідачем не доведено, що у вказаних кримінальних провадженнях ухвалено обвинувальні вироки щодо осіб, причетних до діяльності цих суб`єктів, та з висновками щодо спірних господарських операцій чи щодо пов`язаності цих суб`єктів з позивачем, або щодо причетності або обізнаності позивача з приводу незаконної діяльності цих суб`єктів.

Сам по собі факт того, що контрагент позивача фігурує в досудовому розслідуванні, порушених за ознаками кримінального правопорушення, не є доказом протиправного формування витрат та податкового кредиту і не тягне за собою правових наслідків для позивача (постанова Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №826/18952/14).

Також у постанові від 10.03.2020 у справі №280/373/19 Верховний Суд дійшов висновку, що посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень, в яких фігурують підприємства контрагентів позивача суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги, оскільки, по-перше, в зазначених кримінальних провадженнях відсутні вироки, а по - друге, відомості отримані під час досудового розслідування кримінального правопорушення, не відповідають вимогам належності на допустимості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків.

Верховний Суд у постанові від 12.04.2018 по справі №808/2360/17 зазначає, що до винесення вироку в рамках кримінального провадження, пояснення чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 16.01.2018 у справі №2а-7075/12/2670, від 26.06.2018 у справі №808/2360/17.

Суд зазначає, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Таким чином, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які мають відображати реальність таких операцій та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

При цьому норми податкового кодексу не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податку від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про необізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Такий правовий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 16.04.2019 у справі №804/6909/17, від 21.02.2020 у справі №815/253/16, від 28.05.2021 у справі № 804/5965/16, а тому суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України враховує такий при вирішенні цієї справи.

Як на час укладення договорів, так і на час здійснення господарських операцій позивача із спірним контрагентом суб`єкти господарювання були належним чином зареєстрованими в ЄДРПОУ та були платниками податку на додану вартість, ні установчі документи контрагентів позивача, ні їх свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнавалися в установленому порядку недійсними. Вказане відповідачем не спростовано.

Позивачем надано суду належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що спірні господарські операції мали реальний характер, а придбаний товар використовувався в господарській діяльності позивача, однак відповідачем при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначене не взято до уваги.

Окрім того, слід зазначити, що висновки акта перевірки не містять посилань на порушення саме позивачем вимог податкового законодавства, а містять лише припущення про неможливість підтвердження реальності здійснення господарської операції контрагентом позивача, що є неприпустими.

Варто зазначити, що в акті перевірки всі доводи податкового органу, за яких останній зробив висновок про нереальність господарських операцій за договорами, укладеними позивачем із ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» стосуються контрагента платника.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України).

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 (Булвес АД проти Болгарії) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є власністю у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов`язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов`язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону Про ПДВ стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов`язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов`язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

З огляду на викладене, висновки відповідача, що викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

На думку суду, позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених позовних вимог, в той час як відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повного задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, судові витрати позивача по сплаті судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 11199/23-00-07-04-01 від 02.08.2024;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 16267/23-00-07-04-01 від 31.10.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь товариство з обмеженою відповідальністю «Технобуденерго» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 7706 (сім тисяч сімсот шість) грн 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА