Ухвала

від 25.12.2024 по справі 600/5937/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 грудня 2024 р. м. Чернівці Справа №600/5937/24-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Вижницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вижницькому районі Чернівецької області західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

23.12.2024 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Вижницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вижницькому районі Чернівецької області західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправними дії Вижницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вижницькому районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) щодо відмови у внесенні змін до актового запису про народження №40, складеного 28.10.1953 року виконавчим комітетом Лукавецької сільської ради Вижницького району Чернівецької області щодо зміни прізвища дитини та батька з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 ;

зобов`язати Вижницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вижницькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису №40 від 28 жовтня 1953 року, складеного виконавчим комітетом Лукавецької сільської ради Вижницького району Чернівецької області на ОСОБА_1 , а саме у графі прізвище змінити прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 та у розділі Батьки у графі Батько змінити прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 .

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).

Перевіривши наявність передумов та існування правових підстав для відкриття провадження в адміністративній справі, визначених ст. 171 КАС України, суд зазначає наступне.

Окрім цього, згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач у 2021 році звернувся до Вижницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вижницькому районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), який на даний час має назву Вижницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вижницькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про внесення змін до актового запису про народження №40, складеного 28.10.1953 року виконавчим комітетом Лукавецької сільської ради Вижницького району Чернівецької області щодо зміни прізвища дитини та батька з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 . Проте, висновком про внесення змін до актового запису цивільного стану від 23.09.2021 року відмовлено у внесенні змін до актового запису.

Тобто, предмет спору у даній справі стосується відмови відповідача у внесенні змін до актового запису, викладеної у висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану від 23.09.2021.

Водночас, до суду з цим позовом, позивач звернувся тільки 23.12.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Звертаючись 23.12.2024 до суду з даним позовом позивач просив поновити строк звернення до суду посилаючись на те, що у період часу з 28.02.2022 року по 07.03.2022 року перебував на стаціонарному лікуванні (з оперативним лікуванням) в КНП "Кіцманська БЛІЛ" з відповідним діагнозом, після якого за медичними рекомендаціями протягом трьох місяців (тобто до 07.06.2022) були протипоказані будь-які фізичні навантаження і враховуючи вік, не був мобільним, тобто не міг активно пересуватися, у зв`язку з чим не мав можливості у шестимісячний строк (до 21.03.2022 року) подати позов щодо неправомірної відмови відповідача у внесенні відповідних змін до актового запису про народження. Окрім цього, позивач посилався на повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Тому, просив визнати вказані причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду.

Однак, вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом суд не вважає поважними, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 у справі №640/17351/19 зазначав про те, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Установлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

У постанові Верховного Суду від 19.05.2022 у справі №300/863/21 зазначено, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк;

2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом;

4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Отже, поновленню підлягає лише пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду. У свою чергу, поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила такий строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

В обґрунтування поважності пропущення строку звернення до суду позивач, серед іншого, посилався на те, що у період часу з 28.02.2022 року по 07.03.2022 року перебував на стаціонарному лікуванні (з оперативним лікуванням) в КНП "Кіцманська БЛІЛ" з відповідним діагнозом, після якого за медичними рекомендаціями протягом трьох місяців , тобто до 07.06.2022 йому були протипоказані будь-які фізичні навантаження і враховуючи вік, не був мобільним.

Проте, суд зазначає, що позивачем не надано до суду жодних доказів неможливості звернення до суду після 07.06.2022 та до 23.12.2024.

Щодо посилання позивача на воєнний стан, як на обставину, яка є поважною причиною пропуску строку звернення з вказаним позовом, суд зауважує, що у постанові від 10.11.2022 у справі №990/115/22 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків щодо звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд також у постановах від 27.03.2023 у справі №160/14362/21, від 16.02.2023 у справі №640/7964/21, від 18.01.2023 у справі № 160/21195/21.

У пункті 59 ухвали від 13.09.2022 у справі № 990/102/22, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022, Верховний Суд зазначив, що обставина повномасштабного вторгнення РФ на територію України могла унеможливити дотримання встановленого законом процесуального строку, однак поважними такі причини можна визнати лише за умови надання до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку.

Окрім цього, суд також звертає увагу на зміст постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №761/28821/20, де наголошувалось на тому, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Верховний Суд у вищевказаній постанові відзначав, що саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження (поновлення).

В постанові від 16.02.2023 у справі №640/4426/22 Верховний Суд також вказав, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. При оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Тобто, самі по собі посилання позивача на воєнний стан не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду як такого, що пропущений з поважних причин.

Позивач не навів жодних обставин, що могли свідчити про виникнення у нього перешкод, пов`язаних із введенням на території України воєнного стану, які стали підставою для не своєчасного звернення до суду та не надав відповідних доказів.

При цьому, суд також бере до уваги той факт, що позивач проживає в смт. Берегомет, Вижницького району Чернівецької області, тобто на території, де не ведуться воєнні дії.

Щодо посилань позивача на отримання висновку про відмову у внесенні змін у актовий запис 10.12.2024 суд не бере до уваги, оскільки жодних доказів отримання вказаного висновку саме 10.12.2024 матеріали справи не містять, зокрема у висновку відсутня відповідна відмітка, про яку зазначає позивач у позовній заяві.

Таким чином, зазначені посилання позивача є безпідставними та не обґрунтованими, оскільки поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що подана позивача заява про поновлення строку звернення до суду є безпідставною та необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.3 ст. 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, для усунення недоліків позовної заяви запропонувати позивачу:

- подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших причин пропуску такого строку та подання доказів поважності причин його пропуску.

При цьому суд роз`яснює, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачу строк для їх усунення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 169, 241 та 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду з адміністративним позовом до Вижницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вижницькому районі Чернівецької області західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити позивачу десятиденний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.

4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Григораш