Постанова

від 25.12.2024 по справі 200/5069/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року справа №200/5069/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 2 вересня 2024 року у справі № 200/5069/24 (головуючий І інстанції Волгіна Н.П. ) за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Сірман Дмитро Вадимович в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність щодо непоновлення виплати щомісячних страхових виплат з 01.07.2024 року;

- зобов`язати поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат з 01.07.2024 року на рахунок НОМЕР_1 АТ «Державний ощадний банк України».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 2 вересня 2024 року позов задоволений частково:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка виразилася у неприйнятті, передбаченого законодавством рішення (постанови), за наслідком розгляду заяви ОСОБА_2 про поновлення нарахування та виплати йому з 1 липня 2024 року щомісячних страхових виплат на банківський рахунок в АТ «Державний ощадний банк України»;

- зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про поновлення нарахування та виплати йому з 1 липня 2024 року щомісячних страхових виплат на банківський рахунок в АТ «Державний ощадний банк України» та прийняти за наслідком такого розгляду відповідне рішення (постанову);

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції не враховані ані постанови Кабінету Міністрів України, ані постанови Фонду соціального страхування України, які регулюють спірні правовідносини.

Позивач перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа в Вугледарському міському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в період з квітня 2015 року по жовтень 2022 року

Відповідно до Єдиної інформаційно-аналітичної системи Фонду соціального страхування України щомісячні страхові виплати ОСОБА_2 були припинені з 01.11.2022 на підставі п.6 ч.1 ст. 46, ч.2 ст.16 Закону України від 23.09.1999 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 1105-ХІV (зі змінами). Нарахування щомісячних страхових виплат ОСОБА_2 з 01 листопада 2022 року теперішній час не здійснювалося.

9 липня 2024 року до ІКІС ПФУ: Підсистема «Звернення» через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України надійшло звернення ОСОБА_2 про поновлення страхових виплат. Під час розгляду документів встановлено, що заява подана з зазначенням місцем фактичного мешкання м. Вугледар Донецька область, яке на даний час відноситься до території де ведуться активні бойові дії.

18 липня 2024 року до управління обслуговування громадян направлено службову записку №15576/03-16 для повідомлення заявника про можливість поновлення страхових виплат у разі особистого звернення до територіального органу Пенсійного фонду України, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем фактичного проживання/перебування.

У зв`язку із неможливістю здійснення органами Пенсійного фонду України своїх повноважень на окремих територіях Донецької області, чинним законодавством України передбачений порядок реалізації права осіб на, зокрема, загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який передбачає звернення особи до робочого органу Пенсійного фонду України або його відділення, розташованому на підконтрольній українській владі території з усіма необхідними документами.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».

Відповідно до ст. 311 КАС України апеляційний розгляд справи здійснений в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи, і дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце проживання відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 7 квітня 2017 року № 0000170594: АДРЕСА_1 .

Згідно пояснень відповідача, позивач як внутрішньо переміщена особа перебував на обліку в Вугледарському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, де отримував страхові виплати з квітня 2015 року.

Постановою Вугледарського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 21 листопада 2022 року № 14032/51142/50570/48 (справа № 51142, номер випадку 50570) затримано з 1 листопада 2022 року ОСОБА_2 щомісячну страхову виплату; підстава затримання: п. 6 ч. 1 ст. 46, ч. 2 ст. 16 Закону № 1105-ХІV (невідоме місце мешкання).

Доказів направлення позивачу копії вказаної постанови матеріали справи не містять.

9 липня 2024 року позивач звернувся через вебпортал Пенсійного фонду із заявою про поновлення виплати йому страхових сум, призначених у зв`язку із частковою втратою працездатності, у заяві зазначив номер банківського рахунку в АТ «Ощадбанк», на який просив перераховувати страхові виплати.

Згідно роздруківки з електронного кабінету позивача на вебпорталі Пенсійного фонду України 17 липня 2024 року відповідачем відмовлено позивачу у задоволенні його заяви про поновлення виплати страхових виплат.

За поясненням відповідача, підставою для відмови слугувало те, що зазначене позивачем місце фактичного мешкання - м. Вугледар Донецької області, віднесено до територій, де ведуться активні бойові дії.

Копії рішення (постанови) про відмову позивачу у задоволенні його заяви про поновлення виплати страхових виплат суду не надано; за поясненням відповідача - постанова про відмову в поновленні позивачу страхових виплат не складалась у зв`язку із неможливістю її оформити з технічних причин (при цьому у відзиві на позов такі причини не наведені, докази на підтвердження існування зазначених причин суду не надані) (а.с. 29-30).

Також за поясненням відповідача 18 липня 2024 року до управління обслуговування громадян було направлено службову записку № 15576/03-16 для повідомлення позивача про можливість поновлення страхових виплат у разі його особистого звернення до територіального органу Пенсійного фонду України, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем фактичного проживання/перебування, разом із цим доказів на підтвердження зазначеного суду не надано.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року № 1442 припинено Фонд соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України з 1 січня 2023 року шляхом приєднання до Пенсійного фонду України.

З 1 січня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 21 вересня 2022 року № 2620-IX, ч. 2 розд. VII «Прикінцеві та перехідні положення» якого припинено Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.

Таким чином, з 1 січня 2023 року (у зв`язку з припиненням Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду, які реорганізуються шляхом приєднання до Пенсійного фонду України) повноваження управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в областях передані до відповідних територіальних органів Пенсійного фонду України.

Згідно п. 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1105-ХІV особливості надання соціальних послуг і виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, з території проведення антитерористичної операції або із зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

За ч. 1 статті 1 Закону України від 20.10.2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець, особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно ст.ст. 2 та 3 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції. Громадянин України за обставин, визначених у статті 1 цього Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання.

За ч.ч. 1-3 статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Згідно ст. 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до чинного законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема, відновленням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до чинного законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Згідно Закону № 1706-VII статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права, або «інші права», як це зазначено у статті 9 Закону, не звужуючи при цьому обсяг конституційних прав і свобод особи та встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

За абз. 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 року № 637 призначення та продовження виплати довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та Пенсійного фонду України внутрішньо переміщеним особам, крім осіб, зазначених в абзаці 18 пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 року № 269 та від 20.03.2022 року № 332), здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з вказаним Порядком.

Згідно ч. 1 та 7 статті 36 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Страхові виплати складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Частиною 1 статті 47 Закону № 1105-XIV визначено, що страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду:

1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання;

2) особам, які мають право на виплати у зв`язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Згідно ч. 5 статті 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно із цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.

Згідно ч. 7 статті 47 Закону № 1105-ХІV у випадку, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".

Умови та підстави припинення страхових виплат установлені частиною 1 статті 46 Закону № 1105-XIV, за якою страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; в інших випадках, передбачених законодавством.

За ч. 1 статті 27 Закону України від 14.01.1997 року № 16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» виплати та надання соціальних послуг, на які має право застрахована особа за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, може бути припинено: якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості; якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність; якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи, внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов`язків щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування; в інших випадках, передбачених законами.

Згідно ст. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту визначаються виключно законами України.

Водночас, конституційне поняття «Закон України», на відміну від такого поняття як «законодавство України», не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень.

Матеріалами справи підтверджується, що виплата страхових виплат позивачу припинена на підставі п. 6 ч. 1 ст. 46, ч. 2 ст. 16 Закону України № 1105-XIV (невідоме місце мешкання).

Разом з тим, вичерпний перелік, визначенийст. 46 Закону № 1105-ХIVне містить таких підстав для припинення страхових виплат.

Отже, підстави зазначені відповідачем, не є передбаченими закономпідставами для припинення виплат.

Прийняті Кабінетом Міністрів України постанови від 01.10.2014 року № 531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», від 05.11.2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», від 07.11.2014 року № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства» так само, як і постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11.12.2014 року № 20 «Про затвердження Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції», від 19.07.2018 року № 11 «Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат», є підзаконними нормативно-правовими актами та не можуть звужувати або скасовувати права громадян, встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили, внаслідок чого у сфері спірних правовідносин, які врегульовані нормами Закону № 1105-XIV та Закону № 16/98-ВР, застосовуватись не можуть.

За ч. 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч. 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та Європейської комісії з прав людини.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції визначено, що кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В рішеннях у справі Суханов та Ільченко проти України (заяви № 68385/10 та № 71378/10) та у справі Хонякіна проти Грузії (заява № 17767/08) ЄСПЛ зазначив про те, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Отже припинення позивачу виплати призначеної щомісячної страхової виплати здійснено за відсутності підстав, передбачених Законом № 1105-ХIV.

За п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» виплата (продовження виплати) довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення та пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Отже, умовами призначення і продовження виплати страхових виплат внутрішньо переміщеним особам є знаходження внутрішньо переміщеної особи на обліку місця перебування, що підтверджується відповідною довідкою, а також наявність рахунку в АТ «Державний ощадний банк України».

Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 25.09.2018 року у справі № 826/11272/16, предмет розгляду якої стосувався визнання дискримінаційними та такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили з моменту прийняття, окремих положень пункту 1 зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 05.11.2014 року у частині здійснення відповідних виплат через рахунки та через мережу установ і пристроїв ПАТ «Державний ощадний банк України».

За правовим висновком Верховного Суду у справі № 826/11272/16, вищевказана норма постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 спрямована на збереження коштів соціально незахищених осіб, які перебувають на обліку як особи, що переміщуються з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення, забезпечення виплати пенсій та соціальних допомог, недопущення застосування шахрайських схем та протиправних дій під час здійснення таких виплат, запобігання фінансуванню тероризму.

У зв`язку з цим Верховний Суд зазначив, що аналіз наведених норм права свідчить про те, що оскільки внутрішньо переміщені особи, зокрема, потребують спеціального захисту з боку держави, надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, які передбачені законом, встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян, тому оспорюванні позивачем зміни до Постанови № 637 не можуть вважатися дискримінаційними в розумінні положень закону.

Крім того, позивач як внутрішньо переміщена особа перебував на обліку в Вугледарському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з 2005 року.

Законом України від 21 вересня 2022 року № 2620-IX «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності 1 січня 2023 року, викладено в новій редакції Закон № 1105-ХІV.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4 Закону № 1105-ХІV (в оновленій редакції) страховиком в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку є Пенсійний фонд України; уповноваженим органом управління є Пенсійний фонд України; пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону передбачено: припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України у встановленому порядку вжити заходів, що випливають із цьогоЗакону.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України«Деякі питання забезпечення здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням» від 29 листопада 2022 року № 1323 установлено: Пенсійному фонду України з 2 січня 2023 року забезпечити здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» […].

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/),22 травня 2023 року до реєстру внесено запис про припинення юридичної особи, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 41325231; номер запису: 1002391120179002128; підстава внесення запису: рішення щодо реорганізації.

Отже, належним суб`єктом владних повноважень, що з 1 січня 2023 році нараховує та здійснює страхові виплати, є органи Пенсійного фонду України.

Оскільки позивач має зареєстроване місце проживання на території Донецької області, належним органом Пенсійного фонду України, на обліку у якого перебуває позивач, є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 38 Закону № 1105-XIV територіальні органи уповноваженого органу управління розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи і приймають відповідні рішення протягом 10 календарних днів, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Рішення оформлюється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та строки їх здійснення або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.

За п.п. 2, 4 розділу ІІІ Порядку призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 26 січня 2024 року № 4-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2024 року за № 353/41698, рішення про призначення, перерахування, продовження та здійснення страхових виплат приймається протягом 10 календарних днів, не враховуючи дня надходження заяви з усіма необхідними документами з урахуванням отриманої органом, що призначає страхову виплату, інформації із відповідних державних електронних інформаційних реєстрів та баз даних (п. 2). Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає страхову виплату (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає страхову виплату, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній справі про страхові виплати. Рішення оформлюється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та строки їх здійснення або обґрунтування відмови у виплатах. За бажанням потерпілого або особи, яка має право на виплати, рішення можна отримати в сервісному центрі в паперовій формі або через електронний кабінет користувача вебпорталу Пенсійного фонду або засобами Порталу Дія (у разі наявності технічної можливості) (п. 4).

Виходячи з наведених вище нормативно-правових приписів, суд висновує, що відповідач мав розглянути заяву позивача від 9 липня 2024 року та прийняти за наслідком її розгляду відповідне рішення (постанову), але не зробив цього.

За поясненням відповідача, зазначене рішення (постанова) не було прийнято з технічних причин.

Разом із цим жодних пояснень щодо причин, які унеможливили прийняття відповідного рішення, а також доказів на підтвердження існування таких причин відповідачем суду не надано.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 77, 90 КАС України суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність відповідачем належними доказами правомірності неприйняття за наслідком розгляду заяви позивача від 9 липня 2024 року про поновлення нарахування та виплати страхових виплат належним чином оформленого рішення.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про:

- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка виразилася у не прийнятті, передбаченого законодавством рішення (постанови), за наслідком розгляду заяви ОСОБА_2 про поновлення нарахування та виплати йому з 1 липня 2024 року щомісячних страхових виплат на банківський рахунок в АТ «Державний ощадний банк України»;

- зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про поновлення нарахування та виплати йому з 1 липня 2024 року щомісячних страхових виплат на банківський рахунок в АТ «Державний ощадний банк України» та прийняти за наслідком такого розгляду відповідне рішення (постанову).

На підставі встановлених обставин справи та наведених нормативно-правових норм, які регулюють спірні відносини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив справу, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 2 вересня 2024 року у справі № 200/5069/24 за позовом Сірмана Дмитра Вадимовича в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 25 грудня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийІ.В. Геращенко

СуддіА.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв