Постанова

від 25.12.2024 по справі 520/15607/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 р. Справа № 520/15607/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 року, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, повний текст складено 26.08.24 року по справі № 520/15607/24

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «С-АЛЬФА ГРИН»

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «С-АЛЬФА ГРИН», звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9511369/41942504 від 13.09.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 14.08.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «С-АЛЬФА ГРИН» податкову накладну № 7 від 14.08.2023 року датою її фактичного направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- стягнути понесені судові витрати з відповідачів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 року у справі № 520/15607/24 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «С-АЛЬФА ГРИН» до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9511369/41942504 від 13.09.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 14.08.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану товариством з обмеженою відповідальністю «С-АЛЬФА ГРИН» податкову накладну № 7 від 14.08.2023 року датою її фактичного направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «С-АЛЬФА ГРИН» судові витрати в розмірі 1211,20 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «С-АЛЬФА ГРИН» судові витрати в розмірі 1211,20 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «С-АЛЬФА ГРИН» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 грн

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «С-АЛЬФА ГРИН» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 грн.

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 року у справі № 520/15607/24 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що, судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і прокоментований, що судом, однак, було проігноровано.

Зазначає, що представником відповідача було подано клопотання про залишення позовної заяви ТОВ «С-АЛЬФА ГРИН» до ГУ ДПС у Харківській області, ДПС про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Харківський адміністративний окружний суд ухвалою від 24.06.2024 в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовив. Адміністративний позов ТОВ «С-АЛЬФА ГРИН залишив без руху та встановив позивачеві термін для усунення недоліків позовної заяви. Представником позивача було подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначено, що разом із позовною заявою 04.06.2024 року було подано заяву про поновлення пропущеного строку (Додаток № 1 до позовної заяви), про що було зазначено в п. 66 переліку додатків до позовної заяви.

Суд першої інстанції ухвалою від 27.06.2024 продовжив розгляд справи, проте не взяв до уваги доводи ГУ ДПС щодо неповажності причин пропуску строку звернення до суду позивачем.

Відповідач вважає, що оскільки ТОВ «С-АЛЬФА ГРИН» використало процедуру адміністративного оскарження, то строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних становить три місяці із дня, коли було вручено рішення за результатами розгляду скарги на оскаржуване рішення. Комісія ДПС, розглянувши скаргу позивача, винесла рішення № 68937/41942504/2 20 вересня 2023 року. Отже, строк звернення до суду сплив 20 грудня 2023 року.

Позивачем не додано до позовної заяви належних та допустимих доказів, підтверджуючих поважність пропуску ним процесуального строку звернення до адміністративного суду в період з 20.09.2023 по 03.06.2024. З матеріалів справи встановлено, що позивач скористався можливістю адміністративного оскарження рішення ГУ ДПС і після отримання рішення ДПС про відмову у задоволенні скарги начебто не мав можливості у встановлений законом строк звернутися до суду за захистом свого порушеного права до звернення до адвокатського об`єднання «Тауер». Тобто з незрозумілих причин позивач протягом майже 9 місяців займався пошуком особи, яка зможе надати йому правову допомогу, при наявності значної кількості діючих адвокатів, що є малоймовірним. До позовної заяви позивач не надав відповідних доказів неможливості пошуку адвоката в період з 20.09.2023 по 03.06.2024, що б підтверджувало його доводи та причини пропуску строку звернення до адміністративного суду у зв`язку з відсутністю особи, яка б могла надати йому правову допомогу.

Додані до позовної заяви докази щодо поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду взагалі не стосуються встановленого законодавцем строку звернення до адміністративного суду, оскільки не стосуються спірних правовідносин. Зазначені докази щодо виникнення форс-мажорних обставин в період воєнного стану стосуються інших правовідносин, що не є предметом спору.

Отже, у спірний період позивачем не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання на дійсний намір реалізації наданого законом процесуального права на подання адміністративного позову. Належних доказів на підтвердження наявності обмежень для своєчасної підготовки позову не надано до суду. Обґрунтування поважності причини пропуску строку звернення до суду у повному обсязі ґрунтується на суб`єктивному ставленні позивача до наведених ним обставин. Водночас зазначені доводи жодним чином не можуть сприйматись як об`єктивні перешкоди, які не залежали від волі позивача та дійсно унеможливили звернення до суду у більш стислі строки.

Щодо правомірності рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9511369/41942504 від 13.09.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 14.08.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковий орган зазначив, що зі змісту квитанції (реєстрація податкової накладної № 7 від 14.08.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/ послуги 1001, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/ послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено, що показник «D» = 12.4060 %, «Р» = 105476.04 %, та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), надісланої позивачу в автоматичному режимі, встановлено, що всі вимоги, передбачені законодавством, виконані, а саме: позивача повідомлено про факт зупинення податкової накладної, зазначено критерій ризиковості операції та запропоновано надати пояснення такопії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вважає, що податковий орган не зобов`язаний у квитанції вказувати перелік документів який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції, оскільки таке прямо не передбачено нормативно-правовими актами.

Відповідач вважає, що платник податку є обізнаним з тим, які первинні документи ним має бути складено та збережено, і які необхідно надати контролюючому органу для підтвердження факту господарської операції. Крім того, з огляду на автоматичність зупинення податкової накладної зміст господарських операцій, у зв`язку з виконанням яких відбувається реєстрація накладних, є невідомим, контролюючий орган не може конкретизувати, до того ж сформувати чітко визначений перелік документів, які необхідно надати, та вказати які пояснення слід написати платнику податку.

Також відповідач зазначає, що позивач не надав в повному обсязі документів, запитуваних контролюючим органом, а тому комісія ГУ ДПС, керуючись імперативною нормою п. 10 Порядку 520, рішенням від 13.09.2023 № 9511369/41942504 відмовила у реєстрації податкової накладної № 7 від 14.08.2023 на підставі ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку, вказаної у відповідних полях.

Тобто, суд першої інстанції неправильно встановив обставини у справі, вказавши, що контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Також вважає, що позовна вимога про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є неправомірною, оскільки такі дії є дискреційними повноваженнями відповідача.

Крім того, Головне управління ДПС у Харківській області не погодилось з висновком суду першої інстанції про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

На підставі сукупності цих доводів, відповідач - Головне управління ДПС у Харківській області, просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 року у справі № 520/15607/24, прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «С-АЛЬФА ГРИН» відмовити.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи щодо безпідставності вимог апеляційної скарги. Позивач вважає, що спірне рішення податкового органу невідповідає вимогам чинного законодавства. Зазначає, що на вимогу податкового органу після зупинення реєстрації податкової накладної позивачем були надані всі наявні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції, проте, відповідні документи не були прийняті контролюючим органом до уваги, з огляду на що ухвалене рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 13.09.2023 року позивач отримав рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9511369/41942504 від 13.09.2023 року.

Відповідно до вищезазначеного рішення позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 7 від 14.08.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач не погоджується з діями відповідачів, тому звернувся до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.09.2023 № 9511369/41942504 є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до п.187.1 ст. 187 ПК Українидатою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно доЗакону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9і 213.1.14 пункту213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт188.1 статті 188 ПК України).

Відповідно до п.201.7 ст. 201 ПК Україниподаткова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю - платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пп. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З 01.02.2020 р. діє Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. №1165 (далі за текстом - Порядок №1165).

Відповідно до 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У відповідності до п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Отже, з аналізу наведених приписів Порядку № 1165 слідує, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.

Колегією суддів встановлено, що за результатами моніторингу поданої товариством з обмеженою відповідальністю «С-АЛЬФА ГРИН» на реєстрацію в ЄРПН податкової накладної № 7 від 14.08.2023 контролюючим органом позивачу було надіслано квитанцію, у якій зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 1001, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Отже, реєстрацію поданих позивачем податкових накладних було зупинено через встановлення відповідності п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток №3 до Порядку №1165), підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є обсяг постачання товару/послуги згідно з кодомУКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений уподатковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Відтак, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Колегія суддів зазначає, що у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків, лише зазначено, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Посилання контролюючого органу у квитанції на те, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, лише дублює положення пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, жодним чином не вказуючи на конкретну підставу для зупинення реєстрації поданої позивачем податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів встановила, що позивачем направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів на підтвердження реальності господарської операції з контрагентом. До повідомлення позивачем додано копії документів, які містяться у матеріалах справи.

Так, з матеріалів справи встановлено, що 06.09.2023 року позивач надіслав контролюючому органу повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, до якого долучило копії наступних документів: звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 вересня 2023 року (форма № 37-сг (місячна), видаткові накладні № 13, 14, 21, 19, 20, 23, 41, 44, 43, 46, 52, платіжну інструкцію № 337 від 04.09.2023, платіжну інструкцію № 1128 від 05.09.2023, звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2023 року (форма № 4-сг (річна), договір поставки пшениці № 70/08 від 08.08.2023, договір складського зберігання № 01у-23 від 17.07.2023, платіжна інструкція № 8248 від 14.08.2023, реєстри ТТН на прийняте зерно на складське зберігання № 20,19,18,7,9,17,16, товарно-транспортні накладні, звіт про реалізацію продукції сільського господарства за січень-липень 2023 року (форма № 21-заг (місячна), реєстр приймання зерна № 15845 від 14.08.2023, реєстр приймання зерна № 15869 від 15.08.2023, реєстр приймання зерна № 15887 від 16.08.2023, реєстр приймання зерна № 16039 від 31.08.2023, реєстр приймання зерна № 16007 від 28.08.2023, реєстр приймання зерна № 15983 від 25.08.2023, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, платіжна інструкція № 314 від 27.03.2023, платіжна інструкція № 320 від 02.03.2023, видаткова накладна № 3 від 15.08.2023, видаткова накладна № 1 від 05.02.2023, видаткова накладна № 2 від 28.03.2023.

Відповідно до вищезазначеного повідомлення та наданих документів, позивачем надано пояснення, що 08.08.2023 було укладено договір поставки № 70/08, та специфікація №01 до договору поставки № 70/08 від 08.08.2023 на реалізацію продукції з ТОВ КВФ «РОМА». Згідно з умовами договору та специфікації покупець зробив попередню оплату за пшеницю 3 класу (власного виробництва). Договірні зобов`язання виконані в повному обсязі.

Додатково позивач звертав увагу, що пшениця 3 класу, яка була продана ТОВ КВФ «РОМА» згідно договору поставки № 70/08 від 08.08.2023 є сільськогосподарською продукцією власного виробництва, на підтвердження чого було надано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (щодо прав оренди позивача на земельні ділянки сільськогосподарського призначення), реєстр ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку (щодо передання позивачем вирощеного зерна на елеватор (зерновий склад); договір складського зберігання зерна, акти наданих послуг (щодо факту зберігання зерна на зерновому складі та відвантаження пшениці 3 класу в автомобільний транспорт), звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 вересня 2023 року (форма № 37-сг (місячна), звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2023 року (форма № 4-сг (річна), звіт про реалізацію продукції сільського господарства за січень-липень 2023 року (форма № 21-заг (місячна).

Враховуючи вищевикладене, позивачем було надано контролюючому органу всі необхідні документи, які підтверджують факт власного виробництва (вирощування) сільськогосподарської продукції. З наданих документів судом встановлено, що позивач не придбав пшеницю 3 класу з метою її подальшого продажу, а виробило (виростило) її самостійно, на земельних ділянках, які перебувають в користуванні позивача, з використанням власних сил і засобів, а також робіт/послуг третіх осіб.

З матеріалів справи встановлено, що первинні документи, оформлені позивачем в межах господарських відносин з контрагентом, копії яких надані разом з поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань.

Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (надалі - Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктами 4, 5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення контролюючим (фіскальним) органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

У випадку відсутності конкретного переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні саме суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 30 вересня 2022 року у справі № 600/332/21-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів зазначає, що у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а Верховний Суд вказував на те, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

При цьому колегія суддів зазначає, що реальність або нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами може бути перевірена контролюючим органом виключно під час проведення документальної перевірки позивача та його контрагента, а відтак до предмету доказування у цій справі не належать обставини дійсного (реального) здійснення позивачем господарських операцій.

У постанові від 07.12.2022 по справі №500/2237/20 Верховний Суд зазначив, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Колегія суддів зазначає, що предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Довід апеляційних скарг, що на вимогу контролюючого органу позивач не надав додаткові документи, зазначені у повідомленнях про необхідність надання додаткових пояснеь та/або додаткових документів, що є самостійною підставою для відмови у реєстрації податкової накладної у ЄРПН, колегія суддів не приймає, оскільки зазначені у повідомленні комісії документи не впливають на правомірність складення платником податків податкової накладної, реєстрація якої була зупинена, так як не підтверджують та не спростовують першої події, з існуванням якої приписи Податкового кодексу України пов`язують виникнення у платника обов`язку скласти та зареєструвати податкову накладну.

При цьому, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних встановлено, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач мав правові підстави для прийняття рішення про реєстрацію поданої позивачем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача в апеляційні скарзі на постанови Верховного Суду від 29.06.2023 у справі №640/21884/20, від 13.02.2024 у справі № 240/5563/23, від 17.03.2020 у справі №820/5934/15, від 18.03.2020 у справі №826/8114/15, від 14.02.2020 у справі № 804/249/16, так як вони є нерелевантними, оскільки правовідносини, які були предметом дослідження в цих справах, не є подібними до тих, що є в даній справі.

З огляду на викладене, враховуючи безпідставність та необґрунтованість зупинення реєстрації спірної податкової накладної, що слугувало передумовою для прийняття комісією відповідача рішення про відмову у її реєстрації, колегія суддів доходить висновку про незаконність рішення відповідача від 13.09.2023 року № 9511369/41942504 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 14.08.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стосовно доводу апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги доводи податкового органу щодо неповажності причин пропуску строку звернення до суду позивачем з даним позовом, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 04.06.2024 року позивачем, разом із позовною заявою було подано заяву про поновлення пропущеного строку. Відповідно до ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року клопотання позивача про поновлення пропущеного строку задоволено.

Заяву про залишення позову без розгляду подано відповідачем до суду лише 18.06.2024 року.

Відповідно до ухвали суду від 24.06.2024 року судом встановлено, що заяву про поновлення строку до суду позивачем не надано, та з`ясувавши після відкриття провадження у справі про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, належить застосувати положення ч.4 ст. 123 КАС України та надати позивачу можливість повідомити про причини пропуску строку звернення до суду, оцінивши їх на предмет поважності та ухвалив відмовити в задоволенні клопотання ГУ ДПС про залишення позовної заяви без розгляду. Серед іншого встановлено позивачеві термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вказані документи до Харківського окружного адміністративного суду.

На виконання ухвали суду від 24.06.2024 року позивачем подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку. Згідно з ухвалою суду від 27.06.2024 судом встановлено, що на виконання ухвали суду, позивачем вказані недоліки усунуто, отже, враховуючи положення ч. 14 ст. 171 КАС України наявні підстави для продовження розгляду справи та ухвалено продовжити розгляд справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «С-АЛЬФА ГРИН» до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено клопотання позивача про поновлення пропущеного строку для звернення до суду із позовом, а також правомірно відмовлено відповідачу в задоволенні заяви про залишення позову без розгляду, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватись інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь який момент після отримання такого рішення.

Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків. Тому до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів встановила, що 13.09.2023 року позивач звернувся до контролюючого органу зі скаргою щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. 20.09.2023 року позивач отримав рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрів податкових накладних № 68937/41942504/2 від 20.09.2023 р.

Враховуючи вищевикладене, останнім днем строку оскарження рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є 20.12.2023 року.

Разом з тим, позивач повідомив суд першої інстанції, що ним пропущений процесуальний строк з поважних причин.

Так, 24.02.2022 року почалася повномасштабна військова агресія російської федерації проти України. Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє на даний час.

Місцезнаходженням товариства до повномасштабної військової агресії російської федерації проти України було: 64226, Харківська обл., Балаклійський район, с. Калинівка, вул. Центральна, буд. 83. Оскільки с. Калинівка Ізюмського (раніше - Балаклійського району) Харківської області потрапило в тимчасову окупацію, на виконання вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» загальними зборами учасників товариства було прийнято рішення змінити місцезнаходження товариства на м. Харків, вул. Драгомирівська, буд. 10 та проведено державну реєстрацію відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Отже, на час ухвалення контролюючим органом оскаржуваного рішення було: м. Харків, вул. Драгомирівська, буд. 10, а місцем провадження господарської діяльності: Харківська область, Ізюмський район, Савинська селищна територіальна громада, оскільки всі земельні ділянки, які перебувають в оренді у товариства та використовуються ним в сільськогосподарському товарному виробництві розташовані саме в Савинській селищній територіальній громаді Ізюмського району Харківської області.

В подальшому, в 2023 році товариством було змінено місцезнаходження на поточне: 64270, Харківська область, Ізюмський район, смт. Савинці, вул. 20 Гв. Дивізії, будинок 34.

Відповідно до наказу Мінреінтеграції України № 309 від 22.12.2022 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» територія, де було розташоване або розташоване Товариство на поточну дату, а саме: с. Калинівка, Балаклійської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області було територією активних бойових дій з 24.02.2022 по 02.03.2022 року, перебувало в тимчасовій окупації з 02.03.2022 року до 11.09.2022 року, а з 11.09.2022 є територією можливих бойових дій; смт. Савинці Савинської селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області було територією активних бойових дій з 24.02.2022 по 25.02.2022 року, а також перебувало в тимчасовій окупації з 25.02.2022 року до 11.09.2022 року. На поточну дату смт. Савинці Савинської селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області включено до території можливих бойових дій з 11.09.2022 року.

До набрання чинності Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції України № 309 від 22.12.2022 року, діяв Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточення (блокуванні) станом на 10 грудня 2022, затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75, відповідно до якого Балаклійська міська територіальна громада Ізюмського району Харківської області, Харківська міська територіальна громада Харківського району Харківської області, Савинська селищна територіальна громада Ізюмського району Харківської області були включені до цього Переліку безперервно з 25.04.2022 до 10.12.2022 року.

Крім того, відповідно до рішення XV сесії VIII скликання Харківської обласної ради від 14 лютого 2023 року № 502-VIII «Про наявність обставин непереборної сили та затвердження переліку суб`єктів господарювання - юридичних осіб сільськогосподарських товаровиробників, що постраждали внаслідок непереборної сили» визнано обставини, що склалися на території Харківської області у зв`язку з російською військовою агресією проти України та стали підставою введення воєнного стану в Україні, обставинами непереборної сили з 24 лютого 2022 року до дня припинення чи скасування воєнного стану; затверджено перелік суб`єктів господарювання - юридичних осіб сільськогосподарських товаровиробників, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили. До вищезазначеного переліку включено і товариство з обмеженою відповідальністю «С-АЛЬФА ГРИН».

На початку повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, російські окупаційні війська захопили с. Калинівка, Балаклійської міської територіальної громади Ізюмського району, смт. Савинці Савинської селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області, де було розташоване або розташоване товариство на поточну дату. Мости та критичні шляхи сполучення з іншими населеними пунктами були або зруйновані або значно пошкоджені, що зробило логістику постачань вантажів з/до товариства неможливою. Через постійні обстріли та загрозу окупації, рятуючи своє життя і здоров`я, значна кількість працівників товариства була змушена евакуюватись до більш віддалених та безпечних населених пунктів як в Україні так і закордоном.

Оскільки відповідно до п. 5.2, 5.3. Договору поставки № 70/08 від 08.08.2023, укладеного між ТОВ «С-АЛЬФА ГРИН» та ТОВ КВФ «РОМА» повна оплата за товар залежить від реєстрації податкових накладних в ЄРПН, то реєстрація такої податкової накладної в ЄРПН і подальша оплата постачальником за товар, вироблений (вирощений) позивачем, є необхідними для виживання товариства в умовах повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, яке здійснює господарську діяльність та сплачує податки в Харківській області, території, наближеній до зони бойових дій.

Позивач зазначає, що тільки 03.06.2024 року зміг звернутись до адвокатського об`єднання «Тауер» за професійною правничою допомогою та отримати відповідну допомогу, а також сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Поряд з наведеним суд касаційної інстанції звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Колегія суддів зазначає, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Верховний Суд в постанові від 29.09.2022 року по справі № 500/1912/22 зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.

Відповідно до пункту 38 постанови Верховного Суду від 23 лютого 2023 року у справі №640/7095/22 (адміністративне провадження №К/990/28046/22) при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.

У справі Bellet V. France ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому, як випливає з рішення ЄСПЛ у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Таким чином колегія суддів вважає, що оскільки територія підприємства потрапило в тимчасову окупацію та постраждала внаслідок обставин непереборної сили, а тому погоджується з висновком суду першої інстанцій про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з поважних причин.

Колегія суддів не приймає доводів апеляційної скарги стосовно виключних повноважень ДПС України в частині вирішення питання судом щодо реєстрації податкових накладних з наступних підстав.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

Відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відтак, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання органу ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, а саме зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 7 від 14.08.2023 року, датою її подання.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 07.12.2022 року у справі №500/2237/22, від 01.02.2023 року у справі №140/506/22, від 16.02.2023 року у справі №380/7648/22, від 23.05.2023 року у справі №500/770/21, від 30.05.2023 року у справі №500/889/21.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку щодо правильності висновків суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9511369/41942504 від 13.09.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 14.08.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану товариством з обмеженою відповідальністю «С-АЛЬФА ГРИН» податкову накладну № 7 від 14.08.2023 року датою її фактичного направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В силу ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність свого рішення.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи, та всупереч вимогам чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «С-АЛЬФА ГРИН» є обґрунтованим та погоджується з загальним висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для його задоволення у повному обсязі.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно дост. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Окрім цього, частина 4 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства Українивимагає від суду, який розглянув справу, у мотивувальній частині рішення зазначити, зокрема: обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції не відповідає наведеним вище вимогам процесуального закону і критеріям вмотивованості судового рішення, оскільки у його мотивувальній частині судом не було встановлено обставин, що мають значення для справи та є предметом доказування у справі; відсутні посилання на докази, їх оцінка; відсутнє нормативне обґрунтування висновків суду, адже в рішенні суд послався на загальні нормиПК України, Порядку № 1246 та Порядку № 1165, що визначають обов`язок платника податку скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов`язань, повноваження податкового органу провести перевірку після надходження податкової накладної, надіслати квитанцію платнику у випадку її зупинення та прийняти рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної. Вказані норми права не мають вирішального значення при розгляді цієї справи та не узгоджуються з висновками суду, наведеними у рішенні. У той же час, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено наявність необхідних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, не дослідивши та не пославшись при цьому на жоден документ, з наданих позивачем контролюючому органу, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 1, 4 ч. 1ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову.

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно частини першої та третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81)7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).

З аналізу положень статті 134 КАС України склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на правничу допомогу ним надано: договір про надання правничої допомоги від 03.06.2024 року № 03/06/24, додаткову угоду від 03.06.2024 року до Договору № 03/06/24 про надання правничої допомоги від 03.06.2024 року, акт про надані послуги (правничу допомогу) № 2 від 10.10.2024 року до договору № 03/06/24 про надання правничої допомоги від 03.06.2024 року (т. 2, а.с. 237-243).

Колегія суддів встановила, що 03.06.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «С-АЛЬФА ГРИН» та адвокатським об`єднанням «Тауер» укладено договір № 03/06/24 про надання правничої допомоги. Також, 03.06.2024 року між позивачем та адвокатським об`єднанням «Тауер» укладено додаткову угоду до договору № 03/06/24 про надання правничої допомоги від 03.06.2024 року, умовами якої передбачено домовленість сторін про те, що об`єднання надає послуги за договором у вигляді складання та подання до суду позовної заяви (адміністративного позову), інших заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань, апеляційних скарг, представництва прав та інтересів клієнта у Харківському окружному адміністративному суді, Другому апеляційному адміністративному суді, Верховному Суді в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «С-АЛЬФА ГРИН» до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9511369/41942504 від 13.09.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 14.08.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану товариством з обмеженою відповідальністю «С-АЛЬФА ГРИН» податкову накладну № 7 від 14.08.2023 року датою її фактичного направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до додаткової угоди від 03.06.2024 року до договору № 03/06/24 про надання правничої допомоги від 03.06.2024 року (п. 2) сторони домовились, що за надання об`єднанням правничої допомоги за договором встановлюється оплата у вигляді фіксованої ставки адвокатського гонорару за годину роботи, що становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2024 р. (3028,00 грн.) та складає 1514,00 грн, а за участь в одному судовому засіданні встановлюється фіксована ставка адвокатського гонорару, що складає 2000,00 гривень. Загальна вартість наданої правничої допомоги визначається сторонами в актах про надані послуги (правничу допомогу).

Порядок оплати послуг передбачено п. 3 додаткової угоди від 03.06.2024 року до договору № 03/06/24 про надання правничої допомоги від 03.06.2024 року, а саме: клієнт зобов`язується здійснити оплату за надання об`єднанням правничої допомоги за договором, протягом 60 календарних днів з дня підписання акту про надані послуги (правничу допомогу) або в інший строк, якщо такий строк встановлений сторонами в акті про надані послуги (правничу допомогу), в розмірі, визначеному сторонами в акті про надані послуги (правничу допомогу).

10.10.2024 року сторони за договором № 03/06/24 про надання правничої допомоги від 03.06.2024 року підписали акт про надані послуги (правничу допомогу) № 2, відповідно до якого вартість наданих послуг складає 3028,00 грн. Відповідно до п. 3 акту про надані послуги (правничу допомогу) № 2 від 10.10.2024 року клієнт зобов`язується здійснити повну оплату об`єднанню за надані послуги (правничу допомогу) згідно цього акту протягом 90 календарних днів з дня підписання цього акту.

Витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі склали 3028,00 грн, які клієнт має сплатити протягом 90 календарних днів з дня підписання акту.

Відтак, на думку колегії суддів, позивачем надані всі необхідні документи, якими детально підтверджуються понесені витрати на правничу допомогу.

Між тим, колегія суддів вважає, що заявлений у клопотанні представника позивача розмір відшкодування витрат позивача на правову допомогу у розмірі 3028 грн. з кожного відповідача є суттєво завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку що суд першої інстанції, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов правильного висновку про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн. з кожного відповідача пропорційно, але в мотивувальній частині рішення суду не було встановлено обставин, щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині також підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про стянення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн, пропорційно з кожного відповідача.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 по справі № 520/15607/24 скасувати.

Прийняти постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «С-АЛЬФА ГРИН» до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9511369/41942504 від 13.09.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 14.08.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану товариством з обмеженою відповідальністю «С-Альфа Грин» податкову накладну № 7 від 14.08.2023 року датою її фактичного направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 43983495) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «С-Альфа Грин» (код ЄДРПОУ 41942504) судові витрати в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «С-Альфа Грин» (код ЄДРПОУ 41942504) судові витрати в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43983495) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «С-Альфа Грин» (код ЄДРПОУ 41942504) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 грн (одна тисяча) грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «С-Альфа Грин» (код ЄДРПОУ 41942504) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 грн (одна тисяча) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський