Постанова

від 24.12.2024 по справі 160/8394/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 грудня 2024 року справа 160/8394/24

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Семененко Я.В.,

розглянувши в письмовому проваджені в м. Дніпрі апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 (суддя Голобутовський Р.З.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТАЛІНСАЙТ до Київської митниці про скасування карки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МЕТАЛІНСАЙТ 01.04.2024 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000222/2 від 28.12.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100160/2023/000409 від 28.12.2023.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2024, прийнятому в спрощеному провадженні, позов задоволений. Суд погодився з доводами позивача, що відповідачу були надані необхідні документи, за результатами розгляду яких можливе проведення обчислення заявленого рівня митної вартості оскільки вони містять усі відомості, що підтверджують складові митної вартості та не містять розбіжностей.

В апеляційній скарзі Київська митниця просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів діяли у відповідності до вимог закону. Зазначає, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13.06.2023 між ТОВ МЕТАЛІНСАЙТ, Україна та компанією M.GЕLDBАСН(SHANXI)FLANGE FITTINGS CO., LTD, Китай укладений зовнішньо-економічний контракт № 20230613, за умовами якого продавець зобов`язується поставити, а покупець оплатити і прийняти товар за найменуванням маркою, технічними характеристиками, умовами поставки, у кількості та за цінами, зазначеними у специфікації, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Представником декларанта 27.12.2023 для митного оформлення подано митну декларацію № 23UA100160239951U3, у якій митна вартість визначена за основним методом та встановлена згідно з комерційним інвойсом №P0165 від 28.09.2023 та склала 32849,38 дол.США - 1453634,39 грн, а сума митних платежів - 377944,94 грн.

На підтвердження митної вартості декларантом надані наступні документи: пакувальний лист від 28.09.2023; рахунок-фактура (інвойс) № Р0165 від 28.09.2023; коносамент №ZH230900278 від 05.10.2023; автотранспортна накладна №10072 від 05.10.2023; сертифікат про походження товару №С237319381070240 від 28.09.2023; банківський платіжний документ №297 від 08.09.2023; банківський платіжний документ №303 від 19.09.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №9935 від 08.12.2023; банківський платіжний документ щодо оплати транспортно-експедиційних послуг №2085 від 25.12.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №10072 від 08.12.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 07.08.2023; висновок експертної організації про вартісні характеристики товару №20-34/12-2023 від 25.12.2023; розрахунок ціни (калькуляція) №б/н від 28.09.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 09.08.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №20230613 від 13.06.2023; договір про надання послуг митного брокера №20011 від 20.01.2023; договір (контракт) про перевезення №061223 від 06.12.2023; договір (контракт) про перевезення №1302 від 13.02.2023; договір (контракт) про перевезення №1533 від 26.12.2023; договір (контракт) про перевезення №742812 від 05.04.2021; заявка №10072 від 20.09.2023; сертифікат від 26.09.2023; копія митної декларації країни відправлення №021720230000251628 від 30.09.2023.

Після опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією митницею повідомлено, що надані декларантом при митному оформленні митної декларації №23UA100160239951U3 від 27.12.2023 документи не містять всіх необхідних відомостей щодо складових митної вартості та щодо ціни, яка сплачена або підлягає сплаті, а також містять розбіжності, які мають вплив на числові значення складових митної вартості. Товар постачається на митну територію Україну на виконання положень зовнішньоекономічного контракту №20230613 від 13.06.2023, укладеного з компанію M.GELDBACH (SHANXI) FLANGE FITTINGS CO.,LTD.), специфікації №2 від 07.08.2023 та інвойсу №Р0165 від 28.09.2023 згідно з умовами поставки FOB Xingang. В той же час, в гр. 20 МД умовами поставки визначено EXW Xingang. Таким чином, встановлені розбіжності щодо умов поставки, що безпосередньо впливає на числові значення складових митної вартості у розумінні частини 10 статті 58 Митного кодексу України. Також, аналізуючи відомості встановлено наступне: 1) копія митної декларації країни відправлення містить посилання на інший коносамент, ніж надано до митного оформлення та надана до митного органу з порушенням вимог статті 254 Кодексу; 2) банківські платіжні документи щодо оплати за транспортні послуги не містять підпису (власноручного/електронного) відповідальної особи платника, яка відповідно до законодавства України має право розпоряджатися рахунком. Разом з тим, згідно з Положенням про порядок виконання надавачами платіжним послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України №216 від 28.07.2008, передбачена можливість відкликання платіжної інструкції до списання коштів з рахунку платника або до настання дати валютування платіжної інструкції; 3) прайс-лист наданий тільки на позиції товару, які стосуються митного оформлення, а не на всю продукцію виробника та містить посилання на інвойс відповідно до якого здійснюється зовнішньоекономічна операція та відомості щодо оплати за товар. Тобто прайс-лист має суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції, яка повинна бути адресована необмеженій кількості можливих потенційних покупців; 4) також до перевезення залучені треті особи, відомості щодо яких зазначені в гр. 22 CMR. Однак документів від безпосередніх перевізників до митного органу не надано. Відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV Про транспортно-експедиторську діяльність договір транспортного експедирування укладається обов`язково у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. Підтвердженням витрат експедитора є документи: (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що безпосередньо залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно, що суперечить положенням: пункту 2 частини 2 статті 52 Кодексу, частині 2, 9, 10 та 21 статті 58 Кодексу.

Митницею декларанту запропоновано надати до митного органу наступні документи: 1) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (передбачені положеннями наказу №599; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи), видані виробником товару; 5) копію митної декларації країни відправлення (в розумінні статті 254 Кодексу) та Т1; 6) декларант або уповноважена ним особа відповідно до положень частини 6 статті 53 Кодексу за власним бажанням може подати додаткові наявні у них я документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, зокрема, які підтверджують складові митної вартості.

Декларантом надіслано заяву № б/н стосовно неможливості надання додаткових документів та з проханням винести рішення про коригування митної вартості без дотримання 10-ти денного терміну, передбаченого частиною 3 статті 53 Кодексу.

У зв`язку з ненаданням додаткових документів, відповідачем прийнято рішення №UA100000/2023/000222/2 від 28.12.2023 про коригування митної вартості товарів, та складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100160/2023/000409 від 28.12.2023.

В рішенні зазначено, що за результатами контролю митної вартості відповідно до частини 2 статті 54 Митного кодексу України у наданих до митного оформлення документах відсутні обґрунтовані, документально підтверджені відомості щодо числових значень складових митної вартості, необхідних при її обчисленні, перелік яких встановлений положеннями частини 10 статті 58 Кодексу, а також відсутні відомості щодо ціни, яка сплачена або підлягає сплаті, отже не виконані умови частин 2, 4, 10, 21 статті 58 Кодексу.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 4 статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини 1-3 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей Митного кодексу України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Колегія суддів зазначає, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару були подані документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог статті 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення містили розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості.

Підставою для виникнення сумнівів митного органу щодо митної вартості товару стали розбіжності які місять в наданих документах.

Відповідно до статті 361 Митного кодексу України з метою запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. При цьому, управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Цілями застосування системи управління ризиками є, зокрема: запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

З приводу не підтвердження декларантом факту здійснення 100% оплати за товар суд вірно зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Стосовно встановлених відповідачем розбіжностей щодо вартості транспортних витрат судом першої інстанції вірно встановлено, що до матеріалів справи долучений направлений митному органу лист ТОВ Український брокер від 27.12.2023, яким повідомлено, що у митній декларації №23UA100160239951U3 допущена помилка у гр.20, а саме зазначені умови поставки EXW замість FOB, у зв`язку із чим надіслана заявка на виправлення.

Відповідно до листа-роз`яснення ТОВ ЄВРО ФОРВАРДІНГ №28/12/23 від 28.12.2023, наданим на адресу ТОВ МЕТАЛІНСАЙТ, останні мають наступні договірні відносини: договір про транспортно-експедиторське обслуговування №011222-001 від 01.12.2022, договір доручення на декларування товарів №231201-1 від 01.12.2023. Щодо організації перевезення вантажу згідно з CMR № 10072 проінформовано, що Magazyn czasowego skladowania TERRAMAR є складським майданчиком для перевантаження товарів з контейнерів у автомобільний транспорт. З даною юридичною особою ТОВ ЄВРО ФОРВАРДІНГ не має договірних відносин. Договірні відносини є з BOXLINE UCL D.O.O., яке має прямі договірні відносини з Magazyn czasowego skladowania. Додатково повідомлено, що всі понесені витрати (всі перевезення, навантаження та/або розвантаження вантажу, агентські, портові збори, витрати на зберігання товару і т.п.) відображені у рахунку на оплату №9935 від 08.12.2023 та довідці про транспортні витрати №10072 від 08.12.2023. Додаткових витрат понесено не було.

Щодо непропорційного розподілу понесених витрат на доставку вантажу проінформовано, що через блокування пунктів пропусків на кордоні з Польщею польськими мітингувальниками, вартість доставки автомобільним видом транспорту по митній території України виросла в рази в порівнянні з вартістю фрахту за маршрутом Xingang- Gdansk.

Щодо безпосереднього перевізника оцінюваного товару автомобільним видом транспорту згідно з CMR №10072 від 08.12.2023 є VOYAG DNEPR LTD, ТОВ ЄВРО ФОРВАРДІНГ надано скан-копії договорів транспортної експедиції №1302 від 13.02.2023, №061223 від 06.12.2023, договору №1533 від 26.12.2023.

Вказані договори було надано позивачем до митного органу.

Таким чином, витрати на перевезення товару підтверджуються наданими до митного оформлення документами.

Відносно посилань митного органу на те, що копія митної декларації країни відправлення містить посилання на інший коносамент ніж надано до митного оформлення, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України митна декларація країни відправлення не входить до переліку документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Отже, подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену товариством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності в автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Також митний орган не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за договором щодо подібних (аналогічних) товарів.

Таким чином, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Зазначені обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, на що вірно звернув увагу суд першої інстанції.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 без змін.

Постанова набирає законної сили з 24.12.2024 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддяА.В. Суховаров

суддіО.В. Головко

суддіЯ.В. Семененко