Ухвала

від 17.12.2024 по справі 761/40795/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/40795/24-к Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/7505/2024 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою, з доповненнями прокурора у кримінальному провадженні №22024000000000287 - прокурора третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2024 року, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Фастова, Київської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, керівника експортного відділу ТОВ «Завод Кобзаренка», одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2024 року задоволено клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_9 та продовжено строк тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою по 29 грудня 2024 року включно.

Визначено ОСОБА_7 заставу у сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покладено на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

У разі внесення застави, встановлено 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави, однак на строк, що не перевищує строку досудового розслідування.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, з доповненнями, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою продовжити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, на 60 днів, в межах строку досудового розслідування.

На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги, з доповненнями, з посиланням на обставини встановлені досудовим розслідуванням, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам КПК України, внаслідок чого вказана ухвала підлягає скасуванню.

Апелянт посилається на те, що згідно із ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 - 114-1, 258-258-5, 260, 261, 437 - 442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 114- 1, 258-258-5, 260, 261, 437 - 442 КК України.

Апелянт вказує на те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились та продовжують існувати.

Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що підозрюваний є працездатним, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість продовження відносно ОСОБА_7 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

На переконання апелянта, застава, особисте зобов`язання чи порука із покладенням відповідних обов`язків, не усунуть ризик спілкування із іншими співучасниками злочину, а також тиску на свідків у кримінальному провадженні, оскільки при таких запобіжних заходах, забороняючи спілкування з конкретними особами, орган досудового розслідування розкриває їх дані, що на цій стадії є неприпустимим.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, з доповненнями та просив її задовольнити, пояснення захисника та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені у апеляційній скарзі, з доповненнями сторони обвинувачення доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга, з доповненнями прокурора у кримінальному провадженні №22024000000000287 - прокурора третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000287 від 27.03.2024 за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

06.08.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, відповідно до якої останній за попередньою змовою з ОСОБА_10 та іншими особами, розуміючи, що офіційний дилер ТОВ «ЗАВОД КОБЗАРЕНКА» (ЄДРПОУ 19344937) на території Російської Федерації (далі -РФ) - ТОВ «БАТС» (ОГРН 1053107008239, ИНН 3123115984, РФ, м. Білгород) бере активну участь у державних закупівлях РФ та здійснює реалізацію продукції на адресу державних підприємств РФ, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, у результаті чого буде завдана шкода основам національної безпеки України, використовуючи схему так званого перерваного транзиту, метою якого є документальне приховування фактичного відправника та отримувача товару, забезпечили експорт комплектуючих частин до сільськогосподарської техніки, виготовлених ТОВ «ЗАВОД КОБЗАРЕНКА» з території України на адресу представників РФ, а саме: ТОВ «БАТС», яким у свою чергу за використанням вищевказаної продукції здійснено постачання сільськогосподарської техніки на адресу АТ «РОСАГРОЛИЗИНГ» (ОГРН 1027700103210, РФ, м. Москва, вул. Правди, буд. 26), засновником та єдиним акціонером якого є держава-агресор - РФ, а органом, який його представляє - «Министерство сельского хозяйства Российской Федерации», тим самим вчинили умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництва), скоєних громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, за попередньою змовою групою осіб.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.08.2024 до підозрюваного ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04.10.2024 включно.

У подальшому, 30.09.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного продовжено до 06.11.2024.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2024 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжений до п`яти місяців, тобто до 06.01.2025.

31.10.2024 старший слідчий 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернулась до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування вимог поданого клопотання слідча зазначила, що раніше встановлені ризики можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду; знищення будь-якої із речей, що має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, не зменшилися.

З огляду на неможливість завершення розслідування у межах строку дії застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, з метою проведення та закінчення слідчих та процесуальних дій, слідча просила продовжити строк тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування.

31.10.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчої та продовжено строк тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою по 29 грудня 2024 року включно.

Визначено ОСОБА_7 заставу у сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покладено на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

У разі внесення застави, встановлено 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави, однак на строк, що не перевищує строку досудового розслідування.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Приймаючи до уваги, що ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2024 року, оскаржена прокурором лише в частині визначення ОСОБА_7 застави, колегія суддів, з огляду на норми ст. 404 КПК України, враховує відсутність правових підстав для перегляду ухвали слідчого судді в іншій її частині.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України передбачено обов`язок слідчого судді при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Визначаючи розмір застави, необхідно враховувати і практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні (рішення у справі «В. проти Швейцарії» 14379/18 від 26.01.1993 року, «Мангурас проти Іспанії» 12050/04 від 08.01.2009 року).

При цьому, в ухвалі слідчого судді обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування.

Так, із оскаржуваної ухвали вбачається, що застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн., слідчий суддя врахував наявність у ОСОБА_7 міцних соціальних зв`язків, сім`ї та постійного місця проживання, що певним чином, на думку слідчого судді, мінімізує ризик його не процесуальної поведінки.

Посилання апелянта на положення ч. 4 ст. 183 КПК України, згідно якої під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 114- 1, 258-258-5, 260, 261, 437 - 442 КК України, колегія суддів не вважає безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки, як вірно зауважив слідчий суддя, вказана норма надає відповідних дискреційних повноважень слідчому судді, а не зобов`язує останнього не визначати розмір застави.

Крім того, колегія суддів зауважує, що ОСОБА_7 вніс визначену слідчим суддею заставу та був звільнений на підставі цього з-під варти, та з того часу підозрюваний не вчиняв дій, які б свідчили про спробу переховування від органів досудового розслідування, знищення чи спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, та вчинення інших дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, хоча мав таку можливість, оскільки не перебуває під вартою. Доказів протилежного стороною обвинувачення не надано.

Отже, доводи апеляційної скарги прокурора щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді в частині визначення застави, є безпідставними, оскільки, слідчим суддею перевірено та досліджено докази, надані сторонами кримінального провадження, взято до уваги обставини кримінального провадження, враховано тяжкість злочину та обставини його вчинення, також слідчим суддею взято до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного. Окрім цього, враховано й наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, після чого вірно та аргументовано, визначено заставу у сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн., що зможе забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Зважаючи на викладене, застава у сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн.є такою, що співвідноситься з даними про особу підозрюваного, визначена відповідно вимог КПК України.

Тобто, такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, а також належну процесуальну поведінку підозрюваного, не порушуючи при цьому його прав.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п.3 ст.5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».

Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України»: «Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку відсутні будь-які правові підстави для продовження підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, а тому ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2024 року, в частині визначення підозрюваному ОСОБА_7 , застави у сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн., є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги, з доповненнями прокурора не вбачається.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого суддіШевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу, з доповненнями прокурора у кримінальному провадженні №22024000000000287 - прокурора третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4