Ухвала

від 23.12.2024 по справі 758/14082/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №758/14082/24 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1

апеляційне провадження №11-сс/824/7500/2024 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

підозрюваної ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 з доповненнями на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 07 листопада 2024 року за скаргою захисника ОСОБА_10 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 15 серпня 2024 року у кримінальному провадженні №42022102070000276 від 09 серпня 2022 року,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 07 листопада 2024 року скаргу захисника ОСОБА_10 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на повідомлення про підозру - задоволено.

Скасовано повідомлення слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_11 від 15 серпня 2024 року, погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України, у кримінальному провадженні №42022102070000276 від 09 серпня 2022 року.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Уважає, що ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

У доповненнях до апеляційної скарги прокурор ОСОБА_6 зазначає, що слідчим суддею надано оцінку лише двом доказам, а саме: висновку за результатами проведення судової економічної експертизи №952 від 12 лютого 2024 року та висновку аналітичного дослідження ДПС України від 16 грудня 2022 року №421/99-00-08-02-01/0310071, іншим доказам у своїй сукупності разом із цими, слідчий суддя оцінку не надав.

Уважає, що наявні на даному етапі досудового розслідування докази свідчать про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_7 щодо відображення останньою у декларації з рентної плати підприємства ПрАТ «Київський річковий порт» за 2019 - 2021 роки занижених сум податкового зобов`язання з рентної плати за звітній період та не надходження до державного бюджету України рентної плати за користування надрами у розмірі 52 438 540,80 грн, а тому ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України.

На переконання сторони обвинувачення, слідчий суддя під час досудового розслідування, тобто передчасно, зробив висновок про відсутність складу злочину у діях ОСОБА_7 , що є безпосередньою прерогативою суду під час розгляду справи по суті та ухвалення вироку.

У судовому засіданні під час апеляційного розгляду прокурор ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, наведених у доповненнях до апеляційної скарги.

ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_8 під час апеляційного розгляду заперечували проти задоволення апеляційної скарги, посилались на обґрунтованість висновків, викладених в ухвалі слідчого судді.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 1 частини третьої статті 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022102070000276, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 серпня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.

15 серпня 2024 року у кримінальному провадженні слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 складено письмове повідомлення про підозру, яке було погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , згідно з яким ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України, а саме в умисному ухиленні від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Повідомлення про підозру вручено ОСОБА_7 слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 15 серпня 2024 року о 07 год. 19 хв.

Як убачається зі змісту повідомленої ОСОБА_7 підозри, досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_7 відповідно до наказу по особовому складу №340-к від 26 грудня 2018 року призначена на посаду Голови правління ПрАТ «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 03150071).

Службові повноваження Голови правління ПрАТ «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 03150071) ОСОБА_7 визначені статтею 12 Статуту ПрАТ «Київський річковий порт», відповідно до якої виконавчим органом ПрАТ «Київський річковий порт», що здійснює управління його поточною діяльністю, є правління.

Згідно п.12.7 Статуту Голова правління має такі повноваження: без довіреності представляє інтереси товариства та діє від його імені; скликає засідання правління, визначає їхній порядок денний та головує на них, визначає секретаря засідання правління; розподіляє обов?язки між членами правління; визначає порядок скликання і проведення засідань правління; підписує довіреності, договори та інші документи від імені товариства; забезпечує розробку концепції цінової та тарифної політики щодо послуг, які надаються товариством; затверджує штатний розклад та посадові інструкції працівників товариства; наймає та звільняє працівників товариства; в межах своєї компетенції видає накази і розпорядження, надає доручення та вказівки обов?язкові для виконання працівниками товариства; контролює додержання вимог законодавства працівниками товариства; відкриває рахунки в банківських установах; укладає від імені товариства за умови отримання попередньої згоди Наглядової ради товариства правочини (договори). Якщо сума такого правочину (договору) перевищує 1 000 000 гривень або еквівалент цієї суми в іншій валюті з одним контрагентом; укладає від імені товариства.

Таким чином, ОСОБА_7 у період з 26 грудня 2018 року по 02 лютого 2022 року виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки суб`єкта господарської діяльності - ПрАТ «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 03150071), тобто відповідно до частини третьої статті 18 КК України вона являється службовою особою вказаного товариства.

У зв`язку з цим на ОСОБА_7 відповідно до чинного законодавства України покладаються наступні обов`язки.

Відповідно до статті 8 Закону України №996-99ВР від 16 липня 1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: п. 1 - бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації; п. 3 - відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів; п. 4 - для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації, одним з яких є введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; п. 6 - керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів. Пунктом 8 статті 9 передбачено, що відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України від 01 січня 2011 року платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому, податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановленим ПКУ та законами з питань митної справи.

Встановлено, що ПрАТ «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 03150071) у період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2021 року здійснювало господарську діяльність, пов`язану з допоміжним обслуговуванням водного транспорту, добуванням піску, гравію, глин і каоліну, будуванням суден і плавучих конструкцій, наданням в оренду й експлуатацією власного чи орендованого нерухомого майна, вантажним річковим транспортом, наданням допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розробленням кар`єрів, пасажирським річковим транспортом.

ПрАТ «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 03150071) в період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2021 року відповідно до положень п. 252.1.2 п. п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, який набув право користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрам в межах конкретних ділянок надр, з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр.

Так, ПрАТ «Київський річковий порт» на підставі спеціального дозволу на використання надрами за реєстраційним номером 672 (серія А № 005599), виданого 05 листопада 1996 року Державною службою геології та надр України, здійснює діяльність з видобутку річкового піску.

Разом з тим, Державною податковою службою України в ході проведення дослідження фінансово-господарської діяльності ПрАТ «Київський річковий порт» встановлено різницю між фактичною ціною реалізації та звичайною ціною реалізації піску.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Згідно зі статтями 4, 6 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до Переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №827 від 12 грудня 1994 року сировина піщано-гравійна - пісок віднесено до корисних копалин місцевого значення.

Згідно з п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу. У разі, якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайною ціною вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижче за мінімальну або індикативну ціну. Якщо під час здійснення операції обов`язковим є проведення оцінки, вартість об`єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.

Відповідно до п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Згідно з п.п. 14.1.217. Податкового кодексу України рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Відповідно до п.п. 252.1.1. Податкового кодексу України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб`єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр.

Згідно з п. 252.2 Податкового кодексу України платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об`єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

Відповідно до п. 252.3 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об`єкта (ділянки) надр.

За змістом п. 252.6 Податкового кодексу України базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

Відповідно до п. 252.7 Податкового кодексу України вартість відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) за більшою з таких її величин:

?252.7.1. за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

?252.7.2. за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини, а також руд заліза.

Згідно з п. 252.8 Податкового кодексу України у разі обчислення вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником рентної плати за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов`язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період, зменшується на суму витрат платника, пов`язаних з операціями передпродажної підготовки, у тому числі пакуванням, фасуванням (бутелюванням), а також з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання.

Однак ОСОБА_7 , обіймаючи посаду Голови правління ПрАТ «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 03150071), ігноруючи як нормативні акти, що визначають порядок ведення бухгалтерського обліку та складання податкової звітності, так і норми податкового законодавства України, в кінці 2018 року, але не пізніше початку 2019 року, розробила злочинний план, направлений на ухилення від сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, шляхом штучного заниження вартості одиниці товарної продукції гірничого підприємства, а саме піску, який ПрАТ «Київський річковий порт» реалізовував на користь ряду суб`єктів господарювання, які в свою чергу реалізовували вказану корисну копалину вже за ринковими цінами, що призвело до заниження ПрАТ «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 03150071) податкових зобов`язань з рентної плати та, як наслідок, фактичного ненадходження до державного бюджету України коштів.

Так, ОСОБА_7 , перебуваючи з 26 грудня 2018 року на посаді Голови правління ПрАТ «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 03150071), діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді несплати податків в Україні, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на умисне ухилення від сплати рентної плати за користування надрами, шляхом штучного заниження реалізованої вартості піску очолюваного нею товариством, ігноруючи свої обов`язки як службової особи ПрАТ «Київський річковий порт», перебуваючи 09.05.2019 за адресою м. Київ, вул. Електриків, буд. 12, видала офіційний документ - податкову декларацію з рентної плати підприємства ПрАТ «Київський річковий порт» за І квартал 2019 року, в п. 4 якої зазначені завідомо занижені суми податкового зобов`язання з рентної плати за звітний період у сумі 426 129,68 грн, замість 1 149 660,21 грн.

За таким самим принципом ОСОБА_7 , перебуваючи безперервно в злочинному стані, 09 серпня 2019 року видала офіційний документ - податкову декларацію з рентної плати підприємства ПрАТ «Київський річковий порт» за ІІ квартал 2019 року, в п. 4 якої зазначені завідомо занижені суми податкового зобов`язання з рентної плати за звітний період у сумі 2 781 588,06 грн, замість 9 612 268,53 грн.

За таким самим принципом ОСОБА_7 , перебуваючи безперервно в злочинному стані, 08 листопада 2019 року видала офіційний документ - податкову декларацію з рентної плати підприємства ПрАТ «Київський річковий порт» за ІІІ квартал 2019 року, в п. 4 якої зазначені завідомо занижені суми податкового зобов`язання з рентної плати за звітний період у сумі 2 969 979,03 грн, замість 9 297 398,42 грн.

За таким самим принципом ОСОБА_7 , перебуваючи безперервно в злочинному стані, 08 листопада 2019 року видала офіційний документ - податкову декларацію з рентної плати підприємства ПрАТ «Київський річковий порт» за ІV квартал 2019 року, в п. 4 якої зазначені завідомо занижені суми податкового зобов`язання з рентної плати за звітний період у сумі 1 392 835 грн, замість 3 369 895,95 грн.

За таким самим принципом ОСОБА_7 , перебуваючи безперервно в злочинному стані, 12 травня 2020 року видала офіційний документ - податкову декларацію з рентної плати підприємства ПрАТ «Київський річковий порт» за І квартал 2020 року, в п. 4 якої зазначені завідомо занижені суми податкового зобов`язання з рентної плати за звітний період у сумі 1 014 265,32 грн, замість 2 979 551,98 грн.

За таким самим принципом ОСОБА_7 , перебуваючи безперервно в злочинному стані, 06 серпня 2020 року видала офіційний документ - податкову декларацію з рентної плати підприємства ПрАТ «Київський річковий порт» за ІІ квартал 2020 року, в п. 4 якої зазначені завідомо занижені суми податкового зобов`язання з рентної плати за звітний період у сумі 1 402 496,45 грн, замість 2 190 966,53 грн.

За таким самим принципом ОСОБА_7 , перебуваючи безперервно в злочинному стані, 02 листопада 2020 року видала офіційний документ - податкову декларацію з рентної плати підприємства ПрАТ «Київський річковий порт» за ІІІ квартал 2020 року, в п. 4 якої зазначені завідомо занижені суми податкового зобов`язання з рентної плати за звітний період у сумі 5 117 371,02 грн, замість 11 073 495,44 грн.

За таким самим принципом ОСОБА_7 , перебуваючи безперервно в злочинному стані, 02 лютого 2021 року видала офіційний документ - податкову декларацію з рентної плати підприємства ПрАТ «Київський річковий порт» за ІV квартал 2020 року, в п. 4 якої зазначені завідомо занижені суми податкового зобов`язання з рентної плати за звітний період у сумі 4 253 874,60 грн, замість 8 786 336,59 грн.

За таким самим принципом ОСОБА_7 , перебуваючи безперервно в злочинному стані, 07 травня 2021 року видала офіційний документ - податкову декларацію з рентної плати підприємства ПрАТ «Київський річковий порт» за І квартал 2021 року, в п. 4 якої зазначені завідомо занижені суми податкового зобов`язання з рентної плати за звітний період у сумі 1 018 315,35 грн, замість 1 812 422,57 грн.

За таким самим принципом ОСОБА_7 , перебуваючи безперервно в злочинному стані, 02 серпня 2021 року видала офіційний документ - податкову декларацію з рентної плати підприємства ПрАТ «Київський річковий порт» за ІІ квартал 2021 року, в п. 4 якої зазначені завідомо занижені суми податкового зобов`язання з рентної плати за звітний період у сумі 6 575 103,32 грн, замість 16 742 441,18 грн.

За таким самим принципом ОСОБА_7 , перебуваючи безперервно в злочинному стані, 03 листопада 2021 року видала офіційний документ - податкову декларацію з рентної плати підприємства ПрАТ «Київський річковий порт» за ІІІ квартал 2021 року, в п. 4 якої зазначені завідомо занижені суми податкового зобов`язання з рентної плати за звітний період у сумі 7 122 053,07 грн, замість 15 571 367,3 грн.

За таким самим принципом ОСОБА_7 , перебуваючи безперервно в злочинному стані, 02 лютого 2022 року видала офіційний документ - податкову декларацію з рентної плати підприємства ПрАТ «Київський річковий порт» за ІV квартал 2021 року, в п. 4 якої зазначені завідомо занижені суми податкового зобов`язання з рентної плати за звітний період у сумі 3 192 458,29 грн, замість 7 119 241,33 грн.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3. ПКУ), тобто на ПрАТ «Київський річковий порт» в особі Голови правління ОСОБА_7 .

За результатами аналітичного дослідження встановлене заниження ПрАТ «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 03150071) податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин внаслідок невірного визначення вартості одиниці товарної продукції гірничого підприємства, а саме піску на загальну суму 52 438 540,8 грн, в тому числі: за 2019 рік - 15 858 655,34 грн; за 2020 рік - 13 242 343,15 грн; за 2021 рік - 23 337 542,38 грн, що підтверджується висновком судової економічної експертизи.

З урахуванням викладеного, у результаті умисної протиправної діяльності Голови правління ПрАТ «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 03150071) ОСОБА_7 у період з 01 січня 2019 року по 02 лютого 2022 року, за податкові звітні періоди 2019 - 2021 роки, до державного бюджету України не надійшло рентної плати за користування надрами у розмірі 52 438 540,80 грн, що в сім тисяч і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян та призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету України коштів в особливо великих розмірах.

04 листопада 2024 року захисник ОСОБА_10 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 звернувся до Подільського районного суду міста Києва зі скаргою, в якій просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України, у кримінальному провадженні №42022102070000276 від 09 серпня 2022 року.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 07 листопада 2024 року скаргу захисника ОСОБА_10 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на повідомлення про підозру - задоволено.

Скасовано повідомлення слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_11 від 15 серпня 2024 року, погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України, у кримінальному провадженні №42022102070000276 від 09 серпня 2022 року.

Постановляючи ухвалу про скасування повідомлення про підозру, слідчий суддя виходив з того, що твердження, висловлені в повідомленні про підозру стороною обвинувачення, ґрунтуються на суб`єктивних припущеннях, оскільки не підкріплені конкретними доказами у даному кримінальному провадженні, на що вказує сам текст оскаржуваного процесуального документу, що, у свою чергу, дозволяє зробити висновок щодо відсутності підстав уважати, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України, є обґрунтованим та таким, що доводить її причетність до вчинення інкримінованого злочину.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

Згідно пункту 10 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Аналіз положень пункту 10 частини першої статті 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з`ясуванню дотримання під час повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам статті 277 КПК України.

Відповідно до статті 277 КПК України, повідомлення про підозру має містити такі відомості:

1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

4) зміст підозри;

5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

7) права підозрюваного;

8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

У відповідності до статті 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини.

З точки зору практики Європейського суду з прав людини, обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182).

При цьому, факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

На підставі доданих до клопотання матеріалів слідчий суддя досліджує обґрунтованість підозри щодо кожного діяння, що інкримінується підозрюваному, в загальному механізмі кримінального правопорушення, про яке стверджує сторона обвинувачення.

На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею належним чином дотримані.

Перевіряючи клопотання слідчого на предмет обґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри за частиною третьою статті 212 КК України у кримінальному провадженні №42022102070000276, слідчий суддя дійшов висновку, що досліджені слідчим суддею докази на обґрунтування повідомленої підозри, не підтверджують поза розумним сумнівом викладені у повідомленні про підозру відомості.

Слідчим суддею встановлено, що законом не визначено, чи має ціна реалізації товарної продукції гірничого підприємства, визначена у розумінні п. 252.7.1 ПК України, відповідати звичайній або ринковій цінам, які визначені ПК У України, або середньо-ринковій ціні як показнику, який, хоч і не визначений нормативно, але широко застосовується в сфері економіки та торгівлі, з урахуванням цього надрокористувачі, визначаючи ціну реалізації видобутої корисної копалини, виходячи з певних економічних умов, не можуть бути впевнені у відсутності претензій до них з цього приводу з боку контролюючих та правоохоронних органів з тієї причини, що будь-яке більш менш чітке правове регулювання в цій сфері відсутнє, у зв`язку з чим відсутність такої правової визначеності створила умови для припущень про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення.

При цьому, єдиною необхідною підставою для реєстрації кримінального провадження за фактом ухилення від сплати податків є узгоджене податкове повідомлення-рішення, разом з тим, як встановлено слідчим суддею в ході розгляду скарги, будь-які вагомі, визначені законом, обставини, які свідчать про ухилення ПрАТ «Київський річковий порт» від сплати податків, зокрема, і суми несплачених податків, відсутні, зважаючи на що реєстрація кримінального провадження без наявності узгодженої суми заборгованості суперечить вимогам законодавства.

Також, при розгляді даної скарги слідчий суддя взяв до уваги, що у ПрАТ «Київський річковий порт» відсутня заборгованість по розрахунках з бюджетом, зокрема, в частині сплати рентної плати, що підтверджується наданими стороною захисту витягами з інформаційних систем органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами станом на 16 листопада 2021 року, 11 серпня 2022 року та 30 травня 2024 року.

Крім того, як убачається з листа ДПС України від 17 серпня 2022 року, за наслідками 2021 податкового року ПрАТ «Київський річковий порт» посіло друге місце у державі за показником сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення, яким є річковий пісок, видобутий на підставі спецдозволу №672 від 05 листопада 1996 року за обставин, викладених у повідомленні про підозру.

Зокрема, слідчим суддею досліджено наявні у справі докази та встановлено, що згідно висновку аналітичного дослідження №421/99-00-08-02-01-20/03150071 від 16 грудня 2022 року встановлено «ймовірне» заниження ПрАТ «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 03150071) у період 2018 - 2021 років податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин внаслідок невірного визначення вартості одиниці товарної продукції гірничого підприємства - піску на загальну суму 64 149 489,38 грн, у тому числі: за 2018 рік - 11 710 948,51 грн, за 2019 рік - 15 858 655,34 грн, за 2020 рік - 13 242 343,15 грн, за 2021 рік - 23 337 542,38 грн.

При цьому, висновком експерта №952 від 12 лютого 2024 року фактично лише констатовано документальну підтвердженість висновку аналітичного дослідження №421/99-00-08-02-01-20/03150071 від 16 грудня 2022 року щодо «ймовірного» заниження податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин ПрАТ «Київський річковий порт».

Також, як обґрунтовано зазначив слідчий суддя, за змістом долученого стороною захисту до матеріалів кримінального провадження висновку експертів №980/981 від 25 жовтня 2024 року в частині проведення судово-економічного дослідження, висновки аналітичного дослідження №421/99-00-08-02-01-20/03150071 від 16 грудня 2022 року, проведеного Державною податковою службою України, в частині розрахунку заниження податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин ПрАТ «Київський річковий порт» на загальну суму 64 149 489,38 грн, у тому числі окремо за 2018 рік - 11 710 948,51 грн, за 2019 рік - 15 858 655,34 грн, за 2020 рік - 13 242 343,15 грн, за 2021 рік - 23 337 542,38 грн не підтверджуються, з огляду на те, що вказане аналітичне дослідження, проведене Державною податковою службою України, не є актом перевірки у розумінні п.75.1 п.86.1 ПК України, за результатами якого складають відповідні податкові повідомлення-рішення із визначенням сум донарахованих податків та зборів і містить пряму вказівку про те, що його висновки є ймовірними (можливими); відомості інформаційних баз, на аналізі яких базуються висновки аналітичного дослідження №421/99-00-08-02-01-20/03150071 від 16 грудня 2022 року не є об`єктом дослідження судової економічної експертизи; надання правової оцінки висновків вищезазначеного аналітичного дослідження не відноситься до завдань судової економічної експертизи; метод обрахунку зобов`язань з рентної плати шляхом застосування у якості бази для підрахунку зобов`язань з рентної плати, середньої ціни однієї тони піску у 2018 році за даними сайту Pro-Consulting.ua та її відкоригованою величиною на індекси цін виробників промислової продукції по Україні у 2019-2021 роках, застосований в аналітичному дослідженні №421/99-00-08-02-01-20/03150071 від 16 грудня 2022 року, не передбачений вимогами п. 252.6, 252.7 ст. 252 ПК України.

Окрім того, відповідно до висновку експертів №980/981 від 25 жовтня 2024 року в частині проведення судово-товарознавчого дослідження встановлено, що ринкова вартість одиниці товарної продукції (одна тонна) піску річкового, виробленого та реалізованого надрокористувачами, які у цей період мали діючий спеціальний дозвіл на користування надрами для видобування піску річкового, станом на 2018 - 2021 роки щоквартально, з урахуванням зазначених ціноутворюючих факторів, без урахування ПДВ, становила: І квартал 2018: від 20,99 грн до 55,05 грн; ІІ квартал 2018: від 8,30 грн до 65,20 грн; III квартал 2018: від 8,35 грн до 43,23 грн, квартал 2018: від 8,35 грн до 45,11 грн І квартал 2019: від 8,35 до 52,36 грн; ІІ квартал 2019: від 8,34 до 93,69 грн; ІІІ квартал 2019: від 29,20 до 98,29 грн; IV квартал 2019: від 29,20 грн до 84,86 грн; І квартал 2020: визначити ринкову вартість не надається за можливе; ІІ квартал 2020: від 8,35 до 74,50 грн; І квартал 2020: визначити ринкову вартість не надається за можливе; IV квартал 2020: від 8,35 до 80,74 грн; І квартал 2021: визначити ринкову вартість не надається за можливе; ІІ квартал 2021: від 29,50 грн до 111,05 грн; III квартал 2021: від 27,10 грн до 116,74 грн; IV квартал 2021: від 12,60 грн до 116,26 грн.

Таким чином, слідчим суддею обґрунтовано встановлено, що висновком комплексної судово-економічної та судово-товарознавчої експертизи №980/981 від 25 жовтня 2024 року спростовуються обставини, викладені у повідомленні про підозру ОСОБА_7 .

З урахуванням наведеного у сукупності вбачається, що зміст повідомлення про підозру ОСОБА_7 та сукупність зібраних у справі доказів на даному етапі досудового розслідування не дає достатніх підстав для висновку про існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого їй кримінального правопорушення, а тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про передчасність повідомленої підозри.

При цьому, звертаючись з апеляційною скаргою на вказану ухвалу слідчого судді та порушуючи питання про скасування ухвали слідчого судді, прокурором не наведено обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість прийнятого слідчим суддею рішення, та не надано доказів на спростування викладених в ухвалі відомостей.

Посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що наявні на даному етапі досудового розслідування докази свідчать про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_7 щодо відображення останньою у декларації з рентної плати підприємства ПрАТ «Київський річковий порт» за 2019 - 2021 роки занижених сум податкового зобов`язання з рентної плати за звітній період та не надходження до державного бюджету України рентної плати за користування надрами у розмірі 52 438 540,80 грн, а тому ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України, не спростовують правильність висновків слідчого судді про відсутність у матеріалах кримінального провадження доказів завідомого заниження ОСОБА_7 сум податкового зобов`язання з рентної плати за обставин, викладених в повідомленні про підозру.

Інші доводи прокурора висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись статтями 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 з доповненнями - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 07 листопада 2024 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4