КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа №757/26582/24-к Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1 апеляційне провадження №11-сс/824/4523/2024 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2024 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 332 КК України, у кримінальному провадженні №12024000000000307 від 02 лютого 2024 року,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2024 року клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07 серпня 2024 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024000000000307 від 02 лютого 2024 року.
Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначено у межах 140 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 423 920 грн, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_7 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із м. Мукачево без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- повідомити слідчому, прокурору про особистий номер мобільного телефону та повідомляти про зміну свого номеру мобільного телефону;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Зазначено, що сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Роз`яснено підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз`яснено заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Не погоджуючись з указаною ухвалою захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 з визначенням застави у межах 140 неоподатковуваних мінімумів для працездатних осіб, що складає 423 920 грн.
Уважає оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою, невмотивованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
У доповненнях до апеляційної скарги захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 зазначає, що у поданому клопотанні та доданих до нього матеріалах відсутня обґрунтована підозра про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 КК України, а матеріали, додані до клопотання, не містять чітких та переконливих відомостей та доказів, що підтверджують причетність підозрюваного до вчинення злочину.
Вказує, що підозра не містить формулювань щодо конкретних, об`єктивно встановлених дій ОСОБА_7 до організації незаконного перетину кордону (підшукання осіб, які прагнули незаконно перетнути кордон, осіб, які будуть здійснювати переправлення, забезпечення способів переправки, комунікації з переправниками, оплати послуг переправки, підшукання засобів перетину тощо).
Посилається на те, що з показань свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 не вбачається причетність ОСОБА_7 до факту незаконного перетину ними державного кордону 04 червня 2024 року, не підтверджується факт можливого знайомства з підозрюваним, вчинення ним будь-яких протиправних дій, пов`язаних з організацією незаконного перетину державного кордону України 04 червня 2024 року, а долучені до клопотання протоколи обшуків від 04 червня 2024 року та 05 червня 2024 року підтверджують факт можливого незаконного перетину державного кордону України вказаними свідками, але не причетність ОСОБА_7 до цього.
Уважає безпідставними висновки слідчого та прокурора, взяті слідчим суддею до уваги, про існування ризиків знищення, приховування або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, реального ризику незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків, а також усунення спроби вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, оскільки з урахуванням фактичних обставин інкримінованих ОСОБА_7 кримінального правопорушення, проведених слідчих дій, вилучення та перебування у правоохоронних органах та документів, ризик їх втрати чи спотворення відсутній; усі учасники подій 04 червня 2024 року - ймовірні фігуранти окремих підозр слідчими були допитані і вплив на них ОСОБА_7 також виключається; ОСОБА_7 допитаний слідчим, органами досудового слідства він не затримувався, за викликом неодноразово з`являвся до слідчого та суду, проживав за місцем реєстрації у м. Мукачево Закарпатської області та, маючи документи громадянина України для виїзду за кордон та відсутність обмежень для виїзду, такої спроби не вчиняв.
Звертає увагу суду, що слідчим суддею не було враховано особу ОСОБА_7 , який має сім`ю та утриманців, у тому числі неповнолітню дитину, тобто має сталі соціальні зв`язки, працює приватним підприємцем, має постійне місце проживання у м. Мукачево, займається офіційно волонтерською діяльністю, не притягувався раніше до кримінальної відповідальності на території України.
Також зазначає, що слідчим суддею не перевірено та не досліджено належним чином матеріальне становище ОСОБА_7 , оскільки матеріали про це відсутні, слідим та прокурором додатково не надавались, а також не є належно мотивованими висновки суду щодо необхідності альтернативного визначення розміру застави саме у розмірі 140 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12024000000000307 від 02 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 332 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що у період дії правового режиму воєнного стану точної дати досудовим розслідуванням не установлено, але після 24 лютого 2022 року, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на сприяння особам призовного віку в незаконному переправленні їх через державний кордон України шляхом надання останнім необхідних для цього засобів, порад та вказівок за певну грошову винагороду. Для реалізації вказаного умислу ОСОБА_7 було залучено ОСОБА_13 та інших невстановлених осіб.
З цією метою ОСОБА_7 , будучи обізнаним про дію воєнного стану та проведення загальної мобілізації в Україні, діючи спільно із ОСОБА_13 та іншими невстановленими особами, з метою незаконного збагачення, розробив механізм пошуку осіб призовного віку, які бажають незаконно перетнути державний кордон України, та сприяння їм у перетині державного кордону, шляхом надання їм необхідних для цього порад і вказівок за грошову винагороду.
Так, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, організував канал незаконного переправлення громадян України, які мають намір ухилитись від призову до Збройних сил України, поза пунктом пропуску на територію Угорщини за грошову винагороду в сумі 5 тисяч доларів США.
Відповідно до заздалегідь розробленого плану, оплата грошових коштів ОСОБА_7 за організацію незаконного перетину кордону здійснюється після перетину особою державного кордону довіреною особою, яка діє за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 на території м. Мукачеве Закарпатської області.
З метою реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення до вчинення кримінального правопорушення залучив ОСОБА_13 та інших невстановлених осіб з числа місцевих мешканців, добре обізнаних в місцевості та лісосмугах прикордонної зони, яким надавав вказівки щодо організації вчинення кримінального правопорушення.
Так, ОСОБА_13 , отримуючи від ОСОБА_7 дані про кількість осіб, які мають намір незаконно перетнути державний кордон України, дату, час перетину, на авто в денний період часу, перебуваючи на території продовольчого ринку «Гід» в м. Мукачево Закарпатської області, зустрічає осіб, які мають намір незаконно перетнути державний кордон України та перевозить їх до будинку, який розташований в прикордонній зоні, а саме в Берегівському районі Закарпатської області, де особи чекають нічного періоду часу. В подальшому, ОСОБА_13 виконуючи вказівку ОСОБА_7 , передає особам заздалегідь приготовані для вчинення кримінального правопорушення гумові надувні човни та вказує шлях руху через лісосмугу в прикордонній зоні до річки Тиса, яка є прикордонною межею, на території Берегівського району Закарпатської області. Перебуваючи на березі річки Тиса, особи, які мають незаконно перетнути кордон, на принесених з собою гумових надувних човнах, уплав перетинають річку Тиса, опиняючись на протилежному березі, який є територією Угорщини, тим самим незаконно перетинають державний кордон України, з метою ухилення від призову до Збройних сил України. Кожного наступного дня, після організації незаконного перетину кордону України, ОСОБА_7 отримує грошові кошти та сплачує ОСОБА_13 та іншим залученим ним особам грошові кошти за виконану роботу.
04 червня 2024 року близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_13 разом із ОСОБА_10 та невстановленою особою отримали від ОСОБА_7 вказівку про необхідність виконання дій, спрямованих на реалізацію злочинного наміру ОСОБА_7 , а саме організації незаконного перетину державного кордону України особами, які ухиляються від привозу до Збройних сил України.
Виконуючи вказівки ОСОБА_7 , в магазині міста Ужгород Закарпатської області були придбані два надувні гумові човни для переправлення осіб через річку Тиса.
У подальшому, реалізуючи злочинний намір, 04 червня 2024 року близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_13 разом із ОСОБА_10 та невстановленою особою, перебували на території продовольчого ринку «Гід» в м. Мукачево Закарпатської області, де зустріли шістьох осіб чоловічої статі, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України, та на двох автомобілях марки «Шкода» під керуванням ОСОБА_10 та невстановленої особи, вирушили в напрямку прикордонної зони, а саме Берегівського району Закарпатської області, з метою очікування настання нічного періоду доби для проведення їх до берегу річки Тиса в Берегівському районі Закарпатської області.
Рухаючись в указаному напрямку, шляхом на території населеного пункту Мужієво Закарпатської області, були зупинені працівниками поліції.
07 червня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статі 332 КК України.
12 червня 2024 року до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_14 , погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні №12024000000000307 від 02 лютого 2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2024 року клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07 серпня 2024 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024000000000307 від 02 лютого 2024 року.
Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначено у межах 140 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 423 920 грн, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_7 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із м. Мукачево без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- повідомити слідчому, прокурору про особистий номер мобільного телефону та повідомляти про зміну свого номеру мобільного телефону;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Зазначено, що сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Роз`яснено підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз`яснено заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно частин першої, другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статі 332 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статі 332 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у сукупності.
Окрім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, що останній може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених статтею 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , обставини та спосіб його вчинення, наслідки, характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.
Будь-яких даних на підтвердження поганого стану здоров`я підозрюваного ОСОБА_7 або існування інших обставин, які б виключали можливість тримання під вартою останнього, суду не надано.
З огляду на зазначене, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , врахувавши особу підозрюваного, а також його роль у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, спосіб вчинення такого кримінального правопорушення та його наслідки, існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Таким чином, на переконання колегії суддів, слідчий суддя, у відповідності до вимог пункту 3 частини четвертої, частини п`ятої статті 182, частини третьої статті 183 КПК України, взявши до уваги тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_7 , обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, дійшов обґрунтованого висновку про визначення йому застави у межах 140 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 423 920 грн.
Вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 . Підстав уважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає, у зв`язку з чим відсутні підстави для зменшення розміру застави, про що зазначає захисник в апеляційній скарзі.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи у сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв`язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, у сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення та його наслідками, є обґрунтованим, та підстав для застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів уважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то, з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №12244/86,12245/86, №12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13 листопада 2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту статті 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З урахуванням наведеного, посилання апелянта на те, що підозра не містить формулювань щодо конкретних, об`єктивно встановлених дій ОСОБА_7 до організації незаконного перетину кордону (підшукання осіб, які прагнули незаконно перетнути кордон, осіб, які будуть здійснювати переправлення, забезпечення способів переправки, комунікації з переправниками, оплати послуг переправки, підшукання засобів перетину тощо); з показань свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 не вбачається причетність ОСОБА_7 до факту незаконного перетину ними державного кордону 04 червня 2024 року, не підтверджується факт можливого знайомства з підозрюваним, вчинення ним будь-яких протиправних дій, пов`язаних з організацією незаконного перетину державного кордону України 04 червня 2024 року, а долучені до клопотання протоколи обшуків від 04 червня 2024 року та 05 червня 2024 року підтверджують факт можливого незаконного перетину державного кордону України вказаними свідками, але не причетність ОСОБА_7 до цього, є передчасними та підлягають встановленню під час судового розгляду.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.
Викладеними вище обставинами, які встановлені судом першої інстанції при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_7 , спростовуються доводи скаржника щодо неналежності та необґрунтованості доказів на підтвердження існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.
При цьому, посилання скаржника на те, що слідчим суддею не було враховано особу ОСОБА_7 , який має сім`ю та утриманців, у тому числі неповнолітню дитину, тобто має сталі соціальні зв`язки, працює приватним підприємцем, має постійне місце проживання у м. Мукачево, займається офіційно волонтерською діяльністю, не притягувався раніше до кримінальної відповідальності на території України, не є достатньою підставою для застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу та зменшення розміру застави.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Окрім того, згідно з вимогами статті 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Станом на час розгляду апеляційної скарги строк дії ухвали слідчого судді Печерськогорайонного суду м. Києва від 12 червня 2024 року закінчився.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2024 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_4
ОСОБА_3
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2024 |
Оприлюднено | 27.12.2024 |
Номер документу | 124052366 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Гуль В'ячеслав Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні