Постанова

від 24.12.2024 по справі 580/8379/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/8379/24 Суддя (судді) першої інстанції: Трофімова Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів: Ганечко О. М., Василенко Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєтол" до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни, приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича про визнання протиправним та скасування індивідуальних актів, визнання протиправною бездіяльності та повернення коштів, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєтол" на додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лєтол" звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни, приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича, в якому просив (з урахуванням заяви про зміну предмета позову):

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича щодо пред`явлення до примусового виконання постанови приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича від 28.08.2023 ВП № 72633698 про стягнення з боржника основної винагороди;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни від 13.08.2024 ВП №75787534 про відкриття виконавчого провадження;

- визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни у межах ВП № 72633698 у невжитті заходів щодо встановлення факту та підстав закінчення ВП № 72633698, з`ясуванні обставин фактичного виконання (стягнення коштів на користь стягувача) виконавчого документа та основної винагороди приватного виконавця у межах ВП № 72633698, ненаданні оцінки обставинам, вказаним у заяві ТОВ «Лєтол» від 13.08.2024;

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни щодо звернення стягнення (стягнення) грошових коштів з товариства з обмеженою відповідальністю «Лєтол» в сумі 416490,60 грн. за платіжною інструкцією від 13.08.2024 № О8DC0C8G5L у межах виконавчого провадження № 75787534;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни від 14.08.2024 про закінчення виконавчого провадження № 75787534;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяну Петрівну повернути ТОВ «Лєтол» кошти у сумі 500 грн;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмагу Євгенія Анатолійовича повернути ТОВ «Лєтол» кошти у сумі 415990.60 грн;

- стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни на користь ТОВ «Лєтол» витрати зі сплати судового збору у сумі 18359 грн;

- стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича на користь ТОВ «Лєтол» витрати зі сплати судового збору у сумі 3028 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року заяви представника Адвокатського об`єднання «Тищенко та Шимановський» про ухвалення додаткового рішення у справі № 580/8379/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лєтол» до відповідача 1 - приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни, відповідача 2 - приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича про визнання протиправним та скасування індивідуальних актів, визнання протиправною бездіяльності та повернення коштів задоволено частково. Ухвалено додаткове рішення у справі №580/8379/24 у частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Лєтол» на користь приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича судові витрати на правничу допомогу у сумі 5000 грн. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Лєтол» на користь приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни судові витрати на правничу допомогу 5000 грн. У задоволенні заяв представника Адвокатського об`єднання «Тищенко та Шимановський» в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірне додаткове рішення суду першої інстанції з тих підстав, що підстави для стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Лєтол» судових витрат на правничу допомогу - відсутні.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що акт приймання-передачі послуг від 09.09.2024 за договором №27/08/24 визначає надання послуг (ознайомлення та аналіз документів, обрання з клієнтом правової позиції, подання документів до суду, представництво інтересів) для Бурмаги Є.А. і акт від 09.09.2024 №27/08/24-1 для Чупис Т.П. не містять відомостей про час, витрачений Адвокатським об`єднанням «Тищенко та Шимановський» в особі кожного адвоката на виконання відповідних робіт (надання послуг), тому розмір таких витрат не підтверджений співмірністю та складністю справи з фактичним обсягу виконаних кожним адвокатом та/або АО робіт (наданих послуг).

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Приписи ч. 1 ст. 139 КАС України визначають, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення.

При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/16.

Так, на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічна позиція підтримується Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 року у справі № 569/17904/17.

На виконання вказаних вище положень та обов`язку доказування було надано відповідні докази.

Дослідивши надані докази, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про їх відповідність вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України.

Судова колегія, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 19.09.2019 року у справі № 810/2760/17, вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно ч. 7 ст. 139 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В свою чергу, апелянтом хоч і зазначено про завищення витрат на правничу допомогу, проте апеляційна скарга не містить жодного обґрунтованого спростування обґрунтованості суми визначених судом витрат на правничу допомогу, їх не співмірності або завищеності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін, що свідчить про безпідставність таких доводів апелянта.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України"", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

В контексті викладеного вище, судова колегія, враховуючи предмет та ціну позову, складність справи, обсяг виконаної роботи представником позивача, погоджується з висновком суду попередньої інстанції щодо наявності підстав для відшкодування на користь відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі в розмірі 5000,00 грн кожному.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєтол" на додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєтол" до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни, приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича про визнання протиправним та скасування індивідуальних актів, визнання протиправною бездіяльності та повернення коштів - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

Я. М. Василенко