Ухвала

від 24.12.2024 по справі 520/37264/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 грудня 2024 року

м. Київ

справа №520/37264/23

провадження № К/990/46877/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Кашпур О. В., Мацедонської В. Е.,

перевіривши касаційну скаргу Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року про відмову в роз`ясненні рішення Другого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

05 грудня 2024 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».

Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахування заяви про збільшення позовних вимог та ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року про відмову у відкритті провадження в частині вимог просив:

- визнати незаконною бездіяльність Височанського селищного голови О. Мороза щодо невиконання до цього часу пункту 6 Указу Президента України В. Зеленського стосовно створення у Височанській селищній територіальній громаді Ради оборони, такою що сприяє збройній агресії РФ відносно України, такою, що посягає на права позивача жити в державі в умовах визначених частиною першою статті 3 Конституції України;

- визнати незаконними дії Височанського селищного голови О. Мороза невиконання Розпорядження Кабінету Міністрів України №725-р від 12 червня 2020 року стосовно утворення адміністративного центру Височанської селищної територіальної громади у селищі Високому, такими що перешкоджають позивачу участі в місцевому самоврядуванні;

- визнати нездійснення Височанським селищним головою О. Морозом дій спрямованих на належне оформлення юридичного статусу новообраної Височанської селищної ради неправомірною бездіяльністю, яка перешкоджає позивачу участі у місцевому самоврядуванні;

- визнати нездійснення дій Височанським селищним головою О. Морозом спрямованих на передачу матеріальних цінностей та комунального майна з громад, які за Розпорядженням Кабінету Міністрів України №725-р від 12 червня 2020 року перейшли до Височанської селищної територіальної громади, на баланс Височанської селищної територіальної громади неправомірною бездіяльністю, такою що позбавила позивача права вирішувати питання про управління майном громади;

- визнати дії Височанського селищного голови О. Мороза по усуненню Височанської селищної територіальної громади від управління громадою та контролем за його діяльністю та діяльністю Височанської селищної ради неправомірними, такими що свідчать про узурпацію О. Морозом влади на території Височанської селищної територіальної громади, такими що позбавили позивача права на участь у місцевому самоврядуванні;

- визнати бездіяльність щодо не скликання та не проведення загальних зборів громадян за місцем проживання у 2023 році, до 08 грудня 2023 року неправомірною, такою що порушила право позивача на участь у місцевому самоврядуванні;

- визнати бездіяльність Височанського селищного голови О. Мороз щодо не проведення звіту за свою діяльність у 2023 році до 08 грудня 2023 року, такою що порушила моє право на участь у місцевому самоврядуванні внаслідок контролю за його діяльністю;

- стягнути з Височанського селищного голови О. Мороз в якості відшкодування моральної шкоди порушенням прав 2000000 грн;

- зобов`язати Височанського селищного голову О. Мороза: - вирішити питання про створення на території Височанської селищної територіальної громади виконання Указу Президента України В. Зеленського №64/22 Ради оборони, - вирішити питання про організацію у селищі Високому адміністративного центру Височанської селищної територіальної громади; - вирішити питання про внесення змін в реєстраційні документи новообраної Височанської селищної ради; - вирішити питання щодо обліку матеріальних цінностей комунального майна і передачі його на баланс Височанської селищної територіальної громади; - вирішити питання про скликання та проведення Загальних зборів громадян за місцем проживання за 2023 рік, на яких вирішити питання про спосіб управління громадою: безпосередньо чи з передачею повноважень Височанській селищній раді; - вирішити питання про здійснення ОСОБА_2 звіту про свою діяльність за 2023 рік на відкритій зустрічі громадян; - утриматись в подальшому від будь яких дій спрямованих на порушення принципу народовладдя на території Височанської селищної територіальної громади.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 10 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року, позовні вимоги задовольнив частково.

Визнав протиправною бездіяльність Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича щодо не скликання та не проведення загальних зборів громадян за місцем проживання у 2023 році.

Зобов`язав Височанського селищного голову Мороза Олександра Васильовича скликати загальних збори громадян Височанської територіальної громади за 2023 рік.

Визнав протиправними дії Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича щодо фактичного перенесення адміністративного центру Височанської селищної територіальної громади з с. Високе до смт. Бабаї.

Зобов`язав Височанського селищного голову Мороза Олександра Васильовича вирішити питання організації у селищі Високому адміністративного центру Височанської селищної територіальної громади.

В іншій частині позовні вимоги залишив без задоволення.

До суду апеляційної інстанції від Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича надійшла заява про роз`яснення зазначеного вище судового рішення. В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що рішення суду є не зовсім зрозумілим (неясним) в частині, що стосується зобов`язання Височанського селищного голову Мороза Олександра Васильовича вирішити питання організації у селищі Високому адміністративного центру Височанської селищної територіальної громади. Вважає, що дана резолютивна частина припускає кілька варіантів тлумачення.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 жовтня 2024 року заяву Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича про роз`яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі № 520/37264/23 призначив до розгляду в порядку письмового провадження.

04 листопада 2024 року від позивача надійшла заява (заперечення на заяву про роз`яснення судового рішення, в яких він просить подану відповідачем заяву відхилити.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08 листопада 2024 року у задоволенні заяви Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича про роз`яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року відмовив.

Не погоджуючись з указаною ухвалою суду апеляційної інстанції, Височанський селищний голова Мороз О. В. оскаржив її в касаційному порядку.

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою суд зазначає таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення.

Відповідно до частин першої-другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Зокрема, але не виключно, Верховний Суд у постанові від 05 листопада 2024 року у справі № 420/31910/23 висловив правову позицію про те, що необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту. Таким чином, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення та постановлення додаткового рішення цим же судом. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Отже, рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

За приписами частин третьої-четвертої статті 254 КАС України подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що за правилами статті 254 КАС України роз`ясненню належать виключно судові рішення, яким суд вирішив спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників спірних правовідносин. При цьому, суд може роз`яснити рішення лише те, яке підлягає виконанню якщо таке рішення ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Як вбачається з постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року, нею рішення суду першої інстанції залишено без змін. Відповідно, це судове рішення не передбачає його примусового виконання.

Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції не приймав нового судового рішення у цій справі, не покладав жодних обов`язків на учасників справи чи будь-яких інших осіб щодо його виконання, не визначав і будь-яких способів виконання судового рішення, що могли б зумовлювати підстави для роз`яснення судового рішення. Питання, порушені відповідачем у заяві про роз`яснення судового рішення, неможливо вирішити в порядку, передбаченому положеннями статті 254 КАС України, апеляційний суд ухвалив правильне рішення про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у цій справі.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року про відмову в роз`ясненні рішення Другого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі № 520/37264/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді О. В. Кашпур

В. Е. Мацедонська