Рішення

від 05.12.2024 по справі 477/1432/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1432/24

Провадження №2/477/992/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року Жотвневрй районний суд Миколаївської обалсті у складі : головуючого - судді козаченка Р.В.,

із секретарем судових засідань Клюсевич-Шараповою Н.М.,

без участі сторін,

розглянувши цивільну справу

за первіснимпозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Шевченківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області

про надання додаткового строку для прийняття спадщини та визнання прав власності на земельні ділянки,

та зазустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Шевченківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області

про надання додаткового строку для прийняття спадщини та визнання прав власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом первісно до ОСОБА_2 та Шевченківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, в якому просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того під час підготовчого провадження збільшила свої вимоги і просила визнати за нею в порядку спадкування право власності на земельну ділянку, площею 5,6 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Шевченківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, а також право на земельну частку (пай) розміром 5,6 умовних кадастрових гектарів, із земель колективної власності АТ ім. Т.Г.Шевченка в межах тієї ж сільської ради.

Вказувала, що оформленню спадщини заважає як пропуск строку для прийняття спадщини, а також відсутність правовстановлюючих документів на спадщину, оскільки мати, отримавши спадщину, не переофрмила її на своє ім`я.

Вчасно не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, оскільки через повномасштабне вторгненням збройних формувань російської федерації на територію України 24 лютого 2022 рок на території України було введено воєнний стану в Україні і в межах території Миколаївської області і в межах населеного пункту, де вони мешкали, відбувалися бойові дії, що завадило їй реалізувати своє право на спадкування.

15 листопада 2024 року ухвалою суду була прийнята до спільного розгляду зустрічна позовна заява, в якій ОСОБА_4 просила також надати їй, як дочці ОСОБА_3 , додатковий строк для прийняття спадщини після її смерті, та визнати за нею право власності на земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5.6 га в межах Шевченківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, яка була виділена на вказаний вище земельний пай.

На обґрунтування вимог вказувала, що з тих же поважних причин пропустила строк для прийняття спадщину, а за домовленістю зі своєю сестрою вони розділили земельні ділянки по одній кожному, тому в судовому порядку просила визнати за нею право власності на ділянку, яку вона має спадкувати за їх домовленістю.

В судове засідання сторони не з`явилися, про його час та місце були повідомлені належним чином, надали заяви з проханням розглядати справу без їх участі.

Суд, вважаючи можливим здійснити розгляд справи без участі сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 .

Після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі на рухоме та нерухоме майно, зокрема:

- земельну ділянку, площею 5,60 га, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4823384701:05:000:0249, розташовану в межах території Шевченківської сільської ради Миколаївського (раніше Жовтневого та Вітовського) району Миколаївської області, яку вона успадкувала після смерті смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , а йому належала на підставі державного акту серії МК № 025522, виданого 01 квітня 2003 року Жовтневою (тепер Вітовською) районною державною адміністрацією Миколаївської області;

- земельну ділянку площею 5,60 га, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4823384700:01:000:0084, розташовану в межах території Шевченківської сільської ради Миколаївського (раніше Жовтневого та Вітовського) району Миколаївської області, яка їй була виділена на підставі успадкуваної після смерті смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , земельної частки (паю) розміром 5,82 умовних кадастрових гектарів, відповідно до сертифікату серії МК № 005312, виданого 26 червня 1997 року Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області.

Так, рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 05 березня 2021 року за ОСОБА_3 було визнано право власності після смерті ОСОБА_5 на вказану земельну ділянку та право на земельну частку (пай).

При цьому, рішенням № 62 від 26 серпня 2021 року Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївського району була затверджена технічна документація про виділення ОСОБА_3 земельної ділянки площею 5,60 га, для товарного сільськогосподарського виробництва на підставі спадкової земельної частки (паю) за сертифікатом МК № 005312, виданого 26 червня 1997 року.

Слід відмітити,що Жовтневий районМиколаївської областібуло перейменованона Вітовський,а згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 719-р Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Миколаївської області Шевченківська сільська рада Вітовського (Жовтневого) району Миколаївської області увійшла до складу Миколаївського району Миколаївської області.

Часом відкриття спадщини є день її смерті.

На час смерті ОСОБА_3 , як і на тепер, діяли положення Цивільного кодексу України 2003 року (далі ЦК України).

Так, норми ч.ч.1-4 ст. 1268, ч.1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України визначають, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори за місцем її відкриття або шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Цивільний кодекс України передбачає два види спадкування: за законом і за заповітом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу; право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Заповіту ОСОБА_3 не встановлено, тому спадкування після її смерті має здійснюватися за законом.

За заявою позивачки ОСОБА_1 29 квітня 2024 року про прийняття спадщини, приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Красновою С.М. заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_3 .

В той же час, відповідно до постанови нотаріуса Краснової С.М. від 29 квітня 2024 року їй було письмово роз`яснено про неможливість нотаріального оформлення спадкового права нерухоме майно, оскільки вона пропустила строк для прийняття спадщини.

Так, за пунктами 4.1, 4.15, 4.18, 4.20 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус перевіряє наявність спадкоємців, які прийняли спадщину, факт прийняття спадщини а також наявність правовстановлюючих документів, у разі їх відсутності, роз`яснює про вирішення такого питання в судовому порядку.

Як встановлено, то позивачка за зустрічним позовом також пропустила строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Згідно з наданими суду копіями документів, позивачка за первісним позовом та позивачка за зустрічним позовом є дочками ОСОБА_3 .

Відповідно до загальновідомого факту, 24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення збройних формувань російської федерацію на територію України, що потягло введення воєнного стану в Україні, спричинило бойові дії в межах території Миколаївської області й інших областей та постійні ракетно-артилерійські обстріли населених пунктів, тому їх життя суттєво ускладнилося. Крім того, з цих же причин с. Шевченкове Миколаївського району Миколаївської області, де вони мешкали, знаходилося в межах зони бойових дій та перебувало під постійними артилерійськими обстрілами.

Виходячи з цих обставин суд приходить до висновку, що позивачки пропустили строк для прийняття спадщини з поважних причин, тому вважає необхідним визначити їм додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном у два місяця.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положення ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України вказують, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, зі збереженням її цільового призначення.

Дослідженими під час розгляду справи доказами підтверджено, що земельні ділянки на законних підставах належали на час смерті ОСОБА_3 і вони входять до складу спадщини після її смерті, а тому в порядку спадкування повинні відійти спадкоємцям.

За загальним правилом, визначеним у ч. 1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

В той же час, в частині 2 та ч. 3 цієї статті передбачено, що спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них; а за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, вони можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Однак кожен із спадкоємців бажає успадкувати окреме майно, а не його частки.

В ЦК України прямо не передбачено можливості розподілу між спадкоємцями видів спадщини спадкового майна, хоча норми закону, яка б забороняла це здійснити, не існує.

Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі, що передбачено

ст.ст. 364, 370 ЦК України.

Учасники цивільних відносин вільні у своєму волевиявленні, якщо воно не суперечить законодавству, не порушує моральні засади суспільства, права інших осіб, не шкодить довкіллю або культурній спадщині (ст.ст. 1 - 8 ЦК України).

Таким чином законом, хоча й визначена рівність часток спадкоємців у спадщині, однак не заборонено розподіл спадщини між ними (в тому числі нерухомого та рухомого майна) відповідно до їх законних часток, чи з певним відхиленням (або без такого) від рівності часток за їх домовленістю, що і було вчинено спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 : кожен зі спадкоємців, за домовленістю між ними, бажає отримати у спадщину по одній ділянці, площею 5,6 га. Проте нотаріально укласти договір про це, як передбачено положеннями ст.1267 ЦК України вони не мають можливості через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, позивачі не можуть захистити своє спадкове майнове право, тому відповідно до ст. 16 ЦК України воно підлягає захисту шляхом визнання за ними права власності на нерухомість в порядку спадкування за законом згідно досягнутої між ними домовленості.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Первісний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Надати ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у два місяця з дня набрання законної сили цього рішення суду.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку, площею 5,60 га, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4823384701:05:000:0249, розташовану в межах території Шевченківської сільської ради Миколаївського району (раніше Жовтневого та Вітовського району) Миколаївської області, яку вона успадкувала після смерті смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , а йому належала на підставі державного акту серії МК № 025522, виданого 01 квітня 2003 року Жовтневою (тепер Вітовською) районною державною адміністрацією Миколаївської області.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Надати ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у два місяця з дня набрання законної сили цього рішення суду.

Визнати за ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку, площею 5,60 га, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4823384700:01:000:0084, розташовану в межах території Шевченківської сільської ради Миколаївського району (раніше Жовтневого та Вітовського району) Миколаївської області, яка їй була виділена на підставі успадкованої після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , земельної частки (паю) розміром 5,82 умовних кадастрових гектарів, відповідно до сертифікату серії МК № 005312, виданого 26 червня 1997 року Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області.

Рішення може бути о скаржене до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Р.В. Козаченко